Рішення

від 27.01.2011 по справі 5723-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5723-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

27.01.2011Справа №5002-7/5723-2010

За позовом Приватного підприємства «Тетра 7» (95001, м. Сімферополь, вул. Студентська, 18, к. 24 «а»)

До відповідача Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Сімферопольська міська рада (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15); 2) Комунальне підприємство ЖЕО Київського району м. Сімферополя (95034, м. Сімферополь, вул. Лермонтова, 17)

Про спонукання до виконання певних дій.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від позивача – Чернишов М. А., предст., дов. від 10.01.2011 р.

Від відповідача – не з'явився.

Від третіх осіб: 1) не з'явився; 2) не з'явився.

Суть спору: Приватне підприємство «Тетра 7» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради, в якому просить зобов'язати відповідача виконати рішення 65-ї сесії У скликання Сімферопольської міської ради №1070 від 21.10.2010 р. «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації» в частині приватизації шляхом викупу нежилих приміщень, розташованих по вул. Київській, 83 в м. Сімферополі, загальною площею 38,5 кв. м., Приватним підприємством «Тетра-7».

Позовні вимоги мотивовані тим, що 03.06.1997 р. між КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя (Орендодавець) та ПП «Тетра 7» (Орендар) був укладений договір №34/1 оренди нежилих приміщень, розташованих по вул. Київській, 83 в м. Сімферополі. В подальшому до вказаного договору неодноразово вносилися зміни та доповнення. Позивач стверджує, що за згодою Орендодавця ним був проведений капітальний ремонт орендованого приміщення, що надало йому право на приватизацію цього приміщення. Позивач зазначає, що рішенням 65-ї сесії У скликання Сімферопольської міської ради №1070 від 21.10.2010 р. орендоване ним приміщення було включено до переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації. Приватне підприємство «Тетра 7» повідомляє, що відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» відповідач мав вчинити дії по підготовці об'єкта приватизації до продажу не пізніше двох місяців з дати прийняття рішення про включення об'єкту до відповідного переліку, проте відповідні дії вчинені не були з посиланням Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради на неврегульованість на законодавчому рівні правового питання власності допоміжних приміщень житлового комплексу (підвалів, сараїв, горищ тощо).

Ухвалою ГС АР Крим від 29.11.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, були залучені Сімферопольська міська рада та Комунальне підприємство ЖЕО Київського району м. Сімферополя.

Відповідач проти позов заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою ГС АР Крим від 14.12.2010 р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- Чи підтверджується документально здійснення Приватним підприємством «Тетра 7» невід'ємних поліпшень орендованих ним за договором №34/1 від 03.06.1997 р. (з урахуванням внесених в наступного змін та доповнень) нежилих приміщень, розташованих по вул. Київській, 83 в м. Сімферополі, загальною площею 38,5 кв. м.?

- Якщо здійснення поліпшень підтверджується, на яку суму збільшилася вартість нежилих приміщень, розташованих по вул. Київській, 83 в м. Сімферополі, загальною площею 38,5 кв. м., порівняно із залишковою (відновною за вирахуванням зносу) вартістю майна?

- Чи є орендовані Приватним підприємством «Тетра 7» за договором №34/1 від 03.06.1997 р. (з урахуванням внесених в наступного змін та доповнень) нежилі  підвальні приміщення площею 38,5 кв. м., які розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 83, допоміжним?

- Чи знаходяться в орендованих Приватним підприємством «Тетра 7» за договором №34/1 від 03.06.1997 р. (з урахуванням внесених в наступного змін та доповнень) нежитлових приміщеннях площею 38,5 кв. м, які розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 83, елементи водопровідної мережі, системи опалення та запірна арматура до неї, без доступу до яких експлуатація житлового будинку по вул. Київській, 83 у місті Сімферополі є неможливим?

- Чи використовуються орендовані Приватним підприємством «Тетра 7» за договором №34/1 від 03.06.1997 р. (з урахуванням внесених в наступного змін та доповнень) нежилі підвальні приміщення площею 38,5 кв. м., які розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 83, чи якась частина цих приміщень, для обслуговування житлового будинку по вул. Київській, 83 у місті Сімферополі?

Після направлення до суду повідомлення про неможливість надання експертного висновку ухвалою ГС АР Крим від 17.01.2011 р. провадження у справі було поновлено.

Позивач та треті особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі..

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

03.06.1997 р. між КП ЖЕО Київського району м. Сімферополя (Орендодавець) та ПП «Тетра 7» (Орендар) був укладений договір №34/1 оренди нежилих приміщень, розташованих по вул. Київській, 83 в м. Сімферополі. В подальшому до вказаного договору неодноразово вносилися зміни та доповнення.

Зокрема, 29.11.2006 р. між сторонами була укладена угода, якою договір був викладений в новій редакції.

Зі вказаної угоди вбачається, що площа орендованих відповідачем приміщень складає 38,5 кв. м., а вартість згідно експертної оцінки дорівнює 11370,00 грн. Приміщення були передані в оренду для розміщення продовольчого магазину з підакцизною групою товарів.

Додатковою угодою від 27.04.2010 р. договір оренди був продовжений до 29.03.2011 р. включно.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.

Крім того, згідно з пунктом 6.2 Договору оренди Орендар має право з дозволу Орендодавця вносити зміни до складу орендованих приміщень, проводити його реконструкцію, технічне переоснащення, що обумовлює підвищення його вартості.

Матеріали справи свідчать, що Комунальне підприємство ЖЕО Київського району м. Сімферополя листом №5ж1-12/958 від 18.05.2010 р. проінформувало позивача про необхідність проведення ремонту приміщень та надало відповідну згоду про здіснення необхідних для цього робіт.

Після цього, позивачем був проведений ремонт орендованих приміщень, а загальна сума фінансування невід'ємних поліпшень складає 37 534,80 грн.

Згідно з п. 51 Державної програми приватизації, затвердженої Законом України „Про державну програму приватизації” №1723-ІІІ від 18.05.2000 р., у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення). Оцінка вартості об'єкта приватизації у цьому разі здійснюється із застосуванням експертної оцінки. Таке ж право одержує орендар у разі прийняття рішення про приватизацію відповідно до законодавства України.

Рішенням 65-ї сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради №1070 від 21.10.2010 р. був затверджений перелік об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації, до якого були включені і орендовані позивачем приміщення.

Вказане рішення органу місцевого самоврядування у встановленому законом порядку не оскаржено, не скасовано, тобто є чинним.

Статтею 8 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється його підготовка до приватизації.

Підготовка об'єкта малої приватизації до продажу здійснюється органами приватизації, які:

- визначають ціну продажу об'єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або початкову вартість продажу об'єкта на аукціоні, за конкурсом;

- готують та публікують інформацію про об'єкти малої приватизації у відповідних інформаційних бюлетенях та місцевій пресі, інших друкованих виданнях, визначених органами приватизації;

- проводять у разі необхідності реорганізацію або ліквідацію державного підприємства;

- замовляють у разі потреби проведення екологічного аудиту.

Строк підготовки об'єкта малої приватизації до продажу не повинен перевищувати двох місяців з дня прийняття рішення про включення його до відповідного переліку об'єктів, що підлягають приватизації.

Проте, після включення орендованих позивачем приміщень до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, будь-які подальші дії Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради здійснені не були.

Так, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради направив на адресу позивача лист № 5018/40/03 від 23.11.2010 р., в якому повідомив, що на теперішній час питання правового режиму власності допоміжних приміщень житлового комплексу (підвалів, сараїв, горищ, колясочних тощо), визначення категорій вказаних приміщень залишаються законодавчо неврегульованими, у зв'язку з чим Фонд позбавлений можливості провести заходи з приватизації підвальних приміщень.

Проте, суд не може погодитися з правомірністю вказаної позиції відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 25 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” №2269-ХІІ від 10.04.1992 р. приватизація об'єкта оренди здійснюється   відповідно до чинного законодавства.

Приватизація державного і комунального майна здійснюється згідно з вимогами Законів України „Про приватизацію державного майна”, „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та інших нормативних актів, які не суперечать вимогам названих актів.

Ч. 1 ст. 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” №2171-ХІІ від 06.03.1992 р. передбачено, що об'єктами малої приватизації є:

- цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А;

- окреме індивідуально визначене майно;

- об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.

Згідно зі ст. 3 вказаного Закону приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.

Відповідно до ст. 4 Закону продавцями об'єктів малої приватизації, що перебувають у загальнодержавній та комунальній власності, є відповідно: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва; органи приватизації, створені місцевими Радами. Таким органом у даному випадку є Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради.

Покупцями об'єктів малої приватизації, згідно зі ст. 5 Закону України №2171, можуть бути фізичні та юридичні особи, які визнаються покупцями відповідно до Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств", тобто громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на території України, крім передбачених частиною третьою цієї статті; юридичні особи інших держав.

Як вже було вказано вище, орендовані позивачем нежилі приміщення, розташовані по вул. Київській, 83 в м. Сімферополі, загальною площею 38,5 кв. м., були включені Сімферопольською міською радою до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, тобто, з урахуванням положень частини 5 статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», Сімферопольська міська рада підтвердила відсутність підстав для відмови у приватизації.

У той же час, відповідач відмовляється від вчинення подальших дій по приватизації спірного майна з посиланням на неврегульованість на законодавчому рівні правового питання власності допоміжних приміщень житлового комплексу (підвалів, сараїв, горищ тощо).

Однак, вказані посилання не є переконливими.

Так, резолютивною частиною рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. у справі №4-рп/2004 передбачено, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” (2482-12) треба розуміти так:

1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

1.2. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

1.3. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Отже, вказаним рішенням дано офіційне тлумачення Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”.

Проте, ст. 4 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру.

Крім того, в Листі Фонду державного майна України №10-20-1155 від 30.01.2004 р. передбачено, що відповідно до статті 4 Житлового кодексу України до житлового фонду не входять нежилі приміщення в жилих будинках, призначені для торговельних, побутових та інших потреб непромислового характеру. Відповідно до Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” та Державної програми приватизації на 2000-2002 роки зазначені нежитлові приміщення є окремим індивідуально визначеним майном і підлягають приватизації, як об'єкти державної власності групи А.

Таким чином, враховуючи те, що предметом даного спору є спонукання Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради до проведення дій по приватизації  приміщення, що використовується для розміщення продовольчого магазину, тобто нежитлового приміщення, призначеного для торговельних потреб, яке не входить до житлового фонду, Закон України „Про приватизацію державного житлового фонду”, як і його офіційне тлумачення, не може розповсюджуватись на спірні правовідносини.

Крім того, відповідно до п. п. 2.50 Державних будівельних норм України “Житлові будинки. Основні положення” ДБН В.2.2-15-2005 у першому, другому і цокольному поверхах житлових будинків допускається розміщувати приміщення: адміністративні, магазинів роздрібної торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування, відділень зв'язку загальною площею не більше 700 кв. м., банків, магазинів і кіосків з продажу преси, поліклінік, жіночих консультацій, рентгено-стоматологічних кабінетів (в разі забезпечення вимог НРБУ); роздавальних пунктів молочних кухонь, юридичних консультацій і нотаріальних контор, загсів, філій бібліотек, виставкових залів, контор житлово-експлуатаційних організацій, фізкультурно-оздоровчих занять загальною площею до 150 кв. м., культурно-масової роботи з населенням (для проведення лекцій, зборів, бібліотек-читалень, кімнат для індивідуальних занять, роботи гуртків, прийому громадян депутатами тощо), дитячих художніх шкіл, центрів соціального захисту населення, центрів зайнятості населення базового рівня до 50 відвідувачів і до 15 співробітників центрів, а також груп короткотривалого перебування дітей дошкільного віку (крім цокольного поверху).

Також суд вважає за необхідне зазначити, що рішення Конституційного Суду України стосується лише тих нежитлових приміщень, які є допоміжними приміщеннями.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку” №2866-ІІІ від 29.11.2001 р. допоміжні приміщення багатоквартирного будинку — приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Таким чином, критерієм віднесення приміщення до допоміжного є призначення вказаного приміщення для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.

В матеріалах справи наявний технічний звіт про стан орендованого позивачем приміщення, виконаний Кримським республіканським підприємством «Проектно-вишукувальний інститут «Кримпроектреконструкція» Міністерства житлово-комунального господарства АР Крим, з якого вбачається, що орендовані позивачем приміщення підвалу не є допоміжними та приміщеннями для даного жилого будинку, оскільки:

- теплопостачання жилого будинку здійснюється від центральних теплових мереж «Кримтеплокомуненерго;

- водопостачання здійснюється від  водопровідної мережі м. Сімферополя;

- приміщення не використовуються для електропостачання та розміщення електрообладнання, вводу мереж газопостачання;

- по приміщенням транзитом проходять магістральні мережі теплопостачання та каналізації.

На підставі проведеного дослідження був зроблений висновок про те, що приміщення, які орендуються позивачем, є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.

Вказаний технічний висновок суд розцінює як належний та допустимий письмовий доказ у порядку статті 36 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, спірні нежилі приміщення є окремим індивідуально визначеним майном, а тому, згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)” є об'єктом малої приватизації, а висновки, викладені відповідачем в № 5018/40/03 від 23.11.2010 р., є передчасними та не засновані на положеннях чинного законодавства України.

При цьому, згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і Законами України.

Стаття 23 Господарського кодексу України передбачає, що спори про поновлення порушених прав суб'єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Суд зазначає, що безпідставне ухилення відповідача від виконання рішення 65-ї сесії У скликання Сімферопольської міської ради №1070 від 21.10.2010 р. порушує права позивача на приватизацію орендованого ним приміщення, що, в свою чергу, потребує судового захисту.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15, ідентифікаційний код 20687358) виконати рішення 65-ї сесії У скликання Сімферопольської міської ради №1070 від 21.10.2010 р. «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Сімферопольської міської ради, що підлягають приватизації» в частині приватизації шляхом викупу нежилих приміщень, розташованих по вул. Київській, 83 в м. Сімферополі, загальною площею 38,5 кв. м., Приватним підприємством «Тетра-7» (95001, м. Сімферополь, вул. Студентська, 18, к. 24 «а», ідентифікаційний код 34740177).

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        (підпис)                                  І. І. Дворний

Рішення підписано  01.02.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.