Рішення

від 01.02.2011 по справі 572-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

572-2009

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

01.02.2011Справа №5002-22/572-2009

За позовом –  Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, м. Севастополь, вул. Повсталих, 6

до відповідача – Приватного підприємства «Базис», м. Алушта, с Сонячногірське, вул. Зарічна, 25

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Фонду майна АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська,17

про розірвання договору та стягнення 291945,24 грн.

за зустрічним позовом –  Приватного підприємства «Базис», м. Алушта, с Сонячногірське, вул. Зарічна, 25

до – Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, м. Севастополь, вул. Повсталих, 6

про спонукання до виконання певних дій

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача за первісним позовом – не з'явився       

від відповідача за первісним позовом –  не з'явився        

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -  не з'явилась

Обставини справи:

Позивач – Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі звернувся до Господарського суду АР Крим  з позовною заявою до відповідача -  Приватного підприємства «Базис», просить суд стягнути з відповідача неустойку за несплату за об'єкт приватизації у встановлений термін у розмірі 291945,24 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач,  у порушення взятих на себе зобов'язань за договором купівлі – продажу № 208/40 від 25.09.2008 року, не здійснив належним чином та у встановлені строки оплату обов'язкових платежів, як то: у термін до 05.10.2008 року сплатити ПДВ у розмірі 243287,70 грн. а витрати на підготовку об'єкту до приватизації у розмір 1200,00 грн.; у термін до 25.10.2008 року сплатити вартість об'єкту приватизації у розмір 1216428,50 грн., у зв'язку з чим відповідачу була нарахована неустойка.

Крім того, позивач просить суд розірвати договір купівлі – продажу від 25.09.2008 року № 208/409, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі та ПП «Базис».

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 02.02.2009 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження по справі, справі привласнений № 2-27/572-2009.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, просить суд в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 14.04.2009 року у справі № 2-27/572-2009 відповідачу відмовлено у прийнятті до спільного розгляду з первісним позовом зустрічного позову ПП «Базис» до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 року у справі № 2-27/572-2009 апеляційну скаргу ПП «Базис» на ухвалу Господарського суду АР Крим від 14.04.2009 року про відмову у прийнятті зустрічної позовної заяви ПП «Базис» задовольнити, ухвалу Господарського суду АР Крим від 14.04.2009 року у справі № 2-27/572-2009 про відмову у прийнятті зустрічного позову ПП «Базис» скасувати, справу направити на розгляд до Господарського суду АР Крим. Провадження за апеляційною скаргою ПП «Базис» на ухвалу Господарського суду АР Крим від 14.04.2009 року про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи припинити.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 06.07.2009 року у справі № 2-27/572-2009 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву   ПП «Базис» до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі про спонукання до виконання певних дій.

17.08.2009 року до суду надійшла заява позивача за зустрічним позовом про уточнення позовних вимог, відповідно до якої ПП «Базис» просить суд спонукати Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі укласти з ПП «Базис» угоду про внесення змін до договору купівлі – продажу державного майна від 25.09.2008 року у редакції, наданій суду ПП «Базис».

Доповненнями від 20.08.2009 року ПП «Базис» просить суд спонукати Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі укласти з ПП «Базис» угоду про внесення змін до договору купівлі – продажу державного майна від 25.09.2008 року, а саме: до п.п. 1.3., 1.4., 2.1., 2.2. договору, в частині вартості об'єкта, що підлягає викупу.

Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти вимог зустрічного позову, просить суд в задоволенні зустрічного позову ПП «Базис» відмовити у  повному обсязі.

07.09.2009 року позивач за первісним позовом надав суду заяву про уточнення підставі позову, відповідно до якої просить суд вважати  підставами позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі наступні норми права: п. 5 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», п.  1  ст. 691 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» та постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 р. № 846.

07.09.2009 року позивач за зустрічним позовом надав суду заяву про повернення ПП «Базис» без розгляду заяви про уточнення позовних вимог від 17.08.2009 року.

Вказане клопотання позивача за зустрічним позовом судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 29.09.2009 року провадження по справі № 2-27/572-2009 зупинено.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 16.02.2010 року провадження по справі № 2-27/572-2009 поновлено, справу призначено до розгляду.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22.02.2010 року   провадження по справі № 2-27/572-2009 зупинено.

Розпорядженням № 357 від 19.11.2010 року Заступника Голови Господарського суду АР Крим С.Я. Тіткова справу № 2-27/572-2009 передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 29.11.2010 року поновлено провадження по справі № 2-27/572-2009, справу прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А. із привласненням справи № 2-22/572-2009, справу призначено до розгляду.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про причини відсутності суду не повідомили. Про дату розгляду справи повідомлені належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

25 вересня 2008 року між Регіональнім відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі та ПП «Базис» був укладений договір купівлі - продажу № 208/40, який посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Рижковою Н.В. 25 вересня 2008 року та зареєстровано в реєстрі за № 1103.

Предметом вказаного договору є державне нерухоме майно: адміністративний корпус літ. «А», склад літ «Е», колишнього дитячого садочку, що знаходиться за адресою: м. Алушта, с. Сонячногірське, вул. Коцюбинського, буд. 19, який складається з: адміністративного корпусу літ «А» площею 278,90 кв.м., прибудови літ. «А1», прибудови літ. «А2», навісу літ. «а», складу літ. «Е» площею 28,00 кв.м., загальною площею 306,9 кв.м.

Відповідно до вимог п. 5 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації. Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до пункту 2.1. договору купівлі-продажу від 25.09.2008 року № 208/40 покупець зобов'язаний внести 243287,70 грн. податку на додану вартість у повному обсязі за придбаний об'єкт приватизації протягом 10 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору.

Покупець зобов'язаний внести 1216438,50 грн. за придбаний об'єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації цього Договору. Строк сплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів на умовах, якщо Покупець вніс не менш 50 процентів від цієї суми. Плата за об'єкт приватизації вноситься на підставі цього Договору.

Покупець зобов'язаний протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору внести 1200,00 грн. - витрат на підготовку об'єкта до приватизації.

Враховуючі вищенаведене покупець (відповідач) зобов'язаний був: у термін до 05.10.2008 року сплатити  ПДВ у розмірі - 243287,70 грн. та витрати на підготовку об'єкту до приватизації у розмірі 1200,00 грн.; у термін до 25.10.2008 року сплатити вартість об'єкту приватизації у розмірі 1216438,50 грн.

14.11.2008 року за вих. №11-03-03059 Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі на адресу ПП «Базис» надіслана претензія з вимогою сплатити за об'єкт приватизації.

Однак, на момент подання первісного позову, позивач за первісним позовом зазначив, що ним відповідь на вказаний лист не отримано, ПП «Базис» не сплатило ані 243287,70 грн. податку на додану вартість, ані 1216438,50 грн. за придбаний об'єкт приватизації, ані 1200,00 грн. - витрати на підготовку об'єкта до приватизації.

Відповідно до вимог п. 4 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» покупці, що не сплатили за об'єкт приватизації, включаючи земельну ділянку, придбаний шляхом викупу, на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з моменту укладання чи реєстрації відповідної угоди сплачують на користь органу приватизації неустойку в розмірі і порядку, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Рішення про викуп об'єкта, включаючи земельну ділянку, або результати конкурсу, аукціону в таких випадках підлягають анулюванню.

Відповідно до вимог п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.1997 р. № 910 «Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації» встановлено, що розмір неустойки, яку сплачують покупці у разі повної або часткової несплати в установлений Законом України «Про приватизацію державного майна» термін коштів за об'єкт приватизації, становить 20 відсотків ціни, за яку куплено цей об'єкт. Неустойка сплачується протягом двадцяти календарних днів з моменту закінчення терміну сплати коштів за об'єкт приватизації та зараховується до позабюджетного Державного фонду приватизації. Аналогічна норма міститься у п. 7.2. договору купівлі-продажу від 01.02.2008 року № 203/40.

Отже, враховуючи, що ціна об'єкту приватизації - адміністративний корпус літ. А», склад літ «Е», колишнього дитячого садочку, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Алушта, с. Сонячногірське, вул. Коцюбинського, 19, який складається з: адміністративного корпусу літ «А» площею 278,90 кв.м., прибудови літ. «А1», прибудови літ. «А2», навісу літ. «а», складу літ. «Е» площею 28,00 кв.м., загальною площею 306,9 кв.м., склала 1459726,20 грн. з урахуванням ПДВ, то неустойка, яку повинен сплатити покупець складає 291945,244 грн. = 1459726,20 грн. х 20%.

Так, заявлені позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі ґрунтуються на підставі п. 5 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», п. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України, п. 4 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.1997 року № 910.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 р. № 846 «Про розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкт приватизації» постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.1997 р. № 910 втратила чинність.

Однак, розмір неустойки, яку повинен сплатити покупець у разі повної або часткової несплати в строк коштів за об'єкт приватизації Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 р. № 846 не змінено.

Так, суд вважає, що відповідачем було порушено зобов'язання, передбачене умовами укладеного між сторонами договору в частині сплати обов'язкових платежів у строки, передбачені самим договором, як то, сплата ПДВ, витрат на підготовку об'єкту приватизації та насамперед, вартості самого об'єкту приватизації, у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованим нарахування позивачем відповідачу за первісним позовом неустойки, у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 р. № 846.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, у розумінні ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду даної справи суду не було надано належних доказів оплати відповідачем неустойки у розмірі 291945,24 грн.

Частиною 5 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір купівлі - продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі - продажу, у визначені строки.

Також, частиною 3 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (п. 2 ст. 509 ЦК України), зокрема з договорів та інших правочинів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинне виконуватися належним чином.

Суб'єкти господарювання і інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог по виконанню зобов'язання – відповідно до вимог, які в певних умовах звичайно висуваються (ст. 193 Господарського кодексу України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Наразі, на думку суду, вчинені відповідачем порушення є істотними, у розумінні ст. 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Іншими словами, договір може бути розірваний також у разі зміни обставин, якими сторони керувалися під час укладення договору.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тотожні положення зафіксовані статтею 20 Господарського кодексу України, за якою кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Отже, з урахуванням викладеного суд вважає заявлені вимоги первісного позову обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог зустрічного позову, суд вважає їх необґрунтованими виходячи з наступного.

Наказом № 872 від 31.05.2007 року Приватному підприємству «Базис» був дозволений викуп (із земельною ділянкою) будівлі колишнього дитячого саду площею 310,1 кв.м. за адресою: м. Алушта, с. Сонячногірське, вул. Коцюбінського, 19а.

Але, як вказує позивач за зустрічним позовом, Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі відмовилось виконувати вищезгаданий наказ зважаючи на відсутність законодавчої бази на викуп земельної ділянки.

26.05.2008 року Господарським судом АР Крим було прийнято рішення у справі № 2-25/5407-2008 за позовом ПП «Базис» до Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, Фонду державного майна України, про визнання незаконною бездіяльності та спонукання до виконання певних дій, яким виключено з числа відповідачів Фонд державного майна України, позов задоволено у повному обсязі, визнано право ПП «Базис» на викуп будівлі колишнього дитячого саду, загальною площею 310,1 кв.м., яка знаходиться за адресою: АР Крим, с. Сонячногірське, вул. Коцюбінського, 19а, без земельної ділянки; зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі на виконання наказу Фонду державного майна України від 31.05.2007 року № 872 підготувати необхідні документи та провести заходи з приватизації ПП «Базис» державного нерухомого майна – будівлі колишнього дитячого саду, загальною площею 310,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АР Крим, с. Сонячногірське, вул. Коцюбінського, 19а, без земельної ділянки.

25.09.2008 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі та ПП «Базис» був укладений договір купівлі-продажу державного майна. Об'єктом купівлі-продажу за вказаним договором є адміністративний корпус літ. «А», склад літ. «Е», колишнього дитячого саду, загальною площею 306,9 м.кв., розташований за адресою: м. Алушта, с. Сонячногірське, вул. Коцюбінського, 19а.

Пунктом 2.1. договору передбачений обов'язок ПП «Базис» провести оплату за об'єкт приватизації в сумі 243287,70 грн. протягом десяти днів з моменту нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору і в сумі 1216438,50 грн. протягом 30-ти днів      з моменту нотаріального посвідчення і державній реєстрації договору.

Але, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що до теперішнього часу оплата за об'єкт приватизації ПП «Базис» не проведена з об'єктивних причин.

Так, при укладенні договору ПП «Базис» мало намір провести реконструкцію будівлі, здійснити будівництво оздоровчої установи для дітей з незабезпечених родин, у зв'язку з чим ПП «Базис» уклало договір про співпрацю з ТОВ «AVA Amatnieks», відповідно до якого ТОВ «AVA Amatnieks» прийняло на себе зобов'язання сплатити всі витрати, пов'язані з приватизацією об'єкту, а після завершення приватизації, сторони узяли на себе зобов'язання приступити до створення на базі викупленого об'єкту оздоровчого комплексу.

Однак, у зв'язку з настанням фінансово-економічної кризи ТОВ «AVA Amatnieks» відмовилось від виконання взятих на себе зобов'язань по оплаті витрат, пов'язаних з приватизацією об'єкту, що підтверджується листом від 26.07.2006 року, від 10.10.2008 року, договором від 13.11.2006 року.

Надалі, ПП «Базис» зверталось на адресу відповідача з проханням продовжити терміни оплати за договором від 25.09.2008 року у зв'язку з фінансово-економічною кризою.

Також, в обґрунтування позовних вимог зустрічного позову ПП «Базис» посилається на лист Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі від 11.02.2009 року, адресований ДП «Малореченське», на балансі якого знаходиться об'єкт приватизації, в якому вказано, що до теперішнього часу оплата за об'єкт не проведена у зв'язку з об'єктивними причинами - фінансово-економічною кризою, що наступила, в Україні, відсутністю кредитування, відмовою інвесторів від участі в приватизації.

Отже, відповідач вважає, що настання фінансово-економічної кризи в Україні і в світі, є причиною невиконання ним умов договору купівлі-продажу державного майна від 25.09.2008 року в частині термінів оплати.

Суд підкреслює, що факт невиконання взятих на себе зобов'язань з боку самого відповідача не заперечувався.

06.03.2009 року ПП «Базис» в черговий раз звернулось до Регіонального управління Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі з проханням укласти додаткову угоду про внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна від 25.09.2008 року, в частині продовження до 25.09.2009 року термінів оплати за об'єкт приватизації за договором.

10.03.2009 року Регіональним управлінням Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі був направлений на адресу ПП «Базис» лист про відмову в укладенні угоди про внесення змін до договору купівлі-продажу державного майна від 25.09.2008 року.

Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Умовами укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 25.09.2008 року виконання відповідачем зобов'язань по сплаті приватизованого об'єкту не пов'язано з виконанням зобов'язань третьою особою.

Щодо сум платежів та строків їх внесення як позивачем так й відповідачем були обумовлені ними та відображені в договорі купівлі-продажу об'єкту від 25.09.2008 року.

Зобов'язання покупця (відповідача) щодо повної та своєчасної сплати вартості об'єкту купівлі – продажу передбачені не тільки умовами договору, а також й п.5 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», п.1 ст. 691 Цивільного кодексу України.

Відповідальність покупця за несплату за договором купівлі-продажу об'єкта приватизації передбачена як самим договором (розділ 7), так й ст.ст. 218,219 Господарського кодексу України, а порядок сплати та розмір штрафних санкцій - постановою Кабінету Міністрів України від 17.09.2008 р. № 846 «Про розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкт приватизації».

Також слід зауважити, що згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами  договору  є  умови  про  предмет договору, умови,  що визначені законом як  істотні  або  є  необхідними  для договорів даного виду,  а також усі ті умови,  щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Аналогічні вимоги містяться у положеннях статті 180 Господарського кодексу України.

Загальні умови порядку зміни та розірвання визначені у статті  188 Господарського кодексу України, в якій зокрема, зазначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Проте, із цього правила є виключення, передбачене статтею 652 Цивільного кодексу України, а саме, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягай згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1)  в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2)  зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3)  виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4)  із суті договору або звичаїв .ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Зі змісту вказаної норми вбачається,  що укладаючи договір сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей. Проте, в ході виконання договору можуть виявлятися обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначені його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, при яких він буде виконуватися.

Інтереси сторін можуть порушуватися будь - якою зміною обставин, що виникають у ході виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для вимоги про зміну чи розірвання договору.

Зміна   обставин   вважається   істотною,   тільки   якщо   вони   змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.                                                                       ,

При цьому, зміна або розірвання договору можлива лише за наявності чотирьох умов, передбачених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

Отже, необхідними умовами, за наявності яких можливе змінення або розірвання договору за рішенням суду, є те, що в момент укладення договору сторони у справі виходили з того, що така зміна обставин не настане, а також із і суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (п.п. 1, 4 ч. 4 ст. 652 Цивільного кодексу України).

Обґрунтовуючи  свої позовні вимоги  зустрічного позову позивач у  якості  істотних змін обставин, які дають йому право на внесення змін до умов договору вказує на настання світової фінансової кризи, офіційно визнаної в Україні наприкінці жовтня 2008 року.

Ризик є однією із ознак підприємництва, який визначений статтею 42 Господарського кодексу України, а саме, підприємництво – це самостійна, ініціативна,  систематична,  на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Принцип комерційного розрахунку та власного комерційного ризику є одним із принципів господарської діяльності (ст. 44 Господарського кодексу України). Отже труднощі, які виникли у позивача за зустрічним позовом із виконанням спірного договору купівлі-продажу державного майна, охоплюються його підприємницьким ризиком, тому суд вважає, що відсутні об'єктивні правові підстави перекладати комерційний ризик позивача на відповідача шляхом внесення змін до умов договору в частині зміни строків оплати ціни продажу об'єкта приватизації, звільняючи позивача від виконання прийнятих на себе обов'язків за договором купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу державного майна від 25 вересня 2008 року за № 208/40 не містить умов щодо зміни строків оплати вартості об'єкту після його укладення. Отже, підписав даний договір сторони дійшли згоди з усіх істотних умов договору, у тому числі по строкам внесення ціни за об'єкт приватизації.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача за первісним позовом у повному обсязі.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Первісний позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Базис» (м. Алушта, с. Сонячногірське, вул. зарічна, 25, рахунок № 2600516281 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 19445868) до Державного бюджету України (Регіональне відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, м. Севастополь, вул. Повсталих, 6; рахунок № 37185500900001, МФО 824509, ЄДРПОУ 20677058) неустойку за несплату за об'єкт приватизації у розмірі 291945,24 грн.

3.          Розірвати договір купівлі – продажу від 25.09.2008 року № 208/409, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в АР Крим  та м. Севастополі (м. Севастополь, вул. Повсталих, 6, ЄДРПОУ 20677058) та ПП «Базис» (м. Алушта, с. Сонячногірське, вул. Зарічна, 25, ЄДРПОУ 19445868).

4.          Стягнути з Приватного підприємства «Базис» (м. Алушта, с. Сонячногірське, вул. зарічна, 25, рахунок № 2600516281 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 19445868) до Державного бюджету м. Сімферополя (рахунок № 31115095700002, МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу: 22090200, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, одержувач: державний бюджет м. Сімферополя) 3004,45 грн. державного мита.

5.          Стягнути з Приватного підприємства «Базис» (м. Алушта, с. Сонячногірське, вул. зарічна, 25, рахунок № 2600516281 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 19445868) до Державного бюджету  м. Сімферополя (одержувач: 22050000, державний бюджет м. Сімферополя, рахунок № 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026, призначення платежу: за інформаційне забезпечення розгляду справи  в Господарському суді АР Крим) 236,00 грн. –витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7.          В задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

Повне рішення складено 01.02.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.