Рішення

від 31.01.2011 по справі 5885-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5885-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 217

РІШЕННЯ

Іменем України

31.01.2011Справа №5002-25/5885-2010

За позовом –   ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «САЛТ ЛТД», вул. Дегтярівська, 33-б, м. Київ, 03057; вул. Білогородська, 61, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08150

до відповідача –  ТОВ «НПК Кримінвестстрой-Т», вул. Белла Куна, 19, кв. 148, м.Сімферополь

про стягнення 66 820,03 грн.  

Суддя Копилова О.Ю.

представники:

від позивача –  Малявін О.С., дов. №2-ю-2 від 11.01.2010, представник

від відповідача –   не з'явився      

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «САЛТ ЛТД» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача – ТОВ «НПК Кримінвестстрой-Т», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 66 820,03 грн., у тому числі: 48 367,98 грн. основного боргу, пеню – 2 894,13 грн., 3% річних – 3 224,09 грн., індекс інфляції – 12 333,83 грн., мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача строків оплати наданих позивачем послуг за договором № 1319/07 від 30 жовтня 2007 року.

17 січня 2011 року до господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою позивач зазначає, що замовником було підписано актів виконаних робіт на суму 163 132,38 грн., а відповідачем сплачено за виконану роботу лише 114 764,40 грн., таким чином за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 48 367,98 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Відповідач  у судове засідання не з'явився, про причини відсутності суд не повідомив, про день розгляд справи був сповіщений належним чином: рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час розгляду даної справи відповідач  не надав суду відзиву на позовну заяву, з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи  у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу  в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

30 листопада 2007 року між ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «САЛТ ЛТД» (далі Виконавець) та ТОВ «НПК Кримінвестстрой-Т» (далі Замовник) був укладений договір №1319/07  на виконання робіт з встановлення систем: автоматичної пожежної сигналізації і оповіщення про пожежу; телефонізації і телебачення на об'єкті Центр водного спорту ТОВ «Король» в смт. Берегове (далі Договір).

Відповідно пункту 1.1 Договору Замовник поручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки по виконанню власними та залученими силами та способами, у відповідності з об'ємами, що приведені в додатку №1, робіт монтажу, пусконаладкі та здачі органам Державної пожежної безпеки України наступних систем: автоматичної пожежної сигналізації та сповіщення про пожежу; телефонізації та телебачення.

Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість монтажних робіт, з урахуванням вартості матеріалів та обладнання складає 365 433,00грн.

Позивачем в заяві про уточнення позовних вимог від 17.01.11 зазначено, що замовником було підписано актів виконаних робіт на суму 163 132,38 грн., а відповідачем сплачено за виконану роботу лише 114 764,40 грн.

Відповідно до  пункту 2.2 Договору Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Виконувача протягом п'яти банківських днів авансовий платіж в розмірі 100% вартості обладнання та матеріалів по даному Договору, що становить 114 764,40грн.

Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюються Замовником протягом п'яти банківських днів після підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Як вбачається з позовної заяви, позивач виконував договірні обов'язки а відповідач зупинив виконання робіт до відновлення фінансування.

Однак, протягом двох років відповідач так і не поновив виконання робіт.

Отже, позивач виконав належним чином взяті на себе зобов'язання, а відповідач не виконав умов договору та не сплатив Виконавцю за виконані роботи.

Таким чином, за відповідачем склалась заборгованість у розмірі 48 367,98 грн.

21 грудня 2009 року позивачем на адресу відповідача була направлена претензія (вих. №207-ю) з вимогою погасити в досудовому порядку суму заборгованості в розмірі 48 367,98 грн.

Однак, належного реагування з боку відповідача на претензійну вимогу не відбулось.

28 лютого 2010 року сторони підписали акт звірення взаєморозрахунків на суму 48 367,98 грн. (а.с. 21).  

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 48 367,98 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі – 2 894,13 грн., 3% річних – 3 224,09 грн., індекс інфляції – 12 333,83 грн.

Згідно п. 5.3. Договору у випадку порушення обов'язків по Договору, в тому числі строків оплати за виконання та прийняття робіт, Замовник сплачує Підрядчику пеню в розмірі одної ученої ставки НБУ від суми простроченого платежу, але не більш 10% від вартості робіт.

Відповідно до ст. 1 Закону України  «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано.

Так, суд погоджується з розрахунком пені, зробленим позивачем, з урахуванням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України  03 лютого 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з ТОВ «НПК Кримінвестстрой-Т», (вул. Белла Куна, 19, кв. 148, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 34372230 р/р 26003026764851 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 322012 ІПН: 343722301281 Св пл. ПДВ: 00889860) на користь ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «САЛТ ЛТД», (вул. Дегтярівська, 33-б, м. Київ, 03057; вул. Білогородська, 61, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08150, ЄДРПОУ 20572483, р/р 260052708 в ВАТ «Ерсте Банк», МФО 380009)  66820,03 грн. заборгованості, в тому числі: 48 367,98 грн. основного боргу, пеню – 2 894,13 грн., 3% річних – 3 224,09 грн., індекс інфляції – 12 333,83 грн.

3.          Стягнути з ТОВ «НПК Кримінвестстрой-Т», (вул. Белла Куна, 19, кв. 148, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 34372230 р/р 26003026764851 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 322012 ІПН: 343722301281 Св пл. ПДВ: 00889860) на користь ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «САЛТ ЛТД», (вул. Дегтярівська, 33-б, м. Київ, 03057; вул. Білогородська, 61, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08150, ЄДРПОУ 20572483, р/р 260052708 в ВАТ «Ерсте Банк», МФО 380009) 668,20 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ТОВ «НПК Кримінвестстрой-Т», (вул. Белла Куна, 19, кв. 148, м.Сімферополь, ЄДРПОУ 34372230 р/р 26003026764851 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк» МФО 322012 ІПН: 343722301281 Св пл. ПДВ: 00889860) на користь ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «САЛТ ЛТД», (вул. Дегтярівська, 33-б, м. Київ, 03057; вул. Білогородська, 61, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08150, ЄДРПОУ 20572483, р/р 260052708 в ВАТ «Ерсте Банк», МФО 380009) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Копилова О.Ю.