Рішення

від 03.02.2011 по справі 5769-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5769-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

03.02.2011Справа №5002-29/5769-2010

За позовом – Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (98612, м. Ялта, вул. Кривошити, буд. 27).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський торговий будинок» (98671, м. Ялта, смт. Кореїз, Алупкнське шосе, буд. 15, літ. Ж-1).

Про спонукання прийняти спірні пункти договору.

Суддя Башилашвілі О.І.

 Представники:

Від позивача – Мата щук В.В., представник, довіреність № 2/ю від 11.01.2010р.  

Від відповідача – Міркін А Л. – представник, довіреність №01 від 20.12.2010р.

Сутність спору: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму»  звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський торговий будинок» про спонукання прийняти спірні пункти договору №1085 від 16.08.2010р. в редакції позивача.

Крім того, позивач просить покласти судові витрати, зі сплати державного мита та інформаційно – технічного забезпечення судового процесу, на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем спірний договір був підписаний з протоколом розбіжностей до договору, однак позивач вважає, що викладені відповідачем спірні пункти договору в протоколі розбіжностей суперечать чинному законодавству, в зв'язку з чим просить суд спонукати відповідача прийняти спірні пункти договору в редакції позивача.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 01 грудня 2010 року позов Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні. Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні, яке відбулось 16 грудня 2010 р. відповідач надав відзив на позов, згідно якому позовні вимоги не визнає та просить у задоволенні позову про спонукання до прийняття спірних пунктів договору № 1085 на надання послуг водопостачання та водовідведення від 16.08.2010 р. в редакції позивача відмовити. Відповідно протоколу розбіжностей відповідач не погодився з п.п. 2.1.,2.2,3.1.,3.2.,3.3.,4.9.,6.1.4.,6.2.2.,6.2.6.,7.2.8.,7.2.9.,8.1.1.,8.1.5.,8.1.6.,.8.1.11.,8.2.1.,9.1.1., 12.6. проекту договору в редакції позивача, а також запропонував виключити п.п 3.4.,3.5.,3.6.,3.7.,3.8.,4.8,6.2.1.,6.2.3.,6.2.4.,6.2.5.,6.2.7.,7.1.8.,8.1.9.,8.1.12.,8.1.13.,8.1.14.,8.1.16., 8.1.17.,8.1.18., 8.1.19., 8.2.1., 8.2.2., 9.1.2., 9.1.3., 12.5 з тексту проекту договору.

До кожного пункту окремо відповідач також надав свої письмові заперечення, що викладені у відзиві на позов.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.01.2011 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Морський торговий будинок» укласти договір № 1085 від 16.08.2010 р. в редакції Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» з урахуванням наступного:

п. 3.4., 3.7., 3.8. – з договору виключити.

п. 6.2.1. – з договору виключити.

п. 6.2.4. – з договору виключити.

п. 6.2.5. - з договору виключити.

п. 6.2.7. - з договору виключити

п. 8.1.12., 8.1.13., 8.1.16 з договору виключити

п. 12.5. з договору виключити

з п. 4.4. договору – виключити слова: «а также обеспечивает безопасность при снятии показаний»

залишити в редакції позивача - п. 2.1. п. 2.2. п. 3.3. п.п. 3.5., 3.6. п. 6.1.4. п. 6.2.2.                п. 7.2.8. п. 7.2.9. п. 8.1.5.,  8.1.9 п. 8.1.17, п. 8.1.18, п. 8.1.19 п. 8.2.1. п. 9.1.3. п. 12.6.  

п. 6.2.6., п. 9.1.1. залишити в редакції відповідача

Наступні пункти договору прийняти в редакції:

п. 3.1. договору: розрахунки за надані послуги по водовідведенню та водоспоживанню здійснюються на підставі виставлених рахунків по встановленим компетентними органами влади тарифам які діють на момент укладення договору:

для 2 групи споживачів:

вода - 8,21 грн. з урахуванням ПДВ за 1 м.куб.;

стоки – 5,83 грн. з урахуванням ПДВ за 1 м.куб.

Скидання Споживачем стоков з перевищенням допустимих концентрацій (ДК), ливневих, талих, фильтраційних, умовно-чистих вод сплачується у відповідності з Розділом Правил прийому сточних вод, в порядкі, передбаченому п. 6.1. Правил прийому сточных вод.

          п. 3.2.  у разі зміни тарифів Виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це Споживача із зазначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань із посиланням на узгодження відповідних органів.          

          п. 4.6. договору доповнити другим абзацом: «Розрахунок з Виробником за нераціональне використання води вследствие утечек води здійснює споживач, у якого на балансі, в экплуатації, обслуговуванні знаходиться внутрибудинкова система водоспоживання».

          п. 4.9. «Виробник» має право разом з представником споживача здійснювати у відповідності з умовами договору вибіркову перевірку технічного стану внутрибудинковоїй системи водоспоживання Споживача, про що складається акт (в двох примирниках). Акт повинен бути підписаний обома сторонами. У разі відмови споживача підписати відповідний акт, в ньому представником Споживача робиться відмітка про відмову і один примірникр акту направляется в адрес «Споживача».  

          п. 6.2.3.  «несвоєчасне внесення оплати послуг по договору».

           п. 8.1.1. «забезпечувати безперешкодний доступ відповідних представників Споживача до власних водопровідних мереж та обладнання  для контролю за рівнем споживання питної води, а також для відключення чи обмеження споживання у відповідності з встановленим порядком. У разі чинення перешкод до доступу представників Споживача до водопровідних мереж і обладнєння «Споживача» посадові особи такого «Споживача» несут відповідальність у відповідності із законом».

                    п. 8.1.11. згідно з п. 5.18 Правил № 190: «відповідати за цілісність та зберегання приборів обліку, пломб и деталей пломбировання, встановлених представниками территориальних органів Держстандарту і виробником в містах з'єднання приборів обліку, запорної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від  містя його розташування».

          п. 8.1.14 «при необхідності збільшення чи зменшення договірних обсягів водоспоживання та водовідведення повідомити про це Споживача за месяц до моменту виникнення змін»;            

          п. 9.1.2.: «Спохивач сплачує Виробнику» за скидання сточних вод, які перевищують зазначені в договорі, в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу відповідно умовам договору».

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні, що відбулося 27.01.2011 р. оголошувалась перерва до 03 лютого 2011р.

У судовому засіданні 03 лютого 2011 р. брали участь повноважні представники позивача та відповідача.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні, відповідач заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд

встановив:

         Статтею 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» визначені такі поняття:  централізоване питне водопостачання –це господарська діяльність із  забезпечення  споживачів  питною  водою за допомогою комплексу об'єктів,  споруд,  розподільних водопровідних  мереж,  пов'язаних єдиним   технологічним  процесом  виробництва  та  транспортування питної води; централізоване водовідведення  - це господарська  діяльність із відведення  та  очищення  комунальних  та  інших  стічних  вод  за допомогою комплексу об'єктів,  споруд,  колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом; споживач питної  води  - це юридична  або  фізична  особа,  яка використовує    питну   воду   для   забезпечення   фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.

Суб'єктами відносин  у   сфері   питної   води   та   питного водопостачання є: органи виконавчої  влади та місцевого самоврядування,  до  сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання, а також підприємства питного водопостачання; споживачі питної води. (ст.4 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»).

Як зазначає позивач і позовній заяві, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору. Послуги з   питного   водопостачання   надаються   споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Статтею 26 Закону УКраїни «Про житлово –комунальні послуги» чітко визначені  істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, тобто законом первісно обумовлюються сторони договору: виробник, виконавець послуг та споживач.

Як вбачається з матеріалів справи, Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» супровідним листом направило Товариству з обмеженою відповідальністю «Морський торговий будинок» проект договору про надання послуг по водоспоживанню та водовідведенню. (а.с. 21.)

Проте Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський торговий будинок» листом № 68/10 від 03.11.2010 р. підписало договір із протоколом розбіжностей від 03.11.2010 р. та пропозицією у встановлені законом строки розглянути протокол розбіжностей. (а.с. 19-20).

Не погодившись з запропонованим відповідачем протоколом розбіжностей позивач звернувся до суду з позовом щодо їх врегулювання.

Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений статтею 181 Господарського кодексу України.

          Так, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі, якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору (частина 1 статті 187 Господарського кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Так, розбіжності між сторонами виникли з приводу, зокрема, пункту 2.1. договору, яким передбачено: «послуги водопостачання, при наявності води в джерелах, та послуги з водовідведення надаються Споживачу безперебійно або згідно затвердженим місцевими органами влади самоуправління графіку».

Відповідачем було запропоновано  в пункті 2.1 договору слова «або згідно затвердженим місцевими органами влади самоуправління графіку» виключити.

Відповідач посилається на те, що п.2.1 проекту договору в редакції позивача прямо суперечить п.1.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених Наказом Мінжитлокоммунгоспу України № 190 від 27.06.2008 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 07.10.208 р. за № 936/15627. ( Далі Правила № 190).

Відповідно до п.1.2 Правил № 190 закріплено, що режим відпущення (одержання) питної води – гарантований обсяг питної води згідно з договором в обумовлений термін на потреби споживачу.  

Також згідно з абзацем 1 частини 1 ст. 20  Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» істотною умовою договору про надання послуг  з питного водопостачання, зокрема, є режим надання послуг.

Водночас ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, виходячи зі змісту названих норм галузевого законодавства: Правил № 190, Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та ст. 626 ЦК України режим надання послуг з водопостачання та водовідведення визначається виключно за домовленістю сторін у договорі  і є істотною умовою договору про надання послуг з водопостачання.

Відтак, режим надання послуг (зокрема графік надання послуг) не може встановлюватися імперативно в адміністративному порядку органами місцевого самоврядування для окремого приватного господарюючого суб'єкта, яким є відповідач  ТОВ «Морський торговий будинок».

Цей висновок підтверджується і п. 1 ч.1 ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», яким передбачено, що до відання виконавчих органів місцевих рад, належить управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

При цьому ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що територіальним громадам міст належить право комунальної власності, у тому числі на підприємства, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності.

Таким чином, виконавчий комітет Ялтинської міської ради не вправі встановлювати якісь графіки надання послуг з водопостачання та водовідведення Товариству з обмеженою відповідальністю «Морський торговий будинок», так як дане товариство не є майном комунальної власності територіальної громади міста Ялта, а належить і засновано окремими фізичними особами і відносяться за своєю суттю до підприємств приватної форми власності.

В свою чергу, посилання позивача на ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є необґрунтованим, оскільки в цій нормі не передбачено повноваження органів місцевого самоврядування встановлювати саме графіки подачі води, а навпаки приписами п. 1.2 Правил № 190 та спеціального Закону «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено визначення режимів споживання послуг (тобто в тому числі і графіків надання послуг) за домовленістю сторін.

В зв'язку з чим, суд приймає пропозицію відповідача виключити з п. 2.1. проекту договору слова «або згідно затвердженим місцевими органами влади самоуправління графіку»  

Позивач просить п. 2.2 договору викласти у наступній редакції, а саме: «Обсяги водоспоживання та водовідведення встановлюються щоквартально на кожний рік згідно рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради  і не можуть бути вище обсягів, узгоджених технічними умовами. Встановлені обсяги послуг доводяться Виконавцем до відомості Споживача повідомленням, що є невід'ємною частиною даного договору».

Суд приймає редакцію пункту 2.2 відповідача виходячи з того, що пункт 2.2 проекту договору в редакції відповідача, яка запропонована в протоколі розбіжностей, щодо визначення обсягу послуг на відповідний період за домовленістю сторін також повністю відповідає згаданим  п.1.2  Правил № 190, ст. 20 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», відповідно до яких обсяг питної води визначається за домовленістю сторін у договорі, але аж ніяк не органом місцевого самоврядування.

Отже, пункт п. 2.2 договору в редакції відповідача: «Обсяги водоспоживання та водовідведення встановлюються на підставі необхідності Споживача в конкретній кількості послуг водоспоживання і водовідведення на відповідний період по згоді Споживача і Виробника і зазначається в додатку № 4 до даного договору, що підписується повноважними особами і скріплюється печатками Споживача і Виробника і є його невід'ємною частиною».

Позивач просить п. 3.3 договору викласти у наступній редакції, а саме: «Розрахунковий період оплати послуг водоспоживання та водовідведення встановлюється в один місяць».

Проте суд погоджується з позицією відповідача щодо п. 3.3 договору: «Сплата за отримані послуги водоспоживання та водовідведення здійснюється споживачем щомісячно упродовж п'яти календарних днів після закінчення звітного місяця.  Звітним вважається місяць, в якому безпосередньо надавались послуги по даному договору», оскільки пункт 3.3 договору повністю ґрунтується на п. 3.7 Правил № 190.

Відповідно до п. 3.7 вказаних Правил № 190 розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Позивач просить п.п. 3.5, 3.6 залишити в наступній редакції: «Представник Споживача зобов'язаний отримувати рахунки у Виробника 15 числа кожного місяця, рахунок підлягає сплаті упродовж 5-ти банківських днів з вказаної дати. В рахунках зазначається: нарахування за поточний місяць (обсяги наданих послуг по об'єктам, тарифи, пеня, інфляція, штраф за перевищення договірних обсягів стоків, перевищення ДК, скидання лівневих вод, сума передоплати), борг на початок місяця, в тому числі по рішенню суду і стогова сума, підлягаюча до сплати». «При недостатній суми здійсненого платежу для виконання грошового зобов'язання в повному обсязі ця сума погашає вимоги Виробника в наступній черговості:

-          держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

-          пеня у тому числі за рішенням суду;

-          3% річних, інфляція;

-          Штраф за перевищення договірних обсягів стоків, перевищення ДК;

-          Скидання липневих вод;

-          Загальний борг по строку виникнення.»

Відповідачем було запропоновано  виключити  пункти 3.5, 3.6  договору, суд приймає цю позицію відповідача виходячи з наступного.

          Пункт 3.5 проекту договору в редакції позивача не відповідає приписам п. 3.7 Правил № 190, оскільки законом не передбачено обов'язку відповідача погоджуватися на таку умову, як примусовий похід до позивача за отриманням рахунків та ще і до 15 числа кожного місяця. Це ініціатива позивача не заснована на законі відповідач не надає згоду на умову не передбачену законом.

Пункт 3.6 договору в редакції позивача також не відповідає вимогам закону, зокрема ст. 534 Цивільного кодексу України.

Статтею 534 Цивільного кодексу України не передбачено взагалі сплата за перевищення договірних обсягів стоків, перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стоках (ДК), скидання липневих вод, основного боргу по строку виникнення, тим більше не встановлено черговості сплати таких платежів.

Судом встановлено, що сторони узгодили виключити п.п 3.4, 3.7, 3.8. з договору.

Суд погоджується з вказаною позицією сторін та виключає  п.п 3.4, 3.7, 3.8.з договору № 1085 про надання послуг водоспоживання та водовідведення.

Позивач просить прийняти редакцію п. 6.1.4 договору, а саме: «Виробник має право тимчасово припинити або обмежити подачу води Споживачу без попередження, у разі: аварій на зовнішніх мережах водопроводу і каналізації, а також інженерних комунікацій будівель та споруд».

Відповідачем у протоколі розбіжностей було запропоновано наступну редакцію п. 6.1.4 договору: «Аварій на зовнішніх мережах водопровода і каналізації в межах нормативних строків усунення таких аварій з наступним перерахунком Споживачу розміру щомісячної плати за послуги водоспоживання і водовідведення в сторону зменшення за той період, за який послуги водоспоживання і водовідведення надавались Споживачу у зв'язку з такими аваріями».

Суд не може погодитись з цією позицією та приймає редакцію позивача, оскільки відповідач сплачує за надані послуги по договору відповідно наданим позивачем рахункам по встановленим тарифам за фактично спожити послуги.

Судом встановлено, що сторони узгодили виключити п. 6.2.1. з договору.

Суд погоджується з вказаною позицією сторін та виключає  п. 6.2.1. з договору № 1085 про надання послуг водоспоживання та водовідведення.

Позивач просить прийняти редакцію п. 6.2.2 договору, а саме: «Виробник має право, завчасно попередити  Споживача,  припинити йому подачу води і відключити його від мереж каналізації у випадках: проведення Виробником ремонтних робіт по обслуговуванню водопровідних і каналізаційних мереж і засобів, до яких приєднаний Споживач, а також виконання робіт по приєднанню до мереж нових Споживачів».

Відповідачем у протоколі розбіжностей було запропоновано наступну редакцію п. 6.2.2 договору: «Проведення Виробником ремонтних робіт по обслуговуванню водопровідних і каналізаційних мереж і засобів, що знаходяться на балансі Виробника в межах нормативних строків на проведення таких робіт. При цьому Виробник зобов'язаний здійснити перерахунок місячної плати Споживача в сторону зменшення за фактичний період ненадання послуг водоспоживання та водовідведення під час здійснення таких робіт, а також сплатити Споживачу компенсацію в розмірі визначеному законодавством у разі перевищення нормативних строків виконання таких робіт за кожний день прострочення зверх нормативних строків проведення відповідних ремонтних робіт.

Проте суд залишає п. 6.2.2 договору в редакції позивача та не приймає запропоновану редакцію відповідача, оскільки відповідач сплачує за надані послуги по договору відповідно наданим позивачем рахункам по встановленим тарифам за фактично спожити послуги.

Позивач просить прийняти редакцію п. 6.2.3 договору, а саме: «Несвоєчасного внесення оплати послуг по договору».

Відповідач запропонував виключити цій пункт із договору та суд приймає зазначену позицію відповідача, оскільки ані Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», ані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ані Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України немає таких підстав для відключення, як недопущення споживачем представника позивача до приладів обліку та інше, невиконання нормативних актів, несвоєчасного внесення оплати за послуги тощо, які зазначені в п.п 6.2.3 -6.2.5, 6.2.7 в редакції позивача.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про природні монополії» до суб'єктів природних монополій відносяться, зокрема, суб'єкти, які здійснюють централізоване водопостачання та водовідведення.

Також і п. 1 ч.1 ст. 1 Закону України «Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України» визначено, що суб'єкт природної монополії – це, зокрема, суб'єкт господарювання будь-якої форми власності, який проводить діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення.

Отже, у розумінні вказаних законів позивач є природним монополістом в сфері централізованого водопостачання та водовідведення, що не заперечується ним.

В свою чергу згідно з ч. 1, п.5 ч.2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» закріплено, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається: часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

В ст. 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» встановлено, що під товаром розуміються також і роботи і послуги.

Отже, повне або часткове припинення водопостачання та водовідведення позивачем, який є природним монополістом, є зловживанням  монопольним (домінуючим) положенням на ринку відповідно до приписів вказаних норм антимонопольного законодавства.

Таким чином, п. 6.2.3 договору суперечить приписам ч. 1 п.5 ч.2 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» щодо недопустимості зловживання монопольним становищем шляхом повної або часткової відмови від надання послуг водопостачання та водовідведення.

Судом встановлено, що сторони узгодили виключити п.п 6.2.4., 6.2.5, 6.2.7. з договору.

Суд погоджується з вказаною позицією сторін та виключає  п.п 6.2.4., 6.2.5, 6.2.7. з договору № 1085 про надання послуг водоспоживання та водовідведення.

Пункт 6.2.6 позивач згоден залишити в редакції відповідача, а саме: «Невиконання заходів по нормалізації якості та режиму сточних вод відповідно вимог Правил приймання сточних вод підприємств в комунальні та відомственні системи каналізації населених пунктів України, затверджені Наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002р.».

Позивач просить залишити п. 7.2.8 в редакції позивача, а саме: «Тимчасово припинити подачу води Споживачу та відключити від мережі каналізації в порядку передбаченому діючим законодавством і даним договором».

Суд приймає позицію позивача по вказаному пункту договору.

Позивач просить залишити п. 7.2.9 в редакції позивача, а саме: «Обмежити або призупинити роботу об'єктів централізованого питного водопостачання у разі виникнення необхідності оперативного реагування на погіршення якості води в джерелах питного водопостачання і неможливості доведення її до вимог Державних стандартів та повідомлення про таке відключення та його причинах органів місцевого самоврядування , місцевих органів виконавчої влади і органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду».

Відповідач запропонував в пункті 7.2.9 договору після слів «Обмежети або призупинити роботу об'єктів центрального питного водоспоживання» добавити  слова, «що знаходяться на балансі і/або що експлуатуються на законних підставах Виробником».

Розглянувши вказані розбіжності, суд вважає обґрунтованою редакцію позивача по вказаному пункту договору.

Позивач просить залишити в його редакції п. 8.1 5 договору: «Отримувати рахунки у Виробника і сплачувати отримані послуги та інші платежі, передбачені договором і діючим законодавством, в строки, встановлені п. 3.5 договору». та п. 8.1.9 договору: «Забезпечити в будь-який час доби упродовж 30 мін. можливість  проведення обстеження службами Виробника системи водоспоживання та водовідведення підприємства, включаючи надання відповідного персоналу і необхідних документів.

Відповідач запропонував п. 8.1.5 договору викласти у наступній редакції: Сплачувати спожиті послуги водоспоживання та водовідведення в строки встановлені договором», а п. 8.1.9 договору виключити.

По вказаним пунктам договору суд приймає позицію відповідача, оскільки п. 8.1.5 договору повністю відповідає п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якого споживач зобов'язаний оплачувати послуги в строк, встановлений договором або законом.

Оскільки в договорі відповідач запропонував певний строк оплати послуг, то і п. 8.1.5 в редакції відповідача передбачає оплату послуг позивача в строк, визначений договором.

Пункт п. 8.1.9 договору не відповідає діючому законодавству, яким передбачено допуск представників позивача в будь-який час доби протягом 30 хвилин.

Судом встановлено, що сторони узгодили виключити п.п. 8.1.12., 8.1.13., 8.1.16. з договору.

Суд погоджується з вказаною позицією сторін та виключає п.п. 8.1.12., 8.1.13. та 8.1.16.  договору № 1085 про надання послуг водоспоживання та водовідведення.

Позивач просить викласти в його редакції пункти 8.1.17, 8.1.18., 8.1.19 та 8.2.1. договору.

Суд вважає за доцільним викласти п.п.8.1.17 договору викласти в редакції позивача частково, а саме:  «У разі звільнення займає мого приміщення, будівлі (відчуження іншим шляхом)  повідомити про це Виробника за 7 діб після передачі об'єкту».

Позивач просить пункти 8.1.18 та 8.1.19., викласти у наступній редакції: а саме: «Компенсувати Виробнику всі збитки та витрати, понесені у разі невиконання п.п 8.1.15, 8.1.17 та інших умов даного договору  і діючого законодавства. Проводити звірку розрахунків за вимогою Виробника», проте суд приймає позицію відповідача про виключення цих пунктів з договору та виключає пункти 8.1.18 та 8.1.19., оскільки вказані пункти не передбачені жодним нормативним актом в сфері водопостачання та водовідведення, не є обов'язковими для відповідача.

Що стосується п. 8.2.1 договору: «Забезпечувати, при наявності води в джерелах, безперебійно або по затвердженому графіку виробництво і подачу Споживачу питної води до місця приєднання останнього до місто проводу, і прийняття від нього стоків для їх очищення при відповідності режиму скидання і якості стічних вод Споживача умовам даного договору і нормативним актам»

Відповідач запропонував виключити з п. 8.2.1 договору наступні слова «або по затвердженому графіку».

Суд погоджується з позицією відповідача, оскільки відповідно до п. 1.2 Правил № 190 закріплено, що режим відпущення (одержання) питної води – гарантований обсяг питної води згідно з договором в обумовлений термін на потреби споживачу.

Також згідно з абзацем 1 частини 1 ст. 20 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» істотною умовою договору про надання послуг з питного водопостачання, зокрема, є режим надання послуг.

Водночас ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних права та обов'язків.

Отже, виходячи зі змісту цих норм законодавства, режим надання послуг з водопостачання та водовідведення визначається виключно за домовленістю сторін у договорі і є істотною умовою про надання послуг з водопостачання.

Відтак, режим надання послуг (зокрема графік надання послуг) не може встановлюватися імперативно в адміністративному порядку органом місцевого самоврядування для окремого приватного господарюючого суб'єкта, яким є відповідач ТОВ «Морський торговий будинок».

Щодо пункту 9.1.1 позивач надав згоду із редакцією відповідача, отже п. 9.1.1. «За несвоєчасну сплату послуг водовідведення і водопостачання Споживач сплачує Виробнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми невиконаного платежу за кожний день прострочення».

Позивач просить п. 9.1.3 викласти в його редакції: «За скидання в міську каналізацію стічних вод з перевищенням ДК, лівневих, талих, фільтраційних, умовно чистих вод  Споживач несе відповідальність відповідно Розділу 7 Правил приймання».

Відповідач запропонував виключити цей пункт із договору але суд вважає редакцію відповідача безпідставною та приймає позицію позивача.

Судом встановлено, що сторони узгодили виключити п. 12.5 з договору.

            Суд погоджується з вказаною позицією сторін та виключає п. 12.5  з договору № 1085 про надання послуг водоспоживання та водовідведення.

Позивач просить п. 12.6 викласти в його редакції «Додаток до договору є його невід'ємною частиною: Додаток № 1 – Схема зовнішніх водопровідних і каналізаційних мереж; Додаток № 2 –Акт границь обслуговування мереж по кожному вводу; Додаток № 3 – Дозвіл на скидання стічних вод.

Відповідач запропонував доповнити пункт 12.6 договору та викласти його в наступній редакції: «Додаток до договору є його невід'ємною частиною: Додаток № 1 – Схема зовнішніх водопровідних і каналізаційних мереж; Додаток № 2 –Акт границь обслуговування мереж по кожному вводу; Додаток № 3 – Дозвіл на скидання стічних вод; Додаток № 4 – Договірні обсяги водоспоживання і водовідведення Споживача.»  

Суд вважає за доцільним прийняти редакцію відповідача по п. 12.6 договору.

Судом встановлено, що сторони узгодили виключити з п. 4.4 з договору деякі слова «а також забезпечує безопасність при знятті показників».

Суд погоджується з вказаною позицією сторін та виключає з. п. 4.4  з договору № 1085 про надання послуг водоспоживання та водовідведення деякі слова «а також забезпечує безопасність при знятті показників».

          Пункти 3.1, 3.2, 4.6 договору суд приймає в редакції позиваача:

п. 3.1. договору: розрахунки за надані послуги по водовідведенню та водоспоживанню здійснюються на підставі виставлених рахунків по встановленим компетентними органами влади тарифам які діють на момент укладення договору:

для 2 групи споживачів:

вода - 8,21 грн. з урахуванням ПДВ за 1 м.куб.;

стоки – 5,83 грн. з урахуванням ПДВ за 1 м.куб.

Скидання Споживачем стоков з перевищенням допустимих концентрацій (ДК), ливневих, талих, фильтраційних, умовно-чистих вод сплачується у відповідності з Розділом Правил прийому сточних вод, в порядкі, передбаченому п. 6.1. Правил прийому сточных вод.

          п. 3.2.  у разі зміни тарифів Виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це Споживача із зазначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань із посиланням на узгодження відповідних органів.          

          п. 4.6. договору доповнити другим абзацом: «Розрахунок з Виробником за нераціональне використання води вследствие утечек води здійснює споживач, у якого на балансі, в экплуатації, обслуговуванні знаходиться внутрибудинкова система водоспоживання».

Пункт 4.9 договору суд не приймає ні в редакції позивача ні в редакції відповідача та вважає за необхідним виключити з договору, тому що запропонована позивачем редакція не передбачена нормами діючого законодавства.

Позивач просить Пункт 6.2.3 договору висловити в наступній редакції: «Несвоєчасного внесення сплати послуг по договору»  

Відповідач просить виключити цей п. 6.2.3 з договору, оскільки ані Законом України «Про питну воду та питне водопостачання», ані Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ані Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України немає таких підстав для відключення, як недопущення споживачем представника позивача до приладів обліку та таке інше, невиконання нормативних актів, несвоєчасного внесення плати за послуги тощо.

Суд погоджується з позицією відповідача та виключає п. 6.2.3 з договору.

Позивач просить п. 8.1.1 договору висловити в наступній редакції: «забезпечити безперешкодний доступ відповідних представників Споживача до власних водопровідних мереж та обладнання  для контролю за рівнем споживання питної води, а також для відключення чи обмеження споживання у відповідності з встановленим порядком. У разі чинення перешкод до доступу представників Споживача до водопровідних мереж і обладнєння «Споживача» посадові особи такого «Споживача» несуть відповідальність у відповідності із законом».

Відповідач  просить змінити п. 8.1.1 договору та просить викласти його в наступній редакції: «Забезпечити цілісність своїх приладів обліку і пломб на них, не втручатися в їх роботу, допускати повноважного представника Виробника при наявності у нього службового посвідчення  в робочий час ( встановлено правилами внутрішнього трудового розпорядку Споживача до приладів обліку і до контрольних каналізаційних колодців для відбору проб на перевищення ДК Забруднюючих речовин.

Суд приймає вказану редакцію позивача п. 8.1.1 договору, оскільки даний пункт договору в редакції позивача передбаченій ст. 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», крім того п.п. 2.2.2, 2.4.13 Правил приймання стічних вод в мережі місцевої каналізації на території Великої Ялти».

Позивач просить пункт 8.1.11 договору прийняти в його редакції: «Дотримати в належному та технічному і санітарному стані водопровідні каналізаційні мережі  і обладнання(водомірні засоби).

Відповідач запропонував  доповнити п. 8.1.11 договору, а саме: «Дотримати в належному та технічному і санітарному стані водопровідні каналізаційні мережі  і обладнання(водомірні засоби), які знаходяться на балансі Споживача», суд приймає редакцію відповідача, оскільки вказаний пункт  договору відповідає положенням п. 5.18 Правил № 190.

Позивач просить п. 8.1.14 договору прийняти в наступній редакції: «При необхідності збільшення чи зменшення договірних обсягів водоспоживання та водовідведення повідомити про це Споживача за месяц до моменту виникнення змін»

Відповідач просить виключити цей пункт з договору, суд вважає за необхідним   прийняти редакцію позивача щодо пункту 8.1.14  договору.

Позивач також просить викласти п. 9.1.2 договору, а саме: «Споживач сплачує Виробнику» за скидання сточних вод, які перевищують зазначені в договорі, в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу відповідно умовам договору».

Відповідач у протоколі розбіжностей запропонував іншу редакцію цього пункту договору: «За перевищення квартальних договірних обсягів водовідведення Споживач несе відповідальність відповідно діючого законодавства.

Проте суд приймає редакцію позивача, оскільки він відповідає п. 2.1. Інструкції, Держбуду України від 19.02.2002 р. № 37 «Про затвердження Інструкції про встановлення і стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод підприємств в комунальні і відомственні системи каналізації населених пунктів України».

За таких обставин, повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи документи, фактичні обставини справи, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, про часткове задоволення позову.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Морський торговий будинок» (98671, м. Ялта, смт. Кореїз, Алупкнське шосе, буд. 15, літ. Ж-1, код ЄДРПОУ 22294137) укласти з Кримським республіканськім підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (98612, м. Ялта, вул. Кривошити, буд. 27, код ЄДРПОУ 03348005) договір № 1085 про надання послуг водоспоживання та водовідведення з урахуванням наступного:

п. 2.1 договору виключити слова: «або згідно затвердженим місцевими органами влади самоуправління графіку».  

п. 2.2 договору викласти в наступній редакції:«Обсяги водоспоживання та водовідведення встановлюються на підставі необхідності Споживача в конкретній кількості послуг водоспоживання і водовідведення на відповідний період по згоді Споживача і Виробника і зазначається в додатку № 4 до даного договору, що підписується повноважними особами і скріплюється печатками Споживача і Виробника і є його невід'ємною частиною».

п. 3.3 договору викласти в наступній редакції: «Сплата за отримані послуги водоспоживання та водовідведення здійснюється споживачем щомісячно упродовж п'яти календарних днів після закінчення звітного місяця.  Звітним вважається місяць, в якому безпосередньо надавались послуги по даному договору».

п.п. 3.5, 3.6. – з договору виключити.

п.п. 3.4., 3.7., 3.8. – з договору виключити.

п. 6.1.4  залишити в редакції позивача, викласти в наступній редакції: «Виробник має право тимчасово припинити або обмежити подачу води Споживачу без попередження, у разі: аварій на зовнішніх мережах водопроводу і каналізації, а також інженерних комунікацій будівель та споруд».

п. 6.2.1. – з договору виключити.

п.6.2.2  залишити в редакції позивача, викласти в наступній редакції: «Виробник має право, завчасно попередити  Споживача,  припинити йому подачу води і відключити його від мереж каналізації у випадках: проведення Виробником ремонтних робіт по обслуговуванню водопровідних і каналізаційних мереж і засобів, до яких приєднаний Споживач, а також виконання робіт по приєднанню до мереж нових Споживачів».

п. 6.2.3 виключити з договору.

п. 6.2.4. – з договору виключити.

п. 6.2.5. - з договору виключити.

п. 6.2.6 – залишити в редакції відповідача, а саме: «Невиконання заходів по нормалізації якості та режиму сточних вод відповідно вимог Правил приймання сточних вод підприємств в комунальні та відомственні системи каналізації населених пунктів України, затверджені Наказом Держбуду України № 37 від 19.02.2002р.».

п. 6.2.7. - з договору виключити.

п. 7.2.8 – залишити в редакції позивача, викласти в наступній редакції: «Тимчасово припинити подачу води Споживачу та відключити від мережі каналізації в порядку передбаченому діючим законодавством і даним договором».

п. 7.2.9 – залишити в редакції позивача, викласти в наступній редакції: «Обмежити або призупинити роботу об'єктів централізованого питного водопостачання у разі виникнення необхідності оперативного реагування на погіршення якості води в джерелах питного водопостачання і неможливості доведення її до вимог Державних стандартів та повідомлення про таке відключення та його причинах органів місцевого самоврядування , місцевих органів виконавчої влади і органів державного санітарно-епідеміологічного нагляду».

п. 8.1.5 договору викласти в наступній редакції: «Сплачувати спожиті послуги водоспоживання та водовідведення в строки встановлені договором».

п. 8.1.9 – з договору виключити.

п.п. 8.1.12., 8.1.13., 8.1.16 - з договору виключити.

п. 8.1.17 викласти в редакції позивача частково, а саме: «У разі звільнення займає мого приміщення, будівлі (відчуження іншим шляхом)  повідомити про це Виробника за 7 діб після передачі об'єкту».

п. 8.1.18 та п. 8.1.19 – з договору виключити.

п. 8.2.1 залишити в редакції позивача, виключивши наступні слова: «або по затвердженому графіку».

п. 9.1.1 залишити в редакції відповідача, а саме: «За несвоєчасну сплату послуг водовідведення і водопостачання Споживач сплачує Виробнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від суми невиконаного платежу за кожний день прострочення».

п. 9.1.3  залишити в редакції позивача, викласти в наступній редакції: «За скидання в міську каналізацію стічних вод з перевищенням ДК, лівневих, талих, фільтраційних, умовно чистих вод  Споживач несе відповідальність відповідно Розділу 7 Правил приймання».

п. 12.5 з договору виключити.

п. 12.6 договору викласти в наступній редакції: «Додаток до договору є його невід'ємною частиною: Додаток № 1 – Схема зовнішніх водопровідних і каналізаційних мереж; Додаток № 2 –Акт границь обслуговування мереж по кожному вводу; Додаток № 3 – Дозвіл на скидання стічних вод; Додаток № 4 – Договірні обсяги водоспоживання і водовідведення Споживача».

п. 4.4 залишити в редакції позивача, з договору у цьому пункті виключити деякі слова «а також забезпечує безопасність при знятті показників».

          п.п. 3.1, 3.2, 4.6 договору суд приймає в редакції: п. 3.1. договору: розрахунки за надані послуги по водовідведенню та водоспоживанню здійснюються на підставі виставлених рахунків по встановленим компетентними органами влади тарифам які діють на момент укладення договору:

для 2 групи споживачів:

вода - 8,21 грн. з урахуванням ПДВ за 1 м.куб.;

стоки – 5,83 грн. з урахуванням ПДВ за 1 м.куб.

Скидання Споживачем стоков з перевищенням допустимих концентрацій (ДК), ливневих, талих, фильтраційних, умовно-чистих вод сплачується у відповідності з Розділом Правил прийому сточних вод, в порядкі, передбаченому п. 6.1. Правил прийому сточных вод.

          п. 3.2.  у разі зміни тарифів Виробник не пізніше ніж за 30 днів повідомляє про це Споживача із зазначенням причин зміни вартості та наданням відповідних обґрунтувань із посиланням на узгодження відповідних органів.          

          п. 4.6. договору доповнити другим абзацом: «Розрахунок з Виробником за нераціональне використання води вследствие утечек води здійснює споживач, у якого на балансі, в экплуатації, обслуговуванні знаходиться внутрибудинкова система водоспоживання».

п. 4.9 договору виключити.

п. 6.2.3 з договору виключити.

п. 8.1.1 залишити в редакції позивача, а саме: «Забезпечити безперешкодний доступ відповідних представників Споживача до власних водопровідних мереж та обладнання  для контролю за рівнем споживання питної води, а також для відключення чи обмеження споживання у відповідності з встановленим порядком. У разі чинення перешкод до доступу представників Споживача до водопровідних мереж і обладнєння «Споживача» посадові особи такого «Споживача» несуть відповідальність у відповідності із законом».

п. 8.1.11 договору викласти у наступній редакції, а саме: «Дотримати в належному та технічному і санітарному стані водопровідні каналізаційні мережі  і обладнання(водомірні засоби), які знаходяться на балансі Споживача».

п. 8.1.14 залишити в редакції позивача, а саме: «При необхідності збільшення чи зменшення договірних обсягів водоспоживання та водовідведення повідомити про це Споживача за месяц до моменту виникнення змін».

п. 9.1.2 залишити в редакції позивача, а саме: «Споживач» сплачує «Виробнику» за скидання сточних вод, які перевищують зазначені в договорі, в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу відповідно умовам договору».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Морський торговий будинок» (98671, м. Ялта, смт. Кореїз, Алупкнське шосе, буд. 15, літ. Ж-1, код ЄДРПОУ 22294137) на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму» (98612, м. Ялта, вул. Кривошити, буд. 27, код ЄДРПОУ 03348005) державне мито у розмірі 42,50 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено та підписано – 04.02.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Башилашвілі О.І.