Рішення

від 03.02.2011 по справі 5642-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Л юксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

03.02.2011 Справа №5002-7/5642-2010

За позовом Відкритого акц іонерного товариства «Красн оперекопський завод залізоб етонних виробів» (96012, АР Крим, м . Армянськ, Північна промзона , ідентифікаційний код 01269974)

До відповідача Державного підприємства Госпрозрахунк ової будівельної дільниці «М оноліт» (96012, АР Крим, м. Саки, вул .. Індустріальна, 7, ідентифіка ційний код 22261149)

Про стягнення 3 939,05 грн.

За участю представників:

Від позивача - не з' явивс я.

Від відповідача - не з' яв ився.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Крас но перекопський завод залізо бетонних виробів» звернулос ь до Господарського суду Авт ономної Республіки Крим з позовом до Державного підп риємства Госпрозрахункової будівельної дільниці «Монол іт» про стягнення 3 939,05 грн., у т ому числі 3 299,04 грн. суми основно го боргу, 640,01 грн. - інфляційни х втрат.

Ухвалою господарського су ду від 23.11.2010 року порушено прова дження у справі та розгляд сп рави призначено на 07.12.2010 року, п ро що сторони були своєчасно та належним чином повідомле ні.

З підстав, зазначених в ухва лах господарського суду від 07.12.2010 р., 18.01.2011 р., розгляд справи ві дкладався, про що сторони у сп раві були повідомлені відпов ідно до п.3.17 Інструкції з ділов одства в господарських судах України, затвердженої наказ ом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 - р екомендованою поштою.

23.12.2010 р. відповідач звернувся до Господарського суду АР Кр им із зустрічною позовною за явою, в якій просив суд стягн ути з позивача 20 700,96 грн.

Ухвалою ГС АР Крим від 27.12.2010 р. зустрічну позовну заяву пове рнуто відповідачеві на підст аві пунктів 3, 6, 10 частини 1 статт і 63 Господарського процесуал ьного кодексу України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державному підприємс тву госпрозрахункової будів ельної дільниці «Моноліт» на підставі усної домовленості за товарно-транспортною нак ладною №683 від 17.12.2008 р. був відпущ ений товар (тротуарна плитка та бордюри) на суму 3299,04 грн., яки й відповідачем сплачений не був, у зв' язку з чим позивач п росить стягнути заборговані сть примусово з урахуванням інфляційних втрат.

Представники сторін у судо ве засідання не з' явилися, п ро причини неявки суд не пові домили, про час та місце слуха ння справи були проінформова ні належним чином рекомендов аною кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що господарсь кий відкладає в межах строкі в, встановлених статтею 69 цьог о кодексу розгляд справи, кол и за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному з асіданні.

Стаття 22 Господарського про цесуального кодексу України зобов' язує сторін добросов існо користуватись належним и їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засід ання представників сторін - це право, а не обов' язок, спр ава може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих предс тавників не перешкоджає вирі шенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мір характеризу ють взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для від кладення розгляду справи. Пр и цьому суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського проц есуального кодексу України - за наявними у ній матеріалам и.

Розгляд справи відкладавс я у порядку статті 77 Господарс ького процесуального кодекс у України.

Розглянувши матеріали спр ави, дослідивши в сукупності представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2008 р. позивачем - Відкритим а кціонерним товариством «Кр асноперекопський завод залі зобетонних виробів» був пост авлений відповідачеві - Держ авному підприємству Госпроз рахунковій будівельній діль ниці «Моноліт» товар га зага льну суму 3 299,04 грн., що підтверд жується товарно-транспортно ю накладною № 683 (а. с. 8).

Товар був отриманий відпов ідачем, що про що свідчить під пис уповноваженої особи у вк азаній товарно-транспортній накладній.

Повноваження представника відповідача підтверджуютьс я відповідною довіреністю се рії ЯМЗ №716308 від 16.12.2008 р. на одержа ння товарно-матеріальних цін ностей, заповненою відповідн о до вимог Інструкції про пор ядок реєстрації виданих, пов ернутих і використаних довір еностей на одержання цінност ей, затвердженої Наказом Мін істерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного к одексу України зобов' язанн ям є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов' язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов' язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господ арського кодексу України гос подарським визнається зобов 'язання, що виникає між суб'єкт ом господарювання та іншим у часником (учасниками) віднос ин у сфері господарювання з п ідстав, передбачених цим Код ексом, в силу якого один суб'єк т (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний в чинити певну дію господарськ ого чи управлінсько-господар ського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роб оту, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощ о), або утриматися від певних д ій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредито р) має право вимагати від зобо в'язаної сторони виконання ї ї обов'язку. При цьому, майново -господарськими, згідно з ч. 1 с т. 175 ГК України, визнаються цив ільно-правові зобов'язання, щ о виникають між учасниками г осподарських відносин при зд ійсненні господарської діял ьності, в силу яких зобов'язан а сторона повинна вчинити пе вну господарську дію на кори сть другої сторони або утрим атися від певної дії, а управн ена сторона має право вимага ти від зобов'язаної сторони в иконання її обов'язку. Майнов і зобов'язання, які виникають між учасниками господарськи х відносин, регулюються Циві льним кодексом України з ура хуванням особливостей, перед бачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного к одексу України зобов'язання виникають з підстав, встанов лених статтею 11 цього Кодексу .

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивіль ного кодексу України цивільн і права та обов'язки виникают ь із дій осіб, що передбачені а ктами цивільного законодавс тва, а також із дій осіб, що не п ередбачені цими актами, але з а аналогією породжують цивіл ьні права та обов'язки.

Підставами виникнення цив ільних прав та обов'язків, зок рема, є договори та інші право чини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Ч. 1 ст. 202 ЦК України передбаче но, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних пр ав та обов'язків.

Правочин може вчинятися ус но або в письмовій формі. Стор они мають право обирати форм у правочину, якщо інше не вста новлено законом. Правочин, дл я якого законом не встановле на обов'язкова письмова форм а, вважається вчиненим, якщо п оведінка сторін засвідчує їх ню волю до настання відповід них правових наслідків (ч. 1, 2 ст . 205 Цивільного кодексу Україн и).

Усно можуть вчинятися прав очини, які повністю виконуют ься сторонами у момент їх вчи нення, за винятком правочині в, які підлягають нотаріальн ому посвідченню та (або) держа вній реєстрації, а також прав очинів, для яких недодержанн я письмової форми має наслід ком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 Цив ільного кодексу України).

Отже, з урахуванням викладе ного, суд дійшов висновку, що м іж сторонами у справі був укл адений усний правочин, що не с уперечить положенням чинног о законодавства України. Від повідно, у відповідача виник обов' язок щодо оплати варт ості отриманого товару. З ура хуванням цього, посилання ві дповідача на відсутність між позивачем та відповідачем д оговорів, як на підставу відс утності зобов' язання оплат ити отриманий товар, не може б ути прийняте судом.

Відповідно до ст. 526 ЦК Україн и зобов'язання має виконуват ися належним чином відповідн о до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів ц ивільного законодавства, а з а відсутності таких умов та в имог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інши х вимог, що звичайно ставлят ься. Аналогічне положення ст осовно господарських зобов' язань міститься в ч. 1 ст.193 Госп одарського кодексу України, якою визначено, що суб' єкти господарювання та інші учас ники господарських відносин повинні виконувати господар ські зобов' язання належним чином відповідно до закону, і нших правових актів, договор у, а за відсутності конкретни х вимог щодо виконання зобов ' язання - відповідно до ви мог, що у певних умовах звичай но ставляться. До виконання г осподарських договорів заст осовуються відповідні полож ення Цивільного кодексу Укра їни з урахуванням особливост ей, передбачених цим Кодексо м.

Згідно статті 334 Цивільного кодексу України, момент пере дачі товару є моментом набут тя відповідачем права власно сті на такий товар. Саме з часу отримання товару відповідач ем до нього переходять всі пр ава щодо придбаного товару т а обов'язки щодо сплати його ц іни.

Стаття 692 Цивільного кодекс у України передбачає сплату ціни товару після його прийн яття в повному обсязі, тобто у покупця (відповідача у справ і) виникає зустрічний обов' язок по оплаті товару.

Частиною 4 статті 538 Цивільно го кодексу України визначено , що якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією і з сторін, незважаючи на невик онання другою стороною свого обов'язку, друга сторона пови нна виконати свій обов'язок.

Отже, у даному випадку відпо відач мав оплатити придбаний товар, не чекаючи направленн я позивачем відповідної вимо ги, та відсутність такої вимо ги не звільняє відповідача в ід обов' язку оплатити товар .

Так, частиною 1 статті 222 Госп одарського кодексу України в изначено, що учасники господ арських відносин, що порушил и майнові права або законні і нтереси інших суб'єктів, зобо в'язані поновити їх, не чекаюч и пред'явлення їм претензії ч и звернення до суду.

Набуття відповідачем у вла сність товару за накладною № 716308 від 16.12.2008 р. відбулось внаслід ок виконання позивачем зобов ' язання щодо поставки товар у, що в свою чергу, є підставою для виникнення у відповідач а обов' язку оплатити отрима ний товар.

Ігнорування відповідачем зазначеного обов' язку пору шує право позивача, за захист ом якого останній звернувся до господарського суду.

Відповідно до пункту 1 статт і 4 -3 Господарського процесуал ьного кодексу України судочи нство у господарських судах здійснюється на засадах змаг альності.

Відповідно до приписів ста тей 33, 34 Господарського процес уального кодексу України кож на сторона повинна довести с уду ті обставини, на які вона п осилається як на підставу св оїх вимог і заперечень, спосо бом, передбаченим чинним зак онодавством для доведення та кого роду фактів.

Відповідач, всупереч вимог ам вищевказаних статей 33, 34 Гос подарського процесуального кодексу України, не представ ив суду доказів виконання св ого обов' язку оплатити тов ар в повному обсязі.

Підсумовуючи викладене, су д вважає за необхідне зазнач ити, що заборгованість в розм ірі 3 299,04 грн. підтверджується матеріалами справи, а тому пі длягає примусовому стягненн ю з відповідача.

Крім того, позивач просить с тягнути 640, 01 грн. інфляційних в трат.

Частиною 2 статті 625 Цивільно го кодексу України встановле но, що боржник, який прострочи в виконання грошового зобов' язання, на вимогу кредитора з обов' язаний сплатити суму б оргу з урахуванням встановле ного індексу інфляції за вес ь час прострочення.

Строк є періодом часу, зі сп ливом якого має бути здійсне не виконання зобов'язання.

Відповідно до пункту 2 статт і 530 Цивільного кодексу Україн и якщо строк (термін) виконанн я боржником обов'язку не вста новлений або визначений моме нтом пред'явлення вимоги, кре дитор має право вимагати йог о виконання у будь-який час. Бо ржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, я кщо обов'язок негайного вико нання не випливає із договор у або актів цивільного закон одавства.

Отже, для нарахування інфля ційних втрат необхідно зазн ачити, в який саме момент почи нає перебігати прострочення оплати, що не було визначено п озивачем, оскільки вимога пр о сплату боргу відповідачеві не направлялась.

Хоча ненаправлення позива чем вимоги про сплату заборг ованості не звільняють відпо відача від обов' язку оплати ти отриманий товар, відсутні сть такої вимоги (претензії) у неможливлює стягнення інфля ційних втрат через неможливі сть встановлення чіткого пер іоду прострочення платежу.

За таких обставин суд дійшо в висновку про можливість за доволення позову лише в част ині стягнення суми основного боргу, позаяк підстави для з адоволення інфляційних втра т відсутні через неможливіст ь доведення позивачем правом ірності здійсненого розраху нку.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забез печення судового процесу пок ладаються на сторін пропорці йно до розміру задоволених п озовних вимог відповідно до статті 49 Господарського проц есуального кодексу України.

З урахуванням викладеного , керуючись статями 82-85 Господа рського процесуального коде ксу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити ч астково.

2. Стягнути з Державног о підприємства Госпрозрахун кової будівельної дільниці « Моноліт» (96012, АР Крим, м. Саки, ву л.. Індустріальна, 7, ідентифік аційний код 22261149) на користь Від критого акціонерного товар иства «Красноперекопський з авод залізобетонних виробів » (96012, АР Крим, м. Армянськ, Півні чна промзона, ідентифікаційн ий код 01269974) 3 299,04 грн. заборговано сті, 85,43 грн. державного мита та 197,66 грн. витрат за інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу.

3. Відмовити в позові в частині стягнення з Державно го підприємства Госпрозраху нкової будівельної дільниці «Моноліт» на користь Відкри того акціонерного товарист ва «Красноперекопський заво д залізобетонних виробів» 640,0 1 грн. інфляційних втрат.

4. Видати наказ після на брання судовим рішенням зако нної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) Дворний І. І.

Рішення підписано 07.02.2011 р.

Суддя Господарськог о суду

Автономної Республіки Крим Дворний І.І.