Рішення

від 08.02.2011 по справі 5953-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5953-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

08.02.2011Справа №5002-22/5953-2010

за позовом – Приватного акціонерне товариство «Датагруп», м. Сімферополь, вул. Некрасова, 9; м. Київ, Солом'янський район, вул. Смоленська, 31-33

до відповідача – Фірми «Анвей», м. Сімферополь, вул. Павленко, 38, кв. 15

про стягнення 576,25 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача –  Дєпутатов В.О., представник, дов від 25.01.2011 року

від відповідача –   не з'явився

Обставини справи:

Позивач – Приватне акціонерне товариство «Датагруп» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фірми «Анвей», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 576,25 грн. мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов укладеного між сторонами договору № 680034/4 від 19.03.2001 року не здійснив належним чином оплату наданих позивачем послуг, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 576,25 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином -  рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

Згідно з договором № 860034/4 від 19.03.2001 року про надання послуг телефонного зв'язку з розширеними правами користувача, укладеному між ТОВ «Комсервіс» (оператор) та Фірмою «Анвей» (споживач, абонент), оператор зобов'язався забезпечувати установку та підключення кінцевих пристроїв Абонента через абонентську лінію і телефонний номер 486-200 до телефонної мережі загального користування за адресою: м. Сімферополь, вул. Трансформаторна, 4 та надавати абоненту послуги телефонного зв'язку на умовах даного договору, а абонент в свою чергу взяв на себе зобов'язання своєчасно сплачувати абонентську платню і плату за надані послуги.

Відповідно до рішення загальних зборів учасників ТОВ «Комсервіс» (протокол № 15/09 від 15.09.2009 року) прийнято рішення про реорганізацію ТОВ «Комсервіс» шляхом приєднання до ЗАТ «Датагруп» (код ЄДРПОУ 31720260).

Рішенням   загальних  зборів   учасників   ТОВ   «Комсервіс»   (протокол  №   14/12   від 14.12.2009 року) затверджено передавальний акт від 14.12.2009 року, відповідно до якого ТОВ «Комсервіс» передало, а ЗАТ «Датагруп» прийняло майно, майнові права,    права інтелектуальної власності, всі інші права та обов'язки, які відображені в бухгалтерському обліку як активи і пасиви, які має ТОВ «Комсервіс» на дату складання цього акту. Крім того затверджено,  що ТОВ «Комсервіс» передало, а ЗАТ «Датагруп»  прийняло  усі  права та обов'язки, які виникли на підставі договорів та інших угод, укладених ТОВ «Комсервіс». З дати підписання цього акту ЗАТ «Датагруп» стало правонаступником щодо всіх прав і обов'язків ТОВ «Комсервіс» по всім кредиторам і боржникам, в тому числі, які виникли на підставі договорів та угод, укладених ТОВ «Комсервіс».

Відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів ЗАТ «Датагруп» (протокол № 13/29 від 14.12.2009 р.) назву ЗАТ «Датагруп», відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», змінено Приватне акціонерне товариство «Датагруп».

Таким чином, Приватне акціонерне товариство «Датагруп» є правонаступником ТОВ «Комсервіс» по всіх правах та обов'язках останнього, в тому числі по договору № 860034/4 від 19.03.2001 року про надання послуг телефонного зв'язку з розширеними правами користувача, укладеним між ТОВ «Комсервіс» і Фірмою «Анвей».

Відповідно до пункту 2.1.1 договору, оператор зобов'язаний виконати встановлення та підключення кінцевих пристроїв Абонента до міської телефонної мережі на протязі 15 робочих днів після внесення абонентом вартості телефонного номера в розмірі, встановленого п. 3.1. договору та виконання необхідних технічних умов.

Пунктом 2.1.2. договору передбачено, що оператор зобов'язаний забезпечувати безперебійну роботу телефонного зв'язку та вживати заходи по усуненню пошкоджень в термін, що відповідає діючим нормам.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що плата за користування телефонною мережею включає в себе абонентську платню та плату за послуги, які надаються Оператором.

Згідно з пунктами  2.3.3,  3.5. договору, абонент зобов'язаний своєчасно вносити абонентську платню і плату за надання послуг. Абонентська платня вноситься Абонентом до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Так, оператором передбачені договором зобов'язання виконувались належним чином, однак споживачем умови договору в частині здійснення оплати за спожиті послуги систематично порушувались, у зв'язку з чим, в період з 01.07.2008 року по 31.07.2009 року у відповідача утворилась заборгованість в сумі 576,25 грн.

Претензіями від 17.03.2009 року та від 06.12.2010 року № 07/12 оператор звертався до споживача з вимогою про погашення заборгованості за послуги телефонного зв'язку.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність чи відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів сплати заборгованості в сумі 576,25 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на  відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

                                                          вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Фірми «Анвей» (м. Сімферополь, вул. Павленко, 38, кв. 15, рахунок № 26000258970001 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 31003389) на користь Приватного акціонерне товариство «Датагруп» (м. Сімферополь, вул. Некрасова, 9; м. Київ, Солом'янський район, вул. Смоленська, 31-33, рахунок № 26006266043718 в АТ «УкрСіббанк» м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 31720260) заборгованість в сумі 576,25 грн.

3.          Стягнути з Фірми «Анвей» (м. Сімферополь, вул. Павленко, 38, кв. 15, рахунок № 26000258970001 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 31003389) на користь Приватного акціонерне товариство «Датагруп» (м. Сімферополь, вул. Некрасова, 9; м. Київ, Солом'янський район, вул. Смоленська, 31-33, рахунок № 26006266043718 в АТ «УкрСіббанк» м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 31720260) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Фірми «Анвей» (м. Сімферополь, вул. Павленко, 38, кв. 15, рахунок № 26000258970001 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 31003389) на користь Приватного акціонерне товариство «Датагруп» (м. Сімферополь, вул. Некрасова, 9; м. Київ, Солом'янський район, вул. Смоленська, 31-33, рахунок № 26006266043718 в АТ «УкрСіббанк» м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 31720260) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням чинності.

Повне рішення складено 08.02.2011 року.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.