Рішення

від 03.02.2011 по справі 6232-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6232-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

03.02.2011Справа №5002-7/6232-2010

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Асат» (01030, м. Київ,              вул. Б. Хмельницького, буд. 23, кв. 6, ідентифікаційний код 14326366) в особі Сімферопольської філії  ТОВ «Асат» (95000,  м. Сімферополь, вул. Артилерійська, 90)

До відповідача Приватного підприємства «Керч Буд» (98319, м. Керч, вул. Кірова,              буд. 99,  кв. 151, ідентифікаційний код 36198346)

Про стягнення 10 900,00 грн.

Суддя ГС АР Крим  І. І. Дворний

представники:

Від позивача – Морозов Д. М. – предст., дов. №147 від 14.12.2010р.

Від відповідача -  не з'явився

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Асат» в особі Сімферопольської філії  ТОВ «Асат» звернулось до Господарського суду АР Крим  з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства  «Керч Буд» 10 900,00 грн.

       Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані свої обов'язки за укладеним між сторонами договором купівлі-продажу №АС-25/09 від 01.06.2009 р. та не здійснений розрахунок за поставлений товар, у зв'язку з чим заборгованість Приватного підприємства «Керч Буд» перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Асат» в особі Сімферопольської філії  ТОВ «Асат» складає 10 900,00 грн. та в добровільному порядку не погашена.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін  добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

     Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

01.06.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Асат» в особі Сімферопольської філії  ТОВ «Асат» (Продавець) та Приватним підприємством «Керч Буд» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу №АС – 25/09, пунктом 1.1 якого передбачено, що Покупець купив, а Продавець продав продукцію, згідно з накладними, що найменується в подальшому товар.

В пункті 4.1 Договору сторони зазначили, що Покупець купує товар на умовах поставки франко-склад Продавця самовизовом   за ціною згідно з рахунком-фактурою.

Відповідно до п. 5.1 Договору відстрочення платежу складає 7 календарних днів з моменту поставки продукції.

         Матеріали справи свідчать, що на виконання умов укладеного договору позивачем був переданий у власність відповідача товар на загальну суму 12 178,56 грн., що підтверджується відповідною видатковою накладною №СФ0292 від 01 червня 2009 р., в якої міститься підпис уповноваженої особи відповідача про отримання товару.

          Вартість отриманого товару до часу подачі позову до суду була погашена частково в сумі 1 278,56 грн., що підтверджується  відповідними банківськими виписками та актом-звірки взаємних розрахунків від 28 квітня 2010 р. (а. с. 15-18).

Отже, несплаченим залишився товар на суму 10 900,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач  не представив доказів оплати заборгованості у сумі 10 900,00 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення такого роду фактів. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язку по повній та остаточній оплаті поставленого товару за договором купівлі – продажу №АС – 25/09 від 01.06.2009 р., через що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в примусовому порядку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Керч Буд» (98319, м. Керч, вул. Кірова, буд. 99,           кв. 151, ідентифікаційний код 36198346) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асат» (01030, м. Київ,  вул. Б. Хмельницького, буд. 23, кв. 6, ідентифікаційний код 14326366) в особі Сімферопольської філії  ТОВ «Асат» (95000,  м. Сімферополь, вул. Артилерійська, 90, ідентифікаційний код 14326366) заборгованість у розмірі 10 900,00 грн., 109,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим                     (підпис)                                            І. І. Дворний

Рішення підписано 08.02.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.