Рішення

від 10.02.2011 по справі 6111-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

6111-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301     

РІШЕННЯ

Іменем України

10.02.2011Справа №5002-16/6111-2010

За позовом  Орендного підприємства  «Кримтеплокомуненерго»  (95000, м. Сімферополь, вул. Гайдара,  3а,  ідентифікаційний код  03358593)

До відповідача Закритого акціонерного товариства  «Інститут Кримагропоект» (95026, м. Євпаторія, вул.. Гагаріна,14-А,  ідентифікаційний код 03584792)

Про стягнення 40 517,90 грн.

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

представники:

Від позивача –  Щеглов Д.А. – представ., дов. № 20-3/317 від 13.01.2010р.

Від відповідача    –   не з'явився

Обставини справи: Орендне  підприємство  «Кримтеплокомуненерго» звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим  з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства  «Інститут Кримагропоект»  40 517,90 грн., у тому числі  основний борг  у розмірі 35 800, 67 грн., інфляційні витрати у розмірі 2831,84 грн. та 3% річних у сумі 1885,39 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх обов'язків по повній та своєчасній вартості поставленої йому позивачем за договором № 274 від 01.06.2004 р. теплової енергії, у зв'язку з чим заборгованість Закритого акціонерного товариства  «Інститут Кримагропоект» перед ОП «Кримтеплокомуненерго»  за період з 01.11.2008 р. по 01.04.2010 р. складає  35 800, 67 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні витрати у розмірі 2831,84 грн. та 3% річних у сумі 1885,39 грн.

Заявою від 27.01.2011р. позивач збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат на суму 5257,70 грн. за період з 01.01.2009р. по 31.12.2010р. та 3% річних за період з 25.12.2008р. по 31.12.2010р. у розмірі 1979,73 грн. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 10.02.2011р. надав копії документів для залучення їх до матеріалів справи,  підтримав свої  збільшені  позовні вимоги у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні та просив стягнути  з відповідача суму основного боргу за період з 01.11.2008р. по 01.04.2010р. у розмірі 35 800,67 грн., інфляційні втрати у  розмірі 5257,70 грн. та 3% річних у сумі 1 979,73 грн.

Відповідач у судове засідання  двічі не з'явився,  письмовий відзив на позов не надав, ухвала ГС АР Крим від 22.12.2010р., яка була направлена за адресою державної реєстрації відповідача, повернута відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому слід зазначити, що розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін,  підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

01.06.2004 р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго»  (Постачальник)  та Закритим акціонерним  товариством  «Інститут Кримагропоект» (Споживач) був укладений договір на постачання  теплової енергії № 274 (а.с. 6-8)

Згідно з п. 1.1 Договору Постачальник приймає на себе зобов'язання постачати Споживачу теплову енергію у вигляді  опалення  та підігріву  води у обсягах, необхідних  для споживання, а Споживач зобов'язується прийняти теплову енергію у обсягах, визначених дійсним договором  та сплатити  її за встановленими тарифами у строки, передбачені договором.

Відповідно до п. 6.1 Договору теплова енергія сплачується щомісячно, до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Площа  опалення складає 771,3 м.кв. (відповідно до додаткової угоди від 01.04.2007р.) (а.с.22)

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2. Договору).

Підставою для оплати є виставлені  Постачальником рахунки (п.6.7Договору)

П. 10.1 Договору передбачено, що цей договір вступає в силу з 01.06.2004 р. та діє по 31.05.2009р.

Згідно з п. 10.4 Договір вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено письмово однією зі сторін.

Сторони не представили суду доказів припинення дії вказаного договору або зміни його умов, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України доведення такого роду фактів. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від  зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувались прийняті на себе зобов'язання за договором та  надавались послуги з постачання теплової енергії.  Також, в матеріалах справи є рахунки, які  виставлялися відповідачу за кожний місяць отриманої теплової енергії. Загальна сума сплати за теплову енергію  на підставі виставлених рахунків складає  52 890,64 грн. (а.с.40-51)

Згідно з розрахунком ціни позову (а.с.9) позивач вказує, що відповідачем була сплачена у добровільному порядку лише частина отриманої теплової енергії на суму 16 819, 05 грн. Отже,   несплаченою залишилася сума  у розмірі 35 800,67 грн., яка виникла за період з 01.11.2008р. по 01.04.2010р.

При таких обставинах  матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого йому  товару за договором  на постачання теплової енергії від 01.06.2004р., через що  вимоги позивача про стягнення з відповідача  основної заборгованості у розмірі  35 800,67 грн. підлягають задоволенню.

Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами  справи підтверджується, що  розрахунки  інфляційних  втрат у розмірі 5257,70 грн та 3% річних у розмірі 1979,73  грн. (а.с.29-30) розраховані позивачем правомірно, а тому також підлягають стягненню з Закритого акціонерного товариства  «Інститут Кримагропоект». Інших  розрахунків  відповідачем надано не було.

При цьому, суд приймає до уваги, що відповідач не надав відзив на позовну заяву з обґрунтованими запереченнями та доказів сплати заборгованості, що передбачено ст..ст. 33, 34 ГПК України, а також ухилився від участі у звірці розрахунків з позивачем.

Таким чином позов підлягає задоволенню,  через що з відповідача  на користь позивача слід стягнути 43 038,10  грн., в тому числі: 35 800,67 грн. основного боргу,  5257,70 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 1979,73 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49,75,82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Вимоги ОП «Кримтеплокомуненерго» задовольнити.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства  «Інститут Кримагропоект» (95026, м. Євпаторія, вул.. Гагаріна,14-А,  ідентифікаційний код 03584792) на користь Орендного підприємства  «Кримтеплокомуненерго» (95000, м. Сімферополь, вул. Гайдара,  3а,  ідентифікаційний код 03358593)  43 038,10  грн., в тому числі: 35 800,67 грн. основного боргу,  5257,70 грн. інфляційних втрат та 3% річних у сумі 1979,73 грн., 430,38 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоус М.О.