6028-2010
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101
РІШЕННЯ
Іменем України
08.02.2011Справа №5002-7/6028-2010
До відповідача Приватного підприємства "Ялтаінфо" (98600, м. Ялта, вул. Московська, 1/6, кв. 219, ідентифікаційний код 33318628)
Про стягнення 31 436,50 грн.
Суддя ГС АР Крим І. І. Дворний
представники:
Від позивача – Дєпутатов В. О. – предст., дов. №106/01 від 05.01.2010 р.
Від відповідача - не з'явився
Суть спору Приватне акціонерне товариство "Датагруп" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Ялтаінфо" 31 436,50 грн.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх обов'язків за договором №ІНК.2518/2008 від 04.03.2008 року в частині здійснення повних та своєчасних розрахунків за надані послуги, що призвело до виникнення у Приватного підприємства "Ялтаінфо" заборгованості перед Приватним акціонерним товариством «Датагруп» за період з 01.04.2008 р. по 31.12.2008 р. в сумі 23 460,00 грн., яка до часу подачі позову до суду в добровільному порядку не погашена. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1 598,02 грн. та 6 378,48 грн. інфляційних втрат.
Відповідач у судове засідання двічі не з'явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ :
04.03.2008 р. між Закритим акціонерним товариством "Датагруп" (Правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Датагруп", Оператор) та Приватним підприємством "Ялтаінфо" (Споживач) був укладений договір надання телекомунікаційних послуг №ІНК.2518/2008, пунктом 1.1 якого передбачено, що Оператора надає Споживачу телекомунікаційні послуги з доступу до мережі Інтернет та послуги, які описані в додатку №1 до Договору, а Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати Оператору належні за даним Договором платежі.
Відповідно до пункту 3.1 Договору Споживач здійснює оплату вартості Послуг щомісячно, у термін до 20-го числа кожного поточного місяця.
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що вартість робіт та послуг зазначена в Додатку №1 та Додатку №2 до Договору.
Оплата послуг здійснюється споживачем щомісяця протягом п'яти робочих днів з дати відправлення оператором рахунку на оплату послуг, який оператор надсилає споживачу до 15 числа поточного місяця (п. 3.4 Договору).
В Додатках №2, 4 до Договору сторони зазначили найменування послуги, що надавалась Споживачу за Договором – доступ до ресурсів мережі Інтернет швидкістю 10 Мбіт/с (варіант тарифікації – без обмежень трафіку), абонентська плата – 5 100,00 грн. з ПДВ на місяць, адреса підключення: м. Ялта, вул. Рузвельта, 9.
На підставі заяви Приватного підприємства "Ялтаінфо" №47 від 01.09.2008 р. швидкість доступу до мережі Інтернет з 01.09.2008 р. була зменшена до 3 Мбіт/с (а. с. 19).
З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувались прийняті на себе зобов'язання за договором та надавались телекомунікаційні послуги з доступу до мережі Інтернет, на оплату яких відповідачу направлялися рахунки (а. с. 25-34). Одночасно відповідачу направлялися акти здачі-прийому виконаних робіт на підтвердження виконаних позивачем договірних обов'язків (а. с. 35-43). Відправлення вказаних документів на адресу ПП "Ялтаінфо" підтверджується списками згрупованих рекомендованих відправлень (а. с. 44-56).
Так, за період з 01.04.2008 р. по 31.12.2008 р. було надано послуг на загальну суму 38 460,00 грн., у той час як відповідачем фактично було оплачено 15 000,00 грн., у зв'язку з чим розмір заборгованості дорівнює 23 460,00 грн.
Приватним акціонерним товариством «Датагруп» були направлені на адресу Приватного підприємства "Ялтаінфо" претензії №1493 від 17.03.2010 р. (а. с. 22) та №5342 від 24.11.2010 р. (а. с. 24) з проханням погасити заборгованість в розмірі 23 460,00 грн., яка виникла за період з 01.04.2008 р. по 31.12.2008 р.
Залишення відповідачем вказаних претензій без задоволення стало підставою для звернення ПАТ «Датагруп» до суду з позовом про стягнення боргу в примусовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідач не представив суду доказів повної оплати вартості наданих йому позивачем послуг, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством України доведення такого роду фактів. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов'язків з оплати наданих йому за договором №ІНК.2518/2008 від 04.03.2008 року послуг, через що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 23 460,00 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1 598,02 грн. та 6 378,48 грн. інфляційних втрат.
Ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Як вже було зазначено вище, умовами укладеного між сторонами договору був обумовлений обов'язок відповідача оплачувати надані послуги в строк до 20 числа поточного місяця. Відповідно, враховуючи приписи статті 253 Цивільного кодексу України, нарахування 3% річних має здійснюватися з 21-го числа відповідного місяця. При цьому, кінцевою датою розрахунку має бути 03.12.2010 р. – дата складання позовної заяви.
Отже, розрахунок 3% річних є наступним:
1) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в квітні 2008 року:
- за період з 21.04.2008 р. по 03.07.2008 р. – 31,10 грн. (5100,00 грн. х 3% : 365 дн. х 74 дн.);
- за період з 04.07.2008 р. по 03.12.2010 р. – 7,26 грн. (100,00 грн. х 3% : 365 дн. х 883 дн.);
2) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в травні 2008 року:
- за період з 21.05.2008 р. по 09.07.2008 р. – 20,96 грн. (5100,00 грн. х 3% : 365 дн. х 50 дн.);
- за період з 10.07.2008 р. по 03.12.2010 р. – 7,21 грн. (100,00 грн. х 3% : 365 дн. х 877 дн.);
3) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в червні 2008 року:
- за період з 21.06.2008 р. по 14.08.2008 р. – 23,05 грн. (5100,00 грн. х 3% : 365 дн. х 55 дн.);
- за період з 15.08.2008 р. по 03.12.2010 р. – 6,91 грн. (100,00 грн. х 3% : 365 дн. х 841 дн.);
4) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в липні 2008 року:
- за період з 21.07.2008 р. по 03.12.2010 р. – 363,01 грн. (5100,00 грн. х 3% : 365 дн. х 866 дн.);
5) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в серпні 2008 року:
- за період з 21.08.2008 р. по 03.12.2010 р. – 350,01 грн. (5100,00 грн. х 3% : 365 дн. х 835 дн.);
6) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в вересні 2008 року:
- за період з 21.09.2008 р. по 03.12.2010 р. – 214,11 грн. (3240,00 грн. х 3% : 365 дн. х 804 дн.);
7) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в жовтні 2008 року:
- за період з 21.10.2008 р. по 03.12.2010 р. – 206,12 грн. (3240,00 грн. х 3% : 365 дн. х 774 дн.);
8) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в листопаді 2008 року:
- за період з 21.11.2008 р. по 03.12.2010 р. – 197,86 грн. (3240,00 грн. х 3% : 365 дн. х 743 дн.);
9) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в грудні 2008 року:
- за період з 21.12.2008 р. по 03.12.2010 р. – 189,87 грн. (3240,00 грн. х 3% : 365 дн. х 713 дн.).
Таким чином, загальний розмір 3% річних, які має сплатити відповідач у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, складає 1617,47 грн., проте, оскільки позивачем заявлено до відшкодування 1598,02 грн., тобто в межах граничної суми, суд вважає за можливе стягнути з Приватного підприємства "Ялтаінфо" саме вказаний розмір річних.
При перевірці правильності обчислення позивачем розміру інфляційних втрат, суд враховує рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997 р. Так, у вказаному листі зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому умовно слід вважати, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця – червня.
Керуючись вказаними рекомендаціями, розрахунок інфляційних втрат має бути наступним:
1) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в квітні 2008 року:
- за період травень-червень 2008 року – 107,61 грн. (5100,00 грн. х 102,11% (середній індекс інфляції за цей період) – 5100,00 грн.);
- за період з липня 2008 року по листопад 2010 року – 28,74 грн. (100,00 грн. х 128,74% - 100,00 грн.);
2) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в травні 2008 року:
- за червень 2008 року – 40,8 грн. (5100,00 грн. х 100,8% - 5100,00 грн.);
- за період з липня 2008 року по листопад 2010 року – 28,74 грн. (100,00 грн. х 128,74% - 100,00 грн.);
3) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в червні 2008 року:
- за липень 2008 року – -(мінус) 25,50 грн. (5100,00 грн. х 99,5% - 5100,00 грн.);
- за період з серпня 2008 року по листопад 2010 року – 29,39 грн. (100,00 грн. х 129,39% - 100,00 грн.);
4) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в липні 2008 року:
- за період з серпня 2008 року по листопад 2010 року – 1498,89 грн. (5100,00 грн. х 129,39% - 5100,00 грн.);
5) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в серпні 2008 року:
- за період з вересня 2008 року по листопад 2010 року – 1505,01 грн. (5100,00 грн. х 129,51% - 5100,00 грн.);
6) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в вересні 2008 року:
- за період з жовтня 2008 року по листопад 2010 року – 910,76 грн. (3240,00 грн. х 128,11% - 3240,00 грн.);
7) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в жовтні 2008 року:
- за період з листопада 2008 року по листопад 2010 року – 841,10 грн. (3240,00 грн. х 125,96% - 3240,00 грн.);
8) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в листопаді 2008 року:
- за період з грудня 2008 року по листопад 2010 року – 780,84 грн. (3240,00 грн. х 124,10% - 3240,00 грн.);
9) за порушення строків оплати вартості послуг, наданих в грудні 2008 року:
- за період січня 2009 року по листопад 2010 року – 698,22 грн. (3240,00 грн. х 121,55% - 3240,00 грн.).
Отже, загальний розмір інфляційних втрат позивача внаслідок несвоєчасного здійснення відповідачем розрахунку за надані послуги складає 6 444,60 грн., однак, оскільки позивачем заявлені до відшкодування втрати від інфляції в сумі 6378,48 грн., тобто в межах граничного розміру, стягненню з Приватного підприємства "Ялтаінфо" підлягають інфляційні втрати саме в цьому розмірі.
За таких обставин, суд вважає, що позов Приватного акціонерного товариства "Датагруп" підлягає задоволенню в повному обсязі.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Ялтаінфо" (98600, м. Ялта, вул. Московська, 1/6, кв. 219, ідентифікаційний код 33318628) на користь Приватного акціонерного товариства "Датагруп" (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33; 95000, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 9, ідентифікаційний код 31720260) заборгованість у розмірі 23 460,00 грн., 3% річних у сумі 1 598,02 грн., 6 378,48 грн. інфляційних втрат, 314,37 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя господарського суду
Автономної Республіки Крим (підпис) Дворний І. І.
Рішення підписано 11.02.2011 р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Дворний І.І.
Суд | Господарський суд Автономної Республіки Крим |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2011 |
Оприлюднено | 15.02.2011 |
Номер документу | 13723432 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Автономної Республіки Крим
Дворний І.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні