Рішення

від 02.02.2011 по справі 59/379-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

59/379-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2011 р.                                                            Справа № 59/379-10

вх. № 11337/4-59

Суддя господарського суду Бринцев О.В. 

при секретарі судового засідання Невзгляд Н.О.

за участю представників сторін:

позивача - Гаврилюк О.О., за довіреністю № 010 від 11.01.2011р.;

 відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЛЬ-ПОЛЬ", с. Іванівка

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм", м. Харків

про стягнення 313868,15 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЛЬ-ПОЛЬ", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм", на користь позивача 313868,15 грн. заборгованості, з яких: 286720,00 грн. основний борг, 14367,40 грн. пеня, 2780,76 грн. 3% річних, 9499,99 грн. інфляційні, що виникла на підставі неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 27/08 від 27.08.2010р. В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на ст.ст. 525, 530, 610-612 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні 02.02.2011р. позовні вимоги підтримує в повному обсязі в частині суми основного боргу в розмірі 286720,00 грн. та частково в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних, в порядку ст. 22 ГПК України надав додаткові письмові пояснення (вх.2008) з додатковими документами для залучення до матеріалаів справи, серед яких уточнений розрахунок суми пені, річних та інфляційних, відповідно до якого розмір пені склав за період з 05.09.2010р. по 15.10.2010р. 4992,06 грн.; розмір 3% річних за період з 16.10.2010р. станом на момент подання позову до суду - 24.12.2010р. склав 1649,60 грн., розмір інфляційних за цей же період - 3375,89 грн.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 17.01.2011р. за адресою відповідача, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача станом на 01.02.2011р., а також наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення відповідних поштових відправлень.

Ухвалою від 17.01.2011р. сторони попереджені про розгляд справи за наявними в ній матеріалами у разі неявки представників сторін у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів. Враховуючи це, враховуючи також достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів (копія ухвали суду одержана відповідачем 24.01.2011р.), приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені  п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

27 серпня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Роль-Поль" (позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм"  (відповідач по справі) був укладений договір поставки № 27/08, відповідно до п. 2.1. якого сторони домовились, що відповідач передає позивачу товар у кількості, що визначається додатком до договору.

Пунктом 4.1. договору поставки сторони зазначили, що оплата товару здійснюється згідно додатків до договору. Оплата вартості партії товару здійснюється позивачем шляхом прямого банківського перерахування на поточний рахунок відповідача на підставі виставленого рахунок-фактури.

Відповідно до додатку № 1 до договору, підписаного сторонами 27 серпня 2010 року відповідач зобов"язується поставити позивачу нітроамофоску NPK 16:16:16 (в біг-бегах) в кількості 128 тон на загальна 409600,00 грн. до 04.09.2010р., а позивач зобов"язався здійснити попередню 100% оплату вартості зазначеного товару.

На підставі рахунку-фактури №СФ-0000072 від 30.08.2010 року відповідача, позивач здійснив 100% попередню оплату в сумі 409600,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 675 від 31.08.2010р.

27 вересня 2010 року відповідач направив на адресу позивач лист № 48, в якому приносив вибачення за порушення строків поставки решти партії товару  в кількості 89 тон і гарантував поставити остаточну партію товару до 10 жовтня 2010 року.

Однак відповідач свої зобов"язання за договором поставки так і не виконав, до 10 жовтня 2010 року остаточну партію товару позивачу не поставив.

12 жовтня 2010 року позивач звернувся до відповідача з претензією за вихідним № 420, в якій просив повернути на рахунковий рахунок кошти у розмірі 286720,00 грн., а також передьачену договором неустойку на протязі 3 банківськихх днів з моменту отримання претензії.

Дану претензію відповідач отримав 15.10.2010р., про що свідчить завірена копія поштового повідомлення про вручення відповідного відправлення.

18 листопада 2010 року позивач вдруге звернувся до відповідача з листом (вх. 502), в якому зазначивпро відмову на укладення додатку № 2 до договору № 27/08 від 27.08.2010р. та про вимогу повернути кошти в сумі 286720,00 грн.

01 грудня 2010 року між сторонами було підписано акт звірки розрахунків, яким відповідач визнав наявну перед позивачем заборгованість станом на 01.12.2010р. в сумі 286720,00 грн.

Оскільки відповідач мав передати товар у строк до 04.09.2010р., враховуючи направлення 12.10.2010р. на адресу відповідача претензії № 420, яку він отримав 15.10.2010р., враховуючи положення ст. 530 Цивільного кодексу України, позивач нараховує відповідачу неустойку за час порушення строку передання товару в сумі 4992,06 грн., а також відсотки річних в сумі 1649,60 грн. та інфляційні витрати в сумі 3375,89 грн. за час порушення строку повернення попередньої оплати (з урахуванням наданих позивачем 02.02.2010р. письмових пояснень та розрахунків).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Згідно частини 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно частини 3 ст. 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Крім того, у відповідності до положень ч. 1 ст. 230 Господарськогоо суду України штрафними  санкціями  визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Положеннями ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не  визначено, санкції  застосовуються  в розмірі,  передбаченому договором.  При цьому  розмір  санкцій   може   бути   встановлено   договором   у відсотковому  відношенні  до суми невиконаної частини зобов'язання або  у  певній,  визначеній  грошовій  сумі,  або  у  відсотковому відношенні   до  суми  зобов'язання  незалежно  від  ступеня  його виконання,  або у кратному розмірі  до  вартості  товарів  (робіт, послуг).

У відповідності до п. 4 додатку № 1 від 27.08.2010р. до договору поставки відповідач мав передати товар у строк до 04.09.2010 року включно.

Претензію позивача № 420 від 12.10.2010р. про повернення попередньої оплати в сумі 286720,00 грн. відповідач отримав 15.10.2010р., що підтверджується поштовим повідомленням.

Враховуючи викладені норми, відповідач мав повернути позивачу попередню оплату в сумі 286720,00 грн. з моменту отримання ним претензії.

Згідно п. 6.2. договору № 27/08 від 27.08.2010р. за порушення строків поставки постачальник сплачу неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передплати за кожен день прострочення.

За таких підстав, вимоги позивача про стягнення з відповідача 286720,00 грн. основоної заборгованості та про стягнення з відповідача 4992,06 грн. неустойки у відповідності до умов договору за період з 05.09.2010р. (оскільки 04.09.2010р. - строк поставки товару) по 15.10.2010р. (дата отримання відповідачем вимоги про повернення коштів), нарахованої на суму вартості недопоставленого товару - 286720,00 грн. обгрунтовані, підтверджені належними доказами, відповідають вимог діючого законодавства України та підлягають задоволенню.

В решті частині стягнення суми неустойки в розмірі 9375,34 грн. суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як в таких, що не відповідачє вимогам договору та діючому законодавству.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного  кодексу України  передбачена відповідальність за порушення грошового зобов"язання у вигляді стягнення трьох процентів річних від простроченої суми.

Відповідно до п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки.

За таких підстав, враховуючи вищевикладене та отримання відповідачем претензії позивача щодо повернення попередньої оплати в сумі 286720,00 грн. 15.09.2010р. з 16.09.2010р. і до моменту подачі позовної заяви до суду (24.12.2010р.) у відповідача існував обов"язок по грошовому зобов"язанню щодо необхідності повернути позивачу залишок коштів, які були сплачені передплатою платіжним дорученням № 675 від 31.08.2010р. у відповідності до умов договору № 27/08 від 27.08.2010р. і додатку № 1 до нього, суд вважає позовні вимоги в частині нарахованих позивачем за період з 16.10.2010р. по 24.12.2010р. інфляційних в сумі 3375,89 грн. та 3% річних, нарахованих у відповідності до положень ст. 693 Цивільного кодексу України за період з 05.09.2010р. по 24.12.2010р. в сумі 2592,26 грн. обгрунтованими та підлягаючими задоволенню.

В частині решти суми інфляційних в розмірі 6124,10 грн. та 3% річних в сумі 188,50 грн. суд відмовляє в задоволенні позовних вимог як в таких, що не відповідають вимогам законодавства України.

Суд також зазначає, що відповідач не скористався своїми правами, наданими йому статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на участь його представника в судовому засіданні, на спростування позовних вимог позивача, не надав суду доказів належного виконання договірних зобов'язань, не провів звірку взаємних розрахунків з позивачем, не надав суду свій варіант проекту акту звірки.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 536, 625, 655, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 36, 43, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -  

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпінотерм" (61057, м. Харків, вул. Римарська, 16, кв. 12, код ЄДРПОУ 34862614, р/рах: 26005000063405 в ПуАО «СЕББАНК» м. Київ, МФО 300175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Роль-Поль" (64713, Харківська область, Барвінківський район, с. Іванівка, вул. Жовтнева, 22, код ЄДРПОУ: 34255501, р/рах: 260083002000 в АТ Банк «Меркурій» МФО 351633) 286720,00 грн. основної суми боргу; 4992,06 грн. неустойки; 2592,26 грн. 3 % річних; 3375,89 грн. інфляційних витрат; 2967,38 грн. державного мита та 223,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті частині стягнення суми неустойки в розмірі 9375,34 грн., суми інфляційних в розмірі 6124,10 грн. та 3% річних в сумі 188,50 грн. відмовити в задоволенні позову.

Суддя                                                                                 Бринцев О.В.

Повний текст рішення

підписано 07.02.2011р.

Справа № 59/379-10