Рішення

від 08.02.2011 по справі 43/303-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

43/303-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2011 р.                                                            Справа № 43/303-10

вх. № 10382/3-43

Суддя господарського суду Ковальчук Л.В. 

при секретарі судового засідання Гетьман І.А.

за участю представників сторін:

позивача - Сеник С.Г., дов. № 0448/10 від 09.06.10 р.  відповідача - не з*явився

розглянувши справу за позовом ПАТ "МТС Україна", м. Київ  

до  ТОВ "Дарина", смт. Козача Лопань  

про стягнення 656,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму простроченої заборгованості у розмірі 656,27 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги, просить суд позов задовольнити в повному обсязі. Окрім того, надав заяву про уточнення позовних вимог, в яких просить суд стягнути з відповідача на свою користь 656,27 грн., з яких  сума заборгованості за послуги зв'язку 181,06 грн., пеня в сумі 1,91 грн., заборгованість по сплаті збору до пенсійного фонду України в сумі 7,50 грн., сума договірної санкції в розмірі 465,80 грн., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дана заява приймається судом до розгляду як така, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних судом документів не надав, у зв'язку з чим справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що між сторонами були укладені наступні договори про надання телекомунікаційних послуг, а саме:

договір про надання послуг мобільного зв'язку № 3242615 від 13.12.06 р. та додаткову угоду до нього № 3850306 від 16.05.08 р.;

договір про надання послуг мобільного зв'язку № 3242589 від 13.12.06 р. та додаткову угоду до нього № 3850304 від 16.05.08 р., відповідно до умов яких позивач зобов'язався надавати відповідачеві послуги мобільного зв'язку, а відповідач зобов'язався користуватися наданими послугами та сплачувати їх вартість відповідно до умов вказаних Договорів та Додаткових угод до них.

Відповідачу було надано особовий рахунок № 1.11563819.

Згідно з умовами Договорів, Додаткових угод до них та Умовами (Правилами) користування, як складовою частиною договору, в разі затримки оплати оператор має право відмовити абоненту в подальшому наданні послуги та розірвати ці договори. Призупинення надання послуги та розірвання договорів не звільняє абонента від оплати суми заборгованості та виплати неустойки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 24.10.09 р. розірвав Договори про надання послуг мобільного зв'язку № 3850306 та № 3850304, укладених  16.05.08 р. та на підставі п. 1.3. Додаткових угод до Договорів нарахував відповідачеві договірну санкцію.

Позивач свої договірні зобов'язання виконував належним чином, надавав відповідачеві послуги мобільного зв'язку. Але відповідач свої зобов`язання по оплаті виконував неналежним чином, у зв`язку з чим станом на день подачі позову до суду у нього перед позивачем утворилась заборгованість за послуги зв'язку в сумі 181,06 грн., яка до теперішнього часу не відшкодована.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлялася претензія від 09.11.2009 року з вимогою сплатити заборгованість, яку відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Згідно  ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11  Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з  господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного  кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині сплати вартості наданих послуг, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в сумі 181,06 грн. є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами, в зв'язку з чим вони підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме зі звіту про платежі та баланс абонента, розрахунку до претензії, відповідач має заборгованість зі сплати збору до Пенсійного фонду України у розмірі 7,50 грн.

Згідно з п. 15-12, 15-14, 15-15 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою КМУ № 1740 від 03.11.98 р., збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачують підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користуються послугами стільникового рухомого зв'язку. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується у розмірі 7,5 відсотка вартості будь-яких послуг стільникового рухомого зв'язку, сплаченої споживачами цих послуг оператору, що їх надає, включаючи вартість вхідних та вихідних телефонних дзвінків, абонентську плату, плату (надбавку) за роумінг, суму страхового завдатку, авансу, вартість інших спеціальних послуг, зазначених у рахунку на оплату послуг стільникового рухомого зв'язку. Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку сплачується платниками збору оператору одночасно з оплатою ними зазначених послуг.

Виходячи з наведених положень законодавства, суд вважає законним та обґрунтованим стягнути з відповідача заборгованість зі сплати збору до Пенсійного фонду України у сумі 7,50 грн.

Відповідно до п.1.3 додаткових угод до договорів, забезпеченням виконання зобов'язання абонента перед Оператором не відмовлятись від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо абонент відмовляється від основного договору та/або від додаткової угоди, зокрема - від послуг голосової телефонії, до закінчення строку, встановленого пунктом 1.1. додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання Оператором своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2. основного договору в зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, абонент несе відповідальність у вигляді сплати на користь Оператора договірної санкції в розмірі 2,74 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. Загальний строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України.

Таким чином, сторони при укладанні договорів та додаткових угод погодили між собою встановлення такої відповідальності у вигляді договірної санкції, яка нараховується у розмірі 2,74 грн. за кожний день, що залишився до закінчення терміну дії додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії. На підставі зазначеного, позивач нарахував відповідачеві суму договірних санкцій в розмірі 465,80 грн., яку просить стягнути на свою користь.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України Виконання  зобов'язання  може  забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком. Договором або законом можуть бути  встановлені  інші  види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарських зобов'язань штрафні санкції.

За таких обставин, позовна вимога в частині стягнення договірної санкції вбачається судом обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню, а сума в розмірі 465,80 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач, відповідно до п.4.3 спірного Договору за порушення строків виконання зобов'язання нарахував відповідачеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка складає 1,91 грн.. Правомірність нарахування пені перевірена судом, вона відповідає наданому розрахунку, передбачена умовами договору, в зв'язку з чим позовна вимога в цій частині є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до  ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський   суд   оцінює   докази   за  своїм  внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 44-49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача. Отже, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму державного мита у розмірі 102,00 грн. та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Керуючись ст. ст.11, 509, 525, 526, 530, 546, 610, 903 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 174, 193, 230 Господарського кодексу, ст. ст. 33, 43, 44, 49, 75, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -   

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аргофірма “Дарина” (62302, Харківська область, Дергачівський район, м. Дергачі,  вул. Петровського, буд.155, код ЄДРПОУ 33804986, п/р 26000001153001 в Індекс-Банк м.Харків, МФО 350619) на користь Приватного акціонерного товариства ”МТС Україна” (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код ЄДРПОУ 14333937, п/р № 26008526 в ”Райффайзен банк Аваль” м. Києва, МФО 300335) 181,06 грн. заборгованості, 1,91 грн. пені, 7,50 грн. заборгованості по сплаті збору до ПФУ, 465,80 грн. договірної санкції,  витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 Ковальчук Л.В.

Повне рішення складено 09.02.11 р.