7/324-2007
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
14 лютого 2008 р. Справа № 7/324-2007
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Поллюкс”, м. Хуст
до Хустської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Хуст
про скасування податкового повідомлення –рішення Хустської ОДПІ від 07.06.07 №009961742/32907019/5718/0 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 18118,59 грн.,
Суддя С. Швед
від позивача – Томищ М.С. (довіреність від 04.02.08);
від відповідача –Сима Є.Ю. (довіреність від 11.12.07 №12593/с/10);
Лемак Н.С. (довіреність від 04.02.08 №1108/л/10);
секретар судового засідання - Ряшко А.В.
СУД ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Поллюкс” (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення –рішення Хустської ОДПІ від 07.06.07 №009961742/32907019/5718/0 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 18118,59 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що Товариство не є податковим агентом при виплаті фізичній особі доходу при укладенні договору купівлі –продажу рухомого майна, посвідченого нотаріусом. Представник позивача в судовому розгляді справи позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, а також зазначив, що донарахування податку по соціальній пільзі проведено неправомірно, оскільки відповідно до п.п.6.3.5. п.6.3. ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003р. №889-IV (далі- Закон № 889-ІУ) працедавець, який на підставі належним чином отриманої заяви платника податку про застосування пільги застосовує таку пільгу, не несе будь-якої відповідальності за порушення таким платником податку вимог підпункту 6.3.1 цього пункту, за винятком, коли такий працедавець і такий платник податку є пов'язаними особами або коли суд встановлює факт змови між таким працедавцем і таким платником податку, спрямованої на ухилення від оподаткування цим податком.
Відповідач позов не визнав, оскільки проведеною перевіркою підтверджені факти порушення позивачем вимог Закону №889-IV щодо порядку нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб.
Представники позивача пояснили, що виплачуючи доход за договором купівлі-продажу фізичній особі, Товариство виступало у якості податкового агента і зобов'язано було нарахувати та сплатити до держбюджету за рахунок виплати податок з доходів фізичних осіб за встановленою ставкою.
Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне:
Проведеною податковою перевіркою (акт перевірки від 01.06.07р. №503/23/32907019, довідка від 01.06.07р. №34/17) встановлено, що Товариство порушило вимоги п.п. 6.3.3 п. 6.3. ст. 6, п. 1 ст. 12 Закону №889-IV в зв'язку з тим, що не провело нарахування та утримання податку з виплаченого фізичній особі доходу у розмірі 46283,00 грн. за наслідками укладеного договору купівлі –продажу рухомого майна від 27.03.06р. та безпідставно застосувало податкову соціальну пільгу при визначенні оподаткованого доходу найманого працівника, який одночасно зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.
За результатами перевірки прийнято податкове повідомлення –рішення від 07.06.07 №009961742/32907019/5718/0 про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 18118,59 грн. (6039,53 грн. –донарахована сума податку, 12079,06 грн. –штрафні санкції).
Згідно з п. 1.2. ст. 1 Закону №889-IV доходом є сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Дохід з джерелом його походження з України - будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, в тому числі й від надання в оренду нерухомості, розташованої на території України (п. 1.3. ст. 1 Закону №889-IV).
Відповідно до п. 1.15. ст. 1 Закону №889-IV податковим агентом є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (п.п. 8.1.1. п. 8.1. ст. 8 Закону №889-IV ).
Згідно з п. 12.1. ст. 12 Закону №889-IV дохід платника податку від продажу об'єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону.
Здійснивши виплату вартості придбаного майна фізичній особі позивач як податковий агент на підставі п.п. 8.1.1.,8.1.2.,8.1.4. п. 8.1. ст. 8 Закону №889-IV зобов'язаний був, незалежно від наступного нотаріального посвідчення підписів сторін договору купівлі-продажу, нарахувати та сплатити до держбюджету за рахунок виплати податок у відповідному відсотковому відношенні до виплаченого доходу фізичній особі.
Що стосується доводів позивача відносно того, що він у спірній по справі ситуації не виступає податковим агентом з посиланням на п. 12.5 ст. 12 Закону №889-IV, то ця норма закону передбачає покладення на нотаріуса обов'язку податкового агента лише в частині контролю за сплатою податку при здійсненні операцій з відчуження об'єктів рухомого майна при посвідченні відповідного договору або дійсності підписів сторін угоди та подання відповідної інформації податковому органу в порядку, передбаченому в пункті 11.3 статті 11 цього Закону, однак не звільняє Товариство від обов'язку утримувати цей податок відповідно до п.п. 8.1.1.п.8.1. ст. 8 Закону №889-IV при фактичному проведенні виплат (доходу) фізичній особі за таким договором.
Отже, податковим органом факт порушення позивачем порядку нарахування та утримання податку з доходів фізичних осіб належним чином зафіксований та підтверджений, тому суд не знаходить підстав для задоволення позову та скасування податкового повідомлення –рішення у частині донарахованої суми податку у розмірі 6016,79 грн. та застосованих штрафних санкцій по цій позиції у сумі 12033,58 грн.
Що стосується решти визначеного до сплати Товариству податкового зобов'язання у сумі 68,22 грн. (22,74 грн. –основний платіж, 45,48 грн. –штрафні санкції) за порушення вимог п.п. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону №889-IV, то посилання податкового органу на вказану норму Закону №889-IV є безпідставним, оскільки її зміст свідчить про незастосування соціальної пільги до інших доходів платника податків, отриманих, зокрема від підприємницької діяльності, а не за основним місцем роботи на підставі трудової угоди.
Отже, у цій частині оспорюване податкове повідомлення –рішення підлягає скасуванню.
З огляду на наведене позов підлягає задоволення частково.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 7-9, 69, 86, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,
СУД ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Податкове повідомлення –рішення Хустської об'єднаної державної податкової інспекції у Закарпатській області від 07.06.07 №009961742/32907019/5718/0 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю „Поллюкс” (м. Хуст, вул. Нова, 3, код 32907019) податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у сумі 18118,59 грн. (6039,53 грн. –донарахована сума податку, 12079,06 грн. –штрафні санкції) скасувати у частині суми 68,22 грн. (22,74 грн. –основний платіж, 45,48 грн. –штрафні санкції).
В іншій частині зазначене податкове повідомлення –рішення залишити без змін, а у позові - відмовити.
3. Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена за правилами, передбаченими статтями 185-187 цього Кодексу.
Суддя С. Швед
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2008 |
Оприлюднено | 20.02.2008 |
Номер документу | 1372687 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Швед С.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні