Постанова

від 14.02.2008 по справі 16/3400

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

16/3400

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 14 лютого 2008 р.                                                                                    № 16/3400  

 Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючого      Дерепи В.І.

суддів                                                           Грека Б.М.                                                                      Стратієнко Л.В.

з участю представників:позивача: відповідачів:

Татаринов О.С.не з'явились

розглянувши  у     відкритому              судовому засіданні  касаційну  скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дім шпалер"

на постановуКиївського міжобласного апеляційного господарського суду від 26 листопада 2007 р.

у справі№ 16/3400

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Дім шпалер"

дозакритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі філії "Черкаське головне регіональне управління " ЗАТ "ПриватБанк",сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю МТС "Поляна"

про стягнення 1 118 006,4 грн.

ВСТАНОВИВ:

У липні 2007 р. позивач звернувся в суд з позовом про  стягнення з відповідачів солідарно 1 118 006,4 грн., перерахованих ним ЗАТ "ПриватБанк" (надалі –Банк) на підставі договору відступлення права вимоги від 14.09.2005 р.,  за яким  йому після перерахування Банку 1 900 000 грн. переходило право вимоги до СТОВ МТС "Поляна" за кредитним договором № 170 мн/05 від 16.03.2005 р.

Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що ним не було перераховано Банку всю суму, обумовлену договором, а тому останнім було реалізовано своє право вимоги до боржника –СТОВ МТС "Поляна", з якого рішеннями господарського суду Черкаської області від 22.06.2006 р. у справі № 16/3039 та від 15.09.2006 р. у справі за № 16/4413 було стягнуто всю суму боргу за вказаним кредитним договором, до позивача не перейшло право вимоги до боржника за вказаним кредитним договором, тобто підстави для одержання Банком суми за договором  відступлення права вимоги відпали, отже, згідно вимог ст. 1212 ЦК України відповідачі  повинні повернути 1 118 006,4 грн. позивачу.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 30.07.2007 р. (головуючий –Спаських Н.М.) позов задоволено частково.

Стягнуто з ЗАТ "ПриватБанк" в особі філії "Черкаське головне регіональне управління " ЗАТ "ПриватБанк" на користь ТОВ "Дім шпалер" 1 118 006,4 грн. боргу та судові витрати.

В задоволенні позовних вимог до СТОВ МТС "Поляна" відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.11.2007 р. (головуючий –Ільєнок Т.В., судді –Шевченко В.Ю., Мельник С.М.) рішення  господарського суду Черкаської області від 30.07.2007 р. скасовано та постановлено нове, яким в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.11.2007 р., залишивши в силі рішення  господарського суду Черкаської області від 30.07.2007 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 16.03.2005 р. між Банком і СТОВ МТС "Поляна" було укладено кредитний договір № 170мн/05, на підставі якого останньому було відкрито кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом 1900 000 грн. та зі строком остаточного повернення сум кредиту 16.03.2006 р. і сплатою 21% річних за користування кредитом.

У визначені строки кредитні кошти не були повернуті боржником.

На забезпечення виконання кредитних зобов'язань між Банком і СТОВ МТС "Поляна" були укладені договір іпотеки від 17.03.2005 р. № ДЗ 2-170мн/05, договір застави майна від 16.03.2005 р. № ДЗ 4170мн/05 та договір застави транспортних засобів від 17.03.2005 р. № ДЗ 3-170мн/05.      

14.09.2005 р. між позивачем і Банком було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до якого Банк відступав позивачеві право вимоги до СТОВ МТС "Поляна" за кредитним договором від 16.03.2005 р. № 170мн/05.

Відповідно до ст. 3 вказаного договору право вимоги переходило до позивача з моменту його заяви Банку про передачу вимоги і повного виконання ним умов даного договору, тобто виплати банку компенсації відступленої вимоги не пізніше 16.03.2006 р.  в розмірі 1 900 000 грн. і нарахованих на дату погашення процентів за кредитом (ст. 4 договору).

Проте, вказані вимоги договору позивачем виконані не були, оскільки станом на 31.03.2006 р. ним було перераховано банку лише 1 118 006,4 грн.

В подальшому за позовами Банку до СТОВ МТС "Поляна" рішеннями господарського суду Черкаської області від 22.06.2006 р. № 16/3039 та від 15.09.2006 р. № 16/4413 з боржника було стягнуто заборгованість за кредитним договором у повному обсязі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет застави.

При цьому суд виходив з того, що договір відступлення вимоги був укладений з відкладальною обставиною, яка не настала (позивач не перерахував Банку обумовлену суму компенсації), а тому не настали права і обов'язки сторін, передбачені договором.

Задовольняючи даний позов частково та стягуючи з Банку на користь позивача 1 118 006,4 грн. на підставі ст.1212 ЦК України, місцевий господарський суд виходив з того, що в Банк на підставі п.3 ст.5 договору відступлення права вимоги відмовився від його виконання, тобто в даному випадку зобов'язання сторін припинилися відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України на підставах, встановлених договором

Відступлення вимоги полягає в передачі кредитором (Банком) належного йому на підставі зобов'язання права (вимоги) іншій особі.

Після постановлення судових рішень про стягнення з СТОВ МТС "Поляна" на користь Банку заборгованості за кредитним договором право вимоги банку за кредитним договором припинилось і, відповідно, припинив своє існування предмет договору відступлення права вимоги, оскільки на стадії виконання судових рішень Банк набув статусу сторони виконавчого провадження – стягувача і його заміна на цій стадії може відбуватись не інакше як на підставах та в порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження".

За таких обставин при вирішенні спору суд першої інстанції правомірно застосував норми інституту набуття майна без достатньої правової підстави.

Також правильним є висновок суду про відсутність передбачених законом підстав для застосування солідарного обов'язку відповідачів.

Натомість, висновки суду апеляційної інстанції щодо застосування положень ст. 1212 ЦК України виключно до недоговірних відносин не відповідає змісту вказаної норми і є помилковим.

Виходячи з вищевикладеного не можна погодитись з висновком апеляційного господарського суду про наявність у Банку на підставі договору відступлення вимоги права на звернення до позивача з вимогами про стягнення несплаченої частини грошових коштів  та штрафних санкцій у зв'язку з тим, що рішенням господарського суду Черкаської області від 08.06.2006 р. у справі № 16/2635 було відмовлено у визнанні договору  недійсним, адже в даному рішенні суд лише вказав про відповідність вказаного договору на момент його укладення вимогам закону, проте не досліджував питання існування зобов'язань  сторін за даним договором.

Невиконання судових рішень про стягнення заборгованості за кредитним договором з СТОВ МТС "Поляна" не передбачено ні законом, ні договором  як підстава для  утримання спірних коштів Банком.

Отже, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню як така, що прийнята внаслідок неправильного застосування норм матеріального права та невідповідності викладених в ній  висновків зібраним у справі доказам, що потягло помилкове скасування законного і обгрунтованого рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дім шпалер" задовольнити.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26 листопада 2007 р. у справі за № 16/3400 скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду Черкаської області від 30  липня 2007 р.

Головуючий                                                                  В.І. Дерепа

              Судді                                                                            Б.М. Грек

                                                                                                    Л.В. Стратієнко