Постанова

від 31.01.2008 по справі 323-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

323-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

ПОСТАНОВА

Іменем України

31.01.2008Справа №2-7/323-2008А

За позовом: Підприємства «Технопроект» (95035, м. Сімферополь, вул. Маршала Жукова, 25, к. 36, ідентифікаційний код 30692175)

До відповідача: Сакського районного відділу земельних ресурсів (96500, м. Саки, вул. Леніна, 15, ідентифікаційний код 23436970)

Про визнання протиправною відмови та спонукання до виконання певних дій.

 Суддя господарського суду АР Крим І. І. Дворний    

                                                       Секретар судового засідання В. Є. Євген'єва

представники:

Від позивача –  Баканова А. А., предст., дов. від 01.04.2007 р.

Від відповідача  – Гапон В. Г., предст., дов. №10-20-11/3 від 08.01.2008 р.

   Суть адміністративної  справи:

Підприємство «Технопроект» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправною відмову Сакського районного відділу земельних ресурсів від внесення у форми 2-зем, 6-зем, 6а-зем державної статистичної звітності відомостей про використання Підприємством «Технопроект» земельних ділянок загальною площею 4574,0577 га на підставі 426 договорів оренди, які пройшли державну реєстрацію 30.09.2005 р. Крім того, позивач просить зобов'язати Сакський районний відділ земельних ресурсів внести до форм 2-зем, 6-зем, 6а-зем державної статистичної звітності відомості про використання Підприємством «Технопроект» земельних ділянок загальною площею 4574,0577 га на підставі 426 договорів оренди, які пройшли державну реєстрацію 30.09.2005 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно відмовляє Підприємству «Технопроект» у внесенні відомостей про землі, що знаходяться в користуванні позивача на підставі відповідних договорів оренди, до форм статистичної звітності, чим порушує права Підприємства «Технопроект» як землекористувача та позбавляє його можливості отримання фінансової допомоги з бюджету.

У судовому засіданні відповідач просив відмовити в задоволені позову з мотивів, викладених у запереченнях.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

   Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                            встановив:

Підприємство «Технопроект» є користувачем земельних ділянок загальною площею 4574,1 га, розташованих на території Стовпівської сільської ради, на підставі відповідних 426 договорів оренди землі, зареєстрованих Сакським відділом Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах». Цей факт також підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою Сакського відділу Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» №38-1/07 від 14.03.2007 р. 9а. с. 10).

Згідно з п. 1 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 р. N 15, Державний земельний кадастр призначений для забезпечення Рад народних депутатів, заінтересованих підприємств, установ, організацій і громадян вірогідними і необхідними відомостями про природний, господарський стан та правовий режим земель з метою організації раціонального використання та охорони земель, регулювання земельних відносин, землеустрою, обґрунтування розмірів плати за землю.

Відповідно до п. 2 Положення державний земельний кадастр включає дані реєстрації права власності, права користування землею та договорів на оренду землі, обліку кількості та якості земель, бонітування ґрунтів, зонування територій населених пунктів, економічної та грошової оцінки земель.

Державний земельний кадастр ведеться Держкомземом, Комітетом по земельних ресурсах і земельній реформі Республіки Крим, управліннями земельних ресурсів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, відділами земельних ресурсів районних державних адміністрацій, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів (п. 4 Положення).

До земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, текстові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, колективній і приватній власності, їх кількість, якість, народногосподаську цінність та продуктивність по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах, територіях сільських, селищних, міських, районних Рад народних депутатів, областях, Республіці Крим та Україні в цілому. Земельно-кадастрова документація включає книги реєстрації державних актів на право колективної, приватної власності на землю, право постійного користування землею, договорів на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди (п. 7 Положення).

Відповідно до цього Положення Державним комітетом статистики України була розроблена та затверджена відповідним наказом від 5 листопада 1998 р. N 377 Інструкція з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форми NN 6-зем, 6а-зем, 6б-зем, 2-зем).

На підставі вказаних положень листом №104 від 12.10.2007 р. Підприємство «Технопроект» звернулося до Сакського районного відділу земельних ресурсів з проханням внести інформацію про укладені договори до форм статистичної звітності.

Листом №10-20-11/3118 від 08.11.2007 р. Сакський районний відділ земельних ресурсів повідомив позивача, що вказані договори оренди не можуть бути введені до форми 6-зем, оскільки до Сакського районного відділу земельних ресурсів не надана технічна документація по землеустрою для складання договорів оренди земельних ділянок, а також з тієї підстави, що Сакським РВЗР не був наданий висновок про можливість державної реєстрації договорів оренди, укладених між 429 громадянами та Підприємством «Технопроект», необхідність надання якого передбачена Постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25.12.1998 р. Крім того, відповідач також зазначив на те, що зареєстровані Сакським відділом Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» договори оренди землі не відповідають вимогам законодавства.

Проте, з цього приводу суд вважає за необхідне повідомити наступне.

Так, Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. N 43 була затверджена Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі. Вказана Інструкція була зареєстрована в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647.

Відповідно до п. 3.2 цієї Інструкції державна реєстрація державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі здійснюється структурними підрозділами Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України.

У той же час, статтею 15 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить, зокрема, ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок.

Отже, законодавчо передбачено, що договори оренди земельних ділянок реєструються, у тому числі, органами державного земельного кадастру, місцеві ж управління земельних ресурсів реєструють самі земельні ділянки, а не правовстановлювальні документи на них.

Це закріплено також в п. 1 Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 23 травня 2003 року N 135 «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 травня 2003 р. за N 408/7729, яким встановлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах".

Суд звертає увагу на те, що згідно з п. 3 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. N 2073, державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Відповідні державні органи земельних ресурсів, згідно з п. 4 цього Порядку, лише виконують дії, направлені на забезпечення реєстрації договорів оренди. Відсутність у управлінь земельних ресурсів повноважень щодо реєстрації договорів оренди земельних ділянок підтверджується також Положенням про управління (відділ) земельних ресурсів у місті (міст обласного та районного значення), затвердженим наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 6 червня 2007 р. N 24 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 липня 2007 р. за N 795/14062.

Отже, чинним законодавством України передбачено, що договори оренди земельних ділянок реєструються як виконавчими комітетам місцевих рад, так і відповідними державними органами земельних ресурсів. Крім того, вирішуючи питання про легітимність державної реєстрації договорів оренди Сакським відділом Кримської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах», суд виходить з того, що Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі та Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах «Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» були прийняті після затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, зареєстровані в Міністерстві юстиції України, а тому, відповідно до положень статті 5 Цивільного кодексу України, регулюють земельні відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 р. N 174, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за N 641/7962, був затверджений Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель.

Відповідно до п. 1.2 цього Порядку операторами державного реєстру земель є структурні підрозділи Центру ДЗК, що проводять приймання, перевірку та систематизацію реєстраційних карток земельних ділянок, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, ведуть книгу реєстрації, формують Поземельну книгу та не мають прямого доступу до бази даних АС ДЗК. Цим же пунктом передбачено, що реєстратори державного реєстру земель - структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації.

П. 2.8 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель передбачено, що оператор (реєстратор) здійснює видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та видачу договорів оренди (суборенди) землі. Видача державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договору оренди (суборенди) землі супроводжується внесенням запису про державну реєстрацію до відповідних розділів книги реєстрації. При цьому оператор (реєстратор) відображає дані державної реєстрації на всіх примірниках державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди (суборенди) землі.

Отже, обов'язок щодо передачі договорів оренди земельних ділянок до відділу земельних ресурсів покладений саме на місцевий відділ державного земельного кадастру, а не на орендаря земельної ділянки.

Судом також не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на ненадання технічної документації по землеустрою для складання договорів оренди земельних ділянок з огляду на наступне.

Так, статтею 20 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі:

а) розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель;

б) встановлення та зміни меж об'єктів землеустрою, у тому числі визначення та встановлення в натурі (на місцевості) державного кордону України;

в) надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок;

г) встановлення в натурі (на місцевості) меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельні сервітути);

ґ) організації нових і впорядкування існуючих об'єктів землеустрою;

д) виявлення порушених земель і земель, що зазнають впливу негативних процесів, та проведення заходів щодо їх відновлення чи консервації, рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, ущільнення, забруднення промисловими відходами, радіоактивними і хімічними речовинами та інших видів деградації, консервації деградованих і малопродуктивних земель.

Отже, зазначеною статтею не передбачено обов'язкового проведення землеустрою при наданні земельних ділянок в оренду.

Таким чином, у разі оформлення договору оренди (суборенди) землі на земельну ділянку, яка раніше була передана у власність чи користування, технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку не виготовляється.

Відповідно до п. 2.7 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель у разі оформлення договору оренди (суборенди) землі територіальний орган земельних ресурсів надає за актом приймання-передавання оператору (реєстратору) реєстраційну справу для створення реєстраційної картки.

Отже, раніше розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, була затверджена та погоджена у встановленому порядку, а тому при передачі в оренду (суборенду) відповідної земельної ділянки повторного погодження не потребує.

Крім того, суд звертає увагу на те, що договори оренди, на підставі яких позивач є користувачем 4574,0577 га, на теперішній час є дійсними, оскільки їх недійсність у судовому порядку встановлена не була. У той же час, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач не надав суду доказів наявності судових рішень про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, у той час як згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Більш того, суд звертає увагу на те, що рішенням Сакського міськрайонного суду від 20.11.2006 р. у справі №2-2624-06, залишеним без змін ухвалою Верховного суду України від 19.07.2007 р., було відмовлено в позові Сакського міжрайонного прокурора в інтересах Кононенко Т. О. до Підприємства «Технопроект» про визнання недійсним договору оренду землі та державної реєстрації договору оренди землі від 01.11.2004 р. Вказані судові рішення розцінюються судом відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України як преюдиціальні факти та звільнюються від доказування.

Не можуть бути прийняті судом до уваги також і посилання відповідача на невідповідність вказаного в договорах оренди цільового призначення земельних ділянок Класифікатору, оскільки Український класифікатор цільового використання землі (УКЦВЗ), який був затверджений листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 р. N 14-1-7/1205, не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України, через що, відповідно до положень Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» не може вважатися нормативно-правовим актом, та, відповідно, не може бути підставою для відмови Сакського районного відділу земельних ресурсів від внесення у форми 2-зем, 6-зем, 6а-зем державної статистичної звітності відомостей про використання Підприємством «Технопроект» земельних ділянок загальною площею 4574,0577 га на підставі 426 договорів оренди, які пройшли державну реєстрацію 30.09.2005 р. У той же час, статтею 19 Земельного кодексу України передбачено, що однією з категорій земель за цільовим призначенням, є землі сільськогосподарського призначення.

          Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування і їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України. На думку суду, це положення кореспондується зі статтями 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права.

Згідно з п. 2 Положення про управління (відділ) земельних ресурсів у місті (міст обласного та районного значення) управління (відділ) у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Мінприроди, Держземагентства, Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, головного управління земельних ресурсів у області, а також цим Положенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Відповідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

          Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Суд звертає увагу на те, що матеріалами справи підтверджуються вчинення позивачем всіх необхідних дій, передбачених земельним законодавством України в якості необхідних для внесення у форми 2-зем, 6-зем, 6а-зем державної статистичної звітності відомостей про використання Підприємством «Технопроект» земельних ділянок загальною площею 4574,0577 га на підставі 426 договорів оренди, які пройшли державну реєстрацію 30.09.2005 р. В свою чергу, бездіяльність відповідача порушує права Підприємства «Технопроект» на користування земельними ділянками, яке гарантоване статтею 14 Конституції України. Так, зокрема, суд звертає увагу на те, що позивач, як сільгоспвиробник, фактично позбавлений права на отримання фінансової допомоги з бюджету, яке закріплено Постановою Кабінету Міністрів України №325 від 01.03.2007 р. «Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки виробництва продукції рослинництва на зрошуваних землях», оскільки п. 8 вказаного Порядку передбачено, що для виплати компенсації сільськогосподарське підприємство подає до утвореної згідно з пунктом 7 цього Порядку комісії, у тому числі, форму N 6а-зем "Звіт про наявність зрошуваних земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами та угіддями", затверджену Держкомстатом.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши наявні  в матеріалах справи документи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Підприємства «Технопроект» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки п. 2 ч. 3 розділу VІІ КАС України передбачено, що розмір судового збору визначається відповідно п. п. б п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що дорівнює 3,40 грн., зайве сплачене держмито у сумі 81,60 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України, відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету КМУ “Про державне мито” за його заявою.

У порядку п. 3 ст. 160, п. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України вступна та резолютивна частини постанови оголошені та підписані у судовому засіданні 31.01.2008 р. Повний текст постанови складений та підписаний 05.02.2008 р.

                    Приймаючі до уваги викладене, керуючись ст. ст. 158 – 163, п. 4 ст. 167   Кодексу адміністративного судочинства України, суд

          П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправною відмову Сакського районного відділу земельних ресурсів (96500, м. Саки, вул. Леніна, 15, ідентифікаційний код 23436970) від внесення у форми 2-зем, 6-зем, 6а-зем державної статистичної звітності відомостей про використання Підприємством «Технопроект» (95035, м. Сімферополь, вул. Маршала Жукова, 25, к. 36, ідентифікаційний код 30692175) земельних ділянок загальною площею 4574,0577 га, які розташовані на території Стовпівської сільської ради.

3. Зобов'язати Сакський районний відділ земельних ресурсів (96500, м. Саки, вул. Леніна, 15, ідентифікаційний код 23436970) внести до форм 2-зем, 6-зем, 6а-зем державної статистичної звітності відомості про використання Підприємством «Технопроект» (95035, м. Сімферополь, вул. Маршала Жукова, 25, к. 36, ідентифікаційний код 30692175) земельних ділянок загальною площею 4574,0577 га, які розташовані на території Стовпівської сільської ради.

4. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача: Управління держказначейства в АР Крим, МФО 824026, одержувач: Держбюджет, м. Сімферополь, ОКПО 34740405) на користь Підприємства «Технопроект» (95035, м. Сімферополь, вул. Маршала Жукова, 25, к. 36, ідентифікаційний код 30692175) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

          Виконавчий лист видати після вступу постанови в законну силу за заявою сторони, на користь якої ухвалено рішення.

Судом роз'яснено сторонам положення ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України,  відповідно якої Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.    

Дійсну Постанову направити на адресу сторін рекомендованою кореспонденцією.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.