Рішення

від 19.02.2008 по справі 8/679

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/679

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" лютого 2008 р.Справа № 8/679

За позовом  міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

до приватного підприємства "Даринка", м. Хмельницький

про стягнення 1981,41 грн.

                                                                                     Суддя    

Представники сторін:

позивача: Зайчук Т. В. - за довіреністю  №73/09 від 04.01.2008 р.

відповідача: не з'явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з  відповідача 1981,41 грн. заборгованості за договором на відпуск теплової  енергії №1333/310 від 01.02.2007 р., з  яких  1806,06 грн. основного боргу,  101,60 грн.  інфляційних, 11,13 грн.  річних та 62,63 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на постачання теплової енергії №1333/310 від 01.02.2007р.

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив та  не заперечив проти позовних вимог, що не перешкоджає розглядові справи у відповідності із ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

01.02.2007р. між Міським комунальним підприємством „Хмельницьктеплокомуненерго” (постачальник) та приватним підприємством "Даринка",  м. Хмельницький укладено договір на постачання теплової енергії №1333/310.

Відповідно до умов даного договору (п.1.1, п.6.1, п.6.3, п.10.1) за цим договором енергопостачальне підприємство бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором. Розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; остаточні розрахунки проводять до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Цей договір набуває чинності з 01.02.2007р. та діє до 01.02.2008р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмове заявлено однією з сторін.

Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, постачав споживачу (відповідачу) теплову енергію у період з 01.09.2007р. по 01.01.2008р. та щомісячно виставляв відповідачеві для сплати відповідні рахунки.

Відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за спожиту теплову енергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього станом на 01.01.2008р. виник борг перед позивачем в сумі 1806,06 грн.

На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.

Пунктом 7.2.3 договору від 01.02.2007р. встановлено, що споживач за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію сплачує пеню в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Відповідно, позивачем нараховано 62грн. 63коп. пені за період з 01.09.2007р. по 01.01.2008р.

Посилаючись на ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 101грн. 60коп. різниці від встановленого індексу інфляції та 11грн. 13коп. 3% річних за період з 01.09.2007р. по 01.01.2008р.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору №1333/310 на постачання теплової енергії від 01.02.2007р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із вищенаведеного, позов Міського комунального підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький до приватного  підприємства "Даринка", м. Хмельницький про стягнення 1981грн. 41 коп. є обґрунтованим, підтвердженим матеріалами справи і належними доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати у справі належить покласти на відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в:

Позов Міського комунального підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький до приватного підприємства "Даринка", м. Хмельницький про стягнення 1981грн. 41коп. задоволити.

Стягнути з приватного підприємства "Даринка", м. Хмельницький (вул. Кам'янецька,  107,  кв. 63, код 32342445) на користь міського комунального підприємства “Хмельницьктеплокомуненерго” м. Хмельницький (вул. Пересипкіна, 5 код ЄДРПОУ 03356571) –1806,06 грн. (одна тисяча вісімсот шість грн. 06 коп.) основного боргу,  101,60 грн. (сто одна грн. 60 коп.)   інфляційних, 11,13 грн. (одинадцять грн. 13 коп.)  річних,  62,63 грн. (шістдесят дві грн. 63 коп.) пені, 102грн. (сто дві гривні) державного мита, 118грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                                Суддя                                                                      

віддрук. 3  прим. 1. до  справи,  2.  позивачу, 3.  відповідачу.