Рішення

від 12.02.2008 по справі 4/2

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/2

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.02.08 р.                                                                               Справа № 4/2                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді  Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за позовом –               Товариства з обмеженою відповідальністю “Технолаб-А” м. Одеса  

до відповідача -         Товариства з обмеженою відповідальністю Каменеобробного заводу “Омфал”

                                   м. Шахтарськ

про  стягнення 21117,71грн. заборгованості, 3% річних, інфляції та пені

за участю представників сторін:  

від позивача –  Лазарев М.Ю. – за довіреністю від 07.02.2008р.,

від відповідача – Крамаренко Ю.В. – за довіреністю від 30.10.2007р.,

в с т а н о в и в :

          Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 21117,71грн., з яких: 14263,95грн. – сума заборгованості, 3044,18грн.  пеня і 3809,58грн. за користування коштами позивача.

          В судовому засіданні позивач змінив позовні вимоги і просить стягнути тільки 14263,95грн. – суму заборгованості і 3262,16грн.-витрати у зв'язку з інфляцією на підставі ст.625 ЦК України.

          В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір купівлі-продажу №9/1 від 01.09.2006року, додаток до договору №1/1 від 01.09.2006року, рахунок №21/09/01 від 21.09.2006року на суму 26091,36грн., який виставлений відповідачу для оплати, накладну №22 від 09.10.2006року  на суму 26091,36грн. та довіреність серії ЯЛФ №683721 від 10.10.2006року, на підставі яких отриманий товар, претензію №10 від 15.02.2007року та відповідь на неї.

Також з метою забезпечення виконання рішення суду позивач просить накласти арешт на кошти на розрахункові рахунки відповідача.

          Відповідач надав відзив на позов, в якому погодився з сумою боргу – 14263,95грн., пенею – 3044,18грн. і просить відмовити у частині позову, які стосуються користування коштами позивача.

          Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір купівлі-продажу №9/1 від 01.09.2006року, в якому передбачені всі істотні умови для договорів купівлі-продажу, а саме: предмет договору, порядок розрахунків, відповідальність сторін, тому він вважається судом укладеним.

          За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання продавця, а саме: поставити покупцю – відповідачу товар в найменуванні, номенклатурі, асортименті, кількості, за ціною та в строки згідно специфікацій, які являються невід'ємною частиною договору (п. 1.1 договору), а останній оплатити товар на підставі рахунку на умовах попередньої оплати в розмірі 50% вартості відвантаженої партії товару згідно специфікації, остаточний розрахунок в розмірі 50% від залишкової вартості відвантаженого товару протягом 3-х банківських днів з моменту повідомлення продавцем про готовність товару до відвантаження (п. п. 6.2,6.3 договору).

Сторонами підписаний додаток до договору №1/1 від 01.09.2006року, в якому узгоджені найменування товару, його кількість, ціна та загальна вартість.

           Сторонами в договорі передбачені конкретний строк та порядок оплати продукції.

Позивачем на виконання умов договору виставлений відповідачу для оплати рахунок №21/09/01 від 21.09.2006року на суму 26091,36грн.

2

Відповідачем на підставі довіреності серії ЯЛФ №683721 від 10.10.2006року по накладній №22 від 09.10.2006року  отриманий товар на загальну суму 26091,36грн.

Відповідач в порушення умов договору частково оплатив отриманий ним товар в сумі 10827,41грн., несплаченими залишився товар на суму  15263,95грн.

Позивач направив на адресу відповідача направив претензію №10 від 15.02.2007року з вимогою оплатити суму боргу.

Відповідач її розглянув та надав відповідь, в якій визнав суму боргу та зобов'язався  погасити заборгованість.

28.11.20007року відповідач перерахував позивачу 1000,00грн.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складає 14263,95грн., що підтверджено і відповідачем у відповіді на претензію.

Приймаючи до уваги, що відповідач не здійснив оплату одержаного товару до часу вирішення спору, суд на підставі ст. п.1 ст.265 Господарського кодексу України стягує борг в розмірі 14263,95грн. з боржника, який зобов'язався прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст. ст. 526,530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

          Строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені.

Відповідно до п.2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, що складає 3262,16грн.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, яка є грошовою сумою або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Вимоги позивача щодо стягнення з боржника 3044,18грн. пені не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, який не визнано таким, що втратив чинність, передбачено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах  відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний сплатити пеню з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку.

Крім цього, в частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо вказується на те, що пеня за прострочку виконання платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами в п. 9.1 договору не передбачені ні вид відповідальності за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, а ні її розмір, тому ці вимоги позивача є необґрунтованими та незаконними.

Також з метою забезпечення виконання рішення суду позивач просить накласти арешт на кошти на розрахункові рахунки відповідача.

          Вирішуючи це питання, господарський суд виходить з наступного:

Забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням інтересів юридичної або фізичної особи, може забезпечуватись на будь-який стадії процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки позивач не довів суду такого обґрунтовування, господарський суд відмовляє в забезпечені позову.

          Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому законодавством, прямо пропорційно заявленої та стягнутої  сумам.

3

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,75,82,84, 81-1, 85 ГПК України, господарський суд –

В и р і ш и в:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Технолаб-А” м. Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю Каменеобробного заводу “Омфал” м. Шахтарськ про  стягнення 21117,71грн. заборгованості, 3% річних, інфляції та пені частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Каменеобробного заводу “Омфал” м. Шахтарськ-86211, вул. Леніна, 85, код 30721174, р/р №260063010024 у філії КБ “Актив-банк” м. Донецьк, МФО 334000 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технолаб-А” м. Одеса-65007, вул. Прохорівська, 3, код 32679161, р/р №26009310835301 в АБ “Південний№ м. Одеси, МФО 328209 заборгованість в сумі 14263,95грн., 3262,16грн. – інфляції, державне мито – 180,74грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити за недоведеністю.

Суддя                                                                         Гринько С.Ю.                               

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

          Повний текст рішення оголошений 12.02.2008року.

Надруковано у 3прим.:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу