Ухвала

від 25.01.2011 по справі 3/172-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/172-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

УХВАЛА

"25" січня 2011 р.                                                                   Справа № 3/172-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі судді  Машевської О.П.,

при секретарі судового засідання Адамович  Ж.В.  

в присутності представників:

від позивача: Шевченка І.В. - ліквідатор ТОВ "Інтерстиль"

від відповідача:  Черниш А.В. - предст. за дов. б/н від 04.01.2011 року  

від третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог: Сюйва І.Є -  представник НБУ за дов. №18-208/3878-17112 від 14.09.09р.

від третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог :

1. ТОВ "Стиль" - Шевченко І.В. - ліквідатор

2. ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" -  Доценко О.І.  предст. за дов. № 01/010210

Розглянув справу за позовом Товариства  з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль" (с. Тетерівка Житомирського району)  до  Комунального  підприємства  "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради  (м. Житомир) за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору Національного  Банку  України (м. Київ) та третіх  осіб  на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Стиль" (с. Тетерівка, Житомирського району) та ТОВ "Фабрика КЛАСУМ" (с. Тетерівка, Житомирського району) про визнання права власності на об'єкти нерухомості

Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерстиль" ( с. Тетерівка) подано позов до відповідача - КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради ( м. Житомир) про визнання права власності на об'єкти нерухомості, що розташовані по вул.  Садовій, 49 у м. Житомирі у складі 14 найменувань.

Порушення своїх суб'єктивних  прав позивач обгрунтовував тим, що 09.08.1996 року ним було зареєстровано право власності на виробничу базу по виготовленню меблів та столярних виробів за адресою: вул. Шкільна,  74 в с. Тетерівка Житомирського району Житомирської області, що підтверджується реєстраційним написом на документі на право власності та записано в реєстровану книгу 103 на ст. 173 за реєстровим № 169. В подальшому з'ясувалось, що оригінал документа  про визнання права власності втрачено, що унеможливлює реєстрацію права власності позивача в реєстрі прав на нерухоме майно. Однак відповідач у листі № 98 від 18.01.2010 року зазначає про те, що право власності ТОВ "Інтерстиль" на нерухоме майно, що знаходиться по вул. Садовій, 49 у с. Тетерівка погашено, що свідчить про невизнання ним  цього права. З огляду на викладене,  позивач,  вважаючи себе власником наведених у позові  об'єктів нерухомості, вважає  за необхідне захистити порушене право власності  в спосіб захисту, визначений  статтею  392 ЦК України ( а. с. 3-4 Т.1).

У письмовому  відзиві  на позовну заяву відповідач проти позову заперечив, просив припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, вказуючи, серед іншого,  на те, що Актом  про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації "Виробничої бази по виготовленню меблів та столярних виробів" від 05.04.1996 року та розпорядженням Житомирської  районної державної адміністрації Житомирської області від 05.05.1996р. № 94 не було визначено переліку будівель, що вказані у позовній заяві; натомість,  перелік із  15 будівель та споруд, що були збудовані позивачем встановлено під час технічної інвентаризації об'єктів 30.07.1996 року,  після проведення  якої і було зареєстровано право власності    на них за позивачем  09.08.1996 року,  про що видано реєстраційний  напис від 09.08.1996 р.; згідно п.5 ст. 55 ГК України до господарської компетенції підприємства   не входить обов'язок визнання права власності, цим право законодавчо наділені органи місцевого самоврядування, а підприємства БТІ лише здійснюють підготовку документів для видачі Свідоцтва про право власності; більше того, підприємство жодного права на об'єкти нерухомого майна позивача не оспорює ( а. с. 33-37 Т.2).    

Ухвалою від 12 листопада 2010р. господарський суд порушив провадження у справі, залучив до участі у спорі третіх осіб  на стороні позивача та відповідача, і зокрема: Національний банк України ( м. Київ),   Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль" ( с.  Тетерівка)  та ТОВ Фабрика Класум" ( с. Тетерівка).

У письмовому відзиві третьої  особи ТОВ Фабрика Класум" ( с. Тетерівка) заперечується обгрунтованість позовних вимог з тих підстав, що  обов'язком  позивача  є доведення  наявності:  у нього права власності  на визначені у позові об'єкти нерухомості , що розташовані по вул.  Садовій, 49  у с. Тетерівка;  юридичного обов'язку у відповідача    його не порушувати;  факту порушення цього права відповідачем;  права вимагати  в судовому порядку поновлення  цього права в зазначений спосіб  захисту. Окрім того, як зазначає  третя особа, обраний позивачем спосіб захисту права ( визнання права власності)  не відповідає змісту позовної заяви ( у зв'язку з втратою  оригіналу  документа на право власності), оскільки позивач не позбавлений права  висувати вимогу   про виготовлення дублікату втраченого документу ( а с. 110-113 Т. 2).        

У наступних  письмових запереченнях  третьої  особи ТОВ "Фабрика Класум" ( с. Тетерівка), наголошується, зокрема,  на тому, що  у позовній заяві відсутні відомості про проведення ВПВР Департаменту ДВС МЮУ прилюдних  торгів  з продажу об'єктів  нерухомого майна позивача від 24.03.2008 року, при підготовці  яких  було отримано інформаційну  довідку з реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.02.2008 року № 379, згідно якої  за позивачем  підтверджувалось   право власності на адміністративний будинок літ. "А", виробничий корпус, літ. "Б", побутовий корпус, літ "В" по вул. Шкільній, 74 у с. Тетерівка Житомирського району,  що виникло на підставі  Акту державної технічної комісії  про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації  від 05.04.1996р. та розпорядження райдержадміністрації Житомирської області від 05.04.1996 року. Зазначені документи, як правовстановлюючі, зареєстровані відповідачем 09.08.1996 року. Оскільки зазначені об'єкти нерухомості  примусово відчужені на прилюдних торгах, право власності на них у позивача припинилося, та, як похідне, припинилося право застави на них  у третьої особи  - Національного банку України. Інших доказів наявності    права власності на виробничу  базу  за адресою: вул. Шкільна, 72 в с. Тетерівка Житомирського району на дату звернення з позовом, позивачем  не подано ( а с. 4-5 Т.2).   

В засіданні суду представники   позивача та третьої особи на його стороні  позов підтримали з підстав,  викладених у позовній заяві. Надали  додаткові усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, зокрема,  про те, що  зміст  та найменування  об'єктів нерухомого  майна, про визнання  права власності  на які заявлено цей позов, взято із судового рішення у справі № 6/91"Д" господарського суду Житомирської області.  

Окрім того, представник  Національного банку України в усних доводах на спростування заперечень відповідача,  що зафіксовані  у протоколі  судового засідання від 05.01.2011 року,   наголошував  на тому, що  відомості про найменування  об'єктів нерухомого  майна, про визнання  права власності  на які заявлено цей позов,  є в  інвентаризаційній справі № 403 .

Присутні в засіданні суду представники   відповідача та третьої особи на його стороні  ТОВ "Фабрика Класум"  проти позову заперечили,   з підстав,  викладених у письмових клопотаннях  та відзивах. Надали  додаткові усні пояснення по суті заперечень проти  позовних вимог.  Зокрема, представник третьої особи ТОВ "Фабрика Класум" в черговий раз наголосила на тому, що право власності  особи на майно повинно бути підтверджене правовстановлюючими документами, що визнаються такими за законом, а не будь-якими іншими доказами.

Ухвалою від 11.01.11 року відмовлено    у задоволенні  клопотання позивача про заміну первісного відповідача КП "Житомирське МБТІ" Житомирської обласної ради на відповідача - ТОВ  "Фабрика Класум"  ( с. Тетерівка) ( а с. 72 Т.2).

В ході розгляду справи,  оглянуто інвентаризаційну     справу     № 403 у 2-х томах  на будівлі  по вул. Садовій,  49 в с. Тетерівка Житомирського району,  реєстрову     книгу      № 103 на  сторінці   173, де міститься  запис за реєстровим № 169, а  також матеріали справ господарського суду № 3/60-Б та № 6/91"Д".

Заслухавши представників сторін та третіх осіб,   дослідивши наявні в матеріалах  справи докази, господарський суд  приходить до висновку припинити провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У зв'язку  з цим, як зазначено у статтях 15  та 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання у визначений законом або договором спосіб захисту.

Суперечка про право - об'єктивно виражене протиріччя волевиявлень двох сторін, що складається з вимоги одного боку і фактичного невиконання цієї   вимоги з іншого. Для спору про право необхідно наявність, як мінімум, двох сторін спору. Вимога має пред'являтися конкретною особою, іншій конкретній особі.

Згідно ст.ст. 1, 12 та 21 ГПК України  господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Отже, предметом   розгляду в судовому  порядку стає спірне  матеріальне правовідношення, що виникає між сторонами спору  до звернення особи  з позовом.

При цьому,  особа, якій належить право вимоги  є належним  позивачем, а особа, котра повинна відповідати за позовом - належним відповідачем.

В свою чергу, відсутність спірного матеріального правовідношення   між сторонами вказуватиме  про відсутність  предмета спору. Водночас, Господарський процесуальний кодекс України  не передбачає права суду відмовити   в прийнятті позову, зверненого до неналежного  відповідача з підстав відсутності між сторонами предмету спору, оскільки зазначені обставини встановлюються в ході судового розгляду.

В  разі встановлення судом наявності  спірного матеріального правовідношення за участю позивача та іншого відповідача до прийняття рішення,  суд  може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі,  допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем (ст. 24 ГПК України).

Так, відповідно   до статті 392 ЦК України, власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється  або не визнається іншою особою, а також  у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Із зазначеної норми слідує, що потреба в захисті права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника підлягає сумніву, не визнається іншими особами  або оспорюється ними.  Метою вказаного позову є усунення невизначеності відносин власності щодо індивідуально визначеного майна, власником якого є позивач.

Необхідність  у зверненні з вимогами про визнання  права власності  виникає також тоді,  коли  у позивача немає правовстановлюючих документів на підтвердження  приналежності йому  майна на цьому  праві.

Як засвідчує зміст позовних  вимог, з одного боку,  позивач обгрунтовує  необхідність звернення з позовом  до суду з підстав   втрати ним документа, який засвідчує його право власності на нерухоме майно, без наведення, при цьому, обставин, з якими пов'язується наявність спірного матеріального правовідношення  з відповідачем у справі КП "Житомирське МБТІ" Житомирської обласної ради  за цією вимогою.       

З іншого  боку,  позивачем  обгрунтовується   необхідність звернення з позовом  до суду з підстав невизнання  відповідачем його права власності на нерухоме майно, про що свідчить  лист за  № 98 від 18.01.2010 року, у якому відповідачем, серед іншого, зазначається про те, що станом на січень 2010 року за ТОВ "Інтерстиль" за адресою с. Тетерівка, вул. Садова,49 право власності на нерухоме майно погашене.

Однак позивач не довів, яким чином, зазначений лист відповідача,  що наданий на запит  суду  у справі № 3/60 "Б" про банкрутство  ТОВ "Інтерстиль" зумовив виникнення спору між сторонами та до його  судового вирішення перешкоджатиме  позивачу реалізувати   свої правомочності власника  нерухомого майна.

Таким чином, господарським  судом  не встановлено  наявність  спірного матеріального  правовідношення між позивачем та відповідачем за цим предметом позову.

Слід також  зазначити, що згідно з пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. №7/5 (далі — Тимчасове  положення),  комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації  здійснюють  реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Зі змісту пункту 6.1 Тимчасового положення вбачається, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності провадиться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

Отже, відповідно до вказаного положення БТІ здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно та  може бути  належним відповідачем у спорі  за вимогами щодо реєстрації права власності чи відмови у такій реєстрації, а не за вимогами про визнання права власності.

Не встановлено господарським  судом  наявності  матеріального спору за цим предметом позову  між позивачем  та іншою особою, яку слід було би  вважати  належним відповідачем.  

Як свідчать матеріали справи,  господарським судом визнано необгрунтованим клопотання позивача про заміну первісного  відповідача КП "Житомирське МБТІ" Житомирської обласної ради на відповідача - ТОВ  "Фабрика Класум"  ( с. Тетерівка) у зв'язку з чим у його задоволенні відмовлено ( а. с. 72 Т.2).

В ході розгляду справи  господарський  суд  не знайшов підстав вважати   необхідним здійснити   заміну  відповідача на  орган,  що здійснює  оформлення права власності на нерухоме майно, з підстав  відсутності доказів на підтвердження існування матеріального спору між  позивачем та Тетерівською  сільською радою за цим предметом позову.    

Таким чином, за наведених вище мотивів, господарський суд ухвалює припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору.

У зв'язку з  припиненням  провадження у справі господарський  суд наголошує на тому, що повторне звернення до  господарського  суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

При  вирішенні  питання   розподілу судових витрат господарський суд   приймає  до уваги, що відповідно до пункту 3 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів  України від 21.01.93 N 7-93 "Про державне мито" останнє підлягає   поверненню  позивачеві  тільки  у  випадках  припинення провадження  у  справі  з  підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 80 ГПК (спір непідвідомчий господарському суду). В усіх інших випадках застосування статті  80 ГПК  України державне  мито поверненню не підлягає (Роз'яснення ВАСУ від 23.08.1994  № 02-5/612 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України").

Керуючись ст. ст. 33, 49, п.1-1 ч.1, ч. 3 ст. 80, 86 ГПК України , господарський суд , -

                                                         УХВАЛИВ:

Провадження у справі припинити.

Ухвалу про припинення провадження у справі може бути оскаржено через господарський суд Житомирської області до Рівненського апеляційного господарського суду.   

Суддя                                                                     Машевська О.П.

                                                                                      Дата підпису  " 14" лютого 2011 року

Друк. :

1- у справу

2- ТОВ "Інтерстиль"  та третій  особі "Стиль" на адресу лікв. Шевченка І.В. 40024, м. суми, вул. Харківська, 4 кв. 172

3- відповідачу  КП "Житом. БТІ м. Житомир, вул. В.Берд., 15

4-  трет. особі  НБУ м. Київ, вул. Інститутська, 9

5- трет. особі ТОВ "Фабр. "КЛАСУМ" (с. Тетерівка, вул. Садова, 49)