Рішення

від 10.02.2011 по справі 11/159-д

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/159-Д

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "10" лютого 2011 р. Справа № 11/159-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Маріщенко Л.О.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Дубовик П.В. ( довіреність від 24.01.11р.)

від відповідача Шатило Л.К. ( довіреність від 04.01.11р.)  

Розглянув справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Виробничо-закупівельне підприємство "Хміль" (м. Житомир)  

до Державного підприємства "Радомишльське лісомисливське господарство" (м. Радомишль Житомирська область)

про визнання дійсним договору купівлі-продажу

Позивачем пред'явлено позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу сідельного тягача МАЗ 6422 від 09.07.2008р. вартістю 378000, 00 грн. з строком дії до 31.12.2009р.

Представник позивача позов підтримав.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу сідельного тягача МАЗ 6422 від 09.07.08р. вартістю 378000 грн. з строком дії до 31.12.2009р., яким було передбачено авансований платіж в сумі 100000 грн.

Даний договір за згодою обох сторін був переукладений на новий термін дії до 31.12.2012 року та на нових умовах.

Відповідно до ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду,  атож умови, щодо яких  на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При переукладанні договору сторони досягли згоди та істотних умов, що підтверджується підписами сторін які скріплені печатками в договорі нової редакції. Тобто сторони домовились, що дійсним є договір в новій редакції.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві позивач зазначає, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу від 09.07.08р.

Як вказує позивач, на підставі даного договору він поставив  відповідачу по накладній № РН-0000757 від 10.07.08р. через Іщенко Івана Олександровича, діючого згідно довіреності серії ЯОФ № 904412 від 10.07.08р. сідельний тягач марки МАЗ 6422 загальною вартістю 378000 грн.

Пунктом 1.4 вказаного договору було передбачено, що авансовий платіж становить 100000 грн.

Пунктом 1.2 встановлено. що покупець повинен перерахувати кошти на рахунок продавця протягом дії даного договору.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що строк дії договору закінчується 31.12.09р.

Позивач вказує на те, що у зв'язку з тим, що відповідач перерахував всього 30000 грн. за отриманий товар та строк дії договору закінчувався через тиждень, рекомендованою поштою 22.12.09р. позивачем була направлена вимога № 98 про повний розрахунок за отриманий товар. Про те, відповідач в усному порядку відмовився  провести розрахунок  пославшись на те, що між сторонами 09.07.08р. був укладений договір купівлі-продажу сідельного тягача МАЗ 6422 вартістю 378000 в іншій редакції, в якій відсутній п. 1.4 про авансовий платіж та встановлений строк дії договору до 31.12.2012р.

Позивач заперечує факт підписання договору з терміном дії до 31.12.2012р. та просить визнати дійсним договір купівлі-продажу  з строком дії до 31.12.2009р.

Судом встановлено, що 09.07.08р. між сторонами було підписано два договори купівлі-продажу зі строком дії одного до 31.12.09р. , а іншого до 31.12.12р.

Оригінали даних договорів були оглянуті в судовому засіданні.

При огляді цих договорів у позивача не виникло сумнів у їх дійсності.

З пояснень відповідача вбачається, що між сторонами був укладений договір купівлі-продажу сідельного тягача МАЗ 6422 від 09.07.08р. вартістю 378000 грн. з строком дії до 31.12.2009р., яким було передбачено авансований платіж в сумі 100000 грн.

Даний договір за згодою обох сторін був переукладений на новий термін дії до 31.12.2012 року та на нових умовах.

При переукладанні договору сторони досягли згоди та істотних умов, що підтверджується підписами сторін які скріплені печатками в договорі нової редакції. Тобто сторони домовились, що дійсним є договір в новій редакції.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право  звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної ( немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес  іншим способом, що встановлений договором або законом.

З п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вбачається, що визнати дійсним можливо лише правочин, який підлягає нотаріальному посвідченню, але не був посвідчений.

Вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.  

При розгляді таких справ суди повинні з'ясувати, чи підлягає правочин обов'язковому нотаріальному посвідченню, чому він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилилася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

У зв'язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК.

Інші вимоги щодо визнання договорів дійсними, в тому числі заявлені в зустрічному позові у справах про визнання договорів недійсними, не відповідають можливим способам захисту цивільних прав та інтересів. Такі позови не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, суд відмовляє в задоволенні позову, так як позивачем вибраний не правильний спосіб захисту.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його прийняття. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Маріщенко Л.О.

                                                                                        дата підписання 11.02.2011 р.

Віддрукувати:  

1 - в справу

2, 3 - сторонам ( рек. з повід.)