Постанова

від 21.09.2006 по справі 8/295-ап-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/295-АП-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2006 р.                                                           Справа № 8/295-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Хом'якової В.В. при секретарі Зибцевій А. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом Державної податкової інспекції у Білозерському районі

до Станіславського виробничо-кооперативного сільського комунально-побутового підприємства  

про  стягнення 12823 грн. 81 коп.

за участю:

представників сторін:

від  позивача - ГДПІ Лелеко Г.О., дов. №150/10-015 від 13.04.06.

від  відповідача - гол. бухг. Резніченко Т.І., пасп. серії МО №340211 від 20.06.97.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Херсонської області № 167 від 28 липня 2006 року справа передана на розгляд судді Хом'якової В.В.                              Державна податкова інспекція у Білозерському районі Херсонської області (позивач) звернулась з позовом про стягнення з Станіславського виробничо-кооперативного сільського комунально-побутового підприємства (відповідач) 12823 грн. 81 коп. боргу з податку на прибуток і податку на додану вартість, яка обліковується станом  на 20 липня 2006 року.

Відповідач у відзиву на позовну заяву вказує на  пропуск позивачем позовної давності для стягнення заборгованості за 2002 рік в сумі 10976 грн. 32 коп. та сплату самостійно задекларованих зобов'язань. Що стосується заборгованості в сумі 1847 грн., вона погашена  шляхом проведення заліку.

Розглянувши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в:

Станіславське виробничо-кооперативне сільське комунально-побутове підприємство (ВКСКПП) є юридичною особою, платником податків. В 2002 році  при проведенні документальної перевірки Станіславського ВКСКПП фахівцями державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області було виявлено заниження суми податку на прибуток за 2000 рік в сумі 7620 грн. (акт перевірки № 50/23-1-12 від 26 квітня 2002 року). На підставі акту перевірки  ДПІ у Білозерському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 214 від 30.04.2002, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 7620 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1905 грн. Податкове повідомлення-рішення не оскаржено відповідачем, отже, є обов'язковим до виконання. Податкове зобов'язання, нараховане податковою інспекцією,  не сплачено. В позовній заяві також вказано, що  відповідачем не сплачено самостійно задеклароване податкове зобов'язання в сумі 700 грн.  відповідно до декларації з податку на прибуток № 11205 від 9 лютого 2005 року та в сумі 400 грн. згідно з декларацією з податку на прибуток № 13742 від 18.10.2005. За несвоєчасну сплату податкових зобов'язань підприємству нарахована пеня в загальній сумі 730 грн. 99 коп.

Крім боргу з податку на прибуток, відповідач має борг з податку на додану вартість в сумі 1698 грн. 62 коп. та несплачену пеню за цим податком в сумі 148 грн. 87 коп., податкові зобов'язання з ПДВ задекларовані самостійно за серпень 2005 року та вересень 2005 року.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.  Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від  21 грудня 2000 року № 2181-Ш встановлені строки давності при стягненні донарахованих податковою інспекцією податків та штрафних санкцій протягом 1095 календарних днів з дня узгодження податкового зобов'язання.  В даному випадку податкове зобов'язання було узгоджено податковим повідомленням-рішенням ще в квітні 2002 року. Пропуск строку давності є підставою для відмови у стягненні податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом в сумі 7620 грн. податку на прибуток та 1905 грн. штрафної санкції.

Що стосується вимог податкової інспекції про стягнення самостійно узгодженого податкового зобов'язання в сумі 1100 грн. відповідача згідно з деклараціями № 11205 від 9 лютого 2005 року та № 13742 від 18 жовтня 2005 року, вони є підставними та задовольняються судом. Посилання відповідача на те, що дана заборгованість погашена, не приймаються до уваги, як не підтверджені документально. Надані відповідачем суду  платіжні доручення № 187 від 30 серпня 2005 року на суму 200 грн. ,№ 106 від 27 червня 2006 року на суму 150 грн., № 160 від 28 серпня 2006 року на суму 200 грн.,  від 23 серпня 2006 року на суму 300 грн., № 151 від 21 серпня 2006 року на суму 500 грн. не є належними доказами сплати податкового боргу за  4-й квартал 2004 року та 9 місяців 2005 року, оскільки призначення платежу в цих платіжних документах зазначено інше. Тому податкова інспекція мала підстави самостійно здійснити розподіл  таких сплачених сум в рахунок погашення податкових боргів або пені, штрафних санкцій  в порядку черговості їх виникнення. (Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердж. наказом ДПА України від 11 червня 2003 року № 290 ).

Вимоги про стягнення пені в розмірі 730 грн. 99 коп. залишаються без розгляду, оскільки відсутній розрахунок пені, суд не може визначити за який період вона виникла, чи дотриманий позивачем строк позовної давності для її стягнення.

Вимоги про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1847 грн. 49 коп. (разом із  пенею) також залишаються судом без розгляду, як такі, що заявлені передчасно. Відповідач надав суду докази укладення з управлінням Держказначейства в Херсонській області, головним фінансовим управлінням, райфінуправлінням, Станіславською сільрадою Білозерського району договору про організацію взаєморозрахунків  № 21/11-705 від 7 серпня 2006 року, який передбачає  погашення податкової заборгованості з ПДВ шляхом заліку заборгованості бюджету з  відшкодування витрат відповідача на водопостачання. Залік не проведений остаточно, тому в обліку податкової інспекції заборгованість відповідача з ПДВ ще рахується.  Разом з тим, п. 3.1 договору передбачає обов'язок відповідача не проводити  дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається   погасити відповідно до договору, до проведення взаєморозрахунків сторін.

За таких обставин позов задовольняється частково в сумі 1100 грн. Судові витрати не стягуються. Після усунення обставин, з яких позовна заява була залишена без розгляду, позивач має право звернутися до суду в загальному порядку.

Керуючись п.7 ч. 1 ст. 155, ст.ст. 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково. Стягнути зі Станіславського виробничо-кооперативного сільського комунально-побутового підприємства (Херсонська область, Білозерський район, с. Станіслав, вул.200-річчя Станіслава, р/рах 35430001002918 в УДК у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 24105494) 1100 грн. заборгованості з податку на прибуток до місцевого  бюджету (одержувач Станіславська сільська рада: р/р 33216806600032, код платежу 11020200, банк УДК м.Херсон, код ОКПО 24103748, МФО 852010), виконавчий лист надіслати ДПІ у Білозерському районі Херсонської області.

2. Відмовити в стягненні 7620 грн. заборгованості з податку на прибуток та 1905 грн. штрафних санкцій.

3. Залишити позов без розгляду в решті вимог.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

5. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                               В.В. Хом'якова

повний текст постанови

оформлений та підписаний

27 вересня 2006 року.