Рішення

від 18.01.2008 по справі 8/272-07-8616     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2008 р.

Справа  № 

8/272-07-8616

Позивач: Фізична

особа-підприємець ОСОБА_1;

Відповідач: Фізична

особа-підприємець ОСОБА_2;

Про стягнення

69 900,00 грн.

Суддя             Атанова Т.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1.; ОСОБА_3.- за

довіреністю від 16.01.2008р.;

від відповідача:  ОСОБА_4.- за довіреністю від 25.10.2007р.

Суть спору:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської

області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2про стягнення неустойки у

сумі 60 000,00 грн. згідно ч. 2 ст. 785 ЦК України, постанови Одеського

апеляційного господарського суду від 01.11.2007р. та матеріальної шкоди у

розмірі 9 900,00 грн. за договором оренди від 04.02.2007р. за № 3756, на

підставі ст. 1166 ЦК України.

Представник відповідача у судове

засідання з`явився, відзив на позов надав, позов не визнав з підстав,

зазначених у відзиві на позов.

Розглянувши  матеріали справи, суд встановив:         

Рішенням господарського суду

Одеської області від 18.07.2007р. по справі                     № 28-9/167-07-4428 було

зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2повернути Фізичній особі-підприємцю

ОСОБА_1об'єкт оренди -два двадцятифутових контейнери, які розташовані на торговому

місці                № 3756 по вулиці

Розовій другої контейнерної площадки на території промринку                       7-й кілометр, та

стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2на користь Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1заборгованість по орендній платі у сумі 20 000,00 грн.

та неустойку у розмірі 20 000,00 грн.

01.11.2007р. постановою Одеського

апеляційного господарського суду рішення господарського суду Одеської області

від 18.07.2007р. скасовано.

Позов Фізичної особи-підприємця

ОСОБА_1задоволено частково, а саме: зобов'язано Фізичну особу-підприємця

ОСОБА_2повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1об'єкт оренди -два

двадцятифутових контейнери, які розташовані на торговому місці № 3756 по вулиці

Розовій другої контейнерної площадки на території промринку 7-й кілометр,

стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2на користь Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1заборгованість по орендній платі у сумі 20 000,00 грн.

та судові витрати. В решті позову відмовлено. Заходи забезпечення позову

скасовано.

16.11.2007р. Фізична

особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся  до

господарського суду Одеської області з позовною заявою до Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_2про стягнення неустойки у сумі 60 000,00 грн. за

червень-листопад 2007р. та матеріальної шкоди у розмірі 9 900,00 грн.,

посилаючись на:                          

 ч. 2 ст. 785 ЦК України,

договір оренди від 04.02.2007р. за № 3756, рішення господарського суду Одеської

області від 18.07.2007р., постанову Одеського апеляційного господарського суду

від 01.11.2007р. та на ст. 1166 ЦК України.

Відповідач позов не визнав, вважає

посилання позивача на рішення господарського суду Одеської області від

18.07.2007р. неправомірним, оскільки рішення скасовано постановою Одеського

апеляційного господарського суду від 01.11.2007р.; договір оренди від

04.02.2007р. на час пред'явлення цього позову вважає не розірваним.

Оцінюючи надані докази в їх

сукупності, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги

Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1задоволенню не підлягають з наступних підстав:

Згідно ст. 33 ГПК України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень.

Відповідно до договору від

04.10.2005р. за № 792, укладеного між ОСОБА_1. та ДП Міністерства оборони України

„Південь”, Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1. належить торгівельне місце за №

3756, розташоване на території ТОВ „Промисловий ринок” по вул. Розовій другої

контейнерної площадки.

04.02.2007р. між Фізичною

особою-підприємцем ОСОБА_1(Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем

ОСОБА_2(Орендар) був укладений договір оренди за № 3756, строком дії до

30.12.2007р., відповідно до якого позивач передав СПД ОСОБА_2. у строкове

платне користування два двадцятифутових контейнера, з щомісячною орендною

платою 5 000,00 грн.

Згідно ст. 785 Цивільного Кодексу

України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно

повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням

нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку

щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати

неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Строк дії договору оренди торгового

об'єкту повинен був закінчитись 30 грудня 2007р., а дострокове його розірвання

згідно п.8.6 договору можливе за 

взаємною згодою сторін, або за рішенням господарського суду.

Ксерокопію листа-попередження №1,

на який посилається позивач, щодо дострокового розірвання договору оренди торгового

об'єкту № 3756 від 04.02.2007р., суд до уваги не приймає, так як лист датований

08.05.2007р., а на ксерокопії поштового чеку стоять дати 06.05.2007р. та

07.05.2007р. (з виправленням), що суд вважає суперечливим.

З огляду на вищезазначене,

ствердження представника позивача про стягнення з             СПД ОСОБА_2неустойки у сумі 60

000,00 грн. за червень-листопад 2007р., на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного

Кодексу України, не ґрунтуються на умовах договору, чинному законодавстві та є

непереконливими, а обставини, на які він посилається, не доведені певними

засобами доказування відповідно до вимог ст. 36 ГПК України.

Крім того, посилання позивача на

ст. 35 ГПК України є необґрунтованим, так як рішення господарського суду

Одеської області від 18.07.2007р. було скасовано у встановленому законом

порядку та не має преюдиціальної сили для даного процесу.

Згідно п.п.1.1., 3.1. договору від

04.10.2005р. про надання права користування місцем для встановлення торгового

контейнера ОСОБА_1. зобов'язався оплачувати  

                        ДП

„Південь” вартість місця під контейнер на території „Промтоварний ринок”.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного

Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи

бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи,

відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди,

звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її

вини.

Позивач підтверджує позовні вимоги

про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2матеріальної шкоди у розмірі

9 900,00 грн. ксерокопіями чеків від 08.05.2007р., 02.06.2007р., 03.07.2007р.,

02.08.2007р. та ксерокопіями квитанцій до прибуткового касового ордеру від

05.09.2007р. за № 1103, від 04.10.2007р. за 

№ 1952, від 03.11.2007р. за № 2781 про сплату 1650 грн. щомісячно за

період з червня по листопад                

2007 року.

Згідно ст. 36 ГПК України

письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що

мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в

оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

В порушення ст. 36 ГПК України

вищезазначені ксерокопії чеків та квитанцій, доданих позивачем до позову, не

засвідчені ним, тому не можуть вважатись належними доказами по справі.

Крім того, з довідки ДП „Південь”

від 10.11.2007р. за № 562 вбачається, що           ОСОБА_1. сплачував 1650 грн.

щомісячно за користування місцем під контейнер за             № 3756, а не орендні платежі, як

стверджує позивач.

На думку суду, наведені обставини

не свідчать про противоправну поведінку Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

та наявність причинного зв'язку між його поведінкою та матеріальною шкодою,

завданою Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.

Враховуючи вищевикладене, суд

вважає, що позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1не ґрунтуються на

діючому законодавстві, матеріалах справи, не знайшли своє підтвердження у

судовому засіданні та з підстав, зазначених позивачем, задоволенню не

підлягають.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України

на позивача покладаються витрати по сплаті державного мита та на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.

ст. 44, 49 ст.ст. 82-85 ГПК  України, суд

В И Р І Ш И

В:

1.  У позові відмовити.

Рішення суду

набирає законної сили після закінчення 10- денного строку

з дня його

прийняття.

Суддя                                                                                      

Атанова Т.О.