Ухвала

від 10.09.2010 по справі 11-а

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-а 1853/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Горб І.М.

Категорія ст. 358, ч.2,3, КК Доповідач Журавель О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2010 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого судді Дембовського С.І.

Суддів: Кравченка С.І., Журавля О.О.,

за участю прокурора Тертичного О.А., засудженої ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 1 червня 2010 року, яким

ОСОБА_1 , народжена ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Магдебург (Німеччина), росіянка, громадянка України, з вищою освітою, не одружена, не працює, зареєстрована АДРЕСА_1, фактично мешкає у АДРЕСА_2, раніше не судима,

засуджена до обмеження волі за ч.3 ст. 358 КК України на два роки, за ч.2 цієї ж статті і за сукупністю злочинів на три роки та звільнена від відбування призначеного покарання у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Цим же вироком ОСОБА_1 виправдана за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 15, ч. ч. 1,2 та 191, ч.5; 15, ч. ч. 1,2 та 190, ч. 4, КК України за відсутністю в її діях складу цих злочинів.

Виправдана вона і в частині обвинувачення за ч. ч. 2 і 3 ст. 358 КК України за фактом підроблення податкових декларацій в третій декаді серпня 2003 року, довідки за квітень 2003 року та уточненої декларації за квітень 2003 року.

Розглянувши справу, судова колегія, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 визнана винною в тім, що 22 грудня 2003 року та 5 лютого 2004 року власноручно підробила декларації з податку на прибуток ТОВ „Локореаль” відповідно за 11 місяців 2003 року та весь 2003 рік, в тому числі в першій із них вказавши про відсутність діяльності підприємства, а в другій вказала витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 35881000 гривень у рядку 04.1. і відповідно на цю ж суму збільшила рядки 04 „валові витрати” та 06 „скориговані валові витрати”.

В обох вказаних документах вона підробила також підписи від імені керівників товариства.

В подальшому ці декларації були подані до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва і прийняті та зареєстровані як офіційні документи.

Органи досудового слідства обвинуватили ОСОБА_1 також у закінчених замахах на викрадення чужого майна шляхом шахрайства в особливо великому розмірі за попередньою змовою групою осіб і в замаху на заволодіння чужим майном шляхом зловживання нею, як службовою особою, своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, вчинених у 2001-2003 роках шляхом надання завідомо підроблених декларацій ТОВ „Локореаль” і ТОВ МАВП „Авізприлад”.

В цій частині суд ОСОБА_1 виправдав за відсутністю в її діях складу злочинів, пославшись на показання ОСОБА_1 про відсутність в її діях складу будь-якого злочину, які підтвердили в суді свідки ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

До того ж, зауважив суд, ОСОБА_1 не була службовою особою ТОВ „Локореаль”, а лише виконувала за угодою послуги аудиту для цього товариства, а відтак не несла і не могла нести відповідальності за надані їй керівництвом вказаного товариства відомості при складенні податкових декларацій.

Тим часом, орган досудового слідства нічим фактично не підтвердив свої висновки про наявність „невстановлених осіб”, з якими, за висновками цього органу, ОСОБА_1 вступила в попередню змову на вчинення злочинів, передбачених ст. ст. 190 і 191 КК України, кримінальне переслідування відносно керівників товариств „Локореаль” та „Авізприлад” на досудовому слідстві закрито,; про можливість безпосередньо для ОСОБА_1 скористатися викраденими коштами, оскільки вона не мала права підпису бухгалтерських документів, відповідних штампів, печаток тощо, а сам факт підроблення податкових декларацій не може свідчити про наявність умислу на викрадення.

З цих же підстав суд виправдав ОСОБА_1 також за обвинуваченням за ч. ч. 2 і 3 ст. 358 КК України за фактом підроблення податкових декларацій в третій декаді серпня 2003 року, довідки за квітень 2003 року та уточненої декларації за квітень 2003 року.

Не погодившись зі вказаними висновками, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію, в якій вважає, що суд надав однобічну і неповну оцінку сукупності наданих органом досудового слідства доказів, а відтак його висновки не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

На обґрунтування прокурор ретельно викладає обставини справи, як вони викладені в обвинувальному висновку та посилається на показання свідків ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в тих частинах, які суд у вироку не аналізував і не оцінював та не дав цим частинам пояснень вказаних свідків належної оцінки в плані відносності, допустимості, достовірності та достатності, акти перевірки і висновки судово-почеркознавчих експертиз.

На цих підставах прокурор просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати і справу направити на новий судовий розгляд у той же суд, але іншим складом суду.

Заслухавши доповідь судді, виступи прокурора на підтримку апеляції, а засудженої проти її задоволення, провівши судові дебати, надавши засудженій останнє слово, перевіривши і обговоривши доводи сторін в сукупності з матеріалами справи і додатково наданими захистом письмовими запереченнями на апеляцію прокурора, судова колегія визнає за необхідне апеляцію задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 26 КПК України допускається виділення в окреме провадження кримінальної справи тільки у випадках, які викликаються необхідністю, коли це не може негативно відбитися на всебічності, повноті і обєктивності дослідження і вирішення справи.

У цьому конкретному випадку, матеріали кримінальної справи № 70-00388 відносно ОСОБА_1 23 березня 2007 року виділено в окреме провадження з матеріалів кримінальної справи № 60-0907, порушеної за фактом замаху на привласнення службовими особами ТОВ „Локореаль” бюджетних коштів (т.1, а.с. 12; т.1, а.с. 3); 22 січня 2009 року кримінальну справу відносно ОСОБА_1, порушену за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 КК України закрито (т.1, а.с. 18-22) і того ж дня відносно неї ж порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 15, ч. ч. 1 і 2 та 190, ч.4; 358, ч. 2, 3, КК України, яку обєднано в одному провадженні із закритою кримінальною справою № 70-00388.

Саме ця, остання, справа і була направлена до суду першої інстанції та розглянута по суті.

Між тим, саме внаслідок такого, неправильного, виділення в окреме провадження справи щодо ОСОБА_1, за умови фактичної відсутності відомостей відносно ролі, місця та ступені участі в злочинних діях інших осіб, які, за висновками органу досудового слідства були її співучасниками, у справі щодо ОСОБА_1 неможливо прийняти остаточне законне та обґрунтоване рішення по її суті, бо без встановлення і допитів невстановлених органом досудового слідства осіб на цей час фактично, як правильно визнав суд першої інстанції, висновки органу досудового слідства щодо фактичних обставин справи, участі у злочинних діях саме ОСОБА_1, її ролі та ступеню участі у злочинній змові, наявності інших конкретних винуватців тощо, однозначно встановити неможливо і будь-які міркування щодо вказаних обставин органів досудового слідства не можуть вважатися такими, що ґрунтуються на сукупності відносних, допустимих, достовірних та достатніх доказів у справі.

Фактично, згадані висновки органу досудового слідства базуються лише на доведеності висновками відповідних почеркознавчих експертиз фактів підроблення ОСОБА_1 низки податкових декларацій і поясненнях допитаних у справі керівників та посадових осіб ТОВ „Локореаль” і ТОВ „Авізприлад” про їхню непричетність до злочинів, що, як правильно зазначив суд першої інстанції, не вказує на причетність до злочинів інших, невстановлених, осіб, та й самої ОСОБА_1 до всіх інкримінованих їй епізодів злочинної діяльності, в тому числі і тих, за обвинуваченням у яких вона виправдана.

Водночас, висновки почеркознавчих експертиз прямо вказують на те, що саме ОСОБА_1 підробила згадані вище податкові декларації, внаслідок чого виникла можливість викрадення державних коштів у особливо великих розмірах.

І ці обставини потребують ретельного дослідження зі встановленням конкретних намірів ОСОБА_1, інших осіб, причетних до досліджуваної діяльності, ступеню згуртованості злочинної групи, розподілу ролей, та інших питань, які підлягають дослідженню у цьому конкретному випадку для встановлення істини у справі.

Без встановлення організаторів та інших співучасників злочинної групи зробити .правильні, законні, обґрунтовані висновки по суті справи, в тому числі і про наявність чи відсутність вини конкретно ОСОБА_1 у повному обсязі предявленого їй обвинувачення, неможливо.

Між тим, неправильним і поспішним є і висновок суду першої інстанції про необхідність виправдати ОСОБА_1 за низкою епізодів обвинувачення, оскільки в подальшому, в результаті розслідування кримінальної справи № 60-0907, можуть бути здобуті достатні та достовірні докази її провини, які ввійдуть у суперечність з виправдувальним вироком.

Отже, вирок щодо ОСОБА_1 належить скасувати у повному обсязі, маючи при цьому на увазі, що і в частині засудження її за вчинення злочинів, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 358 КК України, висновки суду та слідства підлягають більш ретельній перевірці, оскільки вони можуть бути взаємоповязані з іншими, інкримінованими їй слідством, епізодами.

Усунення вказаних вище порушень вимог ст. 26 КПК України шляхом нового судового розгляду, про що просить прокурор в апеляції, неможливе, а досягнути цього усунення можливо лише в рамках додаткового розслідування кримінальної справи, в ході якого належить обєднати її з кримінальною справою № 60-0907.

Під час додаткового розслідування належить також істотно розширити коло свідків, допитавши не лише допитаних раніше причетних до справи осіб, а й родичів, близьких, сусідів, колег ОСОБА_1 щодо кола її знайомств, стосунків, контактів у період, що відноситься до досліджуваного часу, з метою виявити невстановлених осіб, які причетні до організації злочинних дій і є їх учасниками.

При цьому, зокрема, доцільно проаналізувати телефонні переговори ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та інших причетних до справи осіб у досліджувані періоди і встановити їх контакторів, зокрема виділивши спільні контакти та перевірити їх на причетність до злочинів, провести впізнання.

Належить також більш глибоко, із залученням спеціалістів бухгалтерів та аудиторів, з проведенням зустрічних перевірок, звіркою первинних документів товарно-матеріального, бухгалтерського обліку і звітності, товарно-транспортних накладних тощо, проаналізувати виробничу та фінансову діяльність ТОВ „Локореаль” та ТОВ „Авізприлад” з метою встановлення можливо причетних до злочинної діяльності осіб та й перевірки пояснень ОСОБА_1 про відповідність складених нею документів згаданим документам первинного обліку та звітності.

Всі ці дії також неможливо організувати і провести в специфічних рамках судового слідства, навіть із використанням можливостей, наданих ст. 3151 КПК України, оскільки вимагатимуть значного часу, витрат державних коштів, організації та проведення низки .оперативно-розшукових та оперативно-технічних заходів.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Шевченківського районного суду міста Києва відносно ОСОБА_1 скасувати в повному обсязі і справу направити прокурору міста Києва для організації додаткового розслідування.

Судді: