Рішення

від 14.02.2011 по справі к7/2-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.02.11р.

Справа № К7/2-11

За позовом  ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сінаіл",  м. Дніпропетровськ  

про визнання учасника товариства таким, що вийшов з його складу, та про зобов'язання товариства до внесення змін до статуту товариства та до державної реєстрації цих змін

                                                                                                                           Суддя  Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_2, дов. ВРД №760567 від 15.12.2010р.;

від відповідача: не з'явився. 

СУТЬ СПОРУ:

ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сінаіл" (м. Дніпропетровськ), з урахуванням уточнень до позовної заяви, що надійшли до господарського суду 20.01.2011р., просить:

- визнати ОСОБА_1 таким, що з 17 листопада 2010 року вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сінаіл";

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сінаіл" до внесення змін у статут товариства у зв'язку зі зміною у складі його учасників - виходом ОСОБА_1 зі складу учасників зазначеного товариства, та до державної реєстрації цих змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Позовні вимоги мотивовані тим, що до 17.11.2010р. позивач був учасником відповідача. Частка позивача у статутному капіталі відповідача становила 50%, що дорівнює 23 000, 00 грн. 17.11.2010р. позивач подав товариству заяву про свій вихід зі складу учасників товариства. Однак, враховуючи заяву позивача, відповідач не вніс змін до статуту відповідача, пов’язаних із виходом позивача зі складу учасників відповідача, не зареєстрував ці зміни у встановленому порядку. Наведені обставини, за доводами позивача, порушують його право на вільний вихід з товариства, оскільки з 17.11.2010р. позивач не є учасником відповідача, не приймає участі в управлінні ним, однак, у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх обов’язків формально правовідносини між відповідачем та позивачем, як учасником відповідача, не припинилися, позивач до цього часу залишається зобов’язаним по відношенню до відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав, явку повноважного представника у судові засідання, призначені для розгляду справи, не забезпечив.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи, у тому числі підтвердженим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 24.12.2010р.

Відповідно до ст. 75 ГПК України господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд відкладав розгляд справи з 20.01.2011р. на 08.02.2011р.

У судовому засіданні 08.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сінаіл" (м. Дніпропетровськ) (далі –Товариство), затвердженого рішенням загальних зборів учасників ТОВ "Торгівельно-промислова група "Тако" від 25.12.2009р., протокол № 5, державна реєстрація змін до установчих документів проведена 28.12.2009р., засновниками та учасниками Товариства є дві фізичні особи: ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) та ОСОБА_3.

Такі ж відомості щодо учасників Товариства наведені у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 24.12.2010р.

Частка ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства становить 50%, що відповідає у грошовому виразі 23 000, 00 грн., частка ОСОБА_3 –50%, що відповідає у грошовому виразі 23 000, 00 грн.

Статутний капітал Товариства становить 46 000, 00 грн.

17.11.2010р. ОСОБА_1 склав адресовану загальним зборам учасників Товариства заяву про вихід із складу учасників Товариства, підпис якого на заяві посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстровано в реєстрі за № 3006.

У цю ж дату заява ОСОБА_1 отримана Товариством, про що свідчить штамп Товариства на заяві про її отримання 17.11.2010р., вхідний номер 58.

В подальшому, а саме 06.12.2010р., ОСОБА_1 звернувся до Товариства з заявою, якою просив невідкладно вивести його зі складу учасників Товариства, внести відповідні зміни до статуту Товариства та вчинити всі необхідні дії, пов’язані з державною реєстрацією цих змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Оскільки зміни до статуту Товариства, пов’язані з виходом ОСОБА_1 з Товариства, не внесені, не проведена державна реєстрація цих змін, чим, як вважає позивач, порушене його право на вихід з Товариства, позивач звернувся з даним позовом до суду та що і є причиною спору.

Відповідно до п. в) ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", п. 3 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України учасник господарського товариства має право вийти в установленому порядку з товариства.

Як зазначено в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників,  ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам  органами  зв'язку. Положення  установчих  документів,  які  обмежують  чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.   

Оскільки позивач 17.11.2010р. подав Товариству заяву про вихід з Товариства, а Товариство у цю ж дату її отримало, позивач є таким, що вийшов  з Товариства 17.11.2010р.

Між тим, заявивши вимогу про визнання ОСОБА_1 таким, що з 17 листопада 2010 року вийшов зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сінаіл", позивач просить захистити його порушене право на вихід з Товариства неналежним способом захисту.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлює ст. 16 ЦК України, способи захисту прав суб’єктів господарювання визначає ст. 20 ГК України.

Наведені правові норми, норми інших законів не передбачають способу захисту цивільного права та захисту права суб’єкта господарювання шляхом визнання учасника товариства з обмеженою відповідальністю таким, що вийшов з товариства.

Відповідно до п. 10 постанови № 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів"  судам при вирішенні корпоративних спорів необхідно звернути увагу на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, які не передбачені чинним законодавством.

Вимога про визнання ОСОБА_1 таким, що з певної дати вийшов зі складу учасників Товариства, фактично є вимогою про встановлення певного факту, який підлягає встановленню не в межах вирішення спору за цією вимогою, а при вирішенні іншого спору про право цивільне у відповідності з заявленими вимогами з застосуванням належного способу захисту порушеного права.

За наведеного, є неправомірними та не підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання його таким, що вийшов з Товариства.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" установчі документи господарського товариства повинні містити відомості, зокрема, про склад учасників товариства.

Установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут (ч. 1 ст. 143 ЦК України).

Частина 1 статті 143 ЦК України також містить вимоги щодо змісту статуту товариства з обмеженою відповідальністю. За наведеною нормою, статут товариства з обмеженою відповідальністю має містити відомості про розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника.

Зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для  державної реєстрації товариства. Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити  орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру (ст. 7 Закону України "Про господарські товариства").

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" зміни до установчих документів юридичної особи підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Стаття 29 зазначеного Закону передбачає перелік документів, які юридична особа повинна подати для проведення державної реєстрації змін до її установчих документів. Так, відповідно до ч. 3 ст. 29 Закону у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані  із  зміною  складу  засновників  (учасників) юридичної особи у зв’язку з виходом фізичної особи, подається нотаріально засвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників).

Частина 5 статті 89 ЦК України передбачає, що зміни до установчих документів юридичної особи набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни.

Статус відомостей Єдиного державного реєстру визначає ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", відповідно до частини 3 якої, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Отже, відповідно до наведених вище правових норм вихід учасника з товариства з обмеженою відповідальністю має наслідком внесення змін до статуту товариства та їх державну реєстрацію.

Не вчинення товариством з обмеженою відповідальністю дій, пов’язаних з внесенням змін до статуту товариства у зв’язку з виходом його учасника, не забезпечення державної реєстрації цих змін у встановленому порядку порушує права учасника товариства, який заявив про свій вихід з товариства.

У разі,  якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в  установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства (п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Оскільки Товариство, отримавши 17.11.2010р. заяву позивача про вихід з Товариства, заяву позивача від 06.12.2010р. про внесення змін до статуту Товариства та про державну реєстрацією цих змін, не вчинило жодних дій, направлених на приведення змісту статуту Товариства щодо складу його учасників фактичним обставинам справи, та щодо державної реєстрації відповідних змін до установчих документів, є правомірними та підлягають задоволенню вимоги позивача про спонукання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сінаіл" до внесення змін у статут товариства у зв'язку зі зміною у складі його учасників - виходом ОСОБА_1 зі складу учасників зазначеного товариства, та до державної реєстрації цих змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Задовольняючи позовні вимоги в наведеній частині, господарський суд враховує, що не внесення змін до статуту Товариства та не проведення їх державної реєстрації підтверджуються на час розгляду справи статутом Товариства (дата державної реєстрації –28.12.2009р.), наданим на вимогу суду Управлінням з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Дніпропетровської міської ради, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за станом на 24.12.2010р.

Відповідач у справі шляхом надання належних доказів протилежне не довів.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сінаіл" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Квітки Основ'яненка, буд. 5, офіс 411, ідентифікаційний код 35496804) до внесення змін у статут товариства у зв'язку зі зміною у складі його учасників - виходом ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зі складу учасників зазначеного товариства, та до державної реєстрації цих змін в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог –відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Сінаіл" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Квітки Основ'яненка, буд. 5, офіс 411, ідентифікаційний код 35496804) на користь ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на оплату державного мита у сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

     Суддя                                                                                           Л.А. Коваль

Дата підписання рішення, оформленого

відповідного до вимог ст. 84 ГПК України, - 14.02.2011р.