ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОН СЬКОЇ ОБЛАСТІ
73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10.02.2011 Справа № 8/53-10
Господарський суд Херсонс ької області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Перепелко В.О., розглянув у ві дкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальніст ю "Торговий дім "Моліс", м. Запор іжжя,
до фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_1, м. Херсон,
про стягнення 8692 грн. 90 ко п.,
за участю представників с торін:
від позивача: на засідан ня суду не прибув,
від відповідача: в судов е засідання не прибув.
Товариство з обмеженою ві дповідальністю "Торговий дім "Моліс" (позивач) звернулось д о суду з позовною заявою до фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_1 (відповідач) про стягне ння заборгованості в сумі 6022 г рн. 83 коп., пені в сумі 462 грн. 86 коп ., інфляційних втрат в сумі 698 гр н. 65 коп., 3 % річних в сумі 260 грн. 88 к оп. та штрафу в сумі 1247 грн. 68 коп ., відповідно до умов договору поставки № М01-070301 від 07.03.2008 року.
В подальшому, 03.02.2011 року позив ачем подано заяву про уточне ння позовних вимог № 02-02/4-01 від 02. 02.2011 р., якою фактично уточнені о бставини виникнення заборго ваності зазначеної в позовні й заяві. Заявою від 03.02.2011 р. позив ачем змінено підставу позову в частині стягнення заборго ваності за видатковою наклад ною від 05.03.2008 р., позовні вимоги п ро стягнення заборгованості в сумі 214 грн. 29 коп. обгрунтован і поставкою товару, яка відбу лась за видатковою накладною №МО-0305005 від 05.03.2008 р., по якій відпов ідач розрахувався частково в сумі 1172 грн. 75 коп. (а.с. 56, 69). Дані за яви прийнято до розгляду та д олучено до матеріалів справи .
Відповідно до ст. 22 ГПК Украї ни до початку розгляду госпо дарським судом справи по сут і позивач має право змінити п редмет або підставу позову ш ляхом подання письмової заяв и. На підставі викладеного, су дом приймається заява позива ча про зміну підстав позову.
Позивач в судове засідання не з' явився, свого представ ника не направив, надіславши клопотання про розгляд спра ви без його участі.
Відповідач в судове засіда ння не з' явився, свого предс тавника не направив, про прич ини неявки суд не повідомив, н е скористався наданими йому ст.ст. 22, 59 ГПК України процесуа льними правами щодо надання документів, які б підтвердил и його доводи та заперечення .
Ухвали суду від 08.12.2010 р. про пор ушення провадження по справі , від 23.12.2010 р., 25.01.2011 р. про відкладен ня розгляду справи, надіслан і на адресу відповідача, зазн ачену в матеріалах позовної заяви, повернулись до суду з д овідкою пошти - адресат вибув .
Відповідно до витягу з Єдин ого державного реєстру юриди чних осіб та фізичних осіб-пі дприємців місцезнаходження м відповідача є - АДРЕСА_1. З а вказаною адресою судом нап равлена з рекомендованими по відомленнями ухвала суду від 03.02.2011 р. про відкладення розгля ду справи. Поштове повідомле ння з відміткою про вручення судового акту представников і відповідача повернулося на адресу господарського суду та знаходиться в матеріалах справи.
За таких підстав, відповідн о до статті 75 ГПК України, спра ва розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спо ру по суті.
Статтями 42, 43 ГПК України вст ановлено, що господарський с удовий процес здійснюється н а засадах змагальності та рі вності всіх учасників судово го процесу перед законом і су дом. При цьому принцип змагал ьності передбачає покладанн я тягаря доказування на стор они, покладання на них відпов ідальності за доведеність їх ніх вимог чи заперечень; вима гає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхн іх процесуальних прав.
З огляду на приписи статті 7 7 ГПК України, у разі нез'явлен ня в засідання представників сторін, інших учасників судо вого процесу, господарський суд відкладає в межах строкі в, встановлених статтею 69 цьог о Кодексу, розгляд справи, за у мови неможливості вирішення спору в даному засіданні.
Згідно зі ст. 22 ГПК України ст орони мають як права (брати уч асть в господарських засідан нях, подавати докази, брати уч асть у дослідженні доказів, з аявляти клопотання, давати у сні та письмові пояснення го сподарському суду і т.п.), так і обов' язки (зокрема, добросо вісно користуватися належни ми їм процесуальними правами , виявляти повагу до прав і охо ронюваних законом інтересів другої сторони, вживати захо дів до всебічного, повного та об' єктивного дослідження в сіх обставин справи).
В силу статті 28 ГПК України с прави юридичних осіб в госпо дарському суді ведуть їх орг ани, що діють у межах повноваж ень, наданих їм законодавств ом та установчими документам и, через свого представника. П редставниками юридичних осі б можуть бути керівники та ін ші особи, повноваження яких п ідтверджуються довіреністю від імені підприємства, орга нізації.
Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повин на довести ті обставини, на як і вона посилається як на підс таву своїх вимог та заперече нь. Доказами у справі є будь-як і фактичні дані, на підставі я ких господарський суд у визн аченому законом порядку вста новлює наявність чи відсутні сть обставин, на яких ґрунтую ться вимоги і заперечення ст орін, а також інші обставини, я кі мають значення для правил ьного вирішення господарськ ого спору. Ці дані встановлюю ться такими засобами: письмо вими і речовими доказами, поя сненнями представників стор ін та інших осіб, які беруть уч асть у судовому процесі.
Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, як і мають значення для справи. П итання про належність доказі в вирішується судом. Належни ми визнаються докази, які міс тять відомості про факти, що в ходять у предмет доказування у справі, та інші факти, що маю ть значення для правильного вирішення спору. Допустиміст ь доказів означає, що у випадк ах, передбачених нормами мат еріального права, певні обст авини повинні підтверджуват ися певними засобами доказув ання. Письмовими доказами, в р озумінні статті 36 ГПК України , є документи і матеріали, які містять дані про обставини, щ о мають значення для правиль ного вирішення спору і повин ні містити відомості, що мают ь значення для справи та вико нані у формі, який дає змогу вс тановити достовірність доку менту.
Розгляд справи відкладавс я ухвалами суду від 23.12.2010 р., 25.01.2011 р . та 03.02.2011 р. у зв'язку з неявкою ві дповідача та неподанням ним витребуваних документів, нео бхідністю надання додаткови х доказів. Справу розглянуто понад двохмісячний строк, як ий продовжено ухвалою суду в ід 03.02.2011 р. на п'ятнадцять днів ві дповідно до ст. 69 ГПК України з а заявою позивача (а.с. 71). В судо вому засіданні після закінче ння розгляду справи оголошен о вступну та резолютивну час тини рішення, повідомлено пр о дату підготовки повного рі шення.
Розглянувши матеріали спр ави, суд:
в с т а н о в и в:
05 березня 2008 року фізичн ою особою-підприємцем ОСОБ А_1 (відповідач) отримано у то вариства з обмеженою відпові дальністю "Торговий дім "Молі с" (позивач) товар - продукти ха рчування в кількості та за ці ною, указаними у видатковій н акладній №МО-0305005 від 05.03.2008 р. на за гальну суму 1387 грн. 04 коп., що під тверджується підписом та печ аткою відповідача на докумен ті (а.с. 8). Таким чином, внаслідо к укладання двохстороннього правочину між сторонами вин икли правовідносини купівлі -продажу.
07 березня 2008 року між товарис твом з обмеженою відповідаль ністю "Торговий дім "Моліс" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений дог овір № М01-070301, згідно з яким пост ачальник зобов'язується сист ематично постачати і передат и у власність покупцю певний товар, а покупець зобов'язуєт ься прийняти цей товар і своє часно здійснювати його оплат у на умовах даного договору. П редметом договору постачанн я є товари торгової марки "Мол іс", загальний асортимент яки х зазначений в прайс-листах п остачальника, а детальне най менування, кількість, ціна (з П ДВ) вказується в накладних (п. 1.2.1).
Відповідно до п. 4.1. Договору ціна на товар встановлюється відповідно до чинних на моме нт поставки чергової партії товару прайс-листів постачал ьника і зазначається у накла дних постачальника на кожну конкретну поставку. Накладні на товар є невід'ємними додат ками до цього договору. Загал ьна сума цього договору скла дається з суми всіх накладни х, за якими здійснювались пос тавки товару на виконання ць ого договору. Моментом викон ання покупцем своїх зобов'яз ань по здійсненню розрахункі в за поставлений товар є дата надходження відповідної сум и на банківський рахунок (до к аси) постачальника. (п. 4.5). По рез ультатам кожного місяця пост ачальник буде готувати акти звіряння розрахунків та напр авляти їх покупцеві. Покупец ь повинен протягом одного ти жня з моменту отримання акту звіряння розрахунків підпис ати його та надіслати постач альникові чи заявити письмов і вмотивоване зауваження. У в ипадку, якщо протягом одного тижня з моменту отримання ак ту покупець не передасть чи н адішле постачальникові підп исаний примірник, чи не заяви ть письмові зауваження, акт б уде вважатись визнаним і узг одженим з боку покупця (п. 4.6).
Пунктом 5.2 договору передба чено, що приймання товару за к ількістю та якістю здійснюєт ься у місці його одержання зг ідно з п. 2.1 цього договору, відп овідно до накладної. Датою од ержання товару вважається да та, зазначена в накладній. Пок упець зобов'язаний прийняти товар у місці його одержання згідно з п. 2.1 цього договору та за власний рахунок здійснит и розвантаження з транспортн ого засобу протягом нормальн ого робочого часу.
Відповідальність покупця у випадку прострочення розра хунків за кожну поставлену п артію товару встановлена в п . 8.3 Договору як сплата постача льнику пені у розмірі 0,3 % від су ми заборгованості за кожен д ень просрочки платежу з урах уванням індексу інфляції. За одностороннє необґрунтован е порушення виконання своїх зобов'язань протягом дії дан ого договору винна сторона с плачує протилежній стороні ш траф у розмірі 100 % вартості ост анньої поставленої партії то вару (п. 8.5).
Відповідно розділу 7 догово ру даний договір набирає чин ності з моменту підписання й ого сторонами і укладений на невизначений строк. Договор і може бути розірваний по вза ємній згоді сторін або з ініц іативи будь-якій сторони за у мови здійснення всіх розраху нків по раніше прийнятим зоб ов'язанням.
Відповідно до умов договор у про поставку товару, позива ч свої зобов'язання виконав н алежним чином, передавши у пе ріод з 12.03.2008 року по 16.04.2008 року това р на загальну суму 5808 грн. 54 коп., що підтверджено видатковими накладними (а.с. 9-13). Відповідач поставлений товар прийняв, щ о підтверджується печаткою в ідповідача та підписом предс тавника покупця на видаткови х накладних. Однак, за отриман ий відповідно до умов догово ру № М01-070301 товар, відповідач не розрахувався. Відповідачем ч астково здійснено оплату за товар, отриманий відповідно до видаткової накладної №МО- 0305005 від 05.03.2008 р., в сумі 1172 грн. 75 коп., щ о підтверджується виписками по особовому рахунку позива ча (а.с. 60-67); актом звірки взаємор озрахунків станом на 30.04.2008 року (а.с. 58) та платіжними доручення ми (а.с. 33-36), грошові кошти за яки ми в частині 1172 грн. 75 коп. зарахо вані позивачем в погашення з аборгованості за товар по на кладній №МО-0305005 від 05.03.2008 р. (а.с. 69).
Позивачем на адресу відпов ідача 09.09.2010 року за вих. № 411 надіс лано претензію з вимогою у се миденний строк погасити забо ргованість за поставлену про дукцію на загальну суму 6022 грн . 83 коп. (а.с. 22). Претензія отриман а відповідачем 20.09.2010 р. (а.с. 23). Пре тензія позивача залишена від повідачем без відповіді.
Позовні вимоги про стягнен ня з фізичної особи-підприєм ця ОСОБА_1 6022 грн. 83 коп. забор гованості за отриманий товар за видатковою накладною №МО -0305005 від 05.03.2008 р. та договором пост авки № М01-070301 від 07.03.2008 р., 698 грн. 65 коп . інфляційних втрат, 260 грн. 88 коп . 3% річних, 462 грн. 86 коп. пені та 1247 г рн. 68 коп. штрафу за договором п оставки стали предметом судо вого розгляду у даній справі .
Відповідно до ст. 11 ЦК Україн и цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що пере дбачені актами цивільного за конодавства, а також із дій ос іб, що не передбачені цими акт ами, але за аналогією породжу ють цивільні права та обов'яз ки. Підставами виникнення ци вільних прав та обов'язків, зо крема, є договори та інші прав очини.
Статтею 509 ЦК України зобов'я зання визначається як правов ідношення, в якому одна сторо на (боржник) зобов'язана вчини ти на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передат и майно, виконати роботу, нада ти послугу, сплатити гроші то що) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вима гати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 173 Господарського к одексу України передбачено, що господарським визнаєтьс я зобов' язання, що виникає м іж суб' єктом господарюванн я та іншим учасником (учасник ами) відносин у сфері господа рювання з підстав, передбаче них цим Кодексом, в силу якого один суб' єкт (зобов' язана сторона, у тому числі боржник ) зобов' язаний вчинити певн у дію господарського чи упра влінсько-господарського хар актеру на користь іншого суб ' єкта (виконати роботу, пере дати майно, сплатити гроші, на дати інформацію тощо), або утр иматися від певних дій, а інши й суб' єкт (управнена сторон а, у тому числі кредитор) має п раво вимагати від зобов' яза ної сторони виконання її обо в' язку.
Пунктом першим статті 193 Гос подарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти госп одарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших п равових актів, договору, а за в ідсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у пев них умовах звичайно ставлять ся .
Аналогічна норма міститьс я і в статті 526 Цивільного коде ксу України.
За визначенням частини 1 ста тті 712 Цивільного кодексу Укра їни, за договором поставки пр одавець (постачальник), який з дійснює підприємницьку діял ьність, зобов' язується пере дати у встановлений строк (ст роки) товар у власність покуп ця для використання його у пі дприємницькій діяльності аб о в інших цілях, не пов' язани х з особистим, сімейним, домаш нім або іншим подібним викор истанням, а покупець зобов' язується прийняти товар і сп латити за нього певну грошов у суму. Частиною 2 зазначеної с татті встановлено, що до дого вору поставки застосовуютьс я загальні положення про куп івлю-продаж, якщо інше не вста новлено договором, законом а бо не випливає з характеру ві дносин сторін.
Відповідно до статті 629 Циві льного кодексу України догов ір є обов' язковим для викон ання сторонами.
Проте, відповідачем зобов' язання щодо оплати поставлен ої продукції виконані не в по вному обсязі. Станом на момен т подання позову, сума простр оченої заборгованості за вид атковою накладною №МО-0305005 від 05.03.2008 р. та договором поставки № М01-070301 від 07.03.2008 р. харчової продук ції складає 6022 грн. 83 коп.
Таким чином, аналіз зазначе них норм права та фактичних о бставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стяг нення з відповідача суми заб оргованості в розмірі 6022 грн. 83 коп. є доведеними, обґрунтова ними та підлягають задоволен ню.
Крім того, позивачем заявле но до стягнення 462 грн. 86 коп. пен і, 1247 грн. 68 коп. штрафу, 260 грн. 88 коп . 3% річних та 698 грн. 65 коп. інфляці йних втрат.
Згідно ст. 610 ЦК України поруш енням зобов'язання є його нев иконання або виконання з пор ушенням умов, визначених змі стом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 6 11 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правов і наслідки, встановлені дого вором або законом, зокрема, сп лата неустойки.
Згідно із ст. 549 Цивільного ко дексу України неустойкою (шт рафом, пенею) є грошова сума аб о інше майно, які боржник пови нен передати кредиторові у р азі порушення боржником зобо в'язання. Штрафом є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або не належно виконаного зобов'яза ння. Пенею є неустойка, що обчи слюється у відсотках від сум и несвоєчасно виконаного гро шового зобов'язання за кожен день прострочення виконання .
Частиною 2 статті 551 ЦК Україн и передбачено, якщо предмето м неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється догов ором або актом цивільного за конодавства.
Статтею 230 ГК України передб ачено, що штрафними санкціям и у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигл яді грошової суми (неустойка , штраф, пеня), яку учасник госп одарських відносин зобов'яза ний сплатити у разі порушенн я ним правил здійснення госп одарської діяльності, невико нання або неналежного викона ння господарського зобов'яза ння.
Статтею 232 (ч. 6) Господарськог о кодексу України встановлен о, що нарахування штрафних са нкцій за прострочення викона ння зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або дог овором, припиняється через ш ість місяців від дня коли зоб ов'язання мало бути виконано .
Згідно зі ст. 1 Закону Україн и “Про відповідальність за н есвоєчасне виконання грошов их зобов' язань”, платники к оштів сплачують на користь о держувачів цих коштів за про строчення платежу пеню у роз мірі, що встановлюється за зг одою сторін. При цьому статте ю 3 Закону встановлено, що розм ір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який спл ачується пеня.
За не виконання обов' язку з оплати поставленої продук ції, на підставі п. 8.3 Договору в ідповідачеві нарахована пен я, розмір якої обмежений подв ійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період за який нара ховується пеня від суми забо ргованості.
Враховуючи наведені норми права та встановлений факт н еналежного виконання відпов ідачем своїх зобов' язань за договором поставки, суд, пере віривши розрахунки пені пози вачем, відповідно до періоді в виникнення та сплати, перед бачених договором, визнає об ґрунтованими вимоги позивач а щодо стягнення з відповіда ча пені за несвоєчасне внесе ння плати за поставлену прод укцію та задовольняє ці позо вні вимоги в сумі, заявленій п озивачем - 462 грн. 86 коп.
В п. 8.5 Договору сторонами узг оджено, що за одностороннє не обґрунтоване порушення вико нання своїх зобов'язань прот ягом дії даного договору вин на сторона сплачує протилежн ій стороні штраф у розмірі 100% в артості останньої поставлен ої партії товару. Позовні вим оги в частині стягнення штра фу в сумі 1247грн. 68 коп. на підстав і п. 8.5. договору позивачем обгр унтовані невиконанням обов' язку зі сплати вартості пост авленої продукції.
Суд не знаходить достатніх підстав для стягнення заявл еного штрафу, а тому відмовля є в задоволенні позовних вим ог в цій частині - в сумі 1247грн. 68 коп., оскільки позивачем відп овідачу нараховано і пеню (п. 8 .3 Договору) і штраф (п. 8.5 Договор у), які є відповідальністю одн ого виду, за одне й те ж поруше ння - невиконання обов' язку зі сплати поставленого това ру. Відповідно до ст. 61 Констит уції України ніхто не може бу ти двічі притягнений до юрид ичної відповідальності одно го виду за одне й те ж саме пор ушення. Штраф є повторною від повідальністю поряд з пенею за одне й те ж порушення, ця ві дповідальність не може бути застосована у відповідності зі змістом ст. 61 Конституції У країни.
Окрім того, Законом України “Про відповідальність за не своєчасне виконання грошови х зобов' язань”, яким врегул ьовано договірні правовідно сини між платниками та одерж увачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєч асне виконання грошових зобо в'язань, встановлена відпові дальність, яка в ст. 1 обмежена пенею у розмірі, що встановлю ється за згодою сторін.
На особу, яка допустила нена лежне виконання зобов' язан ня, покладаються додаткові ю ридичні обов'язки, в тому числ і передбачені статтею 625 Цивіл ьного кодексу України.
Зокрема, частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що бо ржник, який прострочив викон ання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'яз аний сплатити суму боргу з ур ахуванням встановленого інд ексу інфляції за весь час про строчення, а також три процен ти річних від простроченої с уми, якщо інший розмір процен тів не встановлений договоро м або законом.
Тобто, у разі прострочення в иконання грошового зобов' я зання кредитор має право стя гнути, а боржник повинен спла тити, крім основного боргу, та кож втрати від інфляційних п роцесів та річні відсотки за весь час прострочення викон ання зобов' язання.
Інфляційні втрати пов'язан і з інфляційними процесами в державі і за своєю правовою п риродою є компенсацією за по несені збитки, спричинені зн еціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою з а користування коштами, що не були своєчасно сплачені бор жником.
Невиконання відповідачем зобов' язання по сплаті грош ових коштів в сумі 6022 грн. 83 коп. основного боргу на момент зв ернення до суду підтверджено матеріалами справи, а відтак вимоги про стягнення з відпо відача 3% річних та інфляційни х збитків за неналежне викон ання грошового зобов' язанн я є правомірними та обґрунто ваними і задовольняються суд ом в сумах, заявлених позивач ем - 260 грн. 88 коп. 3% річних та 698 грн. 65 коп. інфляційних збитків.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України зі сплати д ержавного мита відповідно до суми задоволених позовних в имог та витрати зі сплати на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу відн осяться на відповідача, з вин и якого спір доведено до врег улювання в судовому порядку.
Ціна позову, визначена пози вачем в позовній заяві, за яко ю розглянуто спір, складає 8692 г рн. 90 коп. Позивачем сплачено 108 грн. державного мита, що підтв ерджується платіжним доруче нням №6541 від 31.08.2010 р. Зайво сплаче не державне мито в сумі 6 грн. 00 коп. підлягає поверненню поз ивачу.
На підставі викладеного, к еруючись ст.ст. 44, 47, 49, 82, 84, 85 Господа рського процесуального коде ксу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнит и частково.
2. Стягнути з фізично ї особи-підприємця ОСОБА_1 , ідентифікаційний код - НО МЕР_1, адреса: АДРЕСА_1, р/р ахунок - № НОМЕР_2 в АКІБ Укр сіббанк м. Харків, МФО - 351005 на користь товариства з об меженою відповідальністю "То рговий дім "Моліс", ідентиф ікаційний код - 34718799, адреса: буд . 31, бульвар Шевченка, м. Запоріж жя, р/рахунок - № 2600001752436 в філії Ук рексімбанку м. Запоріжжя, МФО - 313979, 6022 грн. 83 коп. основного боргу, 462 грн. 86 коп. пені, 698 грн. 65 коп. інфляційних втрат , 260 грн. 88 коп. 3% річних, 87 грн. 72 коп. витрат по сплаті державного мита та 202 грн. 96 коп. витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судового процесу. Наказ видати після набра ння рішенням законної сили.
3. Відмовити в задоволені позовних вимог щодо стягнен ня 1247 грн. 68 коп. штрафу.
4. Видати довідку на повер нення позивачу з Державного бюджету України 6 грн. 00 коп. за йво сплаченого державного ми та.
Рішення господарськог о суду набирає законної сили після закінчення десятид енного строку з дня його прий няття, а у разі, якщо у судовом у засіданні було оголошено л ише вступну і резолютивну ча стини рішення, воно набирає з аконної сили після закінченн я десятиденного строку з дня підписання рішення, оформле ного відповідно до вимог ста тті 84 Господарського процесу ального кодексу України (вст упна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).
Суддя Т.А. Остапенко
Повне рішення складено 14.02.2011 р.
Суд | Господарський суд Херсонської області |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2011 |
Оприлюднено | 17.02.2011 |
Номер документу | 13793901 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Херсонської області
Остапенко Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні