Рішення

від 10.02.2011 по справі 20/2227-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/2227-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" лютого 2011 р.Справа № 20/2227-10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія РІКОН” м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Морепродукти –Плюс” м. Хмельницький

про  стягнення 460507,92 грн. , з яких 455707,92 грн. основного боргу, 4800,00 грн. штрафу                              

    суддя С.В. Гладій

представники сторін:

від позивача: Котов С.О. –за довіреністю від 08.02.11р.

від відповідача: Шакотько А.О. –за довіреністю від 07.02.11р.

Рішення приймається 10.02.2011р., оскільки в судовому засіданні 07.02.2011р. оголошувалася перерва.

В судовому засіданні відповідно до ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до відповідача про стягнення 460507,92 грн., з яких 455707,92 грн. основного боргу за поставлений товар відповідно до договору поставки № 57 від 10.01.2010р. та 4800,00 грн. штрафу.

Ухвалою господарського суду від 24 грудня 2010 року суддею Гладієм С.В. порушено провадження у справі №20/2227-10. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами,  підтвердженням чого є витяг з реєстру на відправлення рекомендованої кореспонденції.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.  

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем –ТзОВ „Морепродукти –Плюс” умов договору поставки на отриманий товар.

В ході розгляду справи  сума боргу не змінилась.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.02.2011р. проти факту наявності боргового зобов'язання не заперечував, та заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату для проведення з позивачем акту звірки взаєморозрахунків, що унеможливлює точне визначення суми боргу.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ТзОВ „Компанія РІКОН” (позивач) та ТзОВ „Морепродукти Плюс” (відповідач) укладено договір поставки №57 від 10.01.2010р. на поставку товару, за умовами якого (п.1.1 Договору) ТзОВ „Компанія РІКОН” (Постачальник) зобов'язався поставляти Покупцю товар, а ТоЗВ „Мрепродукти Плюс” (Покупець) приймає на себе зобов'язання приймати та оплачувати рибо-продукцію (надалі –Товар) в асортименті та кількості, визначеними накладними, які є невід'ємною частиною цього договору.

Позивач згідно накладних № РИ-004792 від 23.09.2010р. на суму 12025,83 грн., №РИ-0004301 від 06.09.2010р. на суму 151076,00 грн., №РИ-0003868 від 17.08.2010р. на суму 57068,83 грн., № РИ –0003335 від 12.07.2010р. на суму 57153,47 грн., № РИ-0003722 від 06.08.10р. на суму 120940,77 грн., № РИ-0003672 від 04.08.2010р. на суму 31213,83 грн., №РИ-0003401 від 16.07.2010р. на суму 77143,53 грн., №РИ-0003381 від 14.07.2010р. на суму 25676,00 грн., №РИ-0004572 від 15.09.2010р. на суму 4015,39 грн. згідно довіреностей № 86 від 22.09.2010р., №81 від 06.09.2010р., №79 від 17.08.2010р., № 70 від 12.07.2010р., №77 від 06.08.2010р., № 76 від 03.08.2010р., №72 від 15.07.2010р., №71 від 14.07.2010р., № 83 від 14.09.2010р. поставив відповідачу товар всього на суму 536313,65 грн.  

Відповідач з позивачем розрахувався частково. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем становить 455707,92 грн.

Відповідно до п.6.7 договору розрахунки між сторонами здійснюються на умовах відстрочення платежу на 20 календарних днів з дати виписки видаткової накладної на партію товару в безготівковій формі.

Станом на момент розгляду справи відповідач за отриманий товар в сумі 455707,92 грн. з позивачем не розрахувався.  

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення  заборгованості в розмірі 455707,92 грн.

Відповідно до п.8.4 Договору, що у разі прострочення оплати товару Покупцем, останній сплачує Постачальнику договірну санкцію у розмірі 100 грн. за кожен день прострочення.

Позивачем  нараховано відповідачу штраф за період з 13 жовтня 2010р. по 01 грудня 2010р.  в сумі 4800,00 грн.

В зв'язку із невиконанням відповідачем зобов'язань, позивач подав позов про стягнення з відповідача 460507,92 грн. в т.ч.: 455707,92 грн. основного боргу, 4800,00 грн. штрафу.

Аналізуючи надані по справі докази,  оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за   договором  поставки  продавець  (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором та передав відповідачу товар на загальну суму 536313,65 грн. В свою чергу, відповідач прийняв товар, однак обов'язку по його оплаті в строк встановлений Договором виконав частково на суму 80589,46 грн..

На момент розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 455707,92 грн.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки та збитків. Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.(ст. 614 ЦК України).

Стаття 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.8.4 Договору, що у разі прострочення оплати товару Покупцем, останній сплачує Постачальнику договірну санкцію у розмірі 100 грн. за кожен день прострочення.

Позивачем  нараховано відповідачу штраф за період з 13.10.2010р. по 01.12.2010р.  в сумі 4800,00 грн.

Позов в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 4800,00 грн. підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 45,12, 13, 33, 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія РІКОН” м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Морепродукти –Плюс” м. Хмельницький про  стягнення 460507,92 грн. , з яких 455707,92 грн. основного боргу, 4800,00 грн. штрафу  задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Морепродукти –Плюс” (м. Хмельницький, вул. Чорновола,88/4, код 32995393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія РІКОН” (м. Київ, Богатирська,1д, код 25641088) –455707,92 грн. (чотириста п'ятдесят п'ять тисяч сімсот сім гривень 92 коп.) заборгованості, 4800,00 грн. (чотири тисячі вісімсот гривень 00 коп.) штрафу, 4605,08 грн. (чотири тисячі шістсот п'ять гривень 08 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                    Суддя                                                                      С.В. Гладій