Рішення

від 09.02.2011 по справі 16/5025/150/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/5025/150/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2011 р.Справа № 16/5025/150/11

За позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля-Плант”,

с. Медвеже Вушко Вінницький район  

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Інвест-груп”, м. Городок  

про стягнення 286 011,73 грн., з яких 268 000,00 грн. основного боргу, 14 150,20 грн. інфляційних нарахувань та 3 861,53 грн. 3% річних  

                             Суддя     В. В. Магера

Представники сторін:

від позивача –Юрцев В.С. - за довіреністю б/н від 28.01.2011р.

від відповідача -  Корчемна О.М. –за довіреністю від 31.07.2010р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.

           Суть спору: Позивач звернувся із позовом, згідно якого просить суд стягнути з відповідача 286 011,73 грн., з яких 268 000,00 грн. основного боргу, 14 150,20 грн. інфляційних нарахувань та 3 861,53 грн. 3% річних за невиконання умов договору №28/09/М від 09.10.2009 р. купівлі-продажу сільськогосподарської продукції, а саме саджанців малини сорту Новокитаївська клас А в кількості 44 000 шт.

            Повноважний представник позивача в засідання суду з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові, наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у відзиві на позов від 09.02.2011 р., його повноважний представник в судовому засіданні позовні вимоги визнають повністю. Зобов'язуються погасити заборгованість.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

           Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля-Плант”, с. Медвеже Вушко Вінницького району зареєстровано як юридична особа, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія АОО №148084.

           09.10.2009 р. між СТОВ „Поділля-Плант”, с. Медвеже Вушко Вінницького району (продавець) та ТОВ „Агро-Інвест-Груп”, м.Городок (покупець) укладено договір №28/09/М купівлі-продажу сільськогосподарської продукції.

            Відповідно до п.1.1 договору покупець та продавець домовилися провести взаєморозрахункові операції з купівлі-продажу сільськогосподарської продукції. Пунктом 2.1 договору визначено, що продавець продає саджанці малини сорту Новокитаївська клас А в кількості 44 000 шт. на суму 308 000,00 грн. Покупець зобов'язується  купити саджанці малини, зазначені в п.2.1 та провести оплату: -30 000,00 грн. до відвантаження; -278 000,00 грн. до 01.08.2010 р.(п.2.2 договору).

            Згідно п.4.1 договір діє з моменту підписання його покупцем та продавцем до повного виконання своїх зобов'язань за договором.

             На виконання договору №28/09/М позивачем було поставлено відповідачу саджанці малини в кількості  44 000 шт. на загальну суму 308 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000076 від 28.10.2009 р., довіреністю представника відповідача №133 від 28.10.2009 р. на ім'я Ковалишена Д.О.

            Відповідач частково провів розрахунок за придбані саджанці в розмірі  14 720 грн., що підтверджується банківською випискою від 20.10.2009 р.

          Оскільки відповідач зобов'язання по договору виконав не повному обсязі, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 286 011,73 грн., з яких 268 000,00 грн. основного боргу, 14 150,20 грн. інфляційних нарахувань та 3 861,53 грн. 3% річних  

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст.11 та ст.509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції. Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, матеріалами справи підтверджено основний борг в сумі 268 000,00 грн. основного боргу, який підлягає стягненню, доказів про погашення вказаної суми боргу відповідачем суду не подано, доводи позивача не спростовано.

          Крім того, позивачем заявлено до стягнення, крім основного боргу, також 3% річних в сумі 3 861,53 грн. за період прострочення з 01.10.2010 р. по 16.01.2011р., а також інфляційні нарахування в сумі 14 150,20 грн. за період серпень-грудень 2010р. згідно поданих в матеріали справи розрахунків.

Судом перевірено нарахування сум 3% річних та інфляційних із врахуванням проведених відповідачем оплат і приймаються до уваги як такі, що відповідають вимогам ч.2 ст.625 ЦК, підтверджені поданими розрахунками, тому суд вважає їх правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

При вирішені спору судом також враховується, що відповідачем визнано позовні вимоги в повному обсязі. Згідно ч.5 ст.78 ГПК у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб. Дії відповідача у справі щодо визнання позову не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

 За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми в розмірі 286 011,73 грн., з яких 268 000,00 грн. основного боргу, 14 150,20 грн. інфляційних нарахувань та 3 861,53 грн. 3% річних, обґрунтовані, підтвердженні належними у справі доказами, поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.1, 12, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД,  -

ВИРІШИВ:

          Позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля-Плант”, с.Медвеже Вушко Вінницький район до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Інвест-груп”, м. Городок  про стягнення 286 011,73 грн., з яких 268 000,00 грн. основного боргу, 14 150,20 грн. інфляційних нарахувань та 3 861,53 грн. 3% річних,  задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро-Інвест-груп”, м. Городок, Пр. Станційний,23/1 (код ЗКПО 33617059) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля-Плант”, вул. Наукова, б.1, с. Медвеже Вушко Вінницький район (код ЗКПО 31905712) 268 000,00 грн. (двісті шістдесят вісім тисяч 00 коп.) основного боргу, 14 150,20 грн. (чотирнадцять тисяч сто п'ятдесят гривень 20 коп.) інфляційних нарахувань, 3 861,53 грн. (три тисячі вісімсот шістдесят одна гривня 53 коп.) 3% річних, 2 860,11 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят гривень 11 коп.)  витрат по  оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                          В.В. Магера  

Повний текст рішення складено та підписано 11.02.2011р.

Віддруковано 3 прим.:

1-до матеріалів справи

2-позивачу

3-відповідачу