Постанова

від 08.02.2011 по справі 14/87-1758

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/87-1758

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

08.02.11                                                                                           Справа  № 14/87-1758

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді – Гнатюк Г.М.

суддів          - Кравчук Н.М.

          - Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу  Приватного підприємства «Сенс», м.Тернопіль від 27.12.2010р.

на рішення господарського суду Тернопільської області від 01.12.2010р.  

у справі   № 14/87-1758

за позовом прокурора м.Тернополя в інтересах держави  в особі Тернопільської міської ради, м.Тернопіль

до відповідача Приватного підприємства «Сенс», м.Тернопіль

про  звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Рогожнікова Н.Б. –прокурор відділу

від позивача: Михальчук О.Ю. –представник

від відповідача: Будз Т.В. –представник

Прокурору та представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням  господарського суду Тернопільської області  від 01.12.2010р. у справі №14/87-1758 (суддя Руденко О.В.) позов задоволено повністю, зобов'язано приватне підприємство  "Сенс" (м. Тернопіль, вул. Миру, 9/11) звільнити самовільно зайняту  земельну ділянку, яка розташована згідно кадастрового плану  в місті Тернополі в районі вул. Миру площею 0,243 га. та  стягнено з відповідача в дохід Державного бюджету України 85грн. витрат по державному миту, 236грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки відповідач безпідставно користується земельною ділянкою площею 0,243га.  в м.Тернополі по вул.Миру, вимоги позивача щодо звільнення цієї земельної ділянки ґрунтуються на ст.212 Земельного кодексу України та ст.27 Закону України «Про оренду землі», а тому правомірні і підставні.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, приватне підприємство «Сенс»оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального  права. Зокрема, відповідач просить рішення скасувати і в позові відмовити повністю. Апелянт зазначає, що приймаючи рішення у справі господарський суд Тернопільської області неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема щодо правомірності користування позивачем спірною земельною ділянкою, оскільки між Тернопільською міською радою та Приватним підприємством «Сенс»укладено договір оренди від 18.04.2005р.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу не надходив. Однак, в судовому засіданні прокурор та представник Тернопільської міської ради  спростували доводи скаржника та зазначили про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просять апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а  оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та оцінивши докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Тернопільської області від 01.12.2010р. у справі №14/87-1758 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи,  прокурор м. Тернополя звернувся до господарського суду Тернопільської області в інтересах держави в особі Тернопільської міської ради   з позовом до приватного  підприємства "Сенс" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Свої вимоги, позивач обґрунтовує тим, що відповідач без жодних правових підстав використовує земельну ділянку площею 0,243га. по вул.Миру в м.Тернополі  для здійснення своєї підприємницької діяльності.

Дана обставина підтверджується перевіркою, проведеною Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області, якою виявлено факт самовільного зайняття приватним підприємством "Сенс" земельної ділянки. Зокрема, актами перевірок від 07.07.2010 року, від 09.08.2010 р. та від 09.09.2010 р. (а.с.8,11,16).

Як встановлено судом першої інстанції, за наслідками проведених перевірок, Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області,  до завдань якої, поряд із іншим, належить організація і здійснення державного контролю за дотриманням суб'єктами господарювання земельного законодавства, з'ясовано, що земельна ділянка  із земель житлової та громадської забудови у м. Тернополі в районі вул. Миру площею 0,243 га використовується ПП "Сенс" в особі директора Вильотнік А.З. без правовстановлюючих  документів  для розміщення автостоянки.

Для здійснення свої підприємницької діяльності між Тернопільською міською радою та Приватним підприємством «Сенс»укладено  договір оренди землі від 18.04.2005 року на підставі якого, позивачу надано в оренду земельну ділянку по вул.Миру в м.Тернополі, площею 2430,00кв.м.. Названий договір зареєстрований в Тернопільській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру»в Державному реєстрі земель 06.06.2005 року. за №040566100131 (а.с.18-20).

Однак, у відповідності до п.8 договору, він укладений терміном на три роки, з 26.09.2002р. по 26.09.2005р.

За змістом п. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальної власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідне рішення було прийнято міською радою 26.09.2002р.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України регламентовано, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Із пояснень представника позивача у судовому засіданні слідує, що зазначені вище   правовстановлюючі  документи  на спірну земельну ділянку у відповідача відсутні.   

Наведене свідчить, про те, що відповідач безпідставно користується земельною ділянкою площею 2430,00м.кв., по вул..Миру в м.Тернополі.

У відповідності до ст.212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.  

Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність задоволення позовних вимог.

У відповідності до ст.ст..33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу  своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно  до законодавства  повинні бути підтверджені  певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Щодо доводів скаржника про те, що він правомірно користується спірною земельною ділянкою, то такі доводи безпідставні та спростовуються матеріалами справи, зокрема договором оренди землі від 18.04.2005р., термін дії якого закінчився 26.09.2005р.

Посилання ПП «Сенс»на те, що даний договір оренди пролонговувався, колегія суддів відхиляє, оскільки  відповідачем документально не підтверджено звернення до позивача з наміром продовжити договір оренди, як цього вимагає п.8 договору оренди від 18.04.2005р. А також безпідставні  в даному випадку  посилання скаржника  на приписи ст.764 ЦК України.

Інші доводи, викладені скаржником, як підстава  скасування  рішення, документально не підтверджені, тому  колегія суддів  вважає їх не доведеними та необгрунтованими.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому  відсутні підстави  для його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на викладене, судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1.          Рішення господарського суду Тернопільської області від 01.12.2010 року у справі №14/87-1758 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сенс» залишити без задоволення.

2.          На виконання постанови місцевому господарському суду видати наказ.

3.          Постанова  набирає законної сили з дня її прийняття та  може бути оскаржена в касаційному порядку.

4.          Матеріали справи повернути в господарський суд  Тернопільської  області.

Головуючий суддя                                                            Гнатюк Г.М.

Суддя                                                                                Кравчук Н.М.

Суддя                                                                                Мирутенко О.Л.

Повний текст постанови

виготовлено 10.02.2011р.