Рішення

від 14.02.2011 по справі 6/28/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/28/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.11                                                                                 Справа № 6/28/2011

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Полярис С», м. Луганськ

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБК-2000», м. Луганськ

про стягнення 700 грн. 00 коп.

                                                                                                           Суддя Василенко Т.А.          

за участю представників сторін:

від позивача –Золотарьова О.С.,  Василенко О.С., дов. № 3/1 від 10.01.11;

від відповідача –Хатню О.О., дов. № 1/1 від 05.01.11;

Обставини справи:  позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 700 грн. 00 коп.

Позивачем до суду надано уточнену позовну заяву, за якою останній фактично виправляє помилки припущені за текстом позовної заяви. Зазначена уточнена заява приймається судом до розгляду та залучається до матеріалів справи.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, за яким позовні вимоги визнані в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

                                                  в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 01.10.10 між сторонами у справі було укладено договір підряду № 0111/П. За умовами вказаного договору відповідач зобов'язався виконати на користь позивача певні роботи у визначені договором строки, а  позивач –прийняти їх та оплатити на умовах договору.

Відповідач в порушення умов договору приступив до виконання робіт лише у січні 2011 року, але за умовами договору строк початку робіт визначений з 05.11.10.

Тобто, на думку позивача,  відповідач порушив зобов'язання за договором і відповідно до п . 9.3 договору повинен сплатити штраф у сумі 700 грн. 00 коп.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Оцінивши матеріали справи та доводи представників сторін у їх сукупності, суд прийшов до наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

01.10.10 між ТОВ «Полярис С»та ТОВ «ЛБК-2000»було укладено договір підряду             № 0111/П.

Згідно п. 1.1 договору сторони визначили, що «Замовник»(позивач у справі) доручає, а «Підрядник»(відповідач у справі) зобов'язується на власний ризик відповідно до умов цього договору виконати підрядні будівельно-монтажні роботи по вул. Віктора Пятьоркіна (між пер. Куракіна та пер. Кравченко) на земельній ділянці, площею 0,2978 яка на момент укладення цього договору  знаходиться в орендному користуванні ТОВ «Полярис С»відповідно до договору оренди землі від 24.03.06 державна реєстрація у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі Артемівського району м. Луганська від. 11.04.06 за № 040640200045.

Відповідно до п.3.1 договору підрядник зобов'язується виконати роботи в термін з 05 листопада 2010 року по 30 квітня 2011 року.

Пунктом 6 договору сторони узгодили, що здача-приймання виконаних робіт здійснюється на підставі відповідних актів.

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами у справі було підписано акт виконаних робіт за січень 2011 року та довідку про вартість виконаних робіт за січень 2011 року лише 11.01.11. (форми КБ-2В, КБ-3).

Крім цього, позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями щодо несвоєчасного  початку робіт.

Тобто, наведене свідчить про  початок виконання робіт відповідачем в січні 2011 року, у той час як умовами договору передбачено, що виконання робіт починається з 05.11.2010. Крім цього, вказаний факт підтверджено і відповідачем.

Пунктом 9.3 договору підряду сторони передбачили, що  за несвоєчасне виконання робіт, що випливають із договору, підрядник сплачує замовнику штраф у сумі 700 грн.00 коп.

Так, в силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання.  

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язальні правовідносини між кредитором та боржником.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач свої зобов'язання щодо своєчасності початку виконання робіт не виконав і це підтверджено також самим відповідачем.

Частиною 5 ст. 78 ГПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

При розгляді справи, судом встановлено, що дії відповідача при визнанні позову не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Виходячи з наведеного слід зазначити, що вимоги позивач про стягнення штрафу в сумі 700 грн. 00 коп. в  порядку п. 9.3 договору є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.44,49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Крім цього, позивачу слід повернути з Державного бюджету України помилково сплачені кошти на витрати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. згідно квитанції № К99/4/49 від 04.02.11.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України суд , -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛБК –2000», м. Луганськ, вул.  Совєтская, 54, код 34342149 на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю «Полярис С», м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 27/313, код 33619370, штраф в сумі 700 грн. 00 коп., витрати по оплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.

       3. Повернути ТОВ  «Полярис С»з Державного бюджету України помилково сплачені кошти на витрати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. згідно квитанції № К99/4/49 від 04.02.11. Підставою для повернення є дане рішення, скріплене печаткою суду.

Відповідно до ст. 92 Господарського процесуального кодексу України рішення може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом десятиденного строку.

Дата виготовлення повного тексту та підписання рішення -  16.02.2011.

           Суддя                                                                                               Т.А.Василенко

Помічник судді                                                                                  Т.В.Цибулько