Рішення

від 10.02.2011 по справі 5016/112/2011/(17/1)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5016/112/2011/(17/1)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" лютого 2011 р.                                       Справа №  5016/112/2011/(17/1)

м. Миколаїв                                                            

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при  секретарі  Ковиньової О.Ю.,

з участю представників сторін:

від позивача –Чаленко В.В., довіреність № 643 від 22.04.2010 року,

від  відповідача –представник не з‘явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5016/112/2011(17/1)     

  За позовом: Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в   особі Миколаївської дирекції, 54030, м.Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-А

відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Чисті шляхи”,

                        54034, м.Миколаїв, вул. Генерала Свиридова, 40,

про: стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/01-04/07-522 від 14.09.2007р. у розмірі 87 372,64 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»в особі Миколаївської дирекції звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Чисті шляхи” про стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/01-04/07-522 від 14.09.2007р. у розмірі 87 372,64 грн, з яких:  4739,00 грн. - сума основного боргу; 67399,05 грн. –сума прострочених відсотків, 15234,59 грн.- пеня за невиконання умов кредитного договору.

Про дату, час і місце судового засідання з розгляду спору сторони повідомлені у встановленому порядку, проте відповідач правом участі у судовому засіданні не скористався, позов не заперечив і не спростував. При цьому, направлена на адресу відповідачів ухвала суду з повідомленням про день, час і місце розгляду справи повернута органами зв'язку з позначкою «вибув». Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, то повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, що повернуто органами зв'язку з позначкою «вибув», з урахуванням конкретних обставин цієї справи, суд вважає належними доказами виконання судом обов'язку щодо повідомлення відповідачів про вчинення судом певних процесуальних дій, а тому визнає можливим розглянути справу за відсутності представників останніх.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, при цьому суд виходив з такого:  

14.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль”, правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є АТ  «Райффайзен Банк Азаль» (далі - позивач)  та Товариством  з  обмеженою  відповідальністю  «Чисті шляхи»(далі-відповідач) укладено кредитний договір № 010/01-04/07-522, згідно умов якого позичальнику  було  відкрито  невідновлювальну  кредитну  лінію  у  сумі   1   724 000,00 грн., з яких 1 533 000,00 грн. було призначено для купівлі спецтехніки шляхом здійснення оплати по договору поставки № 11/07 від 11.07.2007р. та 191 000,00 грн. призначені для сплати страхових платежів за договором страхування.   

Пунктом кредитного договору 1.1.1, сторони дійшли згоди, що за користуванням кредитом позичальник повинен був сплачувати 16 % річних.

Додатковою угодою № 010/01-04/07-522/2 від 15.08.2008р. до кредитного договору сторони визначили, що за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитору 17% річних.

Відповідно до пункту 1.2 вищезазначеного договору, кредит надається кредитором позичальнику траншами або однією сумою, в порядку, передбаченому цим договором та повинен бути повернутий позичальником у строк  до 13 вересня 2012 року.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

З матеріалів справи вбачається, що згідно пункту 6.1. кредитного договору, відповідач зобов'язався використати кредитні кошти на зазначені в договорі цілі та забезпечити повернення  одержаного  кредиту на умовах,  передбачених  цим  договором,  а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобов'язання, визначені у цьому договорі.

Додатком № 1 до кредитного договору № 010/01-04/07-552 від 14.09.2007 року сторони обумовили, що відповідач повинен здійснювати погашення кредиту та процентів за користування кредитними коштами щомісячно відповідно до графіка погашення кредитної заборгованості.

          Відповідно до п. 7.3 договору відповідач зобов'язаний достроково здійснити погашення кредитних коштів у повному обсязі разом зі сплатою всіх належних до сплати на дату пред'явлення вимоги, включаючи проценти за кредитом  (у тому числі прострочені проценти), пеню та штрафи відповідно до цього договору.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором   встановлений    обов'язок   позичальника   повернути    позику    частинами    (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини боргу позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Матеріали справи свідчать, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання щодо надання позичальникові кредиту шляхом відкриття невідновлювальної кредитної лінії в сумі –1 724 000,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку за період з 14.09.2007р.- 13.01.2011р.

Однак, позичальник умови договору не виконував належним чином, а саме не повернув суму основного боргу в обумовлений договором строк та не сплатив відсотки за користування кредитними коштами.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526, п.1 ст. 503, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у строки та обсягах, встановлених договором. Отже, несплата кредиту і процентів є порушенням вищенаведених вимог законодавства, а також умов кредитного договору. Якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк   (термін)   виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 10.2 кредитного  договору № 010/01-04/07-522 від 14.09.07 р. у разі невиконання умов кредитного договору, а саме, за порушення строків сплати  кредиту та відсотків  за користування  кредитними  коштами  згідно  графіку, позичальник сплачує кредитору пеню від  суми простроченого платежу в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На виконання вищевказаного пункту позивач нарахував позичальнику пеню за невиконання умов кредитного договору в розмірі  15 234,59 грн.

22.04.2010 року позивач звернувся до відповідача з листом повідомленням (вих. № 15-1/16-2847) про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання з вимогою оплати заборгованості в сумі 795341,62 грн., відповідач  в листі- відповіді від 23.04.2010р. на повідомлення (вих. № 26) всі вимоги банку визнав в повному обсязі.   

Органами ДВС було реалізоване заставне майно боржника. Після його реалізації залишилася сума непогашених коштів, які боржник погашати відмовляється.

Таким чином, станом на 17.01.2011 р. заборгованість відповідача за кредитним договором № 010/01-04/07-522 від 14.09.2007 року становить 87 372 грн. 64 коп., з яких: основний борг за кредитом  становить суму 4 739 грн. 00 коп.,  сума прострочених відсотків - 67 399 грн. 05 коп. та  сума пені за невиконання умов кредитного договору -   15 234 грн. 59 коп.

У відповідності до ст. ст. 526, 629 ЦК України одностороння відмова  від зобов'язання або одностороння зміна  його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших  вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Вимогами ст. 530 ЦК України передбачено, що коли у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 32, ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази    подаються    сторонами    та    іншими   учасниками судового процесу.

Відповідач не скористався своїм правом спростувати вимоги позивача та довести суду шляхом подання належних доказів відсутність своєї вини в спірних правовідносинах

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані отже, підлягають задоволенню повністю.

              Керуючись ст. ст.32,33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

1.    Позовні вимоги  задовольнити в повному обсязі.

           2.  Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чисті шляхи”                         (54034, м.Миколаїв, вул. Генерала Свиридова, 40, код 35176227) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в   особі Миколаївської дирекції (54030, м.Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-А, код 24779442) 4 739,00 грн. (чотири тисячі сімсот тридцять дев'ять грн. 00 коп.) - сума основного боргу,  67 399,05 грн. (шістдесят сім тисяч триста дев'яносто дев'ять грн. 05 коп.) –сума прострочених відсотків за користування кредитом; 15 234,59 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті тридцять чотири грн. 59 коп.) - пеня за невиконання умов кредитного договору; 873,73 грн. (вісімсот сімдесят три грн. 73 коп.) –держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        3.    Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

   Суддя                                                        С.М.Коваль