Рішення

від 07.02.2011 по справі 5/5-10-5260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/5-10-5260

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" лютого 2011 р.Справа  № 5/5-10-5260

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН-А";  

до відповідача:  Відкритого акціонерного товариства "Отрадівська птахофабрика"  

про стягнення 33 670,2 грн.

Суддя Погребна К.Ф.

Представники:

Від позивача: Чайковський О.І. - довіреність від 10.12.2010 року

Від відповідача: Бєлих О.В. - довіреність від 16.08.2010 року

Суть спору: про стягнення 33 670,2 грн.   

У розгляді справи була оголошена перерва на 07.02.2011 року о 12:40.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН-А" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Отрадівська птахофабрика" про стягнення 33670,20 грн.

Позивач у позовній заяві за вих. №3 від 09.12.2010 року ( вх. №10365 від 10.12.2010 року)  просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар у сумі 31300 грн.,  пеню у сумі  1987,72 грн. та 3% річних у сумі 382,48 грн.

Також Приватне підприємство "АГРО-ДІС" просить суд у позовній заяві та заяві про забезпечення позовних вимог –з метою забезпечення виконання позовних вимог накласти арешт на майно та грошові суми, які належать відповідачеві.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.12.2010 року порушено провадження по справі № 5/5-10-5260.

Відповідач надав до господарського суду Одеської області відзив на позовну заяву від 20.12.2010 року ( вх. №34979 від 24.12.2010 року).

Відповідач у судовому засіданні 07.02.2011 року не заперечує в частині стягнення  суми основної заборгованості.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хотей-Агро»та Відкритим акціонерним товариством "Отрадівська птахофабрика" 09.09.2009 року був укладений договір поставки №76/09, відповідно до п. 1.1. якого, (продавець) зобов'язується здійснювати поставку та передати у власність відповідачу (покупцю), а відповідач (покупець) зобов'язується прийняти товар та оплатити сільськогосподарську продукцію, у подальшому товар.

Відповідно до п. 1.2. договору №76/09 від 09.09.2009 року, продавець відпускає, а покупець приймає товар відповідно накладних, в яких фіксується асортимент, кількість та ціна товару.

Згідно з п. 2.1. договору № 76/09 від 09.09.2009 року, сплата товару здійснюється у гривнах, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 10-ти банківських днів або внесення особових грошових коштів в касу продавця, або шляхом взаєморозрахунків згідно актів про взаєморозрахунки.

Також між  Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Південь»та Відкритим акціонерним товариством "Отрадівська птахофабрика" 22.09.2009 року був укладений договір поставки № 80/09, відповідно до п. 1.1. якого, позивач (продавець) зобов'язується здійснювати поставку та передати у власність відповідачу (покупцю), а відповідач (покупець) зобов'язується прийняти товар та оплатити сільськогосподарську продукцію, у подальшому товар.

Відповідно до п. 1.2. договору № 80/09 від 22.09.2009 року, продавець відпускає, а покупець приймає товар відповідно накладних, в яких фіксується асортимент, кількість та ціна товару.

Згідно з п. 2.1. договору № 80/09 від 22.09.2009 року, сплата товару здійснюється у гривнах, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на протязі 10-ти банківських днів або внесення особових грошових коштів в касу продавця, або шляхом взаєморозрахунків згідно актів про взаєморозрахунки.

П.2.2 договору № 80/09 від 22.09.2009 року та договору № 76/09 від 09.09.2009 року, у випадку порушення порядку розрахунків продавець застосовує штрафні санкції у розмірі 1% від суми поставки за кожний день прострочки.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хотей-Агро»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-А»було укладено договір (цесії) відступлення права вимоги відповідно до п. 1.1. якого, Цедент (Товариство з обмеженою відповідальністю «Хотей-Агро») відступає цесіонарієві (Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-А») набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за договором поставки № 76/09 від 09.09.2009 року між цедентом і  Відкритим акціонерним товариством "Отрадівська птахофабрика" (надалі боржник).

Відповідно до п.2.1 договору (цесії) відступлення права вимоги між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хотей-Агро»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-А», цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних зобов'язань, а саме: а) сплати заборгованості за поставлений товар за накладною №252 від 09.07.2010 року; б) сплати штрафних санкцій, які впливають з господарсько-правових відносин, відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Південь»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-А»було укладено договір (цесії) відступлення права вимоги відповідно до п. 1.1. якого, Цемент (Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Південь») відступає цесіонарієві (Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-А») набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за договором поставки № 80/09 від 22.10.2009 року між цедентом і  Відкритим акціонерним товариством "Отрадівська птахофабрика" (надалі боржник).

Відповідно до п.2.1 договору (цесії) відступлення права вимоги між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-Південь»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авалон-А», цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних зобов'язань, а саме: а) сплати заборгованості за поставлений товар за накладною №8 від 12.04.2010 року; б) сплати штрафних санкцій, які впливають з господарсько-правових відносин, відповідно до законодавства України

У зв'язку з вищенаведеним на підставі вказаних договорів відповідачу було поставлено товар, а відповідач одержав товар, відповідно видатковим накладним № 252 від 09.07.2010 року  в сумі 44577 грн. та №8 від 12.04.2010 року в сумі 6000 грн. (які знаходиться в матеріалах справи).

Як зазначає позивач у позовній заяві, оплата за накладною  № 252 від 09.07.2010 року здійснювалась частково, залишився залишок у розмірі 25300 грн., що стосується накладної № 8 від 12.04.2010 року відповідач не розрахувався за поставлений товар.

Відповідач у судовому засіданні 07.02.2011 року повідомив, що  не заперечує  проти вимоги позивача в частині стягнення  суму основного боргу у розмірі 31300 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання зобов'язані  виконувати господарські зобов'язання належним чином, у відповідності з законом, іншими правовими актами, договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або акту цивільного законодавства.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 31300 грн.

Також позивач згідно наданого розрахунку, просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1376,32 грн. за накладною № 252 від 09.07.2010 року та пеню у розмірі 611,40 грн. за накладною № 8 від 12.04.2010 року та 3% річних за вищезазначеними накладними у загальному розмірі 382,48 грн.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що ухвалою господарського суду Одеської області про порушення справи про банкрутство ВАТ "Отрадівська птахофабрика" від 18.03.2010 року по справі № 32/19-10-1174 (яка знаходиться у матеріалах справи) введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів.  

З укладених між сторонами по справі договорів видно (п. 2.2 договорів поставки № 76/09 від 09.09.2009 року та № 80/09 від 22.10.2009 року, у випадку порушення порядку розрахунків продавець застосовує штрафні санкції у розмірі 1% від суми поставки за кожний день прострочки), що між учасниками договорів узгоджено питання щодо стягнення штрафних санкцій у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за договором.

При цьому,  частиною 2 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ст. ст. 1, 3, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»Розмір пені, передбачений  статтею  1  цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст. 12 зазначеного вище Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку наявні зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань щодо сплати настав у позивача після 18 березня 2010 р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не поширювалась.

Цей висновок кореспондує зі змістом ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно з якою нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

З урахуванням викладеного та наданого до суду розрахунку пені та 3% річних, суд доходить висновку про правомірність застосування до відповідача такого заходу цивільно-правової відповідальності, як пеня у загальному розмірі 1987,72 грн. за порушення строків оплати та 3% річних у загальному розмірі 382,48 грн.

Стосовно клопотання позивача, щодо забезпечення позову, яке містилось у прохальній частині позовної заяви, а саме про забезпечення позову шляхом накладання арешту, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України –господарський суд за заявою сторони, прокурора чи  його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених   статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до інформаційного листа ВГСУ від 12.12.2006 року № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»- відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті як за заявою учасника судового процесу, так і за ініціативою господарського суду. У першому із зазначених випадків заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з  урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Позивач не надав господарському суду доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За таких обставин в задоволенні заяви про забезпечення позову було відмовлено.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.  

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75,  ст.ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.  Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Отрадівська птахофабрика" (67471, Одеська область, Роздільнянський район, с. Болгарка, р/р 26008313058 в АБ «Південний»м. Одеса, р/р №26009245771 в ВАТ «Морський Транспортний Банк»м. Одеса, МФО 328209, ЄДРПОУ 00855227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАЛОН-А" (66430, Одеська область, Ананівський район, с. Коховка, вул. Незалежності, 1, ЄДРПОУ 37151932) суму основного боргу 31 300 (тридцять одна тисяча триста) грн., пеню у загальній сумі 1 987 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 72 коп.,  3% річних у сумі 382 (триста вісімдесят дві) грн. 48 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 336 (триста тридцять шість) грн. 70 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в  сумі 236 (двісті тридцять шість) грн..

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 11.02.2011 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                       Погребна К.Ф.