Рішення

від 15.02.2011 по справі 2/112-2047

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/112-2047

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2011 р.Справа № 2/112-2047

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Колубаєвої В.О.             

Розглянув справу

за позовом Приватного підприємства "Метал" вул. Поліська, 11, м. Тернопіль, 46000

до відповідача Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" вул. Миру, 3а, м. Тернопіль, 46003

про стягнення 139 215 грн. 46 коп. заборгованості та штрафних санкцій

За участю представників сторін:

позивача: Хоростковська Я.І., довіреність від 17.01.2011р.

відповідачів: Башуцький В.Я., довіреність від 23.09.2010р.

Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 139 215 грн. 46 коп., з яких: 137 209 грн. 94 коп. –заборгованість за металопрокат, одержаний відповідачем по видаткових накладних №00009146 від 13.05.2009р.; №00009148 від 13.05.2009р.; №00012801 від 15.06.2009р.; №00012800 від 15.06.2009р.; №00013412 від 22.06.2009р.; №00008478 від 28.04.2010р.; №№00008699 від 30.04.2010р.; №00009412 від 06.05.2010р. та №00009413 від 06.05.2010р., згідно довіреностей №305 від 05.05.2009р.; №360 від 15.06.2009р.; №101 від 27.04.2010р. та №127 від 06.05.2010р.; 1 509 грн. 31 коп. –втрат від інфляційних процесів за листопад-грудень місяці 2010 року та 496 грн. 21 коп. –річних за користування коштами з 07.11.2010р. по 20.02.2010р.

Відповідач позов визнає.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та приймаючи до уваги, що:

1) В судовому засіданні перед розглядом справи представникам сторін роз'яснено їх права і обов'язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

2) Згідно довіреностей №305 від 05.05.2009р.; №360 від 15.06.2009р.; №101 від 27.04.2010р. та №127 від 06.05.2010р. представник відповідача одержав від позивача товар на суму 237 209 грн. 94 коп., що підтверджено підписаними представниками обох сторін видатковими накладними №00009146 від 13.05.2009р.; №00009148 від 13.05.2009р.; №00012801 від 15.06.2009р.; №00012800 від 15.06.2009р.; №00013412 від 22.06.2009р.; №00008478 від 28.04.2010р.; №№00008699 від 30.04.2010р.; №00009412 від 06.05.2010р. та №00009413 від 06.05.2010р.

Договір між сторонами відсутній. В зв'язку з чим позивач, керуючись ст. 530 Цивільного кодексу України, направив на адресу відповідача лист №100 від 27.10.2010р., в якому просив оплатити вартість одержаного товару.

Позивач стверджує, що відповідач не доплатив йому за одержаний товар 137 209 грн. 94 коп., підтверджуючи даний факт актом звірки розрахунків станом на 01.01.2011р., підписаним представниками обох сторін, підписи яких скріплені їх печатками.

Відповідач не представив доказів виконання ним грошових зобов'язань.

Тому, з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати, що на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується борг в сумі 137 209 грн. 94 коп. Що є порушенням ст.ст. 193, 198 Господарського кодексу України та ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача в даній частині позову слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

3) Згідно ст. 199 Господарського Кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 07.11.2010р. по 20.12.2010р. відповідач повинен сплатити позивачеві втрати від інфляційних процесів в сумі 1 509 грн. 31 коп. та 496 грн. 21 коп. - 3% річних за користування коштами з 07.11.2010р. по 20.12.2010р.

4) Позивач в позовній заяві №130 від 21.12.2010р. просив стягнути 137 209 грн. 94 коп. –заборгованості; 1 514 грн. 95 коп. –пені та 293 грн. 22 коп. –3% річних. Всього 139 018 грн. 11 коп.

Керуючись ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач збільшив розмір позовних вимог на 1 712 грн. 30коп., із них: 1 509 грн. 31 коп. втрат від інфляційних процесів та 202 грн. 99 коп. річних. Та зменшив розмір позовних вимог на 1 514 грн. 95 коп. пені.

В даному випадку зменшення позовних вимог є відмова від позову на 1 514 грн. 95 коп. Тому державне мито, згідно ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України №7-93 від 21.01.1993р. та розділу IV "Повернення державного мита" Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, в частині відмови від позову, поверненню не підлягає і його слід віднести на позивача.

Отже позивач повинен сплатити держмито в сумі 1 407 грн. 30 коп. (із суми позову 140 730 грн. 41 коп.). Перераховано 1 392 грн. 18 коп. Недоплачено 15 грн. 12 коп.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, видатки по держмиту в сумі 1 392 грн. 15 коп. слід покласти на відповідача. Решта на позивача.

Тобто, стягнути з відповідача на користь позивача 1 392 грн. 15 коп.

Стягнути з позивача в дохід Державного бюджету 15 грн. 12 коп.

5) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов'язані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

Керуючись вищезазначеним, ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1)    Позов задовольнити.

2) Стягнути з Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" вул. Миру, 3а, м. Тернопіль (ідент. код 30066909):

-  на користь Приватного підприємства "Метал" вул. Поліська, 11, м. Тернопіль (ідент. код 25348483) суму 137 209 грн. 94 коп. –за матеріальні цінності; 1 509 грн. 31 коп. –втрат  від інфляційних процесів; 496 грн. 21 коп. –річних; 1 392 грн. 15 коп. –в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Видати наказ.

3)  Стягнути з Приватного підприємства "Метал" вул. Поліська, 11, м. Тернопіль (ідент. код 25348483) –в дохід Державного бюджету 15 грн. 12 коп. державного мита.

    Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня підписання рішення «15» лютого 2011 року через місцевий господарський суд.

          Суддя                                                                                          В.О. Колубаєва