Рішення

від 14.02.2011 по справі 13/2515

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/2515

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 14 лютого 2011 року                                                  Справа № 13/2515

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого – судді Скиби Г.М., секретаря судового засідання Жицької О.М., в приміщенні господарського суду розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг», м. Київ, вул. М. Грінченко, 4, оф. 130 (адреса для листування: м. Київ, вул. Леваневського, 6, оф. 85)

до приватного підприємства «Перевізник-17145», смт. Лисянка, пров. Бужанський, 52

про розірвання договору, зобов‘язання вчинити певні дії та стягнення 94800,91 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

позивача: Кирилюк А.І. –за довіреністю;

відповідача: Кочума Г.П. –директор - за посадою;

                      Багателя О.П. –за довіреністю.

Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Позивач звернувся до господарського суду із позовом яким просить:  

- розірвати договір фінансового лізингу №ЭЛ/Кив-0286/ДЛ від 11.06.2008р.;

- зобов‘язати відповідача повернути предмет лізингу згідно вказаного договору –пасажирський автобус А07А1-60;

- стягнути із відповідача на свою користь 94 800,91 грн. заборгованості та санкцій.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на таке:

11.06.2008р. між ТОВ «Елемент Лізинг», що надає послуги з фінансового лізингу на підставі довідки про взяття на облік юридичної особи №7341 від 22.05.2007р., виданої держкомісією з регулювання ринків фінансових послуг України, та ПП «Перевізник-17145»був укладений договір фінансового лізингу №ЭЛ/Кив-0286/ДЛ, відповідно до п. 3 якого відповідачу було передано позивачем пасажирський автобус А07А1-60, державний номер АА6744ВВ, за плату у тимчасове володіння та користування на умовах загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, що є додатком №1 до договору та його невід‘ємною частиною. Факт передачі предмету лізингу позивач підтверджує актом приймання-передачі від 27.06.2008р.

Відповідно до п. 1.1 вказаних правил відповідач зобов‘язаний оплатити лізингові платежі у строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів - додаток №3 до договору та його невід‘ємна частина.

П. 5.1 додатку №1 передбачено право позивача нараховувати пеню у розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті за календарний день прострочення, у разі прострочення відповідачем строків сплати платежів.

Свої зобов‘язання по договору позивач виконав належним чином, що підтверджено вказаним вище актом приймання-передачі транспортного засобу, а відповідач, починаючи із 28.12.2009р., лізингові платежі у повному об‘ємі не сплачує, що є неналежним виконання зобов‘язань по договору та порушенням ст. 525 ЦК України про обов‘язковість належного виконання зобов‘язань.

Позивач наводить положення ст. 10 ЗУ «Про фінансовий лізинг»про права лізингодавця, якою, зокрема, передбачено право вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках та право вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

Відповідачем порушено п. 3.1.6 додатку №1 про обов‘язок лізингоодержувача вчасно та відповідно графіку сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п. 8.2 позивач має право розірвати договір або відмовитись від його виконання в однобічному порядку, без відшкодування відповідачу збитків у випадку, зокрема, коли заборгованість по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів, що передбачено у п. 8.2.4, яким також встановлено обов‘язок відповідача при розірванні договору із наведених причин, повністю оплатити заборгованість по лізинговим платежам та суми неустойки.

Згідно п. 10.7 при достроковому розірванні договору незавершений період лізингу оплачується повністю.

Виходячи з вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по лізинговим платежам, платіж за незавершений лізинговий період, оскільки позовну заяву датовано 25.11.2010р., останній визначає листопадом 2010 року, та пеню, розрахунок якої зроблено відповідно до п. 5.1 додатку №1 до договору, у сумі 82 333,33 грн., 7 594,14 грн. та 4 873,44 грн. відповідно.

Вимогу про повернення предмету лізингу обґрунтовує ст. 11 ЗУ «Про фінансовий лізинг» яка передбачає, що обов‘язок лізингоодержувача у разі дострокового розірвання договору лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Вказує, що згідно ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених ЦК та законом, згідно ст. 785 ЦК України – у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

У судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та просить позов задовольнити повністю.

Відповідачем надано відзив на позов, у якому він несплату лізингових платежів згідно графіка мотивує тим, що в грудні 2009 року не було проведено державного відшкодування субвенцій по пільгових перевезеннях пасажирів на суму 60 000 грн., що спричинило фінансову кризу на підприємстві. Протягом 2010 року відповідач сплачував платежі згідно своїх фінансових можливостей, від виконання договору він не відмовлявся. Зазначає, що наявну заборгованість по відшкодуванню субвенцій йому мають погасити у першому кварталі 2011 року, що дозволить розрахуватися по договору лізингу. Просить продовжити графік погашення лізингових платежів за 2010 рік до кінця 2011 року.

У судовому засіданні представники відповідача проти розірвання договору, повернення предмета лізингу та стягнення санкцій заперечили, заборгованість по лізингових платежах визнають.

Інших доказів сторонами не надано.

Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав:

- між сторонами наявні договірні відносини відповідно до договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0286/ДЛ від 11.06.2008р., що врегульовані вимогами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про фінансовий лізинг»;

- даний договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним, не розірваний, не спростований та є чинним;

- суд вважає, що сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами цього договору;

- позивач свої зобов‘язання по договору виконав належним чином, надавши відповідачу пасажирський автобус для здійснення підприємницької діяльності, визначений додатком № 2 до вищевказаного договору, що підтверджено актами приймання-передачі техніки –додаток №4 від 27.06.2008р. Факт належного виконання договору позивачем відповідач не заперечує;

- відповідач, порушуючи п. п. 5.2, 5.2.1. договору в частині порядку та термінів сплати лізингових платежів, та п. 5. додатку №1 до договору в частині належного виконання зобов‘язання щодо сплати лізингових платежів, не виконав належним чином свої обов‘язки щодо термінів та обсягів сплати лізингових платежів. Наявність заборгованості по договору відповідачем не заперечено;

- згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається;

- відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін);

- доказів проведення повного та своєчасного розрахунку по договору з позивачем відповідач суду не надав. Подані докази сплати відповідачем 20000 грн. платежів (основного боргу з відповідним призначенням платежу за спірний період 2009-2010 років) в ході розгляду справи. Провадження в цій частині належить припинити за відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України;

- відповідно до положень ч. 1 ст. 230 ГК України, ч. 6 ст. 231, ст. 611 ЦК України та п. 5.1. додатку №1 до договору позивач правомірно нараховує до сплати відповідачу пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов‘язання у розмірі 4873 грн. 44 коп., розрахунок виконано вірно та перевірено судом;

- відповідно до положень ст. 651 ЦК України, ст. 188 ГПК України та п. 8.2. додатку №1 до договору - про дострокове припинення договору, позивачем заявлено вимогу про дострокове розірвання даного договору фінансового лізингу. Наявність прострочення сплати лізингових платежів протягом 30 днів відповідачем не заперечено. В той же час суд враховує вимогу ч.2 ст. 188 ГПК України про обов'язкове надсилання стороною договору письмової пропозиції іншій стороні про розірвання договору. Передати спір на вирішення суду сторони вправі лише після недосягнення згоди по розірванню договору.

Суд враховує правову позицію ВГСУ, викладену в інформаційному листі №01-8/471 від 06.08.2008р. стосовно права позивача на звернення до суду для розірвання договору. Недотримання зацікавленою стороною процедури розірвання договору не є підставою у відмові в прийнятті позовної заяви до розгляду, або її повернення чи припинення. Суд не обмежував позивача в реалізації його конституційного права на звернення до суду. В той же час позивач не доводить, яке його право порушено і в який спосіб він буде захищати право. Одночасно суд враховує, що подання позовної заяви до суду не є пропозицією до відповідача про розірвання договору. Крім того, відповідно до вимог ст. 13 ЦК України сторона має утримуватись від зловживання правом. Позивач не позбавлений права на застосування санкцій до відповідача, нарахування йому інфляційних збитків та відсотків за користування чужими грошовими коштами;  

- договором передбачено право односторонньої відмови Лізингодавця від договору – п. 8.2. додатку №1 до договору. В даному спорі така документальна відмова не зафіксована, письмових претензій, повідомлень чи вимог відповідачу не надходило, тому у суду немає підстав вважати даний договір розірваним чи припиненим;

- Законом України «Про лізинг»передбачено право лізингодавця вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором порядку – п. 4 ч. 1 ст. 10 ЗУ «Про фінансовий лізинг».

В той же час Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів – вимоги п. 2 ст. 7 ЗУ «Про лізинг», чим не скористався позивач;

- відповідно до п. 8.5 додатку №1 до договору фінансового лізингу, при порушення умов договору Лізингодавець має право вимагати повернення предмету лізингу. Лізингоотримувач зобов'язаний повернути предмет лізингу у 5-денний термін з моменту отримання повідомлення (вимоги) Лізингодавця. Таке повідомлення (вимога) позивачем відповідачу не направлялась, що підтвердили сторони в судовому засіданні. У суду немає правової підстави зобов'язувати відповідача повернути предмет лізингу – спірний автобус А07А1-60 – позивачу.

Позовні вимоги в частині розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0286/ДЛ від 11.06.2008р., укладеного між  ТОВ «Елемент-Лізинг»та ПП «Перевізник-17145», зобов‘язання відповідача ПП «Перевізник-17145»повернути Лізингодавцю ТОВ «Елемент-Лізинг» пасажирський автобус А07А1-60  згідно договору фінансового лізингу транспортних засобів №ЭЛ/Кив-0286/ДЛ від 11.06.2008р.  задоволенню не підлягають.

Належить стягнути 74800 грн. 91 коп. заборгованості, з них борг по платежах 62333 грн. 33 коп., незавершений лізинговий платіж 7594 грн. 14 коп. та 4873 грн. 44 коп. пені.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача частково та стягнути 948 грн. 01 коп. державного мита  та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85, 80 п. 1-1 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства “Перевізник-17145”, смт. Лисянка Черкаської області, пров. Бужанський, 52, код ЄДРПОУ 35194288

          на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Елемент Лізинг”, м. Київ, вул. М. Грінченко, 4, оф. 130, код ЄДРПОУ 34832663, рахунок № 26004010425701 в ЗАТ «Альфа-Банк», м. Київ, МФО 300346

74800 грн. 91 коп. заборгованості, з них борг по платежах 62333 грн. 33 коп., незавершений лізинговий платіж 7594 грн. 14 коп. та 4873 грн. 44 коп. пені, 948 грн. 01 коп. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження в частині стягнення 20000 грн. боргу припинити за відсутністю предмету спору.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

          Суддя                                                            Г.М. Скиба