Постанова

від 08.02.2011 по справі 19/020-10

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 08.02.2011                                                                                           № 19/020-10

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Баранця  О.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Чигирин Н.Є. (представник за довіреністю);

 від відповідача - Луценко С.А.(представник за довіреністю);

від прокуратури – Коляда О.В.   

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Креатив Інвест"

 на рішення Господарського суду Київської області від 04.11.2010

 у справі № 19/020-10 ( .....)

 за позовом                               Фастівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області, м. Київ   

 до                                                   ТОВ "Креатив Інвест"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   витребування, передачу у власність майна та визнання недійсним договорів

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду Київської області від 04.11.2010 року у справі № 19/020-10/7 позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення гуртожитку, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 21, укладений 27.09.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Червоний Цукор», засвідчений в.о. державного нотаріуса Фастівської міської державної нотаріальної контори Левченко Г.І., реєстраційний номер 2161.          

Визнано недійсним договір купівлі-продажу приміщення гуртожитку, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Інтернаціональна, 6, укладений 27.09.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Червоний Цукор», засвідчений в.о. державного нотаріуса Фастівської міської державної нотаріальної контори Левченко Г.І., реєстраційний номер 2164.          

Витребувано з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Інвест» приміщення гуртожитку, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 21. Витребувано з володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Інвест» приміщення гуртожитку, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Інтернаціональна, 6.

Визнано право власності на гуртожиток, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Соборна, 21 за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Визнано право власності на гуртожиток, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Фастів, вул. Інтернаціональна, 6 за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області.

Приймаючи оскаржуване рішення господарський суд Київської області дійшов висновку про безпідставність та неправомірність включення до Переліку нерухомого майна, що передавалось у власність ВАТ «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» та видачу свідоцтва про власність на приміщення гуртожитку за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Інтернаціональна, буд. 6 та приміщення гуртожитку за адресою: Київська область, місто Фастів, вулиця Соборна (вул. Леніна), буд. 21, оскільки гуртожитки як об’єкти державного житлового фонду взагалі не підлягали приватизації відповідно до вимог Закону України «Про приватизацію державного майна».

Суд першої інстанції під час розгляду справи встановив нікчемний характер правочинів з передачі в процесі приватизації у власність ВАТ «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» спірних гуртожитків, а також правочинів подальшого їх відчуження за договорами купівлі-продажу від 27.09.2005 року та 08.09.2006 року. А, отже, і відсутність підстав набуття права власності.

Окрім цього, суд першої інстанції дійшов висновку, що Відповідач при укладанні договорів купівлі-продажу спірних гуртожитків міг знати, що гуртожитки, які знаходяться за адресою: Київська область, м. Фастів, вулиця Інтернаціональна, буд. 6 та вулиця Соборна (вул. Леніна), буд. 21 не підлягали приватизації і були неправомірно включені до переліку нерухомого майна, яке передавалось у власність відкритому акціонерному товариству, а відтак  Відповідач не був добросовісним набувачем в розумінні ч.1 ст.338 Цивільного кодексу України.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Креатив Інвест» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Київської області скасувати повністю та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.  

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено рішення Конституційного суду України по справі № 1-рп/99 від 1999 року та ст. 4 Господарського процесуального кодексу України.

Апелянт стверджує, що місцевим господарським судом не взято до уваги роз‘яснення п. 12 роз‘яснення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року» та порушено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.    

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.12.2010 року відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Креатив Інвест» строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до розгляду та порушене апеляційне провадження у справі № 19/020-10/7.  

Прокурор та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області заперечують проти апеляційної скарги та просять залишити рішення господарського суду Київської області без змін. Своїм правом, наданим ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не скористались, відзиви до київського апеляційного господарського суду не подали.    

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду змінювався склад судової колегії.

В судовому засіданні 18.01.2011 року оголошувалась перерва.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області №21-вп від 30.06.1994 року Державне підприємство «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» зі статутним фондом 20 668 400 тис. крб.

Згідно п. 1.1. Тимчасового статуту Відкритого акціонерного товариства «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень», затвердженого 30.06.1994 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, Відкрите акціонерне товариство «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» засновано шляхом перетворення Державного підприємства «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» /т. 1, а.с. 14-18/.

На підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 29.06.1994 року про затвердження плану приватизації було розпочато процедуру приватизації Відкритого акціонерного товариства «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень».

Відповідно до абз. 1 розділу 6 плану приватизації державного підприємства Фастівського заводу хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» комісією по приватизації було запропоновано спосіб приватизації: продаж акцій Відкритого акціонерного товариства у відповідності до Державної програми приватизації, інших нормативних документів, Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» та постанови Кабінету Міністрів України № 686 від 07.12.1992 року «Про порядок перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства» /т. 1, а.с. 54-68/.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області від 22.06.1994 року було затверджено акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Фастівського заводу хімічного машинобудування «Червоний Жовтень», відповідно до якого вартість майна, що підлягала приватизації, складала 20 668 400 тис. крб., вартість державного житлового фонду, яке було вилучено з вартості майна та відповідно не було включено до статутного фонду ВАТ «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень», становила 348 283 тис. крб. /т. 1, а.с. 69-71/.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області №5-44 від 04.07.1995 року було затверджено уточнений акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Фастівського заводу хімічного машинобудування «Червоний Жовтень», відповідно до якого вартість майна, що підлягала приватизації, складала 22 396 975 тис. крб., (вартість вилученого державного житлового фонду, не включеного до статутного фонду ВАТ «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень», становила 348 283 тис. крб., п. 12.3 протоколу від 30.06.1995 року) /т. 1, а.с. 72-74 /.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області №5-25-11/36 від 06.11.2000 року приватизацію Відкритого акціонерного товариства «Червоний Жовтень» було завершено /т. 1, а.с. 75/.

Згідно акту прийому-передачі № 19-вп від 10.11.2000 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області передало ВАТ «Червоний Жовтень» державне майно, вартість якого станом на 01 травня 1994 року становила 20 668 400 тис. крб. /т. 1, а.с. 76/.

10.11.2000 року Відкрите акціонерне товариство «Червоний Жовтень» отримало на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області №5-25-ІІ/36 від 06.11.2000 року свідоцтво про власність за реєстраційним номером 19-вп /т. 1, а.с. 77/.

Згідно додатку №2 до порядку підтвердження права власності на нерухоме майно до переліку нерухомого майна, що передавалось у власність Відкритому акціонерному товариству «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень», п.п. 100 та 101 було включено приміщення гуртожитку по вул. Інтернаціональній, 6, та приміщення гуртожитку по вул. Леніна (на даний час вул. Соборна), 21 в м. Фастові /т. 1, а.с. 78-81/.

27.09.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» - Продавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «Червоний Цукор» - Покупець були укладені два договори купівлі-продажу, згідно пунктів 1.1. яких Продавець зобов’язався передати у власність Покупцю (продати), а Покупець зобов’язався оплатити і прийняти у власність (купити) приміщення гуртожитку, що знаходиться в місті Фастові, вулиця Соборна, 21 Київської області, загальною площею 925,3 м2 та приміщення гуртожитку, що знаходиться в місті Фастові, вулиця Інтернаціональна, номер шість, Київської області, загальною площею 925,3 м2 /т. 1, а.с. 82-85/.

Згідно п.п. 1.2. вищезазначених договорів вказані приміщення гуртожитків належать продавцю ВАТ «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області №5-25-11/36 від 06.11.2000 року, зареєстрованого Фастівським бюро технічної інвентаризації в книгу № 3, реєстр № 120, реєстраційний номер 606378.

Зазначені договори були посвідчені в.о. державного нотаріуса Фастівської міської державної нотаріальної контори Левченко Галиною Іванівною і зареєстровані в реєстрі № 2161 та № 2164.

На підставі договорів купівлі-продажу 2161 та 2164 від 27.09.2005 року Фастівським міжміським бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності на спірні приміщення гуртожитків за Товариством з обмеженою відповідальністю «Червоний Цукор» - витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно /т. 1, а.с. 86-87/.

08.09.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Червоний Цукор» - Продавець та Товариством з обмеженою відповідальністю «Креатив Інвест»  - Покупець були укладені договори купівлі-продажу приміщень гуртожитків, згідно пунктів 1 яких Продавець продав, а Покупець купив приміщення гуртожитку, загальною площею 4 798,1 м2, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Фастів, вулиця Інтернаціональна, будинок під номером 6 та приміщення гуртожитку, загальною площею 925,3 м2, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Фастів, вулиця Соборна (вул. Леніна), будинок під номером 21 /т. 1, а.с. 88-91/.

Дані договори були посвідчені приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_1 та зареєстровані в реєстрі за № 4469 та № 4466.

На підставі договорів купівлі-продажу № 4469 та № 4466 від 08.09.2006 року Фастівським міжміським бюро технічної інвентаризації було зареєстровано право власності на спірні приміщення гуртожитків за Товариством з обмеженою відповідальністю «Креатив Інвест» - витяги з реєстру прав власності на нерухоме майно /т.1, а.с. 92-93/.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи норми Закону України «Про приватизацію державного майна», Житловому кодексу Української РСР господарський суд Київської області дійшов висновку, що у зв’язку з недотриманням вимог чинного законодавства під час процедури приватизації Відкритого акціонерного товариства «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» до приватизованого майна увійшли приміщення гуртожитку, розташованого по вулиці Інтернаціональній, 6, та приміщення гуртожитку, розташованого по вулиці Леніна (на даний час Соборна), 21, а відтак укладені в подальшому договори купівлі-продажу даних приміщень гуртожитків є незаконним і тому підлягають визнанню недійсними.

Однак, з такими доводами суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погодитися не може, з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до об‘єктів державної власності, що підлягають приватизації, належать, зокрема майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про приватизація майна державних підприємств» дія цього Закону не поширюється, зокрема на приватизацію об‘єктів державного земельного та житлового фондів, а також об‘єктів соціально-культурного призначення, за винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються.

Пунктом 39 Методики оцінки вартості об‘єкті приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 18 січня 1995 року, в редакції на момент виникнення спірних відносин, визначено, що вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується, зокрема на вартість майна державного житлового фонду, який приватизується, відповідно до Закону Україну «Про приватизацію державного житлового фонду», а також вартість об‘єктів, що не підлягають приватизації.  

Відповідно до частини 2 статті 1, частини 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до державного житлового фонду, який підлягав приватизації на користь громадян України відносився житловий фонд місцевих рад та житловий фонд, який знаходився у повному господарському віддані чи оперативному управлінні державних підприємств, крім кімнат в гуртожитках.        

В разі банкрутства підприємств, зміни форми власності або ліквідації підприємств, установ, організацій, у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній (крім гуртожитків) одночасно передається у комунальну власність відповідних міських, селищних, сільських Рад народних депутатів (частин 2 пункту 9 статті 8 зазначеного Закону).

Пунктом 2 Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій, затвердженого постановою Кабінету Міністерства України № 891 від 06 листопада 1995 року, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що передачі в комунальну власність підлягають житлові будинки відомчого житлового фонду (крім гуртожитків). Зміни до пункту 2 Положення щодо передачі в комунальну власність відомчого житлового фонду, у тому числі гуртожитків, були внесені постановою Кабінету Міністрів України № 695 лише 26 травня 2004 року.

Отже, на момент проведення приватизації Відкритого акціонерного товариства «Завод хімічного машинобудування «Червоний Жовтень» гуртожитки не відносилися до об‘єктів державного житлового фонду, який підлягав приватизації громадяни України чи підлягав передачі у комунальну власність відповідних Рад, і могли бути включені до вартості майна підприємств, які підлягали приватизації, оскільки законодавчої заборони  не існувало.

Крім того, відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов‘язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов‘язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.    

Статтею 657 зазначеного Кодексу встановлено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

В силу статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним також є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Усі вище наведені вимоги статті 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, були дотримані сторонами під час укладання спірного договору.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов‘язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд в порушення вимог ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України не врахував їх зміст.  

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції всупереч ст.ст. 47, 43, 84 Господарського процесуального кодексу України помилково дійшов висновку щодо порушення процедури приватизації гуртожитків. Зазначене знайшло своє відображення у постанові Верховного суду України по справі № 3/039-08/5 від 08 листопада 2010 року і може бути предметом розгляду в окремому провадженні за іншим способом захисту в порядку ст. 11 Цивільного кодексу України.  

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Київської області від 04.11.2010 року у справі № 19/020-10/4 підлягає скасуванню в повному обсязі, з прийняттям нового, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.   

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення господарського суду Київської області від 04.11.2010 року по справі № 19/020-10/7  скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог.      

2.          Стягнути з доходу Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатив Інвест» (50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ Партз’їзду, буд. 36, код ЄДРПОУ 34340130) 12 792 (дванадцять тисяч сімсот дев‘яносто дві) грн. 50 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3.          Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.      

4.          Зобов‘язати господарський суд Київської області здійснити поворот виконання рішення в порядку ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.  

5.          Матеріали справи № 19/020-10/7 повернути господарському суду Київської області.

6.          Копію постанови надіслати сторонам у справі.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 11.02.11 (відправлено)