Постанова

від 07.02.2011 по справі 2-2/205-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

2-2/205-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 02 лютого 2011 року   Справа № 2-2/205-2010

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Видашенко Т.С.,

суддів                                                                      Антонової І.В.,

                                                                                          Балюкової К.Г.,

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "Амід");

відповідача - не з'явився (Сімферопольська міська рада);

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Амід" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 16 листопада 2010 року у справі № 2-2/205-2010

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю "Амід" (вул. Р. Люксембург, 17, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)

до          Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про спонукання до виконання певних дій

за  участю прокурора міста Сімферополя (вул. Севастопольська, 11, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011; вул. Павліченко,1, місто Севастополь, 99011)

ВСТАНОВИВ:

Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю «Амід»звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сімферопольської міської ради, з посиланням на статтю 193 Господарського кодексу України, статті 116, 122, 123, 124, 125 Земельного кодексу України, статті 4, 5, 18, 24 Закону України «Про оренду землі»про спонукання до виконання певних дій, мотивуючи позовні вимоги тим, що при укладені договору відповідач зазначав, що у орендованої земельної ділянки немає прихованих недоліків, які можуть впливати на ефективність її цільового використання, проте земельна ділянка використовуватися за цільовим призначенням не може. Позивач  неодноразово звертався  до відповідача  з пропозицією надати  у користування  іншу  рівноцінну земельну  ділянку, але відповіді не отримав.

Під час розгляду справи, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивачем було надано заяву про уточнення позовних вимог, якою сторона просить суд зобов'язати Сімферопольську  міську  раду: 1)  внести зміни до договору оренди земельної ділянки № 92-Г від 03 вересня 2007 року, виклавши п. 4.1 у такій редакції: «Орендна плата встановлюється у розмірі 288350,80 грн. 80 коп. в рік, і вноситься орендарем в грошовій формі таким чином: щомісячно до 30 числа, наступного за розрахунковим місяцем, - 24029 грн.,23 коп. з моменту початку фактичного використання земельної ділянки»; 2) внести зміни до договору оренди земельної ділянки № 92-Г від 03.09.2007 року, доповнивши його пунктом 4.9 у такій редакції: «Орендна плата сплачується орендарем з моменту початку фактичного використання земельної ділянки. У разі неможливості використання земельної ділянки орендарем згідно її цільового призначення, вказаного в п. 1.1. договору, по об'єктивних причинах більше двох місяців, не залежним від волевиявлення орендаря, орендодавець зобов'язаний протягом 10 днів підписати акт про неможливість використання орендарем земельної ділянки. З дати підписання вказаного в даному пункті акту припиняється нарахування і сплата орендної плати за даним договором. У разі відновлення можливості орендаря використовувати земельну ділянку відповідно до умов цього договору, сторони зобов'язані протягом 10 днів з моменту настання таких обставин підписати акт про початок фактичного використання  земельної ділянки. З дати підписання акту початку фактичного використання земельної ділянки проводиться нарахування і відповідно сплата орендної плати за користування земельною ділянкою»; 3) внести зміни до договору оренди земельної ділянки № 92-Г від 03.09.2007 року, доповнивши розділ 6.2. «Зобов'язання орендодавця»пунктом 6.2.5. у такій редакції: «У разі неможливості використання земельної ділянки орендарем згідно його цільового призначення, вказаного в п. 1.1. договору, з об'єктивних причин, не залежних від волевиявлення орендаря, орендодавець зобов'язаний протягом двох місяців з дня письмового звернення орендаря, надати йому в оренду земельну ділянку площею не менше 3,4 га у межах міста Сімферополя на тих же умовах, які визначені цим договором»; 4) внести зміни до договору оренди земельної ділянки № 92-Г від 03.09.2007 року, доповнивши розділ 6.2. «Зобов'язання орендодавця»пунктом 6.2.6. у такій редакції: «У разі неможливості використання орендарем земельної ділянки за цільовим призначенням орендодавець зобов'язаний відшкодувати збитки понесені орендарем (на розробку проектно-кошторисної документації, отримання і виконання технічних умов, дозволів, необхідних узгоджень, проведення підготовчих робіт, направлених на освоєння земельної ділянки, збитки, понесені орендарем в результаті неможливості використання земельної ділянки, і інше)»; 5) підписати  акт неможливості використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, протягом 10 днів з моменту винесення рішення у даній справі по суті (а.с. 97-102).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2010 року у справі № 2-2/205-2010 (суддя Толпиго В.І.) товариству з обмеженою відповідальністю "Амід" у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, посилаючись на статті 638, 759, 792 Цивільного кодексу України, статті 93, 116, 124 Земельного кодексу України дійшов висновку, що на момент укладення договору оренди земельної ділянки № 92-Г від 03 вересня 2007 року позивач знав про захват земельної ділянки. Крім того, товариство з обмеженою відповідальністю "Амід" не представило суду поважних причин для внесення змін до договору оренди.   

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Амід" звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати.

Доводи апеляційної скарги мотивовані посиланням на порушення господарським судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, а також вказується на те, що оскаржуване рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Заявник скарги вказує на те, що суд першої інстанції при прийняті рішення не прийняв до уваги, що з 27 березня 2006 року (з моменту державної реєстрації договору) товариство з обмеженою відповідальністю "Амід" позбавлене можливості використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, тому що земельна ділянка самовільно захоплена групою осіб.

Як зазначає апелянт, факт самовільного захоплення земельної ділянки підтверджений постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2007 року у справі № 2-29/6239-2007А, і тому відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі», товариство з обмеженою відповідальністю "Амід" не має підстав для сплати орендної плати за землю, оскільки позбавлено фактичної можливості використовувати земельну ділянку.

Більш детальніше доводи вказані в апеляційній скарзі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2010 року у справі № 2-2/205-2010 апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Амід" була прийняти до апеляційного провадження.

Сімферопольською міською радою відзив на апеляційну скаргу не надано.

Розпорядженням секретаря судової палати від 02 лютого 2011 року у справі № 2-2/205-2010 змінено суддю Заплава Л.М. на суддю Балюкову К.Г.

У судове засідання 02 лютого 2011 року представник товариства з обмеженою відповідальністю "Амід" не з'явився, направив телеграму про відкладення слухання справи у зв'язку з відрядженням. Також представник Сімферопольської міської ради у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Отже, сторони не скористалися своїм процесуальним правом на участь представників у засіданні суду апеляційної інстанції. Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність даних представників за наявними доказами, оскільки неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду справи по суті.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

При вирішенні даного спору по суті заявлених вимог судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Амід»в установленому законом порядку звернулося до Сімферопольської міської ради із заявою про дозвіл виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Балаклавській у місті Сімферополі (в районі в/ч А 3355).

Рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 27 червня 2003 року № 1112 дозволено товариству з обмеженою відповідальністю «Амід» виконати проект відведення земельної ділянки площею 3,9 га по вул. Балаклавській у місті Сімферополі.

Проект відведення земельної ділянки отримав позитивний висновок Державної землевпорядної експертизи від 15 жовтня 2003 року № 2884К-22/125.  

На підставі рішення 18-ої сесій 24-го скликання Сімферопольської міської ради № 256 від 18 лютого 2004 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Амід»(орендар) та Сімферопольською міською радою   (орендодавець) було укладено договір № 2-488 від 26 квітня 2004 року оренди земельної ділянки, відповідно до якого позивачу надано у користування земельну ділянку розміром 3,4 га, яка розташована за адресою: місто Сімферополь, вул. Балаклавська (район в/ч А 3355) (а.с. 44-54).

Договір зареєстровано у Кримській регіональній філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі 03 травня 2006 року зроблено актовий запис за № 040600100046.

Також між сторонами був підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки від 11 травня 2004 року.

12 травня 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Амід»звернулося до Сімферопольської міської ради із заявою про продовження терміну оренди земельної ділянки на 5 років, у зв'язку з тим, що товариство не змогло вчасно приступити до проведення будівельних робіт з причини захоплення орендованої земельної ділянки особами кримсько-татарської національності.

На підтвердження факту захоплення орендованої земельної ділянки в технічній документації із землеустрою про поновлення договору оренди та передачі в оренду земельної ділянки по вул. Балаклавській у місті Сімферополі товариству з обмеженою відповідальністю «Амід»є акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства Держземінспекції в Автономній Республіці Крим від 02 серпня 2006 року (а.с. 80-81).  

На підставі Закону України „Про оренду землі”, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, на виконання рішення 21-ої сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради № 285 від 24 травня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Амід»(далі - орендар) та Сімферопольською міською радою (далі - орендодавець) було укладено новий договір оренди земельної ділянки № 92-Г від 03 вересня 2007 року, відповідно до умов якого  позивачу знову надано у користування земельну ділянку розміром 3,4 га кадастровий номер 0110100000:03:006:0049, яка розташована за адресою: місто Сімферополь, вул. Балаклавська (район в/ч А 3355) для будівництва багатоповерхової та малоповерхової житлової забудови з об'єктами культурно-побутового призначення строком на 5 років (а.с. 9-18).

Даний договір також зареєстровано у Кримській регіональній філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у книзі записів реєстрації договорів оренди землі 21 листопада 2007 року зроблено актовий запис за № 040700100114.

21 листопада 2007 року між сторонами був підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки (а.с. 42).

Із пункту 1.2 акту прийому-передачі земельної ділянки від 21 листопада 2007 року, який був підписаний директором товариства з обмеженою відповідальністю «Амід»вбачається, що земельна ділянка передана у належному стані для цільового використання, та у пункту 1.3 зазначено, що на момент передання земельна ділянка вільна від забудови.   

Однак, товариство з обмеженою відповідальністю «Амід»звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Сімферопольської міської ради про зобов'язання внести зміни до договору оренди земельної ділянки № 92-Г від 03 вересня 2007 року та підписати акт неможливості використання земельної ділянки за її цільовим призначенням, тому що на думку позивача при укладені спірного договору Сімферопольська міська рада знала проте, що земельна ділянка використовуватися за цільовим призначенням не може, але не звернула на це уваги позивача.   

Дослідивши всі обставини справи, встановивши предмет доказування у даній справі, колегія суддів дійшла висновку щодо відсутності достатніх правових підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.  

Спірні правовідносини регулюються положеннями глави 58 Цивільного кодексу України, Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі” від 06 жовтня 1998 року N 161, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни і юридичні особи набувають права власності і права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених даним Кодексом.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове,  платне володіння й користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької й іншої діяльності (п.1 ст. 93  Земельного кодексу України).  

Згідно з частиною 1 статті 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок в оренду, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що міська рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Як вбачається з матеріалів справи 18 лютого 2004 року  рішенням 18-ої сесій 24-го скликання Сімферопольської міської ради № 256 товариству з обмеженою відповідальністю «Амід»було надано земельну ділянку площею 3,4 га для будівництва багатоповерхової та малоповерхової житлової забудови з об'єктами культурно-побутового призначення у короткострокову оренду строком на три роки.

Крім того, 24 травня 2007 року рішенням 21-ої сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради № 285 було поновлено договір оренди та позивачу надано у користування земельну ділянку площею 3,4 га, яка розташована за адресою: місто Сімферополь, вул. Балаклавська (район в/ч А 3355) для будівництва багатоповерхової та малоповерхової житлової забудови з об'єктами культурно-побутового призначення строком на 5 років.

Отже, судова колегія вважає, що Сімферопольська міська рада діяла в межах свої повноважень при прийнятті вищезазначених рішень, і тому вони є законними та підлягають виконанню.

На підставі рішення 21-ої сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради № 285 від 24 травня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Амід»та Сімферопольською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки № 92-Г  від 03 вересня 2007 року в який позивач просить внести зміни.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків являється договір.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 13 Закону України „Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону України „Про оренду землі").

Відповідно до статті 21 Закону України „Про плату за землю" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Дослідивши усі обставини справи судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції стосовно того що товариством з обмеженою відповідальністю «Амід»не надано суду доказів істотної зміни обставин, як це передбачено статтею 652 Цивільного кодексу України, якими сторони керувалися при укладенні договору, та не представлено поважних причин для внесення змін до договору оренди земельної ділянки № 92-Г від 03 вересня 2007 року.

Також, колегія погоджується з доводами господарського суду, що позивач на момент укладення та повного юридичного оформлення договору оренди земельної ділянки № 92-Г (державної реєстрації), знав про те, що вона зайнята сторонніми особами та її використання за цільовим призначенням неможливо, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства Держземінспекції в Автономній Республіці Крим від 02 серпня 2006 року, постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2007 року у справі № 2-29/6239-2007А, актом обстеження земельної ділянки в натурі по вул. Балаклавська у місті Сімферополі від 04 травня 2007 року.

При таких обставинах судова колегія вважає підстави, на які посилається позивач такими, що можуть бути достатніми для припинення договору, а не для внесення змін до спірного договору оренди земельної ділянки.  

Виходячи з викладеного, Севастопольський апеляційний господарський суд дійшов висновку про повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, висновки, викладені в рішенні господарського суду, відповідають обставинам справи, порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не встановлено.

За таких обставин вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Амід», викладені в апеляційній скарзі, задоволенню не підлягають, підстави для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим відсутні.   

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Амід» залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2010 року у справі № 2-2/205-2010 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                  Т.С. Видашенко

Судді                                                                                І.В. Антонова

                                                                                К.Г. Балюкова