Постанова

від 24.01.2008 по справі 12/259пн

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 24 січня 2008 р.                                                                                   

№ 12/259пн 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого     

Грейц К.В.,

суддів:

Глос О.І., Бакуліної С.В.,

розглянувши у відкритому судовому

засіданні касаційні скарги

ОСОБА_1.

на постанову

Донецького апеляційного

господарського суду від 07.11.2007 р.

у справі

№12/259пн

господарського суду

Донецької області

за позовом

ОСОБА_5.

до

ОСОБА_1.

за участю третьої особи

ТОВ "Тандем"

про

визнання недійсним установчого

договору та визнання єдиним засновником

у судовому

засіданні взяли участь представники:

від позивача:

Шух С.А.

від відповідача:

ОСОБА_2.

від третьої особи:

не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду

Донецької області від 05.10.2007 р. у справі №12/259пн (суддя Склярук О.І.),

залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від

07.11.2007 р. (судді: Запорощенко М.Д., Акулова Н.В., Старовойтова Г.Я.), позов

задоволено: визнано недійсним установчий договір про створення ТОВ

"Тандем" від 11.02.2002 р. та статут ТОВ "Тандем",

зареєстрований 14.10.2002 р., в частині визнання засновником цього товариства

-ОСОБА_1, громадянина України, паспорт НОМЕР_1, виданий Київським РВ ДМУ УМВС

України в Донецькій обл., 02.12.1997 р., який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_1.

просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2007

р., постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2007 р. у

справі №12/259пн та визнати дійсним установчий договір про утворення ТОВ

"Тандем" від 11.02.2002 р. та статут ТОВ "Тандем", зареєстрований

14.10.2002 р., у частині визнання співвласником даного товариства ОСОБА_1.,

посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального права, в т.ч.

Закону України "Про громадянство України", оскільки на момент

реєстрації ТОВ "Тандем" паспорт ОСОБА_1. був дійсним, сам відповідач

до теперішнього часу є громадянином України, а рішення суду порушує його

корпоративні права як співвласника ТОВ "Тандем".

Третя особа не скористалася своїм

процесуальним правом на участь свого представника в судовому засіданні

касаційної інстанції.

Заслухавши представників позивача

та відповідача, перевіривши матеріали справи, повноту встановлення обставин

справи та правильність їх юридичної оцінки господарськими судами першої та

апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла

висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних

підстав.

Господарськими судами першої та

апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Відповідно до протоколу №1 від

22.05.2000 р. зборів учасників ТОВ "Тандем" за участю ОСОБА_3та

ОСОБА_4 було прийнято рішення про утворення Товариства з обмеженою

відповідальністю "Тандем", затверджено засновницькі документи в

запропонованій редакції та директором товариства призначено ОСОБА_3.

26.05.2000 р. розпорядженням

Донецького міського голови №741 товариство було зареєстровано, на підставі чого

було видано свідоцтво про реєстрацію ТОВ "Тандем".

Згідно зі статутом товариства його

учасниками були ОСОБА_3та ОСОБА_4. Відповідно до п. 5.1 статуту статутний фонд

товариства складав 10 000,00 грн., і був розподілений між учасниками наступним

чином: 50% статутного фонду -ОСОБА_3та 50% статутного фонду -ОСОБА_4.

Відповідно до протоколу зборів

учасників ТОВ "Тандем" від 03.10.2002 р. №2/2002  зборами учасників ТОВ "Тандем" на

підставі заяви введено до складу учасників товариства ОСОБА_1 та на підставі

заяви виведено зі складу учасників товариства ОСОБА_4. Частки учасників до

статутного фонду товариства перерозподілені наступним чином: ОСОБА_3-50%

статутного фонду, ОСОБА_1. -50% статутного фонду. Цими ж зборами було

затверджено установчі документи у новій редакції.

Відповідно до статуту ТОВ

"Тандем", зареєстрованого 14.10.2002 р., та установчого договору,

зареєстрованого 14.10.2002 р., учасниками товариства визначені ОСОБА_3та

ОСОБА_1. з рівними частками у статутному фонді -50%.

Відповідно до договору дарування

частки у статутному фонді ТОВ "Тандем" від 06.08.2007 р.

(нотаріального посвідченого 06.08.2007 р. приватним нотаріусом Донецького

міського нотаріального округу та зареєстрованого в реєстрі за №3314)

ОСОБА_3подарувала свою частку в розмірі 50% у статутному фонді ТОВ

"Тандем" ОСОБА_5.

06.08.2007 р. ОСОБА_3звернулася до

ТОВ "Тандем" із заявою про виключення її зі складу засновників ТОВ

"Тандем".

ІНФОРМАЦІЯ_1 р. ОСОБА_3померла

(а.с. 56).

25.09.2007 р. ОСОБА_5. звернулася

до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1. про визнання

недійсним засновницького договору ТОВ "Тандем" у новій редакції від

11.10.2002 р. у частині визнання ОСОБА_1. засновником ТОВ "Тандем",

частка якого складає 5 000,00 грн., тобто 50% статутного фонду та визнання

ОСОБА_5. єдиним засновником ТОВ "Тандем", частка якої складає 10

000,00 грн., тобто 100% статутного фонду, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що:

по-перше, у 1997 р. ОСОБА_1. було безпідставно видано паспорт громадянина

України (що підтверджено постановою Донецького апеляційного адміністративного

суду від 23.08.2007 р. у справі №22-а-1852/07); по-друге, 16.05.2007 р.

ОСОБА_1. було знято з реєстраційного обліку за рішенням суду без пред'явлення паспорту,

а місцезнаходження ОСОБА_1. на теперішній час невідомо, у зв'язку з чим

неможливо провести збори учасників ТОВ "Тандем" для вирішення питання

про виключення зі складу засновників ОСОБА_3, прийняття до складу засновників

позивача і внесення відповідних змін до установчих документів.

02.10.2007 р. позивач уточнила

позовні вимоги і просила визнати засновницький договір ТОВ "Тандем" у

новій редакції від 11.10.2002 р. та статут ТОВ "Тандем" у новій

редакцій, зареєстрований 14.10.2002 р., недійсними у частині визнання ОСОБА_1.

засновником ТОВ "Тандем", частка якого складає 5 000,00 грн., тобто

50% статутного фонду.

Задовольняючи позов, господарські

суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що внесення відповідачем

неправдивих даних щодо громадянства до установчого договору ТОВ

"Тандем" та до статуту цього товариства призвело до неможливості

скликання загальних зборів засновників цього товариства з метою вирішення

питання щодо виключення зі складу засновників товариства ОСОБА_3 та прийняття

до складу засновників позивача, у зв'язку з чим були порушені не тільки права

ОСОБА_3, а й права позивача.

Однак, вищезазначені висновки

господарських судів не є такими, що ґрунтуються на правильному застосуванні

норм матеріального права, всебічному, повному та об'єктивному розгляді в

судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, як це

передбачено ст. 43 Господарського процесуального кодексу України з огляду на

наступне.

Так, господарськими судами не

встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не

надано оцінки всім доказам у справі.

Так, господарські суди попередніх

інстанцій, пославшись на внесення відповідачем неправдивих паспортних даних до

установчого договору та статуту ТОВ "Тандем" як на підставу для

задоволення позову, не встановили, які саме неправдиві дані щодо наявності

паспорта громадянина України було внесено ОСОБА_1. до установчих документів у

2002 р. (коли відповідач ще мав паспорт громадянина України НОМЕР_1,

виданий Київським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області 02.12.1997 р., і дані

саме цього паспорту було внесено до установчих документів), оскільки (як

встановлено господарськими судами) Управління у справах громадянства,

імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУ УМВС України в Донецькій області лише

в березні 2007 р. пові домило відповідача про те, що паспорта на його ім'я

визнано недійсними та вони підлягають вилученню у зв'язку з поданням ним

неправдивих відомостей при оформленні громадянства України у 1997 р.

Крім того, господарські суди

попередніх інстанцій не зазначили норми матеріального права, які можуть бути

підставою для визнання частково недійсними установчих документів ТОВ

"Тандем" (створеного двома засновниками) -у частині визнання

засновником одного з них (тоді як другий на день вирішення спору помер), як і

не зазначили правову підставу визнання частково недійсними установчих

документів у зв'язку з поданням одним із учасників неправдивих даних при

оформленні громадянства України у 1997 р. (тоді як учасником ТОВ "Тандем"

відповідач став у 2002 р., маючи паспорт громадянина України).

Відповідно до ст. 15 Цивільного

кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі

його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист

свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Що стосується захисту прав і

охоронюваних законом інтересів позивача, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1

Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи,

організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які

здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в

установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають

право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю

господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і

охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12

Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України

"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення

підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" від

15.12.2006 р. №483-V) господарським судам підвідомчі справи, що виникають з

корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником

(засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між

учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із

створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства,

крім трудових спорів.

Частиною 2 ст. 21 Господарського

процесуального кодексу України встановлено, що позивачами є підприємства та

організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист

порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Чинне законодавство України

передбачає різні способи захисту порушеного права.

Однак, господарськими судами не

з'ясовано питання обґрунтованості обраного позивачем способу захисту порушеного

права (яке позивач вважає порушеним внаслідок неможливості скликати загальні

збори засновників ТОВ "Тандем" для вирішення питання щодо виключення

зі складу засновників ОСОБА_3 і прийняття до складу засновників позивача), в

т.ч. не з'ясовано чи буде відновлено вищезазначене право позивача у разі

визнання част ково недійсним статуту та засновницького договору ТОВ

"Тандем" (створеного двома засновниками) -у частині визнання

засновником ОСОБА_1. (враховуючи, що другий засновник ТОВ "Тандем" на

день вирішення спору помер).

Викладене свідчить про те, що

судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.

Відповідно до роз'яснень Пленуму

Верховного Суду України, викладених у п. 1 Постанови "Про судове

рішення" від 29.12.1976 р. №11 рішення є законним тоді, коли суд,

виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі

обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права,

що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

У зв'язку з наведеним та

врахуванням меж повноважень касаційної інстанції, встановлених ч. 2 ст. 1115

та ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України,

постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа -передачі

на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду

першої інстанції слід взяти до уваги викладене у зазначеній постанові, вжити

всі передбачені чинним законодавством засоби для всебічного, повного та

об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в

залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити

спір.

Враховуючи викладене, керуючись

ст.ст. 1115, 1117, п. 3 ст. 1119, ст.ст.

11110, 11111 Господарського процесуального кодексу

України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги ОСОБА_1. на

постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2007 р. у

справі №12/259пн задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного

господарського суду від 07.11.2007 р. та рішення господарського суду Донецької

області від 05.10.2007 р. у справі №12/259пн скасувати, а справу передати на

новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Головуючий                                                                                          

К.Грейц

Судді                                                                                                        О.Глос

С.Бакуліна