Постанова

від 06.02.2008 по справі 10/210-07 (2/110-06)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ 

СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ         

 06 лютого 2008 р.                                                                                   

№ 10/210-07 (2/110-06) 

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Головуючого  судді     

Кравчука Г.А.

суддів :

Мачульського Г.М., Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивача

ОСОБА_1.

відповідачів:

не з'явилися

третіх осіб:

не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому

засіданні

касаційну скаргу

Гр. ОСОБА_1

на постанову

Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 20.11.2007 р.

у справі

№10/210-07(2/110-06) господарського

суду Дніпропетровської області

за позовом

Гр. ОСОБА_1

до

1.          Товариства з обмеженою

відповідальністю "Фантазія" 2.                                             

Гр. ОСОБА_2 3.         

Виконкому Дніпропетровської міськради

Треті особи

1.          Гр. ОСОБА_32.          Гр. ОСОБА_4                                          

3.          Гр. ОСОБА_5

про

визнання недійсними установчих

документів

В С Т А Н О В

И В:

Гр. ОСОБА_1звернулася до суду з

позовом ( з урахуванням уточнень) до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Фантазія", Гр. ОСОБА_2, Виконкому Дніпропетровської міськради та

просила:

- 

визнати недійсним установчий договір про створення та діяльність

товариства з обмеженою відповідальністю "Фантазія" від 1996 року,

затверджений рішенням загальних зборів товариства покупців державного

комунального підприємства побутового обслуговування населення №65

"Фантазія" від 01.08.1996 року (протокол №1);

- визнати недійсним статут  товариства з обмеженою відповідальністю

"Фантазія", затверджений рішенням загальних зборів товариства

покупців державного Доповідач: Шаргало В.І.

комунального підприємства

побутового обслуговування населення №65 "Фантазія" від 01.08.1996

року  (протокол №1) та перереєстрований

виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів згідно розпорядження

№923-р від 01.11.1996 року, обліковий №11927-ТВ;

- 

скасувати державну реєстрацію 

товариства з обмеженою відповідальністю "Фантазія".

Позовні вимоги мотивовані тим, що

дані  в установчих документах щодо  дольової участі кожного з учасників товариства

не відповідають дійсному вкладу цих учасників. Зазначені відомості навмисно

спотворені Гр. ОСОБА_2. з метою збільшення її частки за рахунок інших учасників

товариства.

Ухвалою господарського суду

Дніпропетровської області від 21.06.2007 року в якості третіх осіб на стороні

позивача до участі у справі залучені Гр. ОСОБА_3, Гр. ОСОБА_4, Гр. ОСОБА_5.

Рішенням господарського суду

Дніпропетровської області від 11.09.2007 року (суддя Кощеєв І.М.), залишеним

без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від

20.11.2007 року (судді: Лотоцька Л.О., Бахмат Р.М., Євстигнєєв О.С.),

провадження у справі, щодо позовних вимог пов'язаних із скасуванням державної

реєстрації  товариства з обмеженою

відповідальністю "Фантазія" 

припинено з підстав непідвідомчості спору в цій частині господарському

суду; в іншій частині позовних вимог в позові відмовлено з підстав пропуску

строку позовної давності.

Не погоджуючись з прийнятими у

справі рішенням та постановою,  Гр.

ОСОБА_1звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в

якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та

процесуального права, зокрема, ст. 74 Цивільного кодексу Української РСР (в

редакції 1963 року), п. 7 ст. 105 Господарського процесуального кодексу

України, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Скаржник звертає увагу касаційної інстанції на те, що судами не надано належної

оцінки доводам позивача.

Заслухавши в судовому засіданні

пояснення ОСОБА_1.,  розглянувши та

обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування

судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова

колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не  підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх

інстанцій встановлено, що 05.04.1996 р. між Представництвом Фонду Держмайна

України в  м. Дніпропетровську

(Продавець) та Товариством покупців членів трудового колективу державного комунального

підприємства побутового обслуговування населення (далі ДКППОН) №65

„Фантазія" (Покупець) був укладений Договір купівлі-продажу комунального

майна,  за умовами якого Продавець

продав, а Покупець купив комунальне майно державного комунального підприємства

побутового обслуговування населення №65 „Фантазія" з приміщенням загальною

площею 76,1 кв. м., як цілісний майновий комплекс, розташований за адресою: м.

Дніпропетровськ, пр. Правди, 2 (вартість відчужуваного майна становила 1 076

777 крб. ).

Згідно з протоколом від 30.04.1996 р. 

профспілкових зборів ДКППОН №65 „Фантазія" головою товариства з

обмеженою відповідальністю обрано 

ОСОБА_2. та визначено їй внесок по приватизації у розмірі 51%.

В подальшому 01.08.1996 р. товариством покупців ДКППОН №65

„Фантазія" було проведено загальні збори, на яких було прийнято рішення

про створення на базі приватизованого майна ДКППОН №65 „Фантазія" -

товариства з обмеженою відповідальністю „Фантазія", а також затверджено

статут та установчий договір товариства з обмеженою відповідальністю

„Фантазія”, призначено на посаду директора товариства ОСОБА_2та доручено їй

провести державну реєстрацію ТОВ „Фантазія".

Відповідно до частини 1 пункту 1 

затвердженого установчого договору від 1996 р. про створення та

діяльність товариства з обмеженою відповідальністю „Фантазія" товариство

створено на умовах угоди громадян України, колишніх членів товариства покупців,

які приймали участь у викупі державного майна державного комунального

підприємства побутового обслуговування населення №65 „Фантазія" згідно

договору купівлі-продажу від 05.04.1996 р. №272/В, укладеному з Представництвом

Фонду держмайна України в м. Дніпропетровську.

 Згідно пункту 2 установчого договору

товариства  учасниками товариства є, у

тому числі, Позивач - ОСОБА_1. та Відповідач-1 - ОСОБА_2. Пунктом 6 установчого

договору передбачено, що ОСОБА_2. має 51% статутного фонду, що становить 5 491

грн. 58 коп., а ОСОБА_1. - 4,3 % статутного фонду, що становить 463 грн.01 коп.

 Зазначений установчий договір посвідчено

01.08.1996 р. державним нотаріусом Шостої Дніпропетровської державної

нотаріальної контори Якубою О.., про що 

нотаріусом на установчому договорі 

зроблена відмітка „погодження підписано сторонами в моїй

присутності".

За правилами пункту 7 Прикінцевих

та перехідних положень чинного Цивільного кодексу України  до позовів про визнання заперечуваного

правочину (яким є у розумінні змісту цієї норми і установчий договір) недійсним

і про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину, право на

пред'явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна

давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Статтею 71 Цивільного кодексу

України в редакції  1963 року загальний

строк позовної давності встановлений у три роки.

Перебіг строку позовної давності

починається з моменту виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня

коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову  є підставою для відмови в позові (ст. 76, 80

Кодексу).

З встановлених господарськими

судами обставин вбачається, що право на позов у Гр. ОСОБА_1 виникло з дня

підписання установчого договору в присутності нотаріуса, та посвідчення

останнім цього договору (і відповідно про визнання статуту недійсним), а

саме:  з 

01.08.1996 року. Позивач звернувся до суду з даним позовом 30.08.2004

року, тобто після закінчення перебігу строку позовної давності, встановленого

ст. 71 названого Кодексу; клопотання про відновлення пропущеного строку

останнім не заявлялось, причини пропуску строку не наводились,  а відтак суди попередніх інстанцій правомірно

відмовили в позові в частині визнання установчого договору та статуту

товариства недійсними.

З огляду на норми ст.ст. 3, 17

Кодексу адміністративного  судочинства

України судова колегія касаційної інстанції також погоджується з висновком

судів попередніх інстанцій щодо непідвідомчості господарському суду спору в

частині вимоги про скасування державної реєстрації  товариства з обмеженою відповідальністю

"Фантазія".

Разом з тим, судова колегія

касаційної інстанції відзначає відсутність порушень ст. 74 Цивільного кодексу

Української РСР ( в редакції 1963 року) під час розгляду справи судами

попередніх інстанцій, оскільки позов  у

справі був розглянутий господарськими судами по суті.

З  

огляду на викладене та виходячи з 

меж перегляду справи в касаційній інстанції,  колегія  

суддів   вважає, що під   час розгляду справи господарськими судами

фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного

дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм

надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального

і процесуального права, а відтак, у касаційної інстанції відсутні підстави для

скасування прийнятих у справі рішень.

Керуючись ст. ст. 1115,

1117, 1119, 11111 Господарського

процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Гр. ОСОБА_1

залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 20.11.2008р. у справі №10/210-07(2/110-06) залишити

без змін.

Головуючий  суддя  

Кравчук Г.А.

Суддя

Мачульський Г.М.

 Суддя

 Шаргало В.І.