Рішення

від 31.01.2008 по справі 15/849

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

15/849

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  15/849

31.01.08

За позовом    Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військогового та спеціального призначення "Укрспецекспорт"

до                    Київського державного підприємства "Український науково-дослідний інститут електропобутових машин "Веста"

третя особа    Міністерство промислової політики України

про                   стягнення 2 647 671,22 грн.

Суддя  Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Шафаренко В.О., Рябченко В.О.       

від відповідача - Мадорський Ю.В.

від третьої особи -  Горобчук М.І.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду передані позовні вимоги Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військогового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (далі - позивач) до Київського державного підприємства "Український науково-дослідний інститут електропобутових машин "Веста" (далі - відповідач) про стягнення 2 647 671,22 грн. (2 107 448,00 грн. - основний борг, 299 257,62 грн. - інфляційні, 63 939,97 грн. - 3% річних, 177 025,63 грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами) заборгованості згідно з договором поруки № USE-24-267-Д/Г-05 від 17.11.2005.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на виконання договору поруки від 17.11.2005 № USE-24-267-Д/Г-05  як поручитель перерахував кредиторові відповідача кошти в сумі 2 107 448,00 грн., проте, відповідач не сплатив позивачеві вказану суму боргу, у зв'язку з чим позивач просив суд стягнути додатково інфляційні в сумі 299 257,62 грн., три проценти річних в розмірі 63 939, 97 грн. та 177 025,63 грн. процентів відповідно до ст. 536 ЦК України, а всього разом 2 647 671,22 грн.

Ухвалою від 31.10.2007 порушено провадження у справі № 15/849.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2007 залучено до участі у справі в якості третьої особи Міністерство промислової політики України.

Ухвалою суду від 22.01.2008 за клопотанням сторін продовжено строк вирішення спору у справі. Також, за клопотанням сторін ухвалами суду розгляд справи у судовому засіданні неодноразово відкладався.

28.01.2008 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог до суми         2 966 970,66 грн., що включає стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 2 107 448,00 грн., інфляційних сум в розмірі 533 184,34 грн., трьох процентів річних в розмірі 86 405,37 грн. та 239 932,95 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 536 ЦК України та ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України.

У судовому засіданні представники позивача повністю підтримали позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Представник відповідача у судовому засіданні визнав основний борг в сумі 2 107 448,00 грн. повністю та заперечив проти стягнення штрафних санкцій.

У судовому засіданні 31.01.2008 за згодою сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17.11.2005 між позивачем, відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Про-Реал" (кредитором) було укладено договір поруки № USE-24-267-Д/Г-05.

Отже між сторонами по справі існують договірні відносини, оформлені договором поруки від 17.11.2005 № USE-24-267-Д/Г-05 (далі –договір поруки).

Даний договір поруки укладено відповідно до положень глави 49 "Забезпечення виконання зобов'язання" параграфу 3 "Порука" (ст.ст. 553-559) Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 1.1 договору поруки позивач (поручитель) поручився перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Про-Реал" (кредитор) за належне виконання відповідачем (боржник) зобов'язання, що виникає з договору на виконання робіт між кредитором і боржником від 17.11.2005 № ПР-04 щодо виконання кредитором робіт для боржника.

Згідно з п. 1.1 Договору на виконання робіт від 17.11.2005 № ПР-04, укладеного між відповідачем (замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Про-Реал" (генпідрядник), замовник доручив, а генпідрядник зобов'язався виконати ремонтні роботи покрівлі адмінбудинку по вул. Сурікова, 3 у м. Києві.

Згідно з Додатком № 1 до цього договору сторони домовились, що договірна ціна ремонтних робіт становить 1 756 207,00 грн., крім того ПДВ 20 % –351 241,00 грн.,  разом –2 107 448,00 грн.

Позивачем надано суду документи, що підтверджують виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Про-Реал" (генпідрядником) передбачених договором робіт у повному обсязі і ці роботи прийняті замовником. Проте замовник (відповідач) не сплатив генпідряднику вартість виконаних робіт в сумі 2 107 448,00 грн. у тому числі ПДВ 20% - 351 241,00 грн. і, таким чином, не виконав своє зобов'язання за вказаним договором на виконання робіт.

Відповідно до п. 1.2 договору поруки підставою для виникнення відповідальності поручителя перед кредитором є невиконання боржником зобов'язання за Договором на виконання робіт від 17.11.2005 № ПР-04, а згідно з п. 2.1.1 поручитель (позивач) зобов'язаний у разі невиконання боржником (відповідачем) обов'язків із погашення його заборгованості перед кредитором перерахувати на рахунок кредитора кошти в розмірі заборгованості боржника протягом трьох днів з дати виникнення у кредитора права вимоги за договором на виконання робіт.

Діючи відповідно до умов договору поруки, генпідрядник (кредитор) 01.12.2005 надіслав позивачеві листа, у якому повідомив про заборгованість відповідача за Договором на виконання робіт в сумі 300 000,00 грн. станом на 01.12.2005 та надав позивачеві рахунок-фактуру № СФ-01\12\05-1 від 01.12.2005 на суму  300 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20 % для сплати боргу.

Відповідно до платіжного доручення від 08.12.2005 № 3962 позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Про-Реал" кошти у розмірі 300 000,00 грн.

26.12.2005 генпідрядник своїм листом повідомив позивача про заборгованість відповідача за Договором на виконання робіт в сумі 500 000,00 грн. станом на 26.12.2005 та надав рахунок-фактуру № СФ-26\12\05-1 від 26.12.2005 на суму 500 000,00 грн., в тому числі ПДВ 20 %.

Відповідно до платіжного доручення від 10.01.2006 № 23 позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Про-Реал" кошти у розмірі 500 000,00 грн.

Позивачем також надано суду платіжні документи про перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Про-Реал" коштів у сумах: 500 000,00 грн. (п/д № 373 від 14.02.2006), 500 000,00 грн. (п/д № 922 від 21.04.2006), 307 448,00 грн. (п/д № 1145 від 22.05.2006).

Таким чином, відповідно до наданих позивачем документів, на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Про-Реал" позивачем за боржника (відповідача) було перераховано грошові кошти загалом у розмірі 2 107 448,00 грн., включаючи ПДВ 20%.

Отже, позивач (поручитель) у повному обсязі виконав обов'язок відповідача перед генпідрядником щодо оплати робіт за договором на виконання робіт № ПР-04 від 17.11.2005 і, відповідно, на законних підставах набув прав кредитора.

Відповідно до п. 2.1.3 договору поруки поручитель після виконання зобов'язання, визначеного п.п. 1.1-1.3 договору поруки набуває відповідних прав кредитора.

Згідно з п. 2.1.2 договору поруки поручитель має право зворотної вимоги до боржника у розмірі виплаченої кредитору суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні.

Позивач листом від 05.09.2006 пред'явив відповідачеві зворотну вимогу в розмірі виплаченої Товариству з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Про-Реал"  суми 2 107 448,00 грн., а також направив відповідачеві копії відповідних підтверджуючих первинних документів з вимогою сплатити вказану суму боргу. Згідно з наданою позивачем копією повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав цей лист і первинні документи 06.09.2006.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що відповідач отримав вимогу позивача про повернення коштів 06.09.2006, то відповідно до ст. 530 ЦК України відповідач зобов'язаний був перерахувати позивачеві кошти в сумі 2 107 448,00 грн. у семиденний строк, тобто до 13.09.2006 включно.

Проте, відповідач не виконав своє зобов'язання за договором поруки та не сплатив позивачеві суму основного боргу в розмірі 2 107 448,00 грн.

Доказів перерахування вказаних коштів позивачу відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем разом із позовною заявою надано суду підписаний сторонами Акт звіряння взаємних розрахунків за договором поруки від 17.11.2005 № USE-24-267-Д/Г-05, де зазначено, що за даними бухгалтерського обліку відповідача (УкрНДІЕМ "ВЕСТА") станом на 31.12.2006 рахується кредиторська заборгованість перед позивачем (ДК "Укрспецекспорт") у сумі 2 107 448,00 грн.

Крім того, позивачем було виконано вимоги ухвали суду від 31.10.2007 щодо направлення відповідачеві акту звірки взаєморозрахунків та в судовому засіданні 19.11.2007 надано суду підписаний сторонами акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.11.2007.

Як свідчать вказані у акті відомості, за даними обліку відповідача станом на 01.11.2007 рахується кредиторська заборгованість перед позивачем у сумі 2 107 448,00 грн.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем щодо сплати останньому на виконання договору поруки від 17.11.2005 № USE-24-267-Д/Г-05 становить 2 107 448,00 грн., і відповідач зобов'язаний сплатити вказану суму коштів позивачеві.

Представник відповідача в судовому засіданні також підтвердив існування боргу відповідача перед позивачем в розмірі 2 107 448,00 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 2 107 448,00 грн. належним чином доведений, документально обґрунтований і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 2 107 448,00 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних сум в розмірі 533 184,34 грн., трьох процентів річних в розмірі 86 405,37 грн. та 239 932,95 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами, господарський суд дійшов висновку про те, що такі вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1.3. договору поруки сторонами погоджено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язань боржником в обсязі основного боргу, без сплати процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Враховуючи викладене, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно відповідача, а також шляхом заборони відповідачу та третій особі вчиняти будь-які дії з розпорядження майном боржника не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не доведено господарському суду обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення у разі невжиття таких заходів.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" задовольнити частково.

2. Стягнути з Стягнути з Київського державного підприємства "Український науково-дослідний інститут електропобутових машин "Веста" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 14314334, р/р 26002301330002 в Шевченківському відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322216), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державної компанії з експорту та імпорту продукції і послуг військового та спеціального призначення "Укрспецекспорт" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36, ідентифікаційний код 21655998, р/р 2600630012451 в Першій Київській філії ВАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 321637) 2 107 448 (два мільйони сто сім тисяч чотириста сорок вісім) грн. 00 коп. - основний борг, 18 112 (вісімнадцять тисяч сто дванадцять) грн. 65 коп. - державне мито та 83 (вісімдесят три) грн. 82 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його  прийняття.

Суддя                                                                                                        М.Г.Хоменко