Рішення

від 16.02.2011 по справі 16/24-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/24-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

       16.02.11р.

Справа № 16/24-11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Аквавит”,                                      м. Дніпропетровськ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний торгівельний центр”,           м. Дніпропетровськ 

про стягнення 3 467 грн. 62 коп.

                                                                                                           Суддя  ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Дем`янюк Є.В. - представник, дов. від 10.12.2010р.;

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з відповідача 3 467 грн. 62 коп., що складає                                  3 367 грн. 23 коп. –заборгованості з урахуванням індексу інфляції за поставлений відповідно до умов договору поставки від 17.09.2010р. №715-ДНЕ товар, 16 грн. 28 коп. –річних та 84 грн. 11 коп. –пені.

Відповідач витребуваних господарським судом документів не надав, їх представник у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Справа згідно із статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.    

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача,  господарський суд, -

         ВСТАНОВИВ:

- 17.09.2010р. між відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю „Регіональний торговий центр” (покупцем) та позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Аквавит” (постачальником) було укладено договір поставки №715-ДНЕ (надалі –Договір поставки), згідно із пунктом 2.1 якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку, визначених цим Договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору;

- право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної (пункт 2.3 Договору поставки);

- пунктами 3.1, 4.1 Договору поставки встановлено, що асортимент та кількість товару, що постачається, зазначається у накладних; ціни на товар вказуються у накладних на товар, що є невід'ємною частиною цього Договору;

- як вбачається на виконання умов Договору поставки позивачем було передано відповідачу товар на загальну суму 3 857 грн. 16 коп., що підтверджується видатковою накладною від 18.09.2010р. №51180910;

- пунктом 4.2 Договору поставки встановлено, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30-ти днів з дати її поставки;

- відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк;

- отже, відповідач повинен був оплатити отриманий товар до 18.10.2010р.;

- як вбачається відповідач за товар розрахувався частково у сумі 500 грн. 00 коп.;

- таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить                       3 357 грн. 16 коп.;

- на момент розгляду справи доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідачем не надано;    

- відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;

- частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором;

- згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання);

- статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки;

- відповідно до частин 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;

- згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання;

- відповідно до пункту 6.6 Договору поставки у випадку порушення покупцем строків, визначених пунктом 4.2 Договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення; сторони домовилися про те, що неустойка за порушення покупцем строків, вказаних у пункті 4.2 Договору, нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань, включаючи день повного розрахунку за поставлений товар;

- отже, пеня згідно розрахунку становить 84 грн. 11 коп. (з 19.10.2010р. по 16.12.2010р.);

- статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,  на вимогу кредитора зобов'язаний  сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом;

- таким чином, інфляційні нарахування становлять 10 грн. 07 коп. (за листопад 2010р.), а 3 % річних - 16 грн. 28 коп. (з 19.10.2010р. по 16.12.2010р.).

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіональний торгівельний центр" (49000, м. Дніпропетровськ,  вул. Коробова, 3-А; ідентифікаційний код 31198053;         п/р 26006106977001 в КБ „Приват Банк”, МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аквавит" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; ідентифікаційний код 36841030; п/р 26005001300876 в ПАТ „Актабанк”, МФО 307394) 3 357 грн. 16 коп. - боргу, 84 грн. 11 коп. –пені, 10 грн. 07 коп. – інфляційних нарахувань, 16 грн. 28 коп. – річних, 102 грн. 23 коп. - витрати по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня  його підписання.

СУДДЯ                                                                                 Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„16„ лютого 2011р.