Рішення

від 12.01.2011 по справі 8/194-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/194-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2011 р.                                                                  Справа № 8/194-10

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі                  Балик О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом дочірнього підприємства «Миколаївський річковий порт»акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», ідентифікаційний код: 03150160, місцезнаходження: 54058, Миколаївська обл., м. Миколаїв, Заводський р-н, вул. Проектна, 1,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «СТВ БУД-СЕРВІС», ідентифікаційний код: 34851513, місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Промислова, 4,  

про стягнення 967,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Тильчук Т.М., яка діє на підставі довіреності від 13.12.2010 року;

від відповідача: не з'явився, -

Обставини справи:

дочірнє підприємство «Миколаївський річковий порт»акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»(далі за текстом: Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «СТВ БУД-СЕРВІС»(далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договорами від 23.04.2010 року та від 26.04.2010 року на загальну суму 967,00 грн.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань за договорами від 23.04.2010 року та від 26.04.2010 року, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 967,00 грн. (дев'ятсот шістдесят сім гривень 00 коп.).

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.12.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 12.01.2011 року.

12.01.2011 року в судове засідання з'явився представник Позивача, який виконав повністю ухвалу суду від 20.12.2010 року, дав пояснення по справі, позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Відповідач вимоги ухвали суду від 20.12.2010 року не виконав, в судове засідання не з'явився та про причини неявки суд не повідомив будучи повідомленим про день та час розгляду справи. У зв'язку з цим, спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень представника Позивача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 12.01.2011 року.     

Згідно з роз'ясненнями президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.07.1997 року за №02-5/289 особи, що беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження по справі надіслано за поштовою адресою, зазначену у позовній заяві.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що нез'явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, то суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника Відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ч. 1. ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

23.04.2010 року та 26.04.2010 року між Позивачем і Відповідачем, з дотриманням вимог ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 205, 655 Цивільного кодексу України, були укладені договори купівлі-продажу (далі по тексту: Договір) у спрощений спосіб шляхом обміну рахунком-фактурою від 08.04.2010 року за № БС-0000050, видатковою накладною від 27.04.2010 року за №БС-0000631, податковою накладною від 27.04.2010 року за № 685, рахунком-фактурою від 26.04.2010 року за №БС-0000068, рахунком-фактурою від 23.04.2010 року за №БС-0000067, видатковою накладною від 30.04.2010 року за №0000697, податковою накладною від 29.04.2010 року за №705, рахунком-фактурою від 23.04.2010 року за №БС-0000067, які видані Відповідачем Позивачу.

За умовами даних Договорів, Відповідач зобов'язувався поставити Позивачу товар, а Позивач зобов'язувався своєчасно оплатити товар та прийняти його.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Цей же Кодекс в ст. 530 встановлює, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач своєчасно повністю оплатив Відповідачу товар, що підтверджується платіжними дорученнями від 22.04.2010 року за № 1031, від 29.04.2010 року за №1081, від 07.05.2010 року за №1128, копії яких знаходяться в матеріалах справи. Проте, Відповідач в порушення вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526, 530  Цивільного кодексу України передав Позивачу лише частину товару, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у сумі 967,00 грн. (дев'ятсот шістдесят сім гривень 00 коп.), яка складає вартість недопоставленого товару.

З огляду на те, що Відповідачем не було виконано зобов'язання щодо погашення заборгованості за недопоставлений товар, то на адресу останнього Позивачем в порядку досудового врегулювання спору, встановленого ст.222 Господарського кодексу України та ст.6 Господарського процесуального кодексу України, направлено 27.08.2010 року претензію за №1480 у вигляді письмової вимоги про виконання зобов'язання, на яку Відповідач не відреагував, відповіді на претензію не надав та погашення заборгованості за недопоставлений товар не здійснив.

Станом на 12.01.2011 року  заборгованість Відповідачем не погашена.

Таким чином, Відповідач повинен сплатити на користь Позивача заборгованість, що виникла в результаті порушення зобов'язання з поставки товару у сумі 967,00 грн. (дев'ятсот шістдесят сім гривень 00 коп.), в зв'язку з чим дані вимоги Позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що вищезазначені копії рахунку-фактури від 08.04.2010 року за № БС-0000050, видаткової накладної від 27.04.2010 року за №БС-0000631, податкової накладної від 27.04.2010 року за № 685, рахунку-фактури від 26.04.2010 року за №БС-0000068, рахунку-фактури від 23.04.2010 року за №БС-0000067, видаткової накладної від 30.04.2010 року за №0000697, податкової накладної від 29.04.2010 року за №705, рахунку-фактури від 23.04.2010 року за №БС-0000067, платіжних доручень від 22.04.2010 року за № 1031, від 29.04.2010 року за №1081, від 07.05.2010 року за №1128 та претензії від 27.08.2010 року за №1480, є письмовим доказом неналежного виконання Відповідачем зобов'язання, взятого ним, відповідно до договорів від 23.04.2010 року та від 26.04.2010 року, укладених у спрощений спосіб.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем не заперечувались.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем за недопоставлений товар.

Враховуючи те, що Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву на позовну заяву не подав, доказів оплати заборгованості не надав, то на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський  суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для

правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, Відповідач протилежного не довів, тому позов в сумі 967,00 грн. (дев'ятсот шістдесят сім гривень 00 коп.) визнається таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь судові витрати у вигляді державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.          

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично судових витрат у вигляді державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), у зв'язку з чим, зазначені суми господарських витрат являються обґрунтованими та підлягають стягненню на користь Позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов дочірнього підприємства «Миколаївський річковий порт»акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот»до товариства з обмеженою відповідальністю «СТВ БУД-СЕРВІС»про стягнення заборгованості за договорами від 23.04.2010 року та від 26.04.2010 року на загальну суму 967,00 грн. - задовольнити повністю.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СТВ БУД-СЕРВІС», ідентифікаційний код: 34851513, місцезнаходження: 07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Промислова, 4, на користь дочірнього підприємства «Миколаївський річковий порт»акціонерної судноплавної компанії «Укррічфлот», ідентифікаційний код: 03150160, місцезнаходження: 54058, Миколаївська обл., м. Миколаїв, Заводський р-н, вул. Проектна, 1, заборгованість за договорами від 23.04.2010 року та від 26.04.2010 року на загальну суму 967,00 грн. (дев'ятсот шістдесят сім гривень 00 коп.), державне мито у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.)  та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

        Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

 Суддя                                                                                Скутельник П.Ф.