Рішення

від 16.02.2011 по справі 17/26/56/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/26/56/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 16 лютого 2011 року                          м. Черкаси                    Справа № 17/26/56/2011

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Боровика С.С. з секретарем Петько Л.В., за участю представників сторін:

       позивача –Веклич О.В. –по довіреності,

       відповідача – не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 17/26/56/2011

за позовом       товариства з обмеженою відповідальністю «Гранбудпостач»

до                     приватного підприємства фірми «МАКС»

про                   стягнення 11 734,80 грн.,

                                                 ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранбудпостач»(далі-позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з приватного підприємства фірми «МАКС»(далі-відповідач) 11 734,80 грн. заборгованості.

Підставою позову є невиконання відповідачем зобов'язань по поверненню залишку грошової суми по передоплаті за непоставлену гранпродукцію.

В судовому засіданні 01.02.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити, на вимогу суду надав Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, в якому зазначено, що станом на 27.01.2011 року місцезнаходження відповідача (Черкаська обл., м. Сміла, вул. І.Франка, буд. 25).

На зазначену адресу відповідача двічі надсилались ухвали суду: від 14.01.2011 року про порушення провадження у справі, від 01.02.2011 року про відкладення розгляду справи, якими відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення 21.01.2011 року та 05.02.2011 року, проте він без поважних причин в судові засідання 01.02.2011 року та 16.02.2011 року не з'явився, проти позову не заперечував, відзив на позов та витребувані документи до дня судового засідання суду не надав, що не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України у його відсутності та за наявними в ній матеріалами.

Позивач в судове засідання 16.02.2011 року не з'явився, подав заяву від 01.02.2011 року про розгляд справи без участі його представника.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, оглянувши оригінали документів, суд задовольняє позов повністю з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі усної домовленості, за умовами якої відповідач зобов'язався поставити позивачу гранпродукцію, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити поставку на умовах попередньої оплати.

За загальним порядком укладання господарських договорів, вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (стаття 207 Цивільного кодексу України).

Оскільки ТОВ «Гранбудпостач»перерахувало на рахунок ППФ «МАКС» грошові кошти в сумі 29 265 грн., і останній їх прийняв, суд приходить до висновку про існування між сторонами договірних відносин, а отже виникнення у сторін цивільних прав і обов'язків (стаття 11 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За правовою природою дана угода є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені статтею 193 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших  правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначена стаття узгоджується з приписами статті 526 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав, здійснивши передоплату в розмірі 29 265 грн., що підтверджується платіжними дорученням № 172 від 14.09.2010 року на суму 25 000 грн. та № 439 від 14.09.2010 року на суму 4 265 грн. (а.с.7-8).

Проте відповідач свої зобов'язання по поставці гранпродукції виконав частково, поставив позивачу гранпродукцію на суму 17 530,20 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000059 від 23.09.2010 року (а.с.9) та підписаним сторонами Актом звірки взаємних розрахунків станом на вересень 2010 року (а.с.12).

Як встановлено статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Суд вважає, що між сторонами у даній справі був укладений і виконувався договір, який за своєю правовою природою є договором поставки. Сторони домовились, що оплата поставки вноситься попередньо. Проте, цим договором сторонами не визначено строків та порядку повернення постачальником (відповідачем) сум попередньої оплати покупцю (позивачу).

Отже суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов'язання відповідача щодо повернення попередньої оплати настає з моменту направлення претензії (вимоги) позивачем, а через сім днів у позивача виникає право вимагати виконання відповідачем своїх зобов'язань по поверненню попередньої оплати в сумі 11 734,80 грн.

В даному випадку суд вважає, що за правилами статті 530 Цивільного кодексу України строк виконання зобов'язання по поверненню попередньої оплати настав у відповідача з моменту отримання ним вимоги № 286 від 30.11.2010 року (а.с.10), направлення та отримання якої підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення рекомендованим листом 08.12.2010 року (а.с.11), яку відповідач залишив без відповіді і задоволення, а право вимоги у позивача виникло через сім днів з моменту отримання цієї вимоги відповідачем.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача 11 734,80 грн. заборгованості (попередньої оплати).

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в сумі 117,35 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                  ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства фірми «МАКС»(Черкаська обл., м. Сміла, вул. І.Франка, буд. 25, п/р 26008301788415 в БВ № 5 філії ПАТ «Промінвестбанк»в м. Черкаси, МФО 354091, код ЄДРПОУ 24411452) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Гранбудпостач»(м. Полтава, вул. Шевченка, буд. 44, п/р 260034470 в АБ «Полтава-банк», МФО 331489, код ЄДРПОУ 33458180) –11 734,80 грн. попередньої оплати, в рахунок відшкодування витрат зі сплати державного мита 117,35 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                       С.С.Боровик

Повний текст рішення оформлено та підписано 16.02.2011 року.