Постанова

від 15.02.2011 по справі 11/93-10-4078

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/93-10-4078

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" лютого 2011 р. Справа № 11/93-10-4078

  Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді:   Мирошниченко М. А.,

                     Суддів:    Бєляновського В. В. та Шевченко В. В.,

при секретарі   судового засідання -   Риковій О.М.,

за участю представників:

від ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” ТОВ „Інфокс” –Гниленко Г.С. (за  дорученням ),

від ТОВ „Істріан” –не з'явився,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ТОВ „Істріан”

на рішення господарського суду Одеської області від 06.12.2010 р.

по справі №11/93-10-4078

за позовом  ТОВ „Інфокс” в особі філії „Інфоксводоканал” ТОВ „Інфокс”

до ТОВ „Істріан”

про стягнення 279 799 грн. 12 коп.

ВСТАНОВИЛА:

26.10.2010 р. ( вх. № 9298) Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" в особі Філії "Інфоксводоканал" товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОКС" (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІСТРІАН" (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за послуги водовідведення  за скид зливових  стоків у розмірі  279 799,12 грн.(а.с.2-4). Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним.

14.03.2003 р. між КП "Одесводоканал" та ТОВ "ІСТРІАН" був укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення за № 6874/3.

Відповідно до рішення сесії Одеської міської ради № 2038 від 17.12.2003 р. та договору оренди цілісного майнового комплексу, КП "Одесводоканал" реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ "ІНФОКС", яке є правонаступником всіх прав і зобов'язань КП "Одесводоканал".

Позивач зазначив, що для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія "ІНФОКСВОДОКАНАЛ", що діє на підставі Положення про філію.

В обґрунтуванні позову, позивач послався на п.3.9 Договору, відповідно до якого,  об'єми стоків, що відводяться від "Абонента", відводяться рівними об'ємами витраченої води або визначаються по показникам приладів обліку стоків у відповідності з п.21 "Правил водокористування". Об'єм, скинутих "Абонентом" зливових  стоків, визначається розрахунковим шляхом згідно з п. 15.9 "Правил водокористування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України", затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 р. за № 65, а саме: Додаткову кількість зливових вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: при загальносплавній системі каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідрометеослужби.

Позивач, окрім того, у позові, зазначив, що з жовтня 2008 р. діють нові Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", які були затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 р. за № 190, якими  закріплено такі ж самі вимоги щодо визначення об'єму зливових  вод.

Відповідно до п.2.1 Договору на послуги водопостачання та водовідведення №6874/3 від 14.03.2003р. сторони зобов'язуються керуватися існуючими ДСТУ та іншими нормативними актами. Так, формула, за якою проводиться розрахунок об'єму скиду зливових стоків, використовується відповідно до БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держстандарту 3013-95 "Гідросфера", Правил контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств, що затверджені Наказом Держстандарта України № 58 від 23.02.1995 р.

Позивач зазначив, що розрахунок скиду зливових стоків ним проводився згідно із довідками Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість осадків за даний період та листа, наданого Відповідачем за вх. № 3738 від 24.03.2005 р. про територію, яким була закріплена площа забудови - 48927 м2, площа удосконаленого покриття - 6033 м2, характер каналізації - загальносплавна.

Тариф на водовідведення у розмірі 3,65 грн. встановлений Рішенням виконкому Одеської міської ради № 99 від 19.05.2006 р., тариф у розмірі 4,48 грн. - Рішенням виконкому Одеської міської ради № 95 від 14.02.2008 р., тариф у розмірі 6,89 грн. - Рішенням виконкому Одеської міської ради № 1074 від 25.09.2008 р.

Крім того, позивач зазначив, що умови Договору на послуги водопостачання та водовідведення за № 6874/3 Відповідачем належним чином не виконувались, внаслідок чого за період з 01.10.2007 р. по 01.09.2010 р. утворилась заборгованість в сумі 279 799,12 грн.

Відповідачу були надіслані: Повідомлення про припинення надання послуг водопостачання та водовідведення № 28670 від 18.08.2008 р., № 31123 від 14.11.2008 р., Досудові попередження від 18.09.2009 р., 07.04.2009 р., Приписи  № 2229/ти та № 6391-ти, які були залишені останнім без відповіді.

В обґрунтуванні позову позивач послався на БНтП (СНиП) 2.04.03-85 та Держстандарту 3013-95 "Гідросфера", Правил контролю за відведенням дощових та снігових стічних вод з територій міст та промислових підприємств, що затверджені Наказом Держстандарта України № 58 від 23.02.1995 р., Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", які були затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 р. за № 190.

Відповідач проти суми заборгованості не заперечував, а також в судовому засіданні місцевого суду від 06.12.2010 р. заявив клопотання, в якому просив суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців рівними частками.

Рішенням господарського суду Одеської області від 06.12.2010 р. (суддя Власова С.Г.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі (а.с.120-123). Рішення суду вмотивоване тим, що  наданий позивачем розрахунок є обґрунтованим та здійснений відповідно до умов укладеного сторонами договору та діючого законодавства.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою (вх.№158/2011), в якій просить його скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, з тих підстав, що при ухваленні рішення судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи.

Обґрунтовуючи  апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що позивачем зроблено не вірно розрахунок зливових скидів від 19.10.2010 р., оскільки даний розрахунок, в порушення вимог ДСТУ 3013-95, зроблений по формулі вміщеній в п. 7.3 ДСТУ 3013-95 та призначену для розрахунку загального об'єму дощових вод, а для розрахунку снігових скидів передбачена інша формула згідно п. 7.4 ДСТУ 3013-95. Крім того, скаржник зауважує, що необґрунтованим є висновок суду щодо розрахунку зливових скидів, буцімто, здійснений відповідно до умов укладеного між сторонами договору та вимог діючого законодавства, оскільки його було зроблено з грубим порушенням як договору так і вимог ДСТУ 3013-95, що регулює це питання нормативно.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.12.2010 р.  повернуто апеляційну скаргу на підставі п.3 ст. 97 ГПК України.

21.01.2011 р., усунувши недоліки, скаржник повторно звернувся з апеляційною скаргою (вх.№224/11) до Одеського апеляційного господарського суду. Одночасно скаржником подано клопотання про відновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, передбаченого ст. 93 ГПК України.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.2011 р. відновлено скаржнику строк для подання апеляційної скарги, прийнято її до свого провадження та призначено до розгляду на 15.02.2011 р. о 12.30, про що учасники процесу, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

Фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.

Представник  скаржника в судове засідання  не з'явився, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується  повідомленням органу зв'язку про вручення йому поштового відправлення, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив,  і судова колегія враховуючи думку представника позивача процесу прийняла рішення про розгляд справи за його відсутністю.

Представник позивача в усних поясненнях наданих суду просив суд залишити скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні  оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Заслухавши усні пояснення представника позивача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини  справи та наявні у ній докази,  відповідність викладених  в рішенні висновків  цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

  14.03.2003 р. між КП "Одесводоканал" та ТОВ "ІСТРІАН" був укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення № 6874/3 (надалі-Договір).

Відповідно до рішення сесії Одеської міської ради № 2038 від 17.12.2003 р. та договору оренди цілісного майнового комплексу, КП "Одесводоканал" реорганізовано шляхом приєднання до ТОВ "ІНФОКС", яке є правонаступником всіх прав і зобов'язань КП "Одесводоканал". Для здійснення господарсько-виробничої діяльності по експлуатації цілісного майнового комплексу водопровідно-каналізаційного господарства була створена філія "ІНФОКСВОДОКАНАЛ", що діє на підставі Положення про філію.

Матеріали справи свідчать, і ця обставина встановлена місцевим судом, та не заперечується відповідачем, що зобов'язання за вказаним договором позивачем були виконані повністю, проте, відповідач в порушення умов договору,  не сплатив у повному обсязі за надані йому послуги, в результаті чого у нього виникла заборгованість у розмірі 279 799 грн. 12 коп.

Відповідно ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ст. 193 Господарського Кодексу України, ст. 526 Цивільного Кодексу України  передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

          Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

          Колегія суддів апеляційної інстанції вважає доводи скаржника про те, що позивачем було невірно розраховані обсяги та вартість послуг з водовідведення та водопостачання, є  безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п.1.1. Договору, Водоканал зобов'язався надати послуги з надання питної води на об'єкти "Абонента", а також про прийому стічних вод, а Відповідач зобов'язався сплачувати за отримані послуги у відповідності з умовами укладеного договору. Позивач свої зобов'язання по зазначеному договору виконував добросовісно і відповідно до умов, передбачених договором.

У відповідності до п. 3.9. Договору, об'єми стоків, що відводяться від "абонента" приймаються рівними обсягам використаної води або визначаються за показами засобу обліку стоків у відповідності до п. 21 "Правил водокористування". Обсяг, скинутих "Абонентом" зливових скидів  визначається шляхом розрахунку у відповідності до п. 15.9. "Правил водокористування”.

Згідно з п. 2.1 Договору сторони зобов'язались керуватись Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994 р., п. 15.9. яких встановлено, що додаткову кількість зливових вод, що потрапляє у каналізаційні мережі через зливоприймачі та каналізаційні колодязі у періоди дощів та сніготанення, підприємства оплачують: а) при загальносплавній системи каналізації - відповідно до території, що займає підприємство, за нормами БНіП 2.04.03-85 Каналізація. Зовнішні мережі і споруди та даними гідрометеослужби.

Слід зазначити, що з жовтня 2008 р. "Правила водокористування" втратили чинність та діють нові "Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджені Наказом Мінжитлокомунгоспу 27.06.2008 р. № 190.

Пунктом 4.10 зазначених Правил від 27.06.2008 р. встановлено вимоги щодо визначення об'єму зливових вод, а саме: "Додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляє у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника, приймається на підставі результатів відповідних досліджень. В разі відсутності таких результатів додатковий обсяг стічних вод визначається: а) при загальносплавній системі водовідведення - відповідно до площі території, що займає споживач, за нормами ДСТУ 3013-95 "Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств" та даними гідрометслужби.

Проаналізувавши вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що в нових правилах від 27.06.2008 р. закріплені такі ж самі вимоги щодо визначення об'єму стічних вод, що і в раніше діючих, а відтак, будь-яких розбіжностей між зазначеними правилами щодо визначення об'єму стічних вод не має.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок кількості зливних стоків, а також формулу, по якій здійснено його, судова колегія дійшла висновку, що розрахунок кількості зливних стоків Відповідача за період з 01.10.2007 р. по 01.09.2010 р. (а.с.13-17) здійснено вірно у відповідності до умов укладеного сторонами Договору та вимог діючого законодавства, а саме,  здійснено Позивачем на підставі довідок Гідрометеорологічного центру Чорного та Азовського морів про кількість осадків за даний період та листа Відповідача за вх. № 3738 від 24.03.2005 р., в якому закріплена площа забудови  - 48927 м2, площа удосконаленого покриття - 6033 м2, характер каналізації –загально сплавна, а також здійснено з урахуванням змінених тарифів на водовідведення рішеннями виконкому Одеської міської ради, а саме 19.05.2006 р. був встановлений тариф у розмірі 3,65 грн., 14.02.2008 р. був встановлений тариф на водовідведення у розмірі 4,48 грн., 25.09.2008 р. був встановлений тариф у розмірі 6,89 грн., а відтак, вимога позивача про стягнення заборгованості у розмірі 279 799,12 грн.  є обґрунтованою, і місцевий суд,  вмотивовано задовольнив її.

За таких обставин доводи позивача щодо невірного застосування методики розрахунку є хибними та не можуть прийматись до уваги.

З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку, що вищевказані наведені відповідачем у апеляційній скарзі доводи не спростовують вищезазначених висновків суду та не доводять їх помилковість , а тому не можуть бути підставою для скасування судового  рішення.

Будь-яких інших доводів, щодо незаконності рішення місцевого суду та допущення ним порушень норм матеріального  та процесуального права, крім вищезазначених та визнаних апеляційною інстанцією необґрунтованими та безпідставними, скаржник не навів.

Перевіряючи, згідно приписів ст.101 ГПК України,  законність і обґрунтованість  рішення  місцевого суду в повному обсязі, тобто не тільки на підставах викладених в апеляційній скарзі,  судова колегія не встановила  будь - яких порушень норм матеріального і процесуального права з боку місцевого суду і вважає, що зроблені місцевим судом висновки відповідають фактичним обставинам справи, наявним в них доказам та приписам чинного законодавства.

З огляду на викладене, судова колегія не вбачає будь-яких, передбачених ст.104 ГПК України, правових підстав для  скасування рішення місцевого суду .

  Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 99, 101-105  ГПК  України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 06.12.2010 р. у справі №11/93-10-4078 –залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Істріан” на зазначене судове рішення –без задоволення.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий:                                                                                Мирошниченко М. А.

Судді:                                                                                               Бєляновський В. В.

                                                                                                              Шевченко В. В.

Повний текст постанови підписано 15.02.2011 р.