Рішення

від 17.02.2011 по справі 5019/236/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5019/236/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" лютого 2011 р.                                                              Справа №  5019/236/11

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Ассет" м.Рівне

до відповідача                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Вуд» смт.Клевань Рівненської

                              області

про стягнення   18 555грн. 07 коп. заборгованості по розрахунках та пені

Суддя Павлюк І.Ю.

Представники:

від позивача-          Созонюк Т.М., представник (довіреність №17  від 15.02.2011р.);

від відповідача- не з'явився.

Представник відповідача в судове засідання 17.02.2011р. не з'явився, хоч про час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому порядку. Отримання відповідачем ухвали суду стверджено повідомленням відділення підприємства зв'язку, наявним в матеріалах справи (а.с.18).

Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 15 475 грн. 34 коп. заборгованості по розрахунках за поставлений товар (заготовки дубові) згідно договору від 31.07.2008р. та 3 079 грн. 73 коп. пені.

          В судовому засіданні 17.02.2011р. представник позивача підтримав подану через канцелярію господарського  суду 17.02.2011р. заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що відповідачем після порушення провадження у справі було частково погашено заборгованість в сумі 2000 грн. 00 коп., що ствердив платіжним дорученням №51 від 11.02.2011р., просить стягнути з останнього 13 475 грн. 34 коп. основного боргу та 3079 грн.73 коп. пені. Оскільки заяву подано до прийняття рішення у справі, вона відповідає стст. 22, 46, 49, 54-57 ГПК України, - господарський суд прийняв її до розгляду.

Відповідач в судове засідання 17.02.2011р. не з'явився, витребуваного ухвалою суду від 07.02.2011р. відзиву на позов не подав, позовних вимог не заперечив, проте, 15.02.2011р. через канцелярію суду подав клопотання  №25 від 14.02.2011р. про відкладення розгляду справи на іншу дату в зв'язку з перебування уповноваженого представника на лікарняному. Клопотання про відкладення розгляду справи на інший час відхилене судом з огляду на таке. Причини, з яких не забезпечена явка в судове засідання представника не можуть розцінюватись як поважні, оскільки викладене у письмовому клопотанні не стверджено жодним доказом. Разом з тим, тимчасова відсутність представника не може слугувати підставою для відкладення вирішення господарського спору, оскільки коло представників сторін в господарському судочинстві не обмежено нормами чинного законодавства; крім того, в справі відсутні докази, які б стверджували створення господарським судом перешкод щодо участі в справі інших представників відповідача, приміром штатних працівників Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-Вуд», керівника або адвоката тощо. Відповідачеві була надана можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог згідно зі ст.ст.22, 33-34 ГПК України. Відповідач не скористався своїм правом і ухилився від виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 07.02.11 р. про порушення провадження у справі. Відзив, заперечення на позов, будь-які документи відповідач суду не подав і поважних причин, з яких не вчинені такі дії, - не вбачається. За наведених обставин суд вирішує спір в даному судовому засіданні без участі відповідача за наявними у справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

                                                                  ВСТАНОВИВ:

          Фактично, через представника Труш В.В., який діяв на підставі довіреності серія ЯОЯ №579432 від 15.07.2008р. (а.с.9) згідно видаткової накладної №РН-000024 від 15.07.2008р. на суму 33 475 грн. 34 коп. позивач передав відповідачу товар (заготовки дубові) на загальну суму 33 475 грн. 34 коп., що стверджується підписами уповноважених осіб ТзОВ "Ассет" та ТзОВ "Майстер-Вуд" на вищевказаній накладній (а.с.9-10).

За отриманий товар відповідач розрахувався частково в сумі 20 000 грн. 00 коп., що стверджується матеріалами справи (а.с.26-31). У відповідь на вимогу про погашення заборгованості, яка відображена у претензії позивача №7 від 30.01.2009р., направленої на адресу відповідача, останнім листом від 06.02.2009р. №4 зазначено, що у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем підприємства ТзОВ "Майстер Вуд" позбавлено можливості вчасно розрахуватися за відвантажену продукцію. При цьому відповідач зобов'язувався погасити борг після отримання коштів з-за кордону.  

Сторони провели звірку розрахунків, за наслідками якої склали Акт від 14.02.2011р., з якого вбачається, що станом на 14.02.2011р. сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер Вуд» складає 13 475 грн. 34 коп. Акт підписано уповноваженими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Ассет" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Майстер Вуд" та скріплено відбитками печаток сторін (а.с.25).

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар (заготовки дубові) становить 13 475 грн. 34 коп. грн. 24 коп., що стверджується матеріалами справи.

Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язань позивач нарахував 3 079 грн. 73 коп. пені за період з 19.07.2008р. по 19.01.2009р.

            Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

          Так, при розгляді відносин щодо поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Ассет" Товариству  з обмеженою відповідальністю «Майстер Вуд»товару (заготовки дубові), керуючись нормами матеріального права, зокрема, нормами ЦК України, господарський суд вважає, що між сторонами існують договірні правовідносини в силу наступних підстав.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер Вуд» згідно з видатковою накладною прийняло товар і між сторонами існують договірні правовідносини поставки в силу закону.

За договором поставки (ст.712 ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. (ч.1 ст.692 ЦК України).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок в семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

Господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення основного боргу стверджуються довіреністю, накладною, претензією, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 526, 639, 692, 712 Цивільного кодексу України та ст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Разом з тим, вимога позивача в частині стягнення 3079 грн. 73 коп. пені не підлягає задоволенню, як надумана, з огляду на наступне. Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статей 1, 4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, - за прострочення грошового зобов'язання кредитор вправі нараховувати пеню лише на підставі угоди, в узгодженому сторонами розмірі, який, однак, - не повинен перевищувати розміру подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з видаткової накладної від 15.07.2008р. №РН-000024 (а.с.10), поставка товару відбулася не на виконання умов договору б/н від 31.07.2008р., на який покликається позивач у позовній заяві та умовами якого обгрунтовує підстави нарахування 3079 грн. 73 коп. пені. Вищевказаний договір б/н був укладений сторонами 31 липня 2008року, тоді як фактична поставка товару відбулася 15 липня 2008р., що стверджується матеріалами справи. Отже, в даному випадку зобов'язання сторін грунтуються на законі, нарахування пені законом не передбачено, оскільки угода сторонами не укладалась. Відтак, в частині стягнення нарахованої пені, на підставі ст.33 ГПК України, в позові належить відмовити.

Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 13 475 грн. 34 коп. боргу. В частині стягнення 3079 грн. 73 коп. пені в позові належить відмовити.  На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 46-49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.  Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Майстер Вуд”, яке знаходиться в смт.Клевань Рівненського району Рівненської області, вул.Лісова,3 (код ЄДРПОУ 33977307) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ассет", яке знаходиться в м.Рівне, вул. Дворецька,120-А (код ЄДРПОУ 31478996) 13 475 грн.34 коп. заборгованості по розрахунках за отриманий товар, 154 грн. 75 коп. витрат по сплаті державного мита, 196 грн. 83 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. В частині стягнення 3 079 грн. 73 коп. пені в позові відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 І.Ю. Павлюк

Рішення  підписане суддею  "17" лютого 2011 р..