Рішення

від 11.02.2011 по справі 5802-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5802-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

11.02.2011Справа №5002-15/5802-2010

За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпро-петровськ, пр. К. Маркса, 108; ЄДРПОУ 01073828)

До відповідача Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» (98312, АР Крим, м. Керч, вул. Кірова, 28; ЄДРПОУ 01125554)

За участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.          Приватне акціонерне товариство «Судноплавна компанія «Укрферрі» (65014,                         м. Одеса, пров. Сабанський, 4-А; ЄДРПОУ 20957025)

2.          Товариство з обмеженою відповідальністю «Феррітранссервіс» (65026, м. Одеса,            вул. Гоголя, 14, оф. 17; ЄДРПОУ 30197848)

Про стягнення 123 433,20 грн.

                                                                                                        Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Мотова С.П., представник, довіреність №41 від 01.01.2011

Від відповідача – Бузаджи Т.І., представник, довіреність від 02.02.2011, Ворон О.Г., представник, довіреність №44 від 07.02.2011

Від третіх осіб – не з'явились

Обставини справи: Державне підприємство «Придніпровська залізниця» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» про стягнення 123 433,20 грн. плати за користування вагонами.

Позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи їх тим, що відповідач порушив умови договору №ПР\4ДН-09-843/НЮп-331 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та наданні залізницею послуги від 07.10.2009 із змінами та додатками та договору про обробку вагонів №ПР/МД-4м/2-04/НЮ-3679дч від 15.06.2004 із змінами та додатками.

Відповідач у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечує за мотивами викладеними у відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього.

Представники третіх осіб у судовому засіданні 08.02.2011 представили письмові пояснення на позов, дані пояснення залучені судом до матеріалів справи.

Розгляд справи відкладався, у судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Главою 64 Цивільного кодексу України «Перевезення» визначено, що загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них; умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами (статутами) іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до пункту 5 статті 306 Господарського кодексу України, загальні умови перевезення вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Правовим актом, який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а  також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом є Статут залізниць України (далі – Статут), якій затверджений Постановою Кабінету міністрів України № 457 від 06.04.1998.

Відповідно до статті 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 457, цей Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом також  регламентується порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Спірні правовідносини в даному випадку також регламентуються «Правилами експлуатації вантажних вагонів та контейнерів належності держав-учасників СНД, Латвійскої Республіки, Литовскої Республіки, Естонської Республіки в міжнародному прямому залізнично-паромному сполученні через порти Керч (Україна) и Поті/Батумі (Грузія)» затвердженими на сорок дев'ятому засіданні Ради по залізничному транспорту             20-21 листопада 2008 року (далі – Правила).

Статтею 17 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 передбачено, що перевезення вантажу залізничним транспортом організовується на договірних засадах.

15.06.2004 між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» (далі – Залізниця) та Державним підприємством «Керченський морський торговельний порт» (далі – Порт) був укладений договір №ПР/МД-4м/2-04/НЮ-3679дч про обробку вагонів з вантажами, які примикають до станції Керч-Порт Придніпровської залізниці. Також, між сторонами були укладені додаткові угоди до договору №ПР/МД-4м/2-04/НЮ-3679дч від 15.06.2004 №3 від 15.09.2005, №4 від 22.01.2007, №5 від 27.06.2008, №6 підписану 15.06.2009, №7 від 29.04.2009, №8 від 10.06.2009, №9 від 16.03.2010, №11 від 18.08.2010 та протоколи узгодження розбіжностей від 06.05.2009 та від 28.07.2009 (а.с.13-49, т.1).

07.10.2009 між Державним підприємством «Придніпровська залізниця» та Державним підприємством «Керченський морський торговельний порт» був укладений договір №ПР/4НД-09-843/НЮп-331 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги з урахуванням рішення господарського суду АР Крим від 16.06.2009 та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 07.10.2009 по справі №2-24/1514-2009 (а.с.9, т.1, а.с.1-11, т.2).

Згідно розділу 3 Договору №ПР/МД-4м/2-04/НЮ-3679дч (із змінами та доповненнями), Порт здає, а Залізниця приймає вагони, контейнери з експортними, транзитними, імпортними вантажами та порожні вагони, які перевозяться в міжнародному прямому залізнично-паромному сполучені через станції Керч-Порт і Поті/Батумі по факту закінчення приймально-здавальних операцій в Порту. Порт компенсує Залізниці плату за користування вагонами за час знаходження вагонів від моменту викатки з порому останнього вагону до закінчення приймально-здавальних операцій в Порту на основі проїзних передаточних відомостей підписаних сторонами, які підтверджують прийом вагонів від Порту та актів загальної форми ГУ-23 на неприйняті вагони.

У пункті 1 (розділ 1 абзац «терміни») Додаткової угоди №6 в редакції протоколу узгодженості розбіжностей від 06.05.2009 визначено термін поїзної передаточної відомості – це документ, що складений залізницею і підтверджуючий передачу вантажних, порожніх вагонів та контейнерів.

Час пред'явлення до передачі вагонів та час приймання-здачі вагонів встановлено, згідно пункту 1 (розділ 1 абзаци 2, 3) Додаткової угоди №6 в редакції протоколу узгодженості розбіжностей від 06.05.2009, як час для пред'явлення поїзних передаточних відомостей стороною, що здає вагони до їх підписання стороною, що приймає вагони.

Відповідно до пункту 3.2 Договору №ПР/4НД-09-843/НЮп-331 (із змінами та доповненнями), у міру виконання перевезень та надання послуг, залізниця відображає в особовому рахунку використання портом коштів для оплати перевезень та послуг, в тому числі за користування вагонами, на підставі відповідних документів, які підписані уповноваженою особою порту без зауважень.

Відповідно до пункту 3.5 Правил, порожні вагони які пред'являються до передачі повинні бути повністю звільнені від залишків перевезених вантажів і реквізитів кріплення, за винятком штатних реквізитів рухомого складу. Вагони, які не очищені від залишків раніше перевезених вантажів або реквізитів кріплення, не приймаються. Порожні вагони і контейнери при необхідності повинні бути промиті та продезінфіковані.

Згідно пункту 3.4 Правил, неприйняті вагони та контейнери мають бути викреслені з передавальних відомостей із зазначенням причини неприйняття. Неприйняті вагони і контейнери повертаються на здавшу залізничну адміністрацію. Відповідальність за збереження вагонів та контейнерів несе залізнична адміністрація, у балансовому наявності якої значаться зазначені вагони і контейнери.

Вагонною відомістю №63 від 23.05.2010, відповідач передав, а позивач 26.05.2010 о      5 годині 20 хвилин прийняв 66 порожніх вагонів без жодних зауважень та заперечень          (а.с.50, т.1).

В актах загальної форми ГУ-23 №1080 та №1081 від 26.05.2010 вказано, що вагони у кількості 56 штук не прийняті Залізницею від паромного комплексу з 7 годин 20 хвилин та з 8 годин 30 хвилин 26.05.2010 з наступних причин: залишки вантажів як у кузовах, так і на хребтових балках, не зняті реквізити кріплення і т.д. У вказаних актах також вказано, що за цією формою акти складаються, якщо немає потреби складати комерційний акт або акт іншої спеціальної форми (а.с.53, т.1).

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відомості плати за користування вагонами відповідач підписав із зауваженнями, частину нарахованої за ними плати, а саме суму 123433,20 грн. не визнав.

Зазначені обставини стали підставою для  звернення державного підприємства «Придніпровська залізниця» до господарського суду АР Крим з позовом до Державного підприємства «Керченський морський торговельний порт» про стягнення плати за користування 56 порожніми вагонами в сумі 123 433,20 грн.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Статтею 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі статтею 908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами,  іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Так, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що плата за користування вагонами залізниці в сумі 123 433,20 грн. грн. була нарахована за користування відповідачем 56 вагонами.

Згідно зі статтею 119 Статуту залізниць України, за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами – суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати. Зазначена плата стягується також з вантажовідправників, вантажоодержувачів у разі затримки вагонів (контейнерів), пов'язаної з митним оформленням. Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань. Якщо подання вантажовідправнику на його замовлення порожніх спеціальних вагонів затримується з вини вантажовідправника, з нього стягується плата за весь час затримки вагонів на станції навантаження. Якщо вантажовідправник заявить про відмову від цих вагонів, плата нараховується до моменту одержання відмови. У разі відмови від раніше замовлених спеціальних вагонів, з вантажовідправника стягується плата за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження, але не більш як за 300 кілометрів. Зазначена плата не стягується, якщо ці вагони були використані на станції навантаження іншим вантажовідправником протягом доби з моменту їх прибуття. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Господарський суд, у відповідності до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Передача порожніх вагонів між приймаючою та передаючою сторонами здійснюється по вагонній відомості форми додатку 3 Правил користування вагонами у міжнародному сполученні і передаточної відомості у відповідності з пунктом 1.14 Правил експлуатації, пономерного обліку та розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших держав.

Згідно вагонної відомості №63 від 23.05.2010 та передаточної відомості, порожні вагони у кількості 66 штук були передані судновласником ЗАТ «СК «Укрферрі» відповідачу, а останнім – позивачу 26.05.2010 о 5 годині 20 хвилин, про що свідчать штемпелі, печатка та підпис відповідної сторони без зауважень та заперечень.

Акти загальної форми ГУ-23 № 1080 та № 1081 було складено позивачем значно пізніше – о 7 годині 20 хвилин та о 8 годині 30 хвилин і підписані відповідачем з зауваженнями про не підтвердження плати за користування вагонами.

Підстави звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами передбачені статтею 121 Статуту залізниць України та пунктом 16 (в) Правил користування вагонами. У статті 121 Статуту залізниць зазначено, що відправник, одержувач, порт звільняються від плати за користування вагонами у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі «Примітки» Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами.

Відповідно до Правил експлуатації пономерного обліку і розрахунків за користування вантажними вагонами власності інших держав, затверджених 24.05.1996, після документального оформлення приймання-здачі вагонів їхнє відчеплення від поїзда за якимись причинами для повернення не допускається. Виявлені будь-які причини, по яких вагон не може прямувати далі, повинні усуватися силами й засобами залізничної адміністрації, що документально оформила прийняття вагона (пункт 1.27). Передача вагонів з однієї залізничної адміністрації на іншу здійснюється по передаточній поїзній відомості (ППВ). Вагони вважаються прийнятими в технічному відношенні після підписання передаточної поїзної відомості й накладення штемпеля представниками сторони, що приймає (пункт 2.3). Неприйняті вагони повинні бути викреслені з передаточної поїзної відомості із вказівкою причини неприймання й повернуті на дорогу сторони, що здає, у добовий строк по новій передаточної поїзної відомості з оформленням акту форми ИНУ-53 (пункт 2.4).

Допускаються до передачі навантажені й порожні вагони, незначні ушкодження, що мають, не впливають на безпеку руху, схоронність перевезених вантажів і придатні до перевезення (пункт 2.5).

Підставою для розрахунків плати за користування вагонами служить поїзна передаточна відомість зі штемпелем, датою й розписом сторони, що приймає (пункт 4.2).

Відповідно до акту звірки розрахунків, підписаного представниками обох сторін, відповідач не підтвердив заборгованість по платі за користування вагонами (а.с.30).

В графі 8 Розрахунку плати за користування вагонами, наданим позивачем, наведено ставку плати за користування вантажними вагонами за вагон, а саме: ставка за 45 годин – 206,20 грн., понад 45 годин – 16 гри. за кожну годину (а.с.26-29, т.1).

Тариф плати за користування вагонами і контейнерами залізниць встановлено розділом V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ним послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 № 317 (далі – Збірник).

Відповідно до пункту 3 розділу І Збірника, на користування вагонами встановлюються державні регульовані тарифи.

Згідно пункту 1 розділу V Збірника, ставки за користування вагонами парку залізниць України залежно від часу користування і від кількості операцій, що виконуються (навантаження, вивантаження) з вагонами, наведені в таблиці 1 «Ставки плат за користування вантажними вагонами залізниць».

Так в таблиці 1 встановлено, що за 45 годин користування вагоном у разі виконання однієї вантажної операції встановлена ставка 206, 20 грн. (графа 2), а понад 45 год. – 16 грн. за кожну годину за 1 вагон. Саме цей тариф позивач застосував у розрахунках. В Збірнику не передбачено застосування ставок за користування вантажними вагонами для нарахування плати за користування порожніми вагонами без виконання вантажних операцій.

Таким чином, позивач безпідставно здійснював нарахування плати за користування порожніми вагонами, які прямують у міжнародному прямому залізнично-поромному сполучені.

Стаття 35 Статуту залізниць України регламентує обов'язки вантажоодержувача або організації, яка здійснює вивантаження.

Зазначена стаття надає залізниці право не приймати неочищені після вивантаження вагони. При цьому, вантажна операція вважається незакінченою до повного очищення вагонів, а з одержувача стягується плата за користування вагонами за весь час їх затримки під очищення.

У даному випадку вивантаження не відбувалось, вагони прийшли порожніми і відповідач не є одержувачем ні вантажу, ні вагонів, та не здійснював вивантаження цих вагонів.

Згідно пункту 10.20 розділу 6 Тарифної політики залізниці України на 2010 фрахтовий рік, затвердженої Міністерством транспорту та зв'язку України, покриття витрат, пов'язаних з накопиченням партій вагонів з поромну переправу Керч-Порт становить: на пором –              112, 00 шв.фр., з порому – 30,00 шв. фр. Також зазначено, що при повернені порожніх вагонів залізниць – учасників Співдружності Незалежних Держав, Латвійської республіки, Литовської республіки, Естонської республіки додаткові збори, зазначені у розділі 6 цієї Тарифної політики не стягуються.

Правилами експлуатації вантажних вагонів та контейнерів приналежності держав-учасників Співдружності Незалежних Держав, Латвійської республіки, Литовської республіки, Естонської республіки в міжнародному прямому залізнично-поромному сполученні через порти Керч (Україна) та Поті/ Батумі (Грузія) встановлено порядок передачі вантажних та порожніх вагонів, згідно якого позивач мав право не прийняти порожні вагони, які не очищені від попереднього вантажу, при цьому такі вагони повинні бути викреслені із передаточних відомостей з зазначенням причин неприймання. Після документального оформлення приймання-здачі вагонів їх відчеплення за будь-якими причинами для повернення не дозволяється. Будь - які виявлені причини, за якими вагон не може прямувати далі, повинні бути усунені силами та засобами залізниці, яка документально оформила приймання (пункти 3.4, 3.5 Правил).

Таким чином, Правилами не встановлено плати за користування порожніми вагонами. Якщо по технічним причинам порожні вагони не можуть бути прийняті – вони повертаються, а якщо вони прийняті – то ніяка плата за користування не нараховується, а залізниця самостійно усуває виявлені недоліки. Іншого не передбачено!

Щодо актів загальної форми ГУ-23 від 26.05.2010 № 1080 та № 1081, то Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.05.2002 № 334 встановлено, що акти загальної форми складаються для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема за не очищення вагонів від залишків вантажу та сміття після вивантаження засобами одержувача (п.З).

Як зазначалось вище, навантаження чи розвантаження в порту не відбувалось і відповідач у даному випадку не є одержувачем.

Аналізуючи наведені умови договорів та вимоги нормативно-правових актів можна зробити висновок, що позивач належними доказами не довів суду факт користування відповідачем 56 порожніми вагонами.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача            123 433,20 грн. плати за користування вагонами задоволенню не підлягають.

Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, позивачем не надано, в той час, як згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського  процесуального кодексу України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу  покладаються на позивача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 16.02.2011.

Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.