Ухвала

від 15.02.2011 по справі 117-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

117-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Річна, 29/11, к. 301   

УХВАЛА

15.02.2011Справа №5002-16/117-2011

За заявою  кредитора  Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя   (95013,  м. Сімферополь, вул.. Дм. Ульянова,10,   ідентифікаційний  код 22300458)

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-Стандарт»   (95000, м. Сімферополь, вул.. Офіцерська,12-Д; вул.. Севастопольська,59, кв.7,  ідентифікаційний код 33086561)

Про визнання банкрутом

          Суддя ГС АР Крим  М.О.Білоус

Представники:

Від кредитора –  не з'явився

Від боржника – не з'явився

Від Управління з питань банкрутства в АРК та м. Севастополі Державного департаменту з питань банкрутства – не з'явився

   Обставини справи: Кредитор - Управління ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя  звернувся до Господарського суду АР Крим  з заявою про порушення справи про банкрутство у відношенні боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-Стандарт» у порядку передбаченому ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою ГС АР Крим від 14.01.2011р. було  порушено провадження у справі, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Заяву про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кредитор обґрунтовує тим, що боржник має заборгованість в сумі 430,89 грн.,  та з  вересня 2009 р. боржником не надається звітність.

Ухвалою  ГС АР Крим  від 01.02.2011р. підготовче засідання  відкладалось в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України для надання кредитором та боржником необхідних для розгляду справи документів.

Представник кредитора у судове засідання  15.02.2011р. не з'явився,   однак надіслав на адресу суду  клопотання, в якому просить  розглянути справу без участі представника.  Вказане клопотання було прийнято судом до розгляду

Боржник у судове засідання  15.02.2011р. не з'явився,  ухвали ГС АР Крим від 01.02.2011р. які направлялися за адресою державної реєстрації та за фактичним місцезнаходженням боржника були повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою «не значиться».

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази,  суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство  з обмеженою відповідальністю «Електро-Стандарт»   зареєстровано рішенням Виконавчого комітету  Центральної районної ради м. Сімферополя як юридична особа 29.06.2004р.,   а  також знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ в Центральному районі м. Сімферополя як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (реєстраційний номер 15-03-4472)

Заяву про порушення справи про банкрутство відповідно до ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»  кредитор обґрунтовує тим, що боржник має заборгованість перед пенсійним фондом  у  сумі 430,89 грн. та не надає  звітність у встановлені законом строки.

Для ініціювання справи про банкрутство боржника за спрощеною процедурою кредитор вказує на ненадання   звітності  до пенсійного фонду більше року,  на що йде посилання у тексті заяви, та   наявністю боргу у сумі 430,89 грн., а також надана довідка ДПІ від 12.01.2011р.  (а.с.35) згідно з якою  остання звітність  боржником була здана  за жовтень 2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, кредитором заявлені грошові вимоги  до боржника у сумі 430,89 грн.

Вказана сума складається з недоїмки у розмірі 260,89 грн., яка   стягнута у судовому порядку, про що винесена постанова Окружного адміністративного суду АР Крим  від 14.09.2010р. та постанова  Центрального ВДВС Сімферопольського МУЮ від 02.09.20120р. про відкриття виконавчого провадження, а відтак є безспірною.

Грошові вимоги у сумі 170,00 грн. виникли на підставі рішення  №599  від 14.07.2010р. про застосування фінансових санкцій за ненадання   відомостей до системи  персоніфікованого обліку у строки, встановлені  законодавством. (а.с.16).

Дослідивши обставини справи, оцінивши надані кредитором докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для введення подальшої процедури банкрутства у зв'язку з наступним.

Так, стаття 52 Закону про банкрутство передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно з ч. 1 вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Із наданого ініціюючим кредитором витягу  з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на  05.01.2011  вбачається, що адресою  боржника є м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, б.59, к.7. Відомостей про відсутність боржника за вказаним місцезнаходженням наданий витяг не містить (а.с.36-37)

Згідно з ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Відповідно до вимог статті 34 ГПК України, лише факт внесення  відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Таким чином, суд вважає, що  фактична відсутність  боржника – ТОВ «Електро- Стандарт», не може  підтверджуватися іншими  засобами доказування, крім відомостей із Єдиного державного реєстру,  а  тому посилання  кредитора  на акт  перевірки № 25 від 22.12.2010р.  на предмет фактичного місцезнаходження боржника за юридичною адресою не може бути прийнятий судом в якості належного  та допустимого  доказу, оскільки  цей акт складений посадовими особами ініціюючого кредитора, тобто носить однобічний характер (а.с.8)

Наявна в матеріалах справи довідка ДПІ у м. Сімферополь  від 12.01.2011 № 296/9/28-4 (а.с. 35)  не приймається судом до уваги, як доказ не надання боржником звітності до податкових органів, оскільки у вказаній довідці  міститься інформація, що боржником ТОВ «Електро-Стандарт» остання звітність була здана у жовтні 2010 року, тобто до спливу встановленого законом терміну.

А ненадання боржником  з вересня 2009 року звітності лише до  УПФУ в Центральному районі м. Сімферополя  не може слугувати самостійною підставою для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою встановлені вимоги щодо ненадання  боржником протягом  року до органів  державної податкової  служби згідно з  законодавством  податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.

Крім того, твердження ініціюючого кредитора щодо ненадання звітності  до пенсійного фонду  не підтверджується матеріалами справи,  оскільки  кредитор про це вказує лише у тексті заяви про порушення  справи про банкрутство.

Більш того, кредитор взагалі не наводить  інших ознак, які на його думку, свідчать про відсутність  підприємницької діяльності боржником.

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Неподання доказів, що підтверджують доводи, зазначені у заяві кредитора, на день порушення провадження у справі або на день засідання суду має наслідком припинення провадження у справі.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України  у справі № 01/200 від 21.09.2010р.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність ознак банкротства боржника ТОВ «Електро-Стандарт», що передбачені статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом",  у зв'язку з чим у даному випадку відсутні підстави для порушення справи про банкрутство боржника,  а тому  суд вважає,  що провадження у справі про банкрутство  підлягає припиненню  у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Аналогічна  позиція викладена  у постанові Севастопольського апеляційного господарського суду  у  справі № 2-16/1905-2010 від 11.05.2009р. та у постанові Вищого господарського суду України у  справі № 2-17/3735-2008 від 14.01.2009р.

Згідно зі ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" порушення господарськими судами провадження у справі про банкрутство, можливе при наявності певного предмету спору, в іншому випадку, при відсутності предмету спору, провадження у справі підлягає припиненню.

Слід зазначити, що стаття 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містить вичерпного переліку підстав припинення провадження по справі про банкрутство.

Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 "Про судову практику в правах про банкрутство" від 18.12.2009 року (пункт 36) роз'яснено, що законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Таким чином суд дійшов до висновку про відсутність ознак неплатоспроможності боржника та припинення у зв'язку із цим провадження у справі на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 1,  52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.34, п.1-1 ст.80, ст.86  Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.          Провадження у справі №5002-16/117-2011 про визнання  Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро-Стандарт»   (95000, м. Сімферополь, вул.. Офіцерська,12-Д; вул.. Севастопольська, 59, к.7,  ідентифікаційний код 33086561) банкрутом припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоус М.О.