Рішення

від 17.02.2011 по справі 371-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

371-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2011Справа №5002-21/371-2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна група «Інтерпап», м. Київ,

до відповідача Фірми «Істра», м. Сімферополь,

про стягнення заборгованості в розмірі 25771,58 грн.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача Кузьменко Н.О., представник, д/п № б/н.

Від відповідача Крівошей І.А., директор, наказ № 01 від 01.01.2007 р.

Сутність спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Торгівельна група «Інтерпап», м. Київ, звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Фірми «Істра», м. Сімферополь, у якому просить стягнути з відповідача 18374,40 грн. основного боргу, 281,16 грн. пені, 7116,02 грн. відсотків за користування грошовими коштами. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.      

Представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги позову підтримав. Надав заяву за № б/н від 17.02.2011 р., у якій просить виправити описку у резолютивній частині позовної заяви: замість «стягнути з ПП «ВКФ «СТВ» читати «стягнути з Фірми «Істра»,

Представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги позову визнає, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 листопада 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгівельна група «Інтерпап», м. Київ, та Фірмою «Істра», м. Сімферополь, був укладений договір № 242 купівлі-продажу.

Відповідно до умов укладеного договору Продавець (позивач) зобов'язався в порядку та на умовах , визначених у договорі, передати у власність Покупця (відповідача), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у договорі, прийняти та оплатити паперову продукцію (товар), що перераховані в рахунку-фактурі або специфікації, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 4.1. договору зазначено, що продавець поставляє товар згідно з правилами Інкотермс 2000. Строк і умови поставки кожної партії товару вказані в рахунку-фактурі або специфікації.

Розрахунки за кожну партію товару здійснюються шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця у повному обсязі, або частками протягом трьох календарних днів з дня передачі товару, але продавець має право змінити строк оплати товару, виставивши вимогу про негайну сплату товару, якщо курс продажу євро по відношенню до гривні за даними Міжбанківської валютної біржі з дати поставки товару зросте більше ніж на 1 % (пункт 5.2. договору).

Як зазначено пунктом 5.4. договору – днем оплати вважається день фактичного зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.

На підставі укладеного договору позивачем було поставлено відповідачу товар, зокрема, на суму 32831,20 грн. згідно до видаткових накладних: № 16214/А від 13.12.2010 р. на суму 13056,00 грн., № 16408/А від 21.12.2010 р. на суму 6743,20 грн., № 16483/А від 24.12.2010 р. на суму 6528,00 грн., № 17290/А від 27.12.2010 р. на суму 6504,00 грн.

Статей 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України -  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За даними позивача відповідач здійснив оплату в розмірі 14456,80 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає 18374,40 грн.

Відповідно платіжним дорученням № 40 від 16.02.2011 р. на суму 7000,00 грн. та № 30 від 09 лютого 2011 р. на суму 374,40 грн. відповідачем на розрахунковий рахунок позивача у рахунок сплати одержаного товару, відповідачем сплачено загалом суму 7374,40 грн. за папір за рахунком № 17290/А від 24.12.2010 р.

Таким чином, провадження по справі у частині вимог позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 7374,40 грн. підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

При таких обставинах, сума заборгованості відповідачем перед позивачем, за поставлений товар, складає 11000 грн. (18374,40 – 7374,40), яка і підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 17.12.2010 р. по 25.01.2011 р. в розмірі 281,16 грн.

Як зазначено пунктом 10.2. договору – у разі порушення термінів оплати товару Покупець виплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на період несплати, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення виконання зобов'язання.

Стаття 343 Господарського кодексу України передбачає, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі,  що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статей 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 281,16 грн. підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 7116,02 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 17.12.2010 р. по 25.01.2011 р.

Згідно з пунктом 5.5. договору купівлі-продажу – у разі прострочення покупцем оплати поставленого товару, покупець зобов'язаний сплатити повну вартість товару, а також згідно статті 692 Цивільного кодексу України сплачує відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України визначає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 11000,00 грн., 7116,02 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 17.12.2010 р. по 25.01.2011 р. та пені за період з 17.12.2010 р. по 25.01.2011 р. в розмірі 281,16 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 18 лютого 2011 р.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фірми «Істра», м. Сімферополь (юридична адреса: м. Сімферополь, вул.. 8 Березня, 102; поштова адреса: м. Сімферополь, вул.. Гаспринського, 19; код ЄДРПОУ 30271404, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торгівельна група «Інтерпап», м. Київ (юридична адреса: м. Київ, вул.. Саперно-Слобідська, 8-А, офіс 291; поштова адреса: м. Дніпропетровськ, Головпоштамт, а/с 41; п/р 260040131899 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 35137937, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) заборгованість в розмірі 11000,00 грн., 7116,02 грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами за період з 17.12.2010 р. по 25.01.2011 р., пеню за період з 17.12.2010 р. по 25.01.2011 р. в розмірі 281,16 грн.; а також судові витрати: 257 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У частині вимог щодо стягнення 7374,40 грн. заборгованості – провадження по справі припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чонгова С.І.