Постанова

від 08.02.2008 по справі 16/36/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

"08" лютого 2008 р.

13:40

Справа №  16/36/08

       За позовом: Державної податкової

інспекції у Заводському районі м. Миколаєва (54029, м. Миколаїв, вул.

Г.Петрової, 2-а)

До відповідача:

Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 ( 54058, м.

Миколаїв, АДРЕСА_1)

Про стягнення 210,00 грн.

          Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від

позивача: Давидченко І.М., дов. № 50/9/10-00 від 10.01.2008 р.

Від

відповідача:

          Державна податкова інспекція у

Заводському районі м. Миколаєва звернулась до господарського суду з позовною вимогою

до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення

210,00 грн. по єдиному податку на користь місцевого бюджету.

          Представник відповідача, у судове

засідання не з'явився. Відзив на позовну заяву до суду не надав, позов не

оспорив. При таких обставинах, суд вважає можливим розглянути справу за

наявними матеріалами за його відсутністю.

          Розглянувши надані докази, -  суд встановив:

          Відповідач зареєстрований виконавчим

комітетом Миколаївської міської ради 26.07.2005р. за номером 2522000000007537.

          Відповідач взятий на облік як платник

податків в ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва 10.08.2005 р. № 1043.

          10.08.2005 р. відповідачем було

подано до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва заяву про застосування

спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, згідно з якою відповідач

просив перевести його на спрощену систему оподаткування на 2005 р. та обрав вид

діяльності -„ перевезення пасажирів і багажу маршрутними таксомоторами”.

        Застосування спрощеної

системи оподаткування, обліку та звітності регулюється Указом Президента

України від 03.07.1998 р. № 727 „Про спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності суб'єктів малого підприємництва”. Статтею 2 встановлено, що ставка

єдиного податку у фіксованих сумах для суб'єктів малого підприємництва

-фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем державної реєстрації

залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 та більш 200 грн. на

місяць.

          Крім того, цією статтею визначено,

що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати

спосіб оподаткування доходів за єдиним   

податком

шляхом отримання свідоцтва про сплату

єдиного податку.

          Для переходу на спрощену  систему 

оподаткування,  обліку  та звітності 

суб'єкт  малого  підприємництва подає письмову заяву до органу

державної податкової служби за місцем державної реєстрації, таким чином він

погоджується на сплату єдиного податку на відповідний вид діяльності, у сумі,

встановленій місцевою радою. Тобто з цих підстав сума єдиного податку

вважається узгодженою, а платник податку зобов'язаний сплатити суму податкового

зобов'язання в строки не пізніше 20 числа наступного за тим, в якому

здійснювалась попередня сплата єдиного податку.

          У заяві про право застосування

спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності відповідач зазначив дату

переходу на спрощену систему оподаткування та підтвердив граничні терміни

сплати єдиного податку та суму єдиного податку, належної до щомісячної сплати.

          Рішенням Миколаївської міської ради

від 13.06.2003 р. № 12/43 для виду діяльності „перевезення пасажирів і багажу

маршрутними таксомоторами” встановлено ставку єдиного податку в розмірі 70,00

грн.

          Однак в порушення вимог чинного

законодавства відповідач не сплатив в установлені строки суму податкового

зобов'язання з єдиного податку, в результаті чого заборгованість відповідача

перед бюджетом по сплаті єдиного податку складає 210,00  грн. ( розрахунок суми податкового

зобов'язання додається).

          Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ЗУ

“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами” узгоджена сума податкового зобов'язання не

сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою

податкового боргу платника податків.

          Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3

ЗУ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та

державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть примусово

стягненні в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

          За таких обставин, позовні вимоги

обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 160,

162-163, 167, 252 Кодексу адміністративного судочинства, суд         

П О С Т А Н О

В И В :

          Позов задовольнити.

Стягнути з  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1 ( 54058, м. Миколаїв, АДРЕСА_1; ід. код НОМЕР_1) на користь

місцевого бюджету Заводського району м. Миколаєва (на р/р 34210379700003, код

платежу 16050200, ГУДКУ у Миколаївської області, МФО 826013, ОКПО 23626096)

210,00 грн. податкового боргу.

Стягнути з  Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної

особи ОСОБА_1 ( 54058, м. Миколаїв, АДРЕСА_1; ід. код НОМЕР_1) на користь

держави судовий збір  у розмірі 3,40грн.

              Постанова набирає законної

сили у порядку, встановленому ст.254 Кодексу 

адміністративного судочинства .

           У порядку і в строки, визначені

ст.186 Кодексу адміністративного судочинства, на постанову може бути  подана  

апеляційна скарга .

Суддя

В.Д.Фролов