Рішення

від 17.02.2011 по справі 06/5004/108/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06/5004/108/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ               

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2011 р.                                Справа № 06/5004/108/11.

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем'як В.М., розглянувши справу

за позовом Прокурора Радивилівського району Рівненської області в інтересах держави в особі державного підприємства «Радивилівський комбінат хлібопродуктів»

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Горохівхліб»

про стягнення 13 483,26 грн.

Представники:

Від позивача: Віннічук М.М.  юрист комбінату (довідка №31/юр від 31.05.2010р.)

Від відповідача: н/з

В судовому засіданні взяв участь прокурор відділу представництва Волинської обласної прокуратури Рибак А.І.

Права та обов'язки учасникам судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст.20,22  ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

У судовому засіданні 15.02.2011р.  відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Прокурора Радивилівського району Рівненської області в інтересах держави в особі державного підприємства «Радивилівський комбінат хлібопродуктів» звернувся до господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з відповідача –ВАТ «Горохівхліб»заборгованості в сумі 14 404 грн. 80 коп., з них 115 61,12 грн. основної заборгованості, 2 188,52 грн. пені, 655,16 грн. інфляційних втрат.

          04.02.2011р. за №3/юр позивачем подано заяву про заміну відповідача, оскільки відповідно до договору №55 від 23.02.2010р. стороною є ВАТ «Горохівхліб», проте завірено печаткою директора ПАТ «Горохівхліб»та згідно видаткових –накладних борошно доставлено та отримано ПАТ «Горохівхліб», які перевели платежі в сумі 84 180 грн. на 12.11.2010р. з остатком заборгованості на даний час в сумі 11 561,12 грн.

          Відповідно до ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї із сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником. вказуючи це в рішенні або ухвалі.

     Враховуючи , що Приватне акціонерне товариство "Горохівхліб" є правонаступником відкритого акціонерного товариства "Горохівхліб" внаслідок зміни організаційно-правової форми на підставі Закону України "Про господарські товариства" , суд дійшов висновку про  встановлення процесуального правонаступництва, а тому  відповідачем по справі слід вважати –Приватне акціонерне товариство «Горохівхліб».

15.02.2011р. (за вих. № 01-32/2200/11 господарського суду )  позивач  подав заяву, погоджену прокурором відділу представництва облпрокуратури про зміну позовних вимог, що не суперечить ст.22 Господарського процесуального кодексу України, та просить стягнути з відповідача 13 483,26 грн.  з них 115 61,12 грн. основної заборгованості, 1 266,98 грн. пені, 655,16 грн. інфляційних втрат.

Згідно п.17 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 20.10.2006р. № 01-8/2351 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в першому півріччі 2006 року" в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

В обгрунтування позовних вимог позивач подав договір поставки товару від 23.02.2010р.; товарно - транспортну накладну  №РН-3-160016 на перевезення хлібопродуктів автомобільним транспортом від 16.03.2010р.; товарно - транспортну накладну  №РН-3-050004 на перевезення хлібопродуктів автомобільним транспортом від 05.03.2010р.; акт звірки взаємних розрахунків по рахунку 361 станом на 01.02.2011р.; акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2010р.

Відповідач –ПАТ «Горохівхліб»у судове засідання не з'явився, проте, на адресу суду 14.02.2011р. за № 20 поступив відзив відповідно до якого він не заперечує про наявність основної заборгованості в сумі 11 561,12 грн., але відновідно до Конституції України, ГПК України та рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. у справі №1-1/99 просить залишити без розгляду позов поданий прокурором Радивилівського району Рівненської області в інтересах держави в особі державного підприємства «Радивилівський комбінат хлібопродуктів».

          З наданих суду матеріалів, пояснень представника позивача та прокурора, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.02.2010р. між ДП «Радивилівський комбінат хлібопродуктів»та ВАТ «Горохівхліб»укладено договір поставки товару №55, згідно якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і своєчасно оплатити борошно, в подальшому товар, в кількості та асортименті, згідно заяви, погодженої сторонами (п.1.1).

Позивач свої зобов'язання по домовленості здійснив в повному обсязі, а відповідач прийняв товар згідно накладної, проте розрахунок за поставку здійснив частково, чим порушив умови п. 3.1 договору.

На день розгляду справи заборгованість за поставлений товар згідно товарно – транспортних накладних відповідно до заяви про уточнення позовних вимог складає  115 61,12 грн.

В силу положення ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться..

За ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи вимога позивача про оплату заборгованості в строк встановлений ст. 530 ЦК України не виконана.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Право на звернення до господарського суду прокурора в інтересах держави за захистом порушеного права визначено ст. ст. 2,12, 21 ГПК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець  (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, виходячи з вищезазначеного вимога про стягнення заборгованості в сумі 115 61,12 грн. стверджується матеріалами справи, відповідачем підтверджена у судовому засіданні, а тому підлягає до задоволення.

За ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно уточненого розрахунку позивача інфляційні втрати склали –655,16 грн. грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 4.2 договору №55  у випадку порушення строків розрахунку згідно п. 3.1 покупець сплачує  Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочи від суми платежу.

Згідно заяви від 15.02.2011р. пеня склала 1 266,38 грн., яка не суперечить вимогам ч.2 ст. 232 ГК України та умовам договору.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Всупереч вимог ст. 33 ГПК України відповідачем не було надано суду доказів, які б спростовували відсутність богу перед позивачем, а тому вимога позивача є підставною та підлягає задоволенню.

Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню з відповідача.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 526, 530, 610 ,625, 692, 712 Цивільного кодексу України,  ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1.          Позов задоволити в сумі 13 483,26 грн.

2.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Горохівхліб»(м. Горохів, вул. І.Франка,12,р/р 26009229852001 в «Приватбанк», МФО 303440, код 00377294, ІПН 003772903028) на користь Державного підприємства «Радивилівський комбінат хлібопродуктів»( 35500, м.Радивилів, вул.Волковенка,11, Рівненської області. р/р 26003740255201 в Львівській обласній філії АКБ "Уксоцбанк". МФО 325019, код ЗКПО 009557917115) 13 483,26 грн.  з них 115 61,12 грн. основної заборгованості, 1 266,98 грн. пені, 655,16 грн. інфляційних втрат.

3.          Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Горохівхліб»(м. Горохів, вул. І.Франка,12,р/р 26009229852001 в «Приватбанк», МФО 303440, код 00377294, ІПН 003772903028) в доход Державного бюджету України 144 грн. державного мита (одержувач коштів УДК у м. Луцьку, банк одержувача ГУДКУ у Волинській області, МФО: 803014, р/р 31113095700002, код економічної класифікації доходів 22050000) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. (одержувач коштів УДК у м. Луцьку, банк одержувача ГУДКУ у Волинській області, МФО: 803014, р/р 31212264700002, код економічної класифікації доходів 22050003).

           Суддя                                                    В. М. Дем`як

Повний текст рішення

складено та підписано

17.02.11