Рішення

від 14.02.2011 по справі 14/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/39

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ                    

14.02.2011р.                                                                  Справа  № 14/39

          За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф”, м. Київ

до Приватного підприємства „ЛІР”, м. Ужгород  

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатська фруктова компанія”,                м. Ужгород

третя особа, яка не заявляє  самостійні вимоги на предмет спору,  на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно  укладеного Іпотечного договору  №260/23-2007 від 25.09.2007р. (з внесеними змінами) шляхом продажу                         ТОВ  „Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф” предметів іпотеки від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу  за початковою ціною продажу  предмети іпотеки, визначеної на підставі оцінки майна, здійсненої суб”єктом оціночної діяльності станом на день вчинення такого продажу на рівні не нижчому  за звичайні ціни на цей вид майна станом на день здійснення продажу в рахунок погашення заборгованості  у сумі 2 492 711,66грн. за  Кредитним договором №48/3-07                   від 19.09.2007р. (з внесеними змінами),

                                    Суддя                                       В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача : Кузка С.О. –представник за дов. від 27.12.2010р.

від відповідача 1:  Лучка Н.Ю. –представник за дов. від 04.01.2011р.

від відповідача 2:  Лучка Н.Ю. –представник за дов. від 04.01.2011р.

від третьої особи, яка не заявляє  самостійні вимоги на предмет спору,                  на стороні позивача: Кузка С.О. - начальник відділу юридичного аналізу філії відділення ПАТ „Промінвестбанк в м. Ужгород” за дов. від 16.06.2010р.

          СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф”, м. Київ  (далі –позивач) звернулося до Приватного підприємства „ЛІР”, м. Ужгород  (далі –відповідач 1), до Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатська фруктова компанія”,   м. Ужгород  (далі –відповідач 2),  третя особа, яка не заявляє  самостійні вимоги на предмет спору,  на стороні позивача -  Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” , м. Київ (далі - третя особа, яка не заявляє  самостійні вимоги на предмет спору,  на стороні позивача,  залучена  до участі у справі на підставі ухвали суду від 02.07.2010р. у справі №14/39) про звернення стягнення на предмет іпотеки згідно  укладеного Іпотечного договору  №260/23-2007 від 25.09.2007р. (з внесеними змінами) шляхом продажу ТОВ  „Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф” предметів іпотеки від свого імені будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу  за початковою ціною продажу  предмети іпотеки, визначеної на підставі оцінки майна, здійсненої суб”єктом оціночної діяльності станом на день вчинення такого продажу на рівні не нижчому  за звичайні ціни на цей вид майна станом на день здійснення продажу в рахунок погашення заборгованості  у сумі 2 492 711,66грн. за  Кредитним договором №48/3-07 від 19.09.2007р. (з внесеними змінами).

          Позивачем на підставі поданої письмової заяви від 09.08.2010р. за № 264  про зміну предмету позову (а.с.104-106), змінено предмет позову та відповідно предметом позовних вимог є стягнення з Приватного підприємства „ЛІР”, м. Ужгород та Товариства з обмеженою відповідальністю „Закарпатська фруктова компанія”,           м. Ужгород заборгованості у загальній сумі 2 492 711,66грн. за  Кредитним договором №48/3-07 від 19.09.2007р. (з внесеними змінами) шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом Іпотечного договору №260/23-2007 від 25.09.2007р.                    (із внесеними змінами) шляхом проведення аукціону (публічних торгів) у межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення боргу Приватного підприємства „ЛІР” перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф”, а  саме:

          - частину нежитлого приміщення (цех) літ. «Е»загальною площею 912,5 м. кв., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Українська,16.

Також представником позивача на підставі поданої письмової заяви (вхідний номер канцелярії суду 05/1-16-1453/2011 від 10.02.2011р.) про зміну предмету позову (а.с.149-151), змінено предмет позову та відповідно предметом позовних вимог є звернення стягнення на майно, що є предметом Іпотечного договору №260/23-2007 від 25.09.2007р. (із внесеними змінами), а саме: частину нежитлого приміщення (цех) літ. «Е»загальною площею 912,5 м. кв., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Українська,16 та належить на праві власності                        ТОВ „Закарпатська фруктова компанія”, м. Ужгород, шляхом проведення аукціону (публічних торгів) у межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення боргу у загальній сумі 2 492 711,66грн. за  Кредитним договором №48/3-07                    від 19.09.2007р. (з внесеними змінами).

Представником позивача підтримано позовні вимоги у вищезазначеному зміненому предметі позову, зокрема посилаючись на обставини невиконання боржником -  ПП „ЛІР”, м. Ужгород зобов”язання з укладенорго Кредитного договором №48/3-07 від 19.09.2007р. (з внесеними змінами) щодо повернення в повному обсязі кредитних коштів та нарахованих відсотків у строк, встановлений вищезазначеним Договором (з внесеними змінами).

Оскільки боржником наявна заборгованість, як по тілу кредиту у                         сумі 2 000 000, 00 грн., так і  по нарахованим  відсоткам у сумі 447 756, 75 грн.,  не була оплачена, а тому дана обставина і стала підставою для стягнення такої кредитної заборгованості, шляхом звернення стягнення  на предмет іпотеки, що належить на праві власності відповідачу 2 –ТОВ „Закарпатська фруктова компанія”, м. Ужгород, як іпотекодавцю за Іпотечним договором №260/23-2007 від 25.09.2007р. (із внесеними змінами) в рахунок погашення такої заборгованості на користь позивача –ТОВ „Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф”, м. Київ, відповідно до Договору відступлення права вимоги № 01-4 від 25.02.2010р. (про відступлення прав за Кредитним договором №48/3-07 від 19.09.2007р. (з внесеними змінами)) та відповідно до Договору відступлення права вимоги № 01-4-2 від 25.02.2010р.               (про відступлення права за Іпотечним договором №260/23-2007 від 25.09.2007р.            (із внесеними змінами)) та відповідно також нарахованої пені у сумі 39 306, 91 грн. та нарахованих трьох процентів річних у сумі 5 648, 00 грн..

Представником відповідача 1 та відповідача 2, у долученому до матеріалів справи відзиві від 10.02.2011р. за № 5 на позовну заяву (а.с.152-153) визнано наявність заборгованості по тілу кредиту у сумі 2 000 000, 00 грн., так і по  нарахованим  відсоткам у сумі 447 756, 75 грн. перед кредитором – ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”, м. Київ за  Кредитним договором №48/3-07 від 19.09.2007р. (з внесеними змінами), із зазначенням неможливості виконання зобов”язання, як по тілу кредиту, так і по нарахованих  відсотках перед даним кредитором, у зв”язку з важким фінансовим становищем боржника –                 ПП „ЛІР”, м. Ужгород, що зокрема пов”язано із наявністю складної нестабільної економічної ситуації в країні.

Разом з тим, як  представником відповідача 2, заперечуються позовні вимоги щодо наявності у відповідача 2, як іпотекодавця, заборгованості по відсотках у заявленій сумі 447 756, 75 грн., оскільки на думку такого представника відповідача 2,  Іпотечний договір не містить внесених змін щодо зміни розміру відсоткової ставки по кредиту, як це передбачено внесеними змінами до Кредитного договору.                   Тому відповідач 2 має зобов”язання, як перед новим кредитором - позивачем по нарахованим сумам відсотків та несплаченим, виходячи із розміру 16 відсотків, що передбачено умовами Іпотечного договору №260/23-2007 від 25.09.2007р.                     (із внесеними змінами).

Представником позивача у долученому до матеріалів справи запереченні на відзив від 10.02.2011р. за № 5 на позовну заяву (а.с.156-157) заперечується вищезазначена обставина, наведена представником відповідача 2, зокрема з посиланням на те, що оскільки Іпотечний договір містить умову щодо забезпечення вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору №48/3-07                   від 19.09.2007р. (а також усіх додаткових угод до нього), та якими, додатковими угодами до Кредитного договору, сторонами вносились зміни щодо розміру відсоткової ставки за користування кредитними коштами, в сторону збільшення такої відсоткової ставки, тому є правомірним заявлення до стягнення за рахунок предмету іпотеки за Іпотечним договором №260/23-2007 від 25.09.2007р. (із внесеними змінами), належного на праві власності відповідачу 2, також наявної заборгованості         у сумі  447 756, 75 грн. по відсотках.

          Представник відповідача 2 не погодився з даною позицією представника позивача, з вищезазначених підстав,  наведених у відзиві від 10.02.2011р. за № 5 на позовну заяву.

          Провадження у справі зупинялось з підстав зазначених в ухвалі суду                   від 20.08.2010р. по справі № 14/39 (а.с. 127 - 129).

          Провадження у справі поновлювалось з підстав зазначених в ухвалі суду              від 20.01.2011р. по справі № 14/39 (а.с. 140 - 141).          

          Розгляд справи відкладався та у розгляді справи оголошувались перерви відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні  14.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення  відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідачів, суд

встановив:

          Між Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” , м. Київ (далі –кредитор, третя особа, яка не заявляє  самостійні вимоги на предмет спору,  на стороні позивача) та Приватним підприємством „ЛІР”, м. Ужгород (далі –позичальник, відповідач 1)                19.09.2007р.  було  укладено Кредитний договір № 48/3-07,  до якого вносились зміни на підставі Договорів про внесення змін №1 від 26.09.2007р., №2 від 29.05.2008р. та № 3 від 26.11.2008р. (далі –Кредитний договір № 48/3-07 від 19.09.2007р. (із змінами та доповненнями, а.с.15-23).

          Предметом даного Кредитного договору (із змінами та доповненнями) було надання банком позичальнику кредиту у сумі 2 000 000, 00 грн., які позичальник зобов'язувався сплатити у передбачений даним договором (із змінами та доповненнями) строк зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірах зазначених, як в Кредитному договорі, так і у Договорах про внесення змін до Кредитного договору, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказовими матеріалами (платіжними дорученнями, реєстром документів та довідками по рахунках, а.с. 57-62).

          Зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту та сплати відсотків за Кредитним договором № 48/3-07 від 19.09.2007р. (із змінами та доповненнями)  було забезпечено шляхом укладення кредитором - Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” , м. Київ з Товариством з обмеженою відповідальністю „Закарпатська фруктова компанія” Іпотечного договору № 260/23-2007 від 25.09.2007р.,  до якого вносились зміни на підставі Договору про внесення змін № 1 до іпотечного Договору № 260/23-2007 від 25.09.2007р.                  (далі –Іпотечний договір  № 260/23-2007 від 25.09.2007р. (із внесеними  змінами),    а.с. 24-30). Предметом іпотеки згідно вищезазначеного іпотечного Договору                    /із внесеними змінами/ була частина нежитлого приміщення (цех) літ. «Е»загальною площею 912,5 м. кв., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Українська,16.

          Матеріалами справи підтверджено укладення Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”                    (далі - Первісним кредитором) з Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф” (далі -Новим кредитором) Договору відступлення права вимоги № 01-4 від 25.02.2010р. (про відступлення прав за Кредитним договором №48/3-07 від 19.09.2007р. (з внесеними змінами та доповненнями),  а.с. 31-33)).

          Згідно з п.1.1. р.1 Договору відступлення права вимоги Первісний кредитор (ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”) передає  новому Кредитору (ТОВ „Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф”) право вимоги за Кредитним Договором № 48/3-07 від 19.09.2007р. (із змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк”              та ПП „ЛІР”.

          Відповідно до п. 1.4 р.1 Договору відступлення права вимоги передбачено, що до ТОВ „Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф” переходять всі без винятку права та обов'язки  ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” за Кредитним договором № 48/3-07 від 19.09.2007р. (із змінами та доповненнями).

          Правомірність укладення Договору відступлення права вимоги № 01-4               від 25.02.2010р. та відступлення прав за Кредитним договором №48/3-07                       від 19.09.2007р. (з внесеними змінами та доповненнями), підтверджено рішенням господарського суду Закарпатської області від 18.10.2010р. по справі № 2/73         (а.с.134-136), та яке (дане рішення суду) набрало законної сили на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.01.2011р. по справі № 2/73          (а.с. 137 - 138), та відповідно до вимог ст. 35  ГПК України дані факти встановлені

вищезазначеним рішенням суду та не доводяться знову при вирішенні  спору  у даній справі.

          На виконання п.1.8. р.1 Договору відступлення права вимоги № 01-4                   від 25.02.2010р. між позивачем - ТОВ „Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф” та ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” укладено Договір про відступлення права вимоги № 01-4-2 від 25.02.2010р. (про відступлення права за Іпотечним договором №260/23-2007 від 25.09.2007р. (із внесеними змінами,                 а.с. 34-35)), за яким ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” відступило ТОВ „Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф” право вимоги за іпотечним Договором № 260/23-2007 від 25.09.2007р. (із внесеними змінами).

Також правомірність укладення Договору відступлення права вимоги № 01-4-2  від 25.02.2010р. та відступлення прав за Іпотечним договором №260/23-2007                від 25.09.2007р. (із внесеними змінами), підтверджено рішенням господарського суду Закарпатської області від 18.10.2010р. по справі № 2/73 (а.с.134-136), та яке               (дане рішення суду) набрало законної сили на підставі постанови Львівського апеляційного господарського суду від 05.01.2011р. по справі № 2/73 (а.с. 137 - 138), та відповідно до вимог ст. 35  ГПК України дані факти встановлені вищезазначеним рішенням суду та не доводяться знову при вирішенні  спору у даній справі.

Відповідно до вимог р.1 Договору відступлення права вимоги № 01-4-2                від 25.02.2010р., первісним Іпотекодержателем письмово було повідомлено Іпотекодавця про відступлення прав за Іпотечним договором і права вимоги за Основним договором, що підтверджується засвідченою копією з повідомлення             від 26.02.2010р. за № 12-07/86 про відступлення права вимоги (а.с.40) та засвідченою копією з реєстру № 39 рекомендованих цінних поштових відправлень (а.с.41).

          Таким чином, згідно укладених між ПАТ „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” та ТОВ „Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф” Договорів відступлення права вимоги № 01-4 та № 01-4-2 від 25.02.2010р., позивач отримав права кредитора та іпотекодержателя згідно Договорів, що були укладені між відповідачем 1, відповідачем 2 та третьою особою, яка не заявляє  самостійні вимоги на предмет спору,  на стороні позивача.

          Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України                                (далі - ГПК України) передбачено те, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

          Відповідно до вимог ст.12  ГПК України,  господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав (п.1 ст.12 ГПК України).

          Відповідно до вимог ст.16 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України)  кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового  права  та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

          Таке ж саме правило передбачене ст.20 Господарського кодексу України    (далі– ГК України) , де у п.2, зокрема  зазначено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів та зазначено те, що порядок захисту прав суб”єктів господарювання визначається цим Кодексом, іншими законами  (п.3 ст.20 ГК України).  

          Відповідно до вимог ст.20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.   

          Відповідно до вимог ст.15 ГПК України справи у спорах за участю кількох відповідачів, відповідним господарським судом за місцезнаходження одного з відповідачів за вибором позивача, тобто така  справа розглядається   відповідним господарським судом за місцезнаходження одного з відповідачів, тому в силу вищезазначеної норми ГПК є правомірним звернення позивача з даним позовом до господарського суду Закарпатської області.

          Згідно резолютивної частини  рішення  Конституційного Суду України                  від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої        статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

          Отже, із вищезазначеного вбачається, що особа (в даному випадку –юридична особа), яка вважає,  що її право порушене, може звернутися до суду з позовом за вирішенням наявного спору.

          Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового  обороту  або  інших вимог,  що  звичайно ставляться.

          Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 1 не виконав взятих на себе зобов”язань щодо повернення сум кредиту та нарахованих відсотків у строки, передбачені Кредитним договором № 48/3-07 від 19.09.2007р. (із змінами та доповненнями), у зв”язку з чим у відповідача 1 виникла заборгованість за Кредитним договором № 48/3-07 від 19.09.2007р. (із змінами та доповненнями) у                          сумі 2 000 000, 00 грн.  по основному  боргу та у сумі 447 756, 75 грн. по нарахованих відсоткам за користування кредитом, у відповідних розмірах відсоткових ставок, передбачених вимогами, як Кредитного договору № 48/3-07 від 19.09.2007р., Договору про внесення змін №2 від 29.05.2008р. до Кредитного договору № 48/3-07 від 19.09.2007р., так і Договору про внесення змін № 3 від 26.11.2008р. до Кредитного договору № 48/3-07 від 19.09.2007р., відповідає фактичним обставинам справи та відповідачем 1 в особі його уповноваженого представника визнана відповідно до відзиву від 10.02.2011р. за № 5 на позовну заяву (а.с.152-153) та які, вищевказані суми, як основного боргу, так і нарахованих відсотків за користування кредитом підлягають до стягнення у примусовому порядку.

          Відповідно до умов п.5.3 р. 5 Кредитного договору № 48/3-07 від 19.09.2007р. (із змінами та доповненнями) за несвоєчасне перерахування коштів (повністю або частково), а також за будь-яке порушення стороною своїх зобов”язань по Договору, винна сторона сплачує потерпілій пеню за кожний день затримки перерахування коштів, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка  діє на день виникнення заборгованості.    

          У зв”язку з вищезазначеним, внаслідок неналежного виконання відповідачем 1 зобов'язання з сплати відсотків за користування кредитними коштами, є правомірним нарахування кредитором позичальнику на підставі розрахунку заборгованості             (а.с. 11-14), суми 39 306, 91 грн. - нарахованої пені, відповідно до умов п. 5.3                  р. 5 Кредитного договору № 48/3-07 від 19.09.2007р. (із змінами та доповненнями), що відповідає вимогам ст. 258 ЦК України, ст. 232 ГК України та  ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", та  відповідно правомірним заявлення вказаної суми пені  до стягнення, яка підлягає до стягнення у примусовому порядку.  

          Також підлягає до стягнення у примусовому порядку заявлена                           сума 5 648, 00 грн. трьох  процентів  річних  нарахованих  відповідно до вимог ч.2         ст. 625 ЦК України.

Статтею  33 Закону України „Про іпотеку” передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У відповідності  до п.5.1 р. 5 Іпотечного договору № 260/23-2007                          від 25.09.2007р. (із змінами та доповненнями) іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки, у випадку, якщо у момент настання строку виконання якого-небудь із зобов”язань, передбачених Кредитним Договором вони не будуть виконані.                      

Оскільки, як було зазначено вище, відповідно до укладеного Договору відступлення права вимоги № 01-4-2  від 25.02.2010р. первісним Іпотекодержателем –Публічним акціонерним товариством „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” , м. Київ було Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф”, як новому Іпотекодержателю, відступлено право вимоги за Іпотечним договором №260/23-2007 від 25.09.2007р.          (із внесеними змінами), а отже у позивача відповідно до вищезазначеного Договору,  право, як нового Іпотекодержателя щодо звернення стягнення на предмет іпотеки прямо передбачено також вимогами р.2 Договору відступлення права                          вимоги № 01-4-2  від 25.02.2010р., що також відповідає вимогам п.3.1.5                            р. 3  Іпотечного договору від № 260/23-2007 від 25.09.2007р. (із внесеними змінами).

          Позивач, як новий Кредитор, використовуючи своє право, передбачене              ст. 33  Закону України „Про іпотеку” звернувся з позовом, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, обравши спосіб задоволення даних вимог, шляхом звернення стягнення на майно що є предметом Іпотечного договору № 260/23-2007                        від 25.09.2007р. (із внесеними змінами) шляхом проведення аукціону (публічних торгів), у межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення боргу Приватного підприємства „ЛІР” перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф”, а  саме: частину нежитлого приміщення (цех) літ. «Е»загальною площею 912,5 м. кв., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Українська,16, право власності на яке  Іпотекодавця  - ТОВ „Закарпатська фруктова компанія” підтверджується поданим позивачем до матеріалів справи Витягом  про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 14633950 від 27.09.2007р. (а.с.37), в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 48/3-07 від 19.09.2007р. (із змінами та доповненнями) у загальній сумі 2 492 771, 66 грн. (в тому числі сума  2 000 000, 00 грн. –основного боргу, сума 447 756, 75 грн. - нарахованих  відсотків за користування кредитом,          сума 39 306, 91 грн. - нарахованої пені та сума 5 648, 00 грн. –три проценти річних).

          Відповідно до абзацу 2 ст. 19 ЗУ „Про іпотеку” будь-яке збільшення основного зобов”язання або процентів за основним зобов”язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене Іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.

          Підпунктом 1.1. р. 1 Іпотечного договору № 260/23-2007 від 25.09.2007р. передбачено, що даний Іпотечний договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії         № 48/3-07 від 19.09.2007р. (а також усіх додаткових угод до нього)                           (надалі - Кредитний договір) укладено між Іпотекодержателем та ПП „Лір”              (надалі - Боржник), за умовами якого останній зобов”язаний  в порядку, передбаченому Кредитним договором, повернути Іпотекодержателю в кінцевий термін до 18.09.2010р. кредит у розмірі 2 000 000, 00 грн., відсотки за користування ним у розмірі 16 % річних, сплатити неустойку (пеню, штрафи), а також відшкодувати Іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Іпотекодавцем умов Кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

          Як було зазначено вище, Договором про внесення змін №2 від 29.05.2008р. до Кредитного договору № 48/3-07 від 19.09.2007р., було внесено зміни в                        п.3.1 Кредитного договору, зокрема щодо встановлення процентної ставки у           розмірі 17 процентів річних за користування кредитом, починаючи з 26.05.2008р. (а.с.22), та Договором про внесення змін № 3 від 26.11.2008р. до Кредитного договору № 48/3-07 від 19.09.2007р. було внесено зміни в п.3.1 Кредитного договору, зокрема щодо встановлення процентної ставки у розмірі 20 процентів річних за користування кредитом, починаючи з 26.11.2008р. (а.с.23).

          Отже, відповідно до вимог абзацу 2 ст. 19 ЗУ „Про іпотеку” внесення змін до Іпотечного договору № 260/23-2007 від 25.09.2007р. щодо збільшення процентів за основним зобов”язанням, не підлягало з тих підстав, що як було зазначено вище, п.п.  1.1. р. 1 Іпотечного договору № 260/23-2007 від 25.09.2007р. передбачено, що даний Іпотечний договір забезпечує вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 48/3-07 від 19.09.2007р.        (а також усіх додаткових угод до нього) та з тієї підстави, що умовами вищезазначеного Іпотечного договору прямо не передбачено таке збільшення, тобто в цій частині внесення змін до даного  Іпотечного договору, як це прямо передбачено вимогами абз. 2 ст. 19 ЗУ „Про іпотеку”.

          Зазначення в п. 1.1. р. 1 Іпотечного договору № 260/23-2007 від 25.09.2007р. про те, що  боржник зобов”язаний  в порядку, передбаченому Кредитним договором, повернути Іпотекодержателю кредит у розмірі 2 000 000, 00 грн. та відсотки за користування кредитом у розмірі 16 % річних, на що наголошує представник відповідача 2 у  відзиві від 10.02.2011р. за № 5 на позовну заяву (а.с.152-153), стосується даного факту на момент укладення  Іпотечного договору № 260/23-2007 від 25.09.2007р., оскільки сторонам даного Іпотечного договору,  на момент  його укладення (25.09.2007р.), не було відомо про ті зміни щодо збільшення  процентної ставки у розмірі 17 процентів річних за користування кредитом, які внесені до Кредитного договору № 48/3-07 від 19.09.2007р. відповідно до Договору про внесення змін №2 від 29.05.2008р. та щодо збільшення  процентної ставки у                           розмірі 20 процентів річних за користування кредитом, які внесені до Кредитного договору № 48/3-07 від 19.09.2007р. відповідно до Договору про внесення                       змін № 3 від 26.11.2008р., а як було зазначено вище Іпотечний договір забезпечує виконання вимог Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 48/3-07 від 19.09.2007р. (а також усіх додаткових угод до нього), а отже і право позивача, як нового Іпотекодержателя, відповідно до  укладеного Договору відступлення права вимоги № 01-4-2  від 25.02.2010р. про відступлення прав за Іпотечним договором №260/23-2007 від 25.09.2007р. та відповідно що випливають з Кредитного договору про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 48/3-07 від 19.09.2007р. (а також усіх додаткових угод до нього).

          За вищенаведених обставин, спростовується вищенаведене заперечення представника відповідача 2, зазначене у  відзиві від 10.02.2011р. за № 5 на позовну заяву (а.с.152-153), а тому є правомірним заявлення позивачем до стягнення            суми 447 756, 75 грн. заборгованості по нарахованим відсоткам за користування кредитом.   

          З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача в зміненому предметі позову, є такими, що відповідають чинному законодавству, належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України є обґрунтовані та підтверджені  матеріалами справи та фактичними обставинами,  відповідачем 1 в особі його уповноваженого представника визнані відповідно до відзиву                         від 10.02.2011р. за № 5 на позовну заяву (а.с.152-153) та такими, що не спростовані відповідачем 2  в особі його уповноваженого представника відповідно до відзиву          від 10.02.2011р. за № 5 на позовну заяву (а.с.152-153), а тому позов, у зміненому предметі позову,  підлягає  до задоволення в повному обсязі , шляхом звернення стягнення на майно що є предметом Іпотечного договору № 260/23-2007                       від 25.09.2007р. (із внесеними змінами), шляхом проведення аукціону (публічних торгів), у межах процедури виконавчого провадження, в рахунок погашення боргу Приватного підприємства „ЛІР” перед Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф”, а  саме: частину нежитлого приміщення (цех) літ. «Е»загальною площею 912,5 м. кв., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Українська,16, право власності на яке  Іпотекодавця  - ТОВ „Закарпатська фруктова компанія” підтверджується поданим позивачем до матеріалів справи Витягом  про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек № 14633950 від 27.09.2007р. (а.с.37), в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 48/3-07 від 19.09.2007р. (із змінами та доповненнями) у загальній сумі 2 492 771, 66 грн. (в тому числі сума  2 000 000, 00 грн. –основного боргу, сума 447 756, 75 грн. - нарахованих  відсотків за користування кредитом,              сума 39 306, 91 грн. - нарахованої пені та сума 5 648, 00 грн. –три проценти річних).

          Відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача 2  відшкодування витрат позивача по оплаті держмита в розмірі 25 500, 00 грн. та  236, 00 грн. по оплаті  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 19, 33 Закону  України „Про іпотеку”, ст. ст. 20, 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 16, 20, 526,             625 Цивільного кодексу України,  ст. ст. 1, 4, 4-1, 4-2,  4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 15, 22,  32, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 79, 82, 84, 85, 93, 115 та 116 Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

вирішив:

1.          Позов задоволити повністю у зміненому предметі позову.

2.          Звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю

„Компанія з управління активами „ІЗІ Лайф” /м. Київ, пр.-т 40-річчя Жовтня, б. 92/1, код ЄДРПОУ 35379813, п/р 2650930510576 в ПАТ „Промінвестбанк”, МФО 300012/ заборгованості за Кредитним договором № 48/3-07 від 19.09.2007р. (із змінами та доповненнями) у загальній сумі 2 492 771, 66 грн. (в тому числі                                    сума  2 000 000, 00 грн. –основного боргу, сума 447 756, 75 грн. - нарахованих  відсотків за користування кредитом, сума 39 306, 91 грн. - нарахованої пені та            сума 5 648, 00 грн. –три проценти річних), суму 25 500, 00 грн. у відшкодування витрат  по оплаті держмита  та   суму   236, 00 грн. у відшкодування витрат  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором  № 260/23-2007 від 25.09.2007р.                  (із внесеними змінами), а саме: частину нежитлого приміщення (цех) літ. «Е»загальною площею 912,5 м. кв., що знаходиться за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Українська,16, та належить на праві власності - Товариству з обмеженою відповідальністю  „Закарпатська фруктова компанія” /м. Ужгород,             вул. Українська, 16, код ЄДРПОУ 34676225, п/р 26009301204611 в                                ПАТ „Промінвестбанк м. Ужгород”, МФО 312163/, шляхом проведення аукціону (публічних торгів) у межах процедури виконавчого провадження. Видати наказ.

                    Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку передбаченому вимогами ч. 1 ст. 93 цього ж Кодексу.

Рішення суду виготовлено в повному обсязі  та підписано 18.02.2011р.

      Суддя                                                                                            В.І. Карпинець