Рішення

від 22.09.2006 по справі 30/51

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/51

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

22.09.06 р.                                                                               Справа № 30/51                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Є.П. Чаковського Є.П.    

при секретарі судового засідання Стрелиній М.О.

за позовом:   Державного управління екології та природних ресурсів у Донецькій області  м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства “Шахта 3-біс” м. Торез Донецької області

про стягнення 1 561,67 грн.

Представники сторін:

від позивача: Сорокіна В.В. – представ. за дов..

від відповідача: не з”явився

          Позивач, Державне управління екології та природних ресурсів в Донецькій області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства „Шахта 3-біс” м. Торез Донецька область про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі  1561,67 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на встановлений внаслідок перевірки факт самовільного скиду Державним підприємством “Шахта 3-біс” шахтних вод з перевищенням затверджених нормативів гранично допустимих скидів (ГДС), передбачених дозволом на спецводокористування.

Випуск №1: обсяг скинутих шахтних вод з 01.04.2005 року по 01.04.2006 року по балці Прищепіна у річку Ольхову  басейн р. Кринка склав- 3871 тис. куб. м;

Випуск №2: обсяг скинутих шахтних вод з 01.04.2005 року по 01.04.2006 року по 01.04.2006 року по балці Прищепіна у річку Ольхову басейн р. Кринка склав – 2529,1 тис. куб.м.  

В наслідок порушення вимог ст..44,70 Водного кодексу, ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 44, 70 Водного кодексу України державі заподіяний збиток на суму 1 561,67 грн, який розрахований згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України від 10.05.1995 року за №37 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №162/698 від 01.06.1995 року.

Позивач наполягає на задоволені позовних вимог.

У судові засідання  відповідач не з”являвся, витребувані ухвалою суду документи не надав, пояснень щодо неявки не надав.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні сторони  надали клопотання про відмову від фіксації судового процесу технічними засобами, яке судом прийнято до розгляду та задоволено.

Судове засідання відкладалося у зв'язку з необхідністю представлення сторонами витребуваних судом документів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши уповноважених представників сторін, господарський суд, дійшов до висновку, що при проведенні перевірки 05.04.-07.04.2006 року державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Східної регіональної екологічної інспекції Державного управління екології та природних ресурсів в Донецькій області була проведена перевірка дотримання  вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством “Шахта 3-біс”.

В ході перевірки встановлено, що ДП “Шахта 3-біс” з 01.04.2005 року по 01.04.2006 року здійснювало скид шахтних вод з перевищенням затверджених нормативів гранично допустимих скидів (ГДС), передбачених дозволом на спец водокористування.

Випуск №1: обсяг скинутих шахтних вод з 01.04.2005 року по 01.04.2006 року по балці Прищепіна у річку Ольхову  басейн р. Кринка склав- 3871 тис. куб. м;

Випуск №2: обсяг скинутих шахтних вод з 01.04.2005 року по 01.04.2006 року по 01.04.2006 року по балці Прищепіна у річку Ольхову басейн р. Кринка склав – 2529,1 тис. куб.м.  

Внаслідок перевірки складений акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП “Шахта 3-біс” від 05.04.-07.04.2006 року та протокол за фактом порушення водного законодавства “ДП Шахта 3-біс” від 05.04.2006 року.  Акт і протокол підписані відповідачем без заперечень.

Відповідачу була направлена претензія від 22.05.2006р. № 02-3037 про добровільне відшкодування збитків у сумі 1561,67., яку відповідач залишив без відповідного реагування.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на акт № б/н від 05.04-07.04.2006р., протокол № б/н від 05.04.2006р., претензію від 22.05.2006р., результати хімічного аналізу шахтної води, розрахунок збитків,   правоустановчі документи тощо.

Відповідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на норми діючого законодавства слід зазначити наступне.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини - невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України.

З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Ст. 2 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.1991р. № 1264-Х11 ( далі – Закон України № 1264) встановлює, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством... та іншим спеціальним законодавством.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування згідно вимог ст. 2 Водного кодексу України.

Пункт 3 ст. 44 Водного кодексу України передбачає обов'язки водокористувачів, зокрема, в дотримуванні встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допустимі нормативи ( п.6 ч.2 ст. 70 Водного кодексу України).

За приписами ст. 33 Закону України № 1264, екологічні нормативи встановлюють гранично допустимі викиди та скиди у навколишнє природне середовище забруднюючих хімічних речовин, рівні допустимого шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів.

Завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами. Державний контроль здійснюється спеціально уповноваженими державними органами ( ст. 35 Закону України            № 1264).

Згідно ст. 2 ГПК України державні та інші органи звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України. В силу п.3 ч.1 ст. 20 Закону України № 1264 до компетенції спеціально уповноваженого  центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належать подання позовів про відшкодування збитків і витрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 69 Закону України № 1264, яка визначає особливості застосування цивільної відповідальності,  шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природно ресурсного, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки необхідна наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та вина відповідача.

Порушення вимог п.3 ст. 44 Водного кодексу України в частині додержання нормативів скиду забруднюючих речовин в водний об'єкт, чим заподіяна шкоди навколишньому природному середовищу, підтверджується представленими позивачем доказами по справі: актами відбору проб води для лабораторного дослідження, результатами хімічного аналізу шахтної води, результати аналізу проб води. Документи підписані представниками  відповідачами без заперечень. Таким чином,  факт порушення водного законодавства, вина відповідача та причинний зв'язок між діями та шкодою підтверджений  матеріалами справи та не спростовується жодним доказом відповідача.

Ст. 41 Закону України № 1264 встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище згідно приписів п. “є” ст. 68 Закону України № 1264. Там же зазначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

Відповідальність за порушення природоохоронного законодавства встановлена нормами ст. 111 Водного кодексу України, яка передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобовязані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Збитки по даній справі розраховані на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 18.05.1995р. № 37 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 01.06.1995р. за           № 162/698.

Суд  приймає до уваги визнання позову відповідачем у відзиві від 14.04.2006р., наданого суду.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладені положення законодавства та обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і, таким чином, на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення збитків у сумі 1561,67 грн. з відповідача є доказаними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає, що витрати по сплаті держмита  та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід віднести на відповідача, який необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст.44, 70, 111 Водного кодексу України, ст.ст. 2, 20, 33, 40, 41, 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд, -

                                                            В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Державного управління екології та природних ресурсів у Донецькій області м. Донецьк до Державного підприємства „Шахта 3-біс”,  м. Торез Донецька область про стягнення збитків, заподіяних державі в сумі  1561,67 грн.,  задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Шахта 3-біс” (86606, Донецька область, м. Торез вул. Ташкентська, 1, ЄДРПОУ 32367056) на користь місцевого бюджету Торезької міської ради ( ВДК м. Торез, п/р 31518903600084 в УДК Донецької області, ЗКПО 24165160, МФО 834016, Код бюджетної класифікації 24061600) суму збитків  у розмірі 1 561,67 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Шахта 3-біс” (86606, Донецька область, м. Торез вул. Ташкентська, 1, ЄДРПОУ 32367056) на користь державного бюджету витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Шахта 3-біс” (86606, Донецька область, м. Торез вул. Ташкентська, 1, ЄДРПОУ 32367056) на  користь ДП “Судовий інформаційний центр”, 03057, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 ВАТ “Банк Універсальний м.Львів, МФО 325707, інд. код 30045370, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Часовський Є.П.                               

Надруковано 3 примірника:

1 – до справи

2 – сторонам у справі