Постанова

від 09.02.2008 по справі 13/152-4885

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"09" лютого 2008 р.

Справа № 13/152-4885

 13 год. 30 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської

області

у складі   судді Стопника

С.Г.            

при секретарі судового засідання 

Касюдик О.О.

Розглянув справу

за позовом  Шумського районного споживчого товариства,

вул. Українська, 42, м.Шумське, Тернопільська область, 47100       

 Третя особа, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору  Товариство з

обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест”, вул. Українська, 38, м. Шумськ,

Тернопільська область, 47100

до

Шумської міської ради, вул. Українська, 59, м. Шумськ, Тернопільська область,

47100      

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1

За участю представників сторін:

позивача:          Помазанська С.І. -довіреність

№243 від 01.11.2007р.

третьої особи на стороні

позивача:  Назарук Т.А. -довіреність

№4 від 02.01.2008р.

відповідача:          Собчук Г.Г. -довіреність №11

від 16.01.2008р.

          третьої особи на стороні

відповідача: ОСОБА_2. -довіреність б/н від 14.12.2007р.

Суть справи:

про визнання нечинними та

скасувати: рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 22.06.2005р.

№142 "Про надання дозволу на будівництво торгового павільйону на ринковій

площі жит. м. Шумськ вул. Промислова, 23, ОСОБА_1."; рішення виконавчого

комітету Шумської міської ради від 21.12.2004р. №385 “Про надання дозволу на

виготовлення проектної документації на встановлення павільйону на ринковій площі

жит.м.Шумськ, Промислова, 23, ОСОБА_1.”

Відповідач проти позову заперечує,

посилаючись на те, що: керівництво позивача та об'єднання ринок підписувало

акти вибору земельних ділянок під розміщення 

торгових павільйонів, що можна трактувати як добровільну  відмову з боку Шумського райСТ від права

користування  земельною ділянкою;

рішенням суду визнано право власності за всіма підприємцями на споруди, отже

вони набули право користування земельними ділянками в силу п.1 ст.120

Земельного кодексу України, хоча договора оренди не укладались, але орендні

платежі фактично сплачувались, а також підтримано посилання третьої особи на

стороні відповідача про пропуск давності 

зверненням  з адміністративним

позовом до суду.

Третя особа на стороні відповідача

без самостійних вимог проти позову заперечує, посилаючись на те, що: земельна

ділянка під торговий павільйон обстежена та вибрана компетентною комісією з

складенням акту та погодженням схеми розташування підписаною в т.ч. і головою

правління Шумського райСТ; акт вибору земельної ділянки, затверджений

розпорядженням Шумської райдержадміністрації, даний дозвіл на розміщення малої

архітектурної форми, після завершення будівництва об'єкт введений в

експлуатацію державною комісією і на підставі рішення Шумського районного суду

від 08.11.2007р. про визнання права власності на торговий павільйон Шумським

БТІ зареєстровано за ним право власності; позивач посилається на норми Закону

України «Про планування і забудову територій», які почали діяти  після прийняття оскаржуваних рішень; позивач

пропустив строк звернення до суду без поважних причин, оскільки керівництво

позивача знало про встановлення павільйону і своїм підписом погоджувало це, а

тому в адміністративному позові слід відмовити.      

В розпочатому судовому засіданні

представникам сторін та третіх осіб роз'яснено їх права та обов'язки,

передбачені ст.ст. 49, 51 в порядку ст. 130 КАС України.

В засіданні оголошувались перерви

до 11.01.2008р., до 25.01.2008р. та до 09.02.2008р., в зв'язку з клопотаннями

сторін, залученням третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача,

уточненням позовних вимог та для надання можливості сторонам  та третім особам подати додаткові

обґрунтування, заперечення та докази.

25.01.2008р. та 09.02.2008р. суд,

за клопотанням представника третьої особи на стороні відповідача та на підставі

ст. 41 КАС України, проводив повну технічну фіксацію судового засідання.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представників сторін та третіх осіб суд встановив:

- відповідачем прийняті рішення №142

від 22.06.2005р. "Про надання дозволу на будівництво торгового павільйону

на ринковій площі жит. м. Шумськ вул. Промислова, 23, ОСОБА_1." та рішення

№385 від 21.12.2004р. “Про надання дозволу на виготовлення проектної

документації на встановлення павільйону на ринковій площі жит.м.Шумськ,

Промислова, 23, ОСОБА_1.”

- 

актом технічної комісії від 01.10.2007р. мала архітектурна форма

-торговий павільйон підприємця ОСОБА_1 прийнято в експлуатацію. Рішенням

Шумського районного суду від 08.11.2007р. за ОСОБА_1. визнано право власності

на торговий павільйон, що знаходиться за адресою м. Шумськ, Площа Ринкова №1

буд.24 та 21.11.2007р. Шумським  БТІ

проведено реєстрацію права власності .

- оскаржуючи рішення відповідача

позивач посилається на те, що всупереч Закону України «Про основи

містобудування», «Про планування і забудову територій», Земельного кодексу

України відповідач без вилучення земельної ділянки та внесення відповідних змін

у Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №0000968, без

дозволу землекористувача, дав дозвіл на розміщення торгового павільйону на

земельній ділянці, яка йому належить на праві постійного користування, чим

порушені його права.

          Позовні вимоги підлягають задоволенню

виходячи зі слідуючого :

- 

Шумське райСТ як організація споживчої кооперації являлось власником

ринку в м. Шумськ в результаті 

безоплатної передачі 

колгоспного  ринку на виконання

Постанови ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987р. №124 «Про

заходи по поліпшенню роботи колгоспних ринків», що підтверджується й рішенням

конституційного суду від 11.11.2004р. у справі №1-30/2004.

- рішенням арбітражного суду

Тернопільської області від 03.09.1998р. у справі № 1922-4 зобов'язано Шумську

селищну Раду  закріпити за позивачем в даній

справі  земельну ділянку в смт. Шумськ по

вул. Українська, на якій знаходиться ринок та видати державний акт на право

постійного користування нею.

- 

на підставі рішення ІХ сесії Шумської міської ради ХХІІІ скликання №33

від 29.09.2000р. «Про розгляд матеріалів інвентаризації земельних ділянок ринку

Шумського райСТ по вул. Українська» Шумському райСТ видано Державний акт на

право постійного користування землею в м. Шумськ,  вул.Українська (торговий ринок) площею 1,1365

га серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001р., який зареєстровано в Книзі записів

державних актів на право постійного користування землею за №34.

- згідно договору купівлі-продажу

від 10.10.2007р. позивач продав ТОВ «Шумськ-Інвест»підприємство споживчої

кооперації «Ринок»(цілісний майновий комплекс). Рішенням господарського суду

Тернопільської області  від 03.12.2007р.

у справі №10/240-4609 договір визнано дійсним і визнано право власності на

цілісний майновий комплекс  - ПСК

«Ринок»м. Шумськ за ТОВ «Шумськ -Інвест», яке й залучено в якості третьої особи

без самостійних вимог на стороні позивача.

- згідно ч.2 ст.120 Земельного

кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право

користування на земельну ділянку переходить на підставі договору оренди (як в

розглядуваному спорі, оскільки позивач власником земельної ділянки закріпленої

за ринком не являється). Згідно ч.2 ст.125 Земельного кодексу України право на

оренду земельної ділянки виникає після укладення  договору оренди і його державної реєстрації.

Тобто момент переходу права користування 

земельної ділянки при переході права власності на будівлі, споруди, що

на ній знаходяться законом чітко визначено. Однак, момент припинення

землекористування продавцем будівель і споруд, що розташовані на земельній

ділянці однозначно в земельному законодавстві не вказано. Враховуючи, що момент

переходу права власності на будівлі і споруди з моментом переходу права

користування земельною ділянкою закріпленою (виділеною) за цими будівлями і

спорудами як правило не співпадає, слід вважати, що припинення

землекористування у продавця будівель і споруд відбувається після укладення

договору  оренди з покупцем будівель і

споруд та його державної реєстрації. Оскільки, сторонами та третіми особами не

представлено доказів укладення договору оренди з його державною реєстрацією з

покупцем ринку (ТОВ «Шумськ-Інвест») як на момент звернення з позовом так і на

день вирішення спору по суті , не представлено доказів знаходження земельної

ділянки закріпленої за ринком в землях запасу в результаті добровільної

відмови, чи вилучення у позивача по причині продажу ПСК «Ринок»чи по іншій

причині, слід вважати Шумське райСТ на момент розгляду спору по суті належним

землекористувачем та належним позивачем у даній справі. Крім того, згідно

довідки Шумського реєстраційного відділу Тернопільської регіональної філії

Державного підприємства «Цент Державного земельного кадастру при Державному

комітеті України по земельних ресурсах»№5/8/001 від 11.01.2008р.

землекористувачем земельної ділянки в м. Шумськ, вул. Українська (торговий

ринок) розміром 1,1365 га  згідно

Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ТР

№000968 від 13.09.2001р., являється Шумське райСТ і інформація про зміни в цей

державний акт відсутня. 

- 

згідно наявного у справі акта вибору та обстеження земельної ділянки

передбаченої під встановлення торгового павільйону підприємцю ОСОБА_1. в м.

Шумську по вул. Українській (ринкова площа) видно, що торговий павільйон

побудований та розміщений на території ринку, тобто на земельній ділянці, яка

належить на праві постійного користування позивачу і будівництво відбулось на

підставі оскаржуваних рішень відповідача. Оскільки, питання полягало у

будівництві та встановленні малої архітектурної форми, задіяним особам в цьому,

слід було керуватися в т.ч. й Типовими правилами розміщення малих архітектурних

форм для здійснення підприємницької діяльності затвердженими наказом

Держкомітету  будівництва, архітектури та

житлової політики України №227 від 13.10.2000р. та  зареєстрованими в Мін'юсті України

27.10.2000р. за №755/4976, і які були чинними під час вирішення питання надання

дозволу на встановлення (будівництва) кіоску. Згідно п.п.2;8 вказаних типових

правил, суб'єкту підприємницької діяльності надається дозвіл на розміщення

малої архітектурної форми за умови подання документу, що посвідчує право на

земельну ділянку (практично це договір оренди землі в даному випадку

-ст.126 Земельного кодексу України).

Такі ж вимоги ставляться й у ст. 22

Закону України «Про основи місто будування», ст. 24 Закону України «Про

планування і забудову територій», п.2 Положення про порядок надання дозволу на

виконання будівельних робіт затвердженого наказом Держком будівництва,

архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. №273 та

зареєстрованого в Мін'юсті України 25.12.2000р. за №945/5166. Таким чином для

будівництва та розміщення малої архітектурної форми (торговий павільйон)

підприємцем ОСОБА_1. на земельній ділянці, яка належить на праві користування

позивачу, відповідно до вимог ч.5 ст.116 Земельного кодексу України слід було

провести процедуру вилучення земельної ділянки в порядку ст. 149 Земельного

кодексу, або припинення землекористування при наявності добровільної відмови

від права користування в порядку ст. 141 Земельного кодексу України, які в

даному спорі місця не мали. Крім того відповідачем у заперечені проти позову

прямо зазначено, що договори оренди землі на території ринку з підприємцями не

укладались.

Таким чином відповідач приймаючи

оскаржувані рішення порушив вимоги чинного, в т.ч. і на час прийняття рішень,

законодавства, порушив права позивача, як законного землекористувача, а тому

позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх прав з огляду на правила

ст. 152 Земельного кодексу України обґрунтувавши та підтвердивши позовні

вимоги. При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню.

Посилання як відповідача так і

третьої особи на стороні відповідача, що у всіх актах вибору земельної ділянки

та схемах до них є підписи голови правління Шумського райСт та директора об'єднання

ринок, що свідчить про погодження встановлення павільйонів на ринку і можна

трактувати як добровільну відмову від права користування земельною ділянкою,

суд відхиляє оскільки, процедура припинення землекористування у разі

добровільної відмови чітко визначена в ст. 142 Земельного кодексу України і

полягає в поданні заяви землекористувачем до землевласника, прийнятті останнім

відповідного рішення про припинення права користування та повідомлення органи

державної реєстрації, що в даному випадку місця не мало. А підпис в акті вибору

земельної ділянки голови правління РайСт не змінює і не може змінювати

встановлений законом порядок (процедуру) вилучення земельних ділянок чи

припинення землекористування за добровільною відмовою. Крім того земельне

законодавство не передбачає добровільну відмову від землі на користь третіх

осіб.

Посилання відповідача на постійний

контроль райдержадміністрації та Шумської міської ради за забудовою ринку не

свідчить, що Шумське районне споживче товариство обмежене в землекористуванні і

інше. Будь-який забудовник повинен проводити будівельні роботи за узгодженням з

органами місцевого самоврядування та з дотриманням плану забудови територій.

Посилання відповідача про пропуск

позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, а тому слід в

позові відмовити, суд відхиляє, оскільки акти як нормативного так і

ненормативного характеру, які постійно породжують негативні наслідки та

порушують права і не відповідають вимогам Конституції України та законам

України строк давності для їх впорядкування, шляхом часткового чи повного

скасування, не може поширюватись (ч.4 ст. 268 ЦК України), що знайшло своє

підтвердження й у рішенні Конституційного суду України від 02.07.2002р. справа

№1-8/2002. Крім того, суд бере до уваги й доведені посилання позивача, що про

оскаржувані рішення він дізнався частково з рішення Шумського районного суду

від 08.11.2007р., а частково в процесі розгляду даної справи що відобразилось в

уточненні позовних вимог.

На підставі наведеного, позовні

вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню

повністю як такі, що базуються на чинному законодавстві.    

Керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86,

160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення  КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. 

Позов задовольнити.

         2. Скасувати рішення виконавчого

комітету Шумської міської ради від 22.06.2005р. №142 "Про надання дозволу

на будівництво торгового павільйону на ринковій площі жит. м. Шумськ вул.

Промислова, 23, ОСОБА_1."; рішення виконавчого комітету Шумської міської

ради від 21.12.2004р. №385 “Про надання дозволу на виготовлення проектної

документації на встановлення павільйону на ринковій площі жит.м.Шумськ,

Промислова, 23, ОСОБА_1.”

          Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про

апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному

обсязі 14 лютого 2008 р. до адміністративного суду апеляційної інстанції

- Львівського апеляційного адміністративного суду, через суд першої інстанції,

а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя                                                                      С.Г. Стопник