Постанова

від 01.02.2008 по справі 13/153-4887

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"01" лютого 2008 р.

Справа № 13/153-4887

 17 год. 45 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської

області

у складі   судді Стопника

С.Г.            

при секретарі судового засідання 

Касюдик О.О.

Розглянув справу

за позовом  Шумського районного споживчого товариства,

вул. Українська, 42, м.Шумське, Тернопільська область, 47100       

 Третя особа, яка не заявляє самостійних

вимог на предмет спору  Товариство з

обмеженою відповідальністю “Шумськ-Інвест”, вул. Українська, 38, м. Шумськ,

Тернопільська область, 47100

до

Шумської міської ради, вул. Українська, 59, м. Шумськ, Тернопільська область,

47100      

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору  Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,  АДРЕСА_1

За участю представників сторін:

позивача:          Помазанська

С.І. -довіреність №243 від 01.11.2007р.

третьої особи на стороні

позивача:  Назарук

Т.А. -довіреність №4 від 02.01.2008р.

відповідача:          Собчук Г.Г. -довіреність №11 від

16.01.2008р.

          третьої особи на стороні

відповідача: ОСОБА_2. -довіреність №б/н від 18.12.2007р.

Суть справи:

про визнання нечинними та

скасування: рішення виконавчого комітету Шумської міської ради від 21.03.2006

№95 "Про надання дозволу на встановлення торгового павільйону на ринковій

площі по торгівлі промисловими товарами жит. м. Шумськ ОСОБА_1."; рішення

виконавчого комітету Шумської міської ради від 10.08.2005р. №227 "Про

надання дозволу на будівництво торгового павільйону на ринковій площі по

торгівлі продовольчими товарами жит. м. Шумськ вул. Ів.Франка, 34/9

ОСОБА_1."

Відповідач проти позову заперечує,

посилаючись на те, що: керівництво позивача та об'єднання «Ринок»підписувало

акти вибору земельних ділянок під розміщення 

торгових павільйонів, що можна трактувати як добровільну  відмову з боку Шумського райСТ від права

користування  земельною ділянкою;

рішенням суду визнано право власності за всіма підприємцями на споруди, отже

вони набули право користування земельними ділянками в силу п.1 ст.120 Земельного

кодексу України, хоча договора оренди не укладались, але орендні платежі

фактично сплачувались, а також підтримано посилання третьої особи на стороні

відповідача про пропуск давності 

звернення  з адміністративним

позовом до суду.

Третя особа на стороні відповідача

без самостійних вимог проти позову заперечує, посилаючись на те, що: позивач

надав йому згоду на встановлення торгового павільйону і сам приймав

безпосередню участь в оформлені документів вибору місця розташування земельної

ділянки на якій мав розміститися торговий павільйон, що підвереджувалося актом

вибору земельної ділянки на ринковій площі; земельна ділянка надавалася для

ринкової інфраструктури згідно із державним актом на право постійного

користування землею, який видано Шумському районному споживчому товариству

відповідно до рішення Шумської міської ради №33 від 29.09.2000р.; рішенням

господарського суду Тернопільської області від 03.12.2007р. по справі

№10/240-4609 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю

«Шумськ-Інвест»і визнано за ним право власності на цілісний майновий комплекс

підприємства споживчої кооперації «Ринок», який розміщений на земельній

ділянці, яка перебувала у користуванні позивача, дане рішення є підставою для

переходу права користування земельною ділянкою на правах оренди; нема

підтвердження того, що дозволені для встановлення павільйони знаходяться саме

на землі, наданій позивачу; спір про захист права користування земельною

ділянкою, що виник на підставі відносин користування, має приватно -правовий характер,

а не публічно -правовий, а тому не підлягає під визнання справи

адміністративної юрисдикції і не належить до компетенції адміністративних

судів, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та

інтересів у сфері публічно-правових відносин; позивач пропустив строк звернення

до суду без поважних причин, оскільки керівництво позивача знало про

встановлення павільйону і своїм підписом погоджувало це, а тому в

адміністративному позові слід відмовити.

В розпочатому судовому засіданні представникам

сторін та третіх осіб роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49,

51 в порядку ст. 130 КАС України.

В засіданні оголошувались перерви

до 08.01.2008р., до 18.01.2008р., до 24.01.2008р. та до 01.02.2008р. в зв'язку

з клопотаннями сторін, залученням третьої особи без самостійних вимог на

стороні позивача, уточненням позовних вимог та для надання можливості

сторонам  та третім особам подати

додаткові обґрунтування, заперечення та докази.

За відсутності відповідного

клопотанням сторін технічна фіксація (звукозапис) судового засідання не

здійснюється.

Представник третьої особи на

стороні відповідача заявляв клопотання про зупинення провадження по справі у

зв'язку із тим, що Шумським районним судом 23.01.2008р. прийняті до провадження

позовні матеріали громадянина ОСОБА_3. та громадянки ОСОБА_4. про скасування

рішення Шумської міської ради №33 від 29.09.2000р., і посилався на те, що

відповідачем при прийнятті даного рішення не було враховано раніше прийнятих

рішень, що стосується даної земельної ділянки, яка, як вони вважають перебувала

у їхньому користуванні та те, що оскаржуване рішення не було підписано міським

головою м. Шумська. Представник позивача проти клопотання заперечив

посилаючись, що позов не підвідомчий Шумському районному суду, оскільки

стороною по справі виступає приватний підприємець, а не фізична особа, а також

те, що подання позовних матеріалів ще не свідчать про порушення провадження по

справі  Шумським районним судом. Суд

ухвалив в клопотанні відмовити за відсутності доказів порушення провадження по

справі.

Представник третьої особи на

стороні відповідача посилався в клопотанні про виклик і допит свідків,  керуючись статтями 8,9,10,49,54,65,77 КАС

України і наголошував на те, що покази даних свідків нададуть можливості суду

повно і всебічно з'ясувати обставини даної справи, вкажуть на наявність

документів, які мають безпосереднє значення для правильного її вирішення та їх

джерело. Позивач заперечив проти заявленого клопотання, мотивуючи тим, що

матеріалів у справі достатньо для всебічного розгляду справи, а допит свідків

буде лише сприяти затягуванню розгляду даної справи і для предмету спору

значення не мають.

Суд ухвалив в клопотанні відмовити

за  недоцільністю виклику та допиту

свідків в даній категорії справи.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представників сторін та третіх осіб суд встановив:

- відповідачем прийняті рішення №95

від 21.03.2006р. "Про надання дозволу на встановлення торгового павільйону

на ринковій площі по торгівлі промисловими товарами жит. м. Шумськ

ОСОБА_1." та №227 від 10.08.2005р. "Про надання дозволу на

будівництво торгового павільйону на ринковій площі по торгівлі продовольчими

товарами жит. м. Шумськ вул. Ів.Франка, 34/9 ОСОБА_1."

- актом технічної комісії від

31.05.2007р.за №223 мала архітектурна форма -торговий павільйон підприємця

ОСОБА_1. прийнято в експлуатацію. Рішенням Шумського районного суду від

18.09.2007р. за ОСОБА_1. визнано право власності на торговий павільйон,  що знаходиться за адресою м. Шумськ, Площа

Ринкова 1 буд. 23.

- оскаржуючи рішення відповідача

позивач посилається на те, що всупереч Закону України «Про основи

містобудування», «Про планування і забудову територій», Земельного кодексу

України відповідач без вилучення земельної ділянки та внесення відповідних змін

у Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №0000968,

без дозволу землекористувача, дав дозвіл на розміщення торгового павільйону на

земельній ділянці, яка йому належить на праві постійного користування, чим

порушені його права.

          Позовні вимоги підлягають задоволенню

виходячи зі слідуючого :

- 

Шумське райСТ як організація споживчої кооперації являлось власником

ринку в м. Шумськ в результаті 

безоплатної передачі  колгоспного  ринку на виконання Постанови ЦК Компартії

України і Ради Міністрів УРСР від 14.04.1987р. №124 «Про заходи по поліпшенню

роботи колгоспних ринків», що підтверджується й рішенням конституційного суду

від 11.11.2004р. у справі №1-30/2004.

- рішенням арбітражного суду

Тернопільської області від 03.09.1998р. у справі № 1922-4 зобов'язано Шумську

селищну Раду  закріпити за позивачем в

даній справі  земельну ділянку в смт.

Шумськ по вул. Українська, на якій знаходиться ринок та видати державний акт на

право постійного користування нею.

- 

на підставі рішення ІХ сесії Шумської міської ради ХХІІІ скликання №33

від 29.09.2000р. «Про розгляд матеріалів інвентаризації земельних ділянок ринку

Шумського райСТ по вул. Українська» Шумському райСТ видано Державний акт на

право постійного користування землею в м. Шумськ,  вул.Українська (торговий ринок) площею 1,1365

га серії ІІ-ТР № 000968 від 13.09.2001р., який зареєстровано в Книзі записів

державних актів на право постійного користування землею за №34.

- згідно договору купівлі-продажу

від 10.10.2007р. позивач продав ТОВ «Шумськ-Інвест»підприємство споживчої

кооперації «Ринок»(цілісний майновий комплекс). Рішенням господарського суду

Тернопільської області  від 03.12.2007р.

у справі №10/240-4609 договір визнано дійсним і визнано право власності на

цілісний майновий комплекс  - ПСК

«Ринок»м. Шумськ за ТОВ «Шумськ -Інвест», яке й залучено в якості третьої особи

без самостійних вимог на стороні позивача.

- згідно ч.2 ст.120 Земельного

кодексу України при переході права власності на будівлю і споруду право

користування на земельну ділянку може переходити на підставі договору оренди

(як в розглядуваному спорі, оскільки позивач власником земельної ділянки

закріпленої за ринком не являється). Згідно ч.2 ст.125 Земельного кодексу

України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення  договору оренди і його державної реєстрації.

Тобто момент переходу права користування 

земельної ділянки при переході права власності на будівлі, споруди, що

на ній знаходяться законом чітко визначено. Однак, момент припинення

землекористування продавцем будівель і споруд, що розташовані на земельній

ділянці однозначно в земельному законодавстві не вказано. Враховуючи, що момент

переходу права власності на будівлі і споруди з моментом переходу права

користування земельною ділянкою закріпленою (виділеною) за цими будівлями і

спорудами як правило не співпадає, слід вважати, що припинення

землекористування у продавця будівель і споруд відбувається після укладення

договору  оренди з покупцем будівель і

споруд та його державної реєстрації. Оскільки, сторонами та третіми особами не

представлено доказів укладення договору оренди з його державною реєстрацією з

покупцем ринку (ТОВ «Шумськ-Інвест») як на момент звернення з позовом так і на

день вирішення спору по суті , не представлено доказів знаходження земельної

ділянки закріпленої за ринком в землях запасу в результаті добровільної

відмови, чи вилучення у позивача по причині продажу ПСК «Ринок»чи по іншій

причині, слід вважати Шумське райСТ на момент розгляду спору по суті належним

землекористувачем та належним позивачем у даній справі. Крім того, згідно

довідки Шумського реєстраційного відділу Тернопільської регіональної філії

Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному

комітеті України по земельних ресурсах»№5/8/001 від 11.01.2008р.

землекористувачем земельної ділянки в м. Шумськ, вул. Українська (торговий

ринок) розміром 1,1365 га  згідно

Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ТР

№000968 від 13.09.2001р., являється Шумське райСТ і інформація про зміни в цей

державний акт відсутня. 

Оскільки, питання полягало у

будівництві та встановленні малої архітектурної форми, задіяним особам в цьому,

слід було керуватися в т.ч. й Типовими правилами розміщення малих архітектурних

форм для здійснення підприємницької діяльності затвердженими наказом

Держкомітету  будівництва, архітектури та

житлової політики України №227 від 13.10.2000р. та  зареєстрованими в Мін'юсті України

27.10.2000р. за №755/4976, і які були чинними під час вирішення питання надання

дозволу на встановлення (будівництва) кіоску. Згідно п.п.2;8 вказаних типових

правил, суб'єкту підприємницької діяльності надається дозвіл на розміщення

малої архітектурної форми за умови подання документу, що посвідчує право на

земельну ділянку (практично це договір оренди землі в даному випадку

-ст.126 Земельного кодексу України).

Такі ж вимоги ставляться й у ст. 22

Закону України «Про основи містобудування», ст. 24 Закону України «Про

планування і забудову територій», п.2 Положення про порядок надання дозволу на

виконання будівельних робіт затвердженого наказом Держком будівництва,

архітектури та житлової політики України від 05.12.2000р. №273 та

зареєстрованого в Мін'юсті України 25.12.2000р. за №945/5166. Таким чином для

будівництва та розміщення малої архітектурної форми (торговий павільйон)

підприємцем ОСОБА_1. на земельній ділянці, яка належить на праві користування

позивачу, відповідно до вимог ч.5 ст.116 Земельного кодексу України слід було

провести процедуру вилучення земельної ділянки в порядку ст. 149 Земельного

кодексу, або припинення землекористування при наявності добровільної відмови

від права користування в порядку ст. 141 Земельного кодексу України, які в

даному спорі місця не мали. Крім того, відповідачем у заперечені проти позову прямо

зазначено, що договори оренди землі на території ринку з підприємцями не

укладались.

Таким чином відповідач приймаючи

оскаржувані рішення порушив вимоги чинного, в т.ч. і на час прийняття рішень,

законодавства, порушив права позивача, як законного землекористувача, а тому

позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх прав з огляду на правила

ст. 152 Земельного кодексу України обґрунтувавши та підтвердивши позовні

вимоги. При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню.

Посилання як відповідача так і

третьої особи на стороні відповідача, що у всіх актах вибору земельної ділянки

та схемах до них є підписи голови правління Шумського райСТ та директора

об'єднання «Ринок», що свідчить про погодження встановлення павільйонів на

ринку і можна трактувати як добровільну відмову від права користування

земельною ділянкою, суд відхиляє, оскільки, процедура припинення

землекористування у разі добровільної відмови чітко визначена в ст. 142

Земельного кодексу України і полягає в поданні заяви землекористувачем до

землевласника, прийнятті останнім відповідного рішення про припинення права

користування та повідомлення органи державної реєстрації, що в даному випадку

місця не мало. А підпис в акті вибору земельної ділянки голови правління РайСТ

не змінює і не може змінювати встановлений законом порядок (процедуру)

вилучення земельних ділянок чи припинення землекористування за добровільною

відмовою. Крім того земельне законодавство не передбачає добровільну відмову

від землі на користь третіх осіб.

На запитання суду відповідачу чи

знаходиться в м. Шумськ ще одна площа ринок, або частина площі ринок у чийомусь

крім позивача користуванні, чи у землях запасу, відповідач надав відповідь, що

не знаходиться, що спростовує посилання третьої особи на знаходження павільйонів

підприємців не на землях позивача.

Посилання відповідача на постійний

контроль райдержадміністрації та Шумської міської ради за забудовою ринку не

свідчить, що Шумське районне споживче товариство обмежене в землекористуванні і

інше. Будь-який забудовник повинен проводити будівельні роботи за узгодженням з

органами місцевого самоврядування та з дотриманням плану забудови територій.

Посилання відповідача про пропуск

позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, а тому слід в

позові відмовити, суд відхиляє, оскільки акти як нормативного так і

ненормативного характеру, які постійно породжують негативні наслідки та

порушують права і не відповідають вимогам Конституції України та законам

України строк давності для їх впорядкування шляхом часткового чи повного

скасування не може поширюватись (ч.4 ст. 268 ЦК України), що знайшло своє

підтвердження й у рішенні Конституційного суду України від 02.07.2002р. справа

№1-8/2002. Крім того, суд бере до уваги й доведені посилання позивача, що про

оскаржувані рішення він дізнався частково з рішення Шумського районного суду

від 18.09.2007р., а частково в процесі розгляду даної справи що відобразилось в

уточненні позовних вимог.

На підставі наведеного, позовні

вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню

повністю як такі, що базуються на чинному законодавстві.    

Керуючись ст. ст. 2, 6 ,7, 86,

160-163, п. 6 розділу Прикінцеві та перехідні положення  КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. 

Позов задовольнити.

          2. Скасувати рішення виконавчого

комітету Шумської міської ради від 21.03.2006 №95 "Про надання дозволу на

встановлення торгового павільйону на ринковій площі по торгівлі промисловими

товарами жит. м. Шумськ ОСОБА_1."; рішення виконавчого комітету Шумської

міської ради від 10.08.2005р. №227 "Про надання дозволу на будівництво

торгового павільйону на ринковій площі по торгівлі продовольчими товарами жит.

м. Шумськ вул. Ів.Франка, 34/9 ОСОБА_1."

          Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про

апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про

апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в

повному обсязі 14 лютого 2008 р. до адміністративного суду апеляційної

інстанції - Львівського апеляційного адміністративного суду, через суд першої

інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

Суддя                                                          

                     С.Г. Стопник